Ухвала суду № 99997093, 30.09.2021, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/6560/21

Провадження № 2/639/2511/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2021 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі судді Гаврилюк С. М.,

розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», треті особи, що не заявляють самостійних вимог з боку відповідача: приватний нотаріус Бучанського (Києво-Святошинського) районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Попляк Володимир Володимирович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 через свого представника – адвоката Оганезова О. А., який діє на підставі ордеру, звернувся до Жовтневого районного суду м. Харкова з позовною заявою до АТ «ПУМБ», треті особи, що не заявляють самостійних вимог з боку відповідача: приватний нотаріус Бучанського (Києво-Святошинського) районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Попляк Володимир Володимирович, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 91346 від 15.07.2021, вчинений приватним нотаріусом Бучанского (Києво-Святошинського) районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною щодо задоволення вимог АТ «Перший Український Міжнародний Банк» за Кредитним договором № 2001387043201 від 23.08.2019.

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Позов – це вимога позивача до відповідача, звернена через суд про захист порушеного чи оспорюваного суб`єктивного права або охоронюваного законом інтересу, який здійснюється в певній, визначеній законом процесуальній формі.

Зміст позову – це частина позову, яка відображає вид судового захисту, а саме - звернену до суду вимогу про здійснення певних дій, пов`язаних із застосуванням конкретних способів захисту порушеного, оспорюваного чи невизнаного права.

Предмет позову – це частина позову, яка становить матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої суд повинен ухвалити рішення. Ця вимога повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під цивільну юрисдикцію.

Підстава позову – це частина позову, яка відображає обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що підтверджують кожну обставину, а також наявність підстав для звільнення від доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем подано позов про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню з посиланням на Закон України «Про захист прав споживачів».

Додатково зазначено, що позивача звільнено від сплати судового збору на підставі ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Згідно ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг, різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Предметом спору у позовній заяві є визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису нотаріуса.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису – це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Згідно ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Наведені позивачем доводи щодо порушення його прав, як споживача, з урахуванням предмету та підстав позову, не дають підстав для висновку, що на спірні правовідносини поширюються гарантії, встановлені Законом України «Про захист прав споживачів», оскільки правовідносини сторін виникли із договірних відносин та предметом спору у зазначеній справі є визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Звертаючись до суду з вказаним позовом позивач вказав, що він звільнений від сплати судового збору на підставі частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», при цьому послався на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 21.03.2018 по справі № 761/24881/16.

Посилання позивача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 21.03.2018 по справі № 761/24881/16 є безпідставними, оскільки обставини у справах не є подібними та виникли з інших правовідносин.

Так, відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» і постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.03.2018 по справі № 761/24881/16, споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов`язаними з порушенням їх прав і вони можуть захищатись як у суді першої інстанції (при пред`явленні позову), так і на наступних стадіях цивільного процесу. Предметом розгляду справи № 761/24881/16 був захист прав споживача фінансових послуг, а саме споживача за договором банківського вкладу.

Разом з тим, предметом позову у вказаній цивільній справі є визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. У спірних правовідносинах (вчинення виконавчого напису нотаріусом) позивач не є споживачем послуг, а приватний нотаріус не був надавачем послуг для позивача. Відтак даний позов не може вважатися позовом на захист прав споживача в розумінні положень Закону України «Про захист прав споживачів», що виключає можливість розповсюдження встановленої ним пільги із сплати судового збору на даний випадок, тому подана позовна заява підлягає оплаті судовим збором на загальних підставах.

Згідно з ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору є Закон України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011.

Згідно статті 4 Закону України «Про судовий збір», розмір ставки судового збору за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908,00 грн).

Таким чином, позивачеві необхідно сплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру в розмірі 908,00 грн за наступними реквізитами: Отримувач коштів – ГУК Харків обл./м. Харків/Новобаварський, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 37874947, Банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача – UA808999980313141206000020658, Код класифікації доходів бюджету – 22030101; та надати документ, що підтверджує його сплату.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши що позовну заяву, подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху. Протягом встановленого строку позивачу необхідно усунути вказані недоліки, надавши документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», треті особи, що не заявляють самостійних вимог з боку відповідача: приватний нотаріус Бучанського (Києво-Святошинського) районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Попляк Володимир Володимирович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Ухвала підлягає оскарженню в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду лише в частині визначення розміру судових витрат шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.

Суддя Світлана ГАВРИЛЮК