Ухвала суду № 99996146, 29.09.2021, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 185/3129/21

Провадження № 1-кп/185/421/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2021 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Мельника Ю.А.,

секретаря Білого А.О.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.187, ч.4 ст.296 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, -

за участю:

прокурора Олійникова Б.Ю.,

потерпілого ОСОБА_3 ,

захисників адвокатів Філіпенко О.В., Михайлюка Б.Л.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , -

В С Т А Н О В И В :

Під час проведення судового засідання прокурором заявлено клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на 60 днів у зв`язку з тим, що строк дії запобіжного заходу спливає. Ризики, передбачені ст.177 КПК України, не перестали існувати, заявлені раніше ризики не зменшились та продовжують існувати, інший більш м`який запобіжний захід обвинуваченим не може запобігти встановленим ризикам.

Потерпілий зазначив, що обвинувачені на нього не впливали та зміни в його показаннях немає.

Обвинувачений ОСОБА_2 просив змінити запобіжного захід у вигляді тримання під вартою стосовно нього на домашній арешт, в черговий раз зазначив, що тримається в установі попереднього ув`язнення за іншим вироком, за яким йому призначено покарання у виді позбавлення волі.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 адвокат Філіпенко О.В. заперечувала проти заявленого клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою її підзахисному, оскільки прокурором не доведені ризики, передбачені ст.177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 просив вирішити питання про запобіжний захід на розсуд суду. Його захисник адвокат Михайлюк Б.Л. заперечував проти заявленого клопотання прокурора про продовження застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики, заявлені прокурором не існують. Факт впливу на потерпілого останнім заперечується, інші ризики прокурором не доведені.

З`ясувавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04.08.2021 року обвинуваченому ОСОБА_2 продовжено дію обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 02.10.2021 року, включно, стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 змінено запобіжний захід з домашнього арешту на тримання під вартою строком дії до 02.10.2021 року.

Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинувачених триває, проте до дня, завершення дії цього заходу, завершити розгляд кримінального провадження неможливо, за кримінальним провадженням проводиться судовий розгляд, допитані потерпілі та частина свідків кримінального провадження.

Відповідно до положень ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання зазначеним спробам.

Наявними в матеріалах кримінального провадження доказами встановлено, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, який відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину, покарання за вчинення якого, у разі доведеності вини, передбачено на тривалий строк до 10 років позбавлення волі із конфіскацією майна. Згідно обвинувального акту, вказаний інкримінований злочин обвинувачений ОСОБА_2 вчинив в період непогашених судимостей та в період невідбутого покарання за попереднім вироком, яким був засуджений до 3 років позбавлення волі. Суд бере до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_2 неодружений, не працює, не має на своєму утриманні неповнолітніх дітей або непрацездатних батьків, що свідчить про відсутність у нього стійких соціальних зв`язків, а у сукупності із тяжкістю можливого покарання, у разі визнання винуватим, свідчить про наявність ризиків залишення ним свого місця проживання (у випадку застосування щодо нього більш м`якого запобіжного заходу) з метою переховування від суду. Судовий розгляд продовжується, не допитана частина свідків сторони обвинувачення, заявлений прокурором ризик ймовірних перешкод кримінальному провадженню з боку обвинуваченого ОСОБА_2 продовжує існувати, оскільки після відкриття матеріалів кримінального провадження, зокрема анкетних даних потерпілих, свідків, експертів, - існує ймовірність позапроцесуального незаконного впливу з боку обвинуваченого ОСОБА_2 на вказаних учасників кримінального провадження, які ще судом не допитані. Крім того, ризик вчинення обвинуваченим нового кримінального правопорушення на даний час не втратив своєї актуальності, оскільки обвинувачений був засуджений неодноразово раніше за вчинення кримінальних правопорушень, зокрема за ст.187 КК України, в провадженні суду вже перебуває на розгляді декілька кримінальних проваджень щодо притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності.

Вирішуючи питання продовження запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, судом встановлено, що раніше застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту обвинувачений ОСОБА_1 порушив, у зв`язку з чим 04.08.2021 року стосовно нього було змінено запобіжний захід на тримання під вартою. Під час прийняття вказаного рішення суду обвинувачений самовільно покинув зал судового засідання, не бажаючи бути затриманим. Наявними в матеріалах кримінального провадження доказами встановлено, що ОСОБА_1 висунуто обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії тяжких злочинів, покарання у разі доведеності вини, за які передбачено у виді позбавлення волі до 10 років із конфіскацією майна. Суд бере до уваги, що обвинувачений ОСОБА_1 не працює, не має офіційного джерела існування. Наявність дружини та неповнолітніх дітей, житла у обвинуваченого ОСОБА_1 існували на час інкримінованих подій, не стримали обвинуваченого від протиправних дій, в яких він обвинувачується. Судовий розгляд продовжується, не допитана частина свідків сторони обвинувачення, заявлений прокурором ризик ймовірних перешкод кримінальному провадженню з боку обвинуваченого ОСОБА_1 , продовжує існувати, оскільки після відкриття матеріалів кримінального провадження, зокрема анкетних даних потерпілих, свідків, експертів, - існує ймовірність позапроцесуального незаконного впливу з боку обвинуваченого ОСОБА_1 на недопитаних учасників кримінального провадження. Ризик вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 нового кримінального правопорушення на даний час не втратив своєї актуальності, оскільки обвинувачений був засуджений неодноразово раніше за вчинення кримінальних правопорушень, зокрема за ст.187 КК України. За наявною інформацією з поліції 01.07.2021 року відкрито кримінальне провадження за ч.1 ст.125 КК України, до якого причетний ОСОБА_1 , що в сукупності свідчить про наявність ризику рецидиву.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що дані про особи обвинувачених, дані про можливість ухилення від суду, незаконного впливу на свідків кримінального провадження та вчинення нового кримінального правопорушення, разом із тяжкістю пред`явленого обвинувачення свідчать на користь позиції сторони обвинувачення. Альтернативні запобіжні заходи не попередять вказані ризики, тому доводи захисту про необхідність застосування більш м`якого запобіжного заходу є безпідставні, бо більш м`які запобіжні заходи на даний час не забезпечать встановлені ризики.

Суд не визначає розмір застави, як альтернативний запобіжний захід, оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, вчиненого із застосуванням насильства.

Матеріали провадження не містять інших переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинувачених під вартою, та стороною захисту в судовому засіданні не доведені.

На підставі викладеного, керуючись ст.331 КПК України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на 60 днів – задовольнити.

Продовжити застосування запобіжного заходу до обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 27 листопада 2021 року, включно.

В задоволенні клопотання захисника Михайлюка Б.Л. та обвинуваченого ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу на домашній арешт – відмовити.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, захисникам, прокурору, направити начальнику Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4).

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя Ю.А. Мельник