Вирок № 99997167, 30.09.2021, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/2221/21

Номер провадження 1-кп/623/308/2021

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2021 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Герцова О.М.,

за участю: секретаря судового засідання Бобриш М.С.,

прокурора Осіпової І.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

потерпілої ОСОБА_2 ,

захисника Ніхотіної К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12021226050000068 від 04 травня 2021 року, по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , уродженця смт. Борова, Борівського району Харківської області, українця, громадянина України, в силу ст. 89 КК України не судимого, із середньою освітою, не одруженого, який не працює та не навчається, не є особою з інвалідністю, на утриманні неповнолітніх та осіб похилого віку не має, який фактично мешкає без місця реєстрації за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 185, частиною 3 статті 185 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , 02 травня 2021 року о 09 годині 57 хвилин, маючи прямий умисел на крадіжку чужого майна, з метою особистого збагачення, діючи таємно, із корисливих мотивів, перебуваючи із зовнішньої сторони бетонного паркану, протягнувши руку через верхню його частину, проник на територію ДП «Ізюмський приладобудівний завод», що охороняється, яка розташована за адресою: Харківська область, м. Ізюм, проспект Незалежності, 66, звідки викрав камеру відео спостереження «Hikvision DS-2CD2020», вартістю 1977 гривень, чим заподіяв ДП «Ізюмський приладобудівний завод» матеріальну шкоду на вищевказану суму, після чого залишив місце злочину та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, таким чином своїми умисними діями ОСОБА_1 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 185 КК України – крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у сховище.

Також, ОСОБА_1 повторно, 04 травня 2021 року близько 07 години 39 хвилин, маючи прямий умисел на крадіжку чужого майна, з метою особистого збагачення, діючи таємно, із корисливих мотивів, перебуваючи із зовнішньої сторони бетонного паркану, протягнувши руку через верхню його частину, проник на територію ДП «Ізюмський приладобудівний завод», що охороняється, яка розташована за адресою: Харківська область, м. Ізюм, проспект Незалежності, 66, викрав камеру відео спостереження «Hikvision DS-2CD2020», вартістю 1977 гривень, чим заподіяв ДП «Ізюмський приладобудівний завод» матеріальну шкоду на вищевказану суму, після чого залишив місце злочину та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, таким чином своїми умисними діями ОСОБА_1 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 185 КК України – крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у сховище, вчинена повторно.

Крім того, ОСОБА_1 повторно, 06 травня 2021 року, близько 03 години 00 хвилин маючи прямий умисел на крадіжку чужого майна, з метою особистого збагачення, діючи таємно, із корисливих мотивів, перебуваючи із зовнішньої сторони металевого паркану домоволодіння АДРЕСА_2 , шляхом вільного доступу, з навісу будинку викрав камеру відео спостереження «Model:LU24HB», вартістю 700 грн., чим заподіяв ОСОБА_2 матеріальну шкоду на вищевказану суму, після чого залишив місце злочину та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, таким чином своїми умисними діями ОСОБА_1 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 185 КК України – крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинена повторно.

Потім, ОСОБА_1 повторно, 06 травня 2021 року, близько 22 години 00 хвилин маючи прямий умисел на крадіжку чужого майна, з метою особистого збагачення, діючи таємно, із корисливих мотивів, перебуваючи із зовнішньої сторони металевого паркану, протягнувши руку через верхню його частину, проник на домоволодіння АДРЕСА_2 , з будівлі гаражу викрав камеру відео спостереження марки «Partizan», модель COD-VF3SE вартістю 861 грн., чим заподіяв ОСОБА_2 матеріальну шкоду на вищевказану суму, після чого залишив місце злочину та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, таким чином своїми умисними діями ОСОБА_1 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 185 КК України – крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у сховище, вчинена повторно.

Також, ОСОБА_1 , повторно, 14 травня 2021 року, близько 16 години 10 хвилин, маючи прямий умисел на крадіжку чужого майна, з метою особистого збагачення, діючи таємно, із корисливих мотивів, через металевий паркан проник на територію стоматології «РомАнна», що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , де з будівлі приміщення стоматології викрав камеру відео спостереження марки «IMOU» модель «IPS-G22P», модель COD-VF3SE, вартістю 1665 грн., в якій була встановлена флеш-карта «Kingston», об`ємом 128 Gb, вартістю 343 грн., чим заподіяв ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 2008 грн., після чого залишив місце злочину та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, таким чином своїми умисними діями ОСОБА_1 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене за частиною 3 статті 185 КК України – крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у сховище, вчинена повторно.

В рамках даного кримінального провадження представник потерпілої сторони ДП «Ізюмський приладобудівний завод» Каранда Д.Л., подав цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 5 000,00 гривень (п`ять тисяч гривень) та матеріальної шкоди, в сумі 5 985 гривень 00 копійок (п`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят п`ять) гривень 00 копійок.

Також в рамках даного кримінального провадження потерпіла ОСОБА_2 , подала цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 2 000,00 гривень (дві тисячі гривень) та матеріальної шкоди, в сумі 3 000 гривень 00 копійок ( три тисячі) гривень 00 копійок.

Прокурор у судовому засіданні просила суд призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , за частиною 2 статті 185 КК України у виді 2 років позбавлення волі, за частиною 3 статті 185 КК України у виді 4 років позбавлення волі, за сукупністю злочинів шляхом повного поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у виді 4 років позбавлення волі, застосувавши положення частини 1 статті 70 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили обвинуваченому залишити без змін.

Обвинувачений ОСОБА_1 , вину у скоєнні кримінальних правопорушень визнав повністю, не заперечував факт скоєння ним кримінальних правопорушень за обставин, викладених вище, у скоєному розкаявся, просив сурово не карати, цивільні позови потерпілих в частині стягнення матеріальної шкоди визнав в розмірах які встановлено висновками експерта про вартість викраденого майна, в частині стягнення моральної шкоди просив відмовити.

Захисник Ніхотіна К.А., просила застосувати при призначенні її підзахисному покарання із застосуванням положення статті 75, статті 76 КК України.

Потерпіла ОСОБА_2 , підтримала позовні вимоги в повному обсязі, щодо призначення обвинуваченому міру покарання, підтримала прокурора.

Потерпілий ОСОБА_3 , надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має.

Представник потерпілої сторони ДП «Ізюмський приладобудівний завод» Каранда Д.Л., надав заяву про розгляд справи за його відсутності, заявлений ними цивільний позов просив задовольнити в повному обсязі.

На підставі частини 3 статті 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно доказів, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. Судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 , захисник Ніхотіна К.А., та прокурор правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Оцінивши у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, показання обвинуваченого, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, а тому знаходить правильною кваліфікацію його дій за частиною 2 статті 185 КК України крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинена повторно, та за частиною 3 статті 185 КК України – крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, поєднана з проникненням у сховище, та таємне викрадення чужого майна, поєднана з проникненням у сховище, вчинене повторно.

Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинуваченого, суд вбачає наступне:

ОСОБА_1 , не є особою з інвалідністю, не працює, зняий з військового обліку призовників Ізюмському ОМТЦК та СП в Борівський РВК смт. Борова 03 жовтня 2017 році, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, в силу статті 89 КК України не судимий, за місцем проживання характеризується негативно, про що свідчать: довідки лікарів, довідка Ізюмського об`єднаного міського ОМТЦК та СП, характеристика, вимога щодо судимості та його свідчення.

Згідно частини 1 статті 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.

Відповідно до наданої досудової доповіді орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк може становити середній ризик небезпеки для суспільства (у тому числі для окремих осіб), є високий ризик вчинення повторного кримінального правопорушення.

При призначенні покарання ОСОБА_1 , суд враховує ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, скоєних останнім.

Кримінальне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 185 КК України, відповідно до статті 12 КК України, віднесений до нетяжких злочинів.

Кримінальне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 185 КК України, відповідно до статті 12 КК України, віднесений до тяжких злочинів.

Обставиною, яка згідно статті 66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину .

Обставинами, які згідно статті 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , не встановлено.

В пункті 1 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року зі змінами від 06 листопада 2009 року звернута увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог статті 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги статті 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

З огляду на вищевикладені обставини, те, що обвинувачений визнав свою провину, щиро розкаявся, але відсутні обставини, що свідчать про позитивну особистість обвинуваченого, який не має постійного місця роботи, за місцем проживання характеризується негативно, враховуючи доповідь органу пробації, яким визначено на високому рівні ризик повторного вчинення правопорушення, суд вважає, що наведене характеризує обвинувачену як суспільно-небезпечну особу, з урахуванням наведених вище обставин справи, суд дійшов висновку за можливе призначити покарання в межах санкції статті у вигляді позбавлення волі.

Відповідно до частини 5 статті 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичною особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі статтею 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року (зі змінами та доповненнями від 27 лютого 2009 року) розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Положенням статті 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною 2 цієї статті.

Відповідно до частин 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При вирішенні позовних вимог представника потерпілої сторони ДП «Ізюмський приладобудівний завод» Каранди Д.Л., про відшкодування моральної шкоди в сумі 5 000,00 гривень, слід врахувати, що доказування спричинення моральної шкоди та її розміру відбувається в загальному порядку. Отже, тягар доказування розміру моральної шкоди покладається на цивільного позивача ( потерпілого).

В зв`язку з вищевикладеним цивільний позов представника потерпілої сторони ДП «Ізюмський приладобудівний завод» Каранди Д.Л., щодо стягнення матеріальної шкоди підлягає задоволенню повністю, а щодо стягнення моральної підлягає частковому задоволенню.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 , щодо стягнення матеріальної шкоди підлягає задоволенню повністю, а щодо стягнення моральної шкоди підлягає частковому задоволенню.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 , до набрання вироком законної сили залишити без змін, зважаючи на положення частини 3 статті 377 КПК України, те, що судом призначається реальна міра покарання у виді позбавлення волі в умовах ізоляції від суспільства, у обвинуваченого відсутні міцні соціальні зв`язки, офіційне працевлаштування, негативна репутація вчинення крадіжок, а тому наявні ризики, передбачені пунктами 1, 5 частини 1 статті 177 КПК України - переховуватися від суду та вчинити нове кримінальне правопорушення.

Крім того, ОСОБА_1 , слід зарахувати у строк покарання строк попереднього ув`язнення за період з 24 травня 2021 року до 30 вересня 2021 року.

Судові витрати згідно частини 2 статті 124 КПК України, пов`язані з проведенням судових товарознавчих експертиз в загальній сумі 1985 гривень 91 копійка, що проводилась експертом ОСОБА_4 , підлягають стягненню з обвинуваченого.

Арешт, накладений згідно ухвал слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 11 травня 2021 року, 18 травня 2021 року, 21 травня 2021 року у відповідності до частини 4 статті 174 КПК України підлягає скасуванню, а відповідні речові докази після набрання вироком законної сили слід повернути потерпілим.

Питання речових доказів вирішити відповідно до вимог статті 100 КПК України.

Керуючись статтями 50, 65-67, 70, частиною 3 статті 185, частиною 2 статі 185 КК України, статтями 100, 124,126, 349, 368, 370, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винним та призначити покарання:

-за частиною 2 статті 185 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі,

-за частиною 3 статті 185 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Відповідно до частини 1 статті 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити тримання під вартою.

Відповідно до частини 5 статті 72 КК України зарахувати строк попереднього ув`язнення з 24 травня 2021 року по 30 вересня 2021 року в строк покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 , рахувати з моменту фактичного взяття під варту з 24 травня 2021 року.

Цивільний позов представника потерпілої сторони ДП «Ізюмський приладобудівний завод» Каранди Д.Л., - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ,РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Державного підприємства «Ізюмський приладобудівний завод» матеріальну шкоду в розмірі 5 985 (п`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят п`ять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Державного підприємства «Ізюмський приладобудівний завод», моральну шкоду в розмірі 1 000 (одна тисяча) гривень 00 копійок.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2 , моральну шкоду в розмірі 1 000 (одна тисяча) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи №4 від 13 травня 2021 року в розмірі 490 гривень 35 копійок, які підлягають перерахуванню на розрахунковий рахунок ОСОБА_4 (розрахунковий рахунок в форматі IBAN: НОМЕР_2 , номер облікової карти платника податків: НОМЕР_3 ).

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи №5 від 14 травня 2021 року в розмірі 490 гривень 35 копійок, які підлягають перерахуванню на розрахунковий рахунок ОСОБА_4 (розрахунковий рахунок в форматі IBAN: НОМЕР_2 , номер облікової карти платника податків: НОМЕР_3 ).

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи №6 від 14 травня 2021 року в розмірі 490 гривень 35 копійок, які підлягають перерахуванню на розрахунковий рахунок ОСОБА_4 (розрахунковий рахунок в форматі IBAN: НОМЕР_2 , номер облікової карти платника податків: НОМЕР_3 ).

Стягнути з ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 , судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи №9 від 19 травня 2021 року в розмірі 514 гривень 86 копійок, які підлягають перерахуванню на розрахунковий рахунок ОСОБА_4 (розрахунковий рахунок в форматі IBAN: НОМЕР_2 , номер облікової карти платника податків: НОМЕР_3 ).

Скасувати арешт, накладений ухвалами слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 11 травня 2021 року, 18 травня 2021 року, 21 травня 2021 року.

Речові докази: камера відео спостереження «IMOU» модель «IPS-G22P», а також флеш-носій чорного кольору, з технічними характеристиками «Kingston» 128GB – які повернуті власнику ОСОБА_3 під розписку – після набрання вироком законної сили вважати повернутими;

Зобов`язати уповноважену особу Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області (64309, Харківська область, місто Ізюм, провулок Георгіївський,2) речові докази: корпус камери відеоспостереження, білого кольору, з наліпкою, на якій маються написи «Partizan», «COD-VF3SE», який зданий до камери схову при Ізюмському РУП;

- корпус камери відеоспостереження, сірого кольору з наліпкою, на якій маються написи «Model:LU24HB» який зданий до камери схову при Ізюмському РУП;

- камера відео спостереження марки «Hikvision» марки DS-2CD2020 серійний номер 593820203, яка здана до камери схову при Ізюмському РУП;

- камера відео спостереження марки «Hikvision» модель «DS-2CD2020» серійний номер 593820039 – яка здана до камери схову при Ізюмському РУП– після набрання вироком законної сили повернути власникам.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Направити копію вироку не пізніше наступного дня учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні.

Головуючий суддя О.М. Герцов