Рішення № 99991405, 16.09.2021, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Номер провадження 2/676/1011/21

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У К Р А Ї Н И

06 вересня 2021 року м. Кам`янець-Подільський

Кам`янець- Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

в складі : головуючої судді - Семенюк В.В.

за участю секретаря судового засідання - Стецюк-Стебницької Н.С.

справа № 676/424/21

відповідача - ОСОБА_1

представника відповідача - Худого І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» про визнання правочину недійсним,-

В С Т А Н О В И В:

25.01.2021 року АТ КБ «Приват Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 05.02.2010 року у розмірі кредитного ліміту 500,00 грн.

Ухвалою Кам`янець- Подільського міськрайонного суду від 11.02.2021 року розгляд справи призначений в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін.

28.04.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом про визщнання правочину недійсним.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 28.04.2021 року розгляд справи призначений за правилами загального позовного провадження та призначено її до розгляду в підготовчому судовому засіданні.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 12.08.2021 року закрито підготовче засідання і справу призначено до судового розгляду.

Первісний позивач, в обґрунтування позовних вимог , зазначив, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приват Банк» з метою отримання банківських послуг , у зв`язку з чим підписав заяву № б/н від 05.02.2010 року , згідно якої отримав кредит у розмірі

500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», Правилами користування платіжною карткою та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Також, відповідач при укладанні договору дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку. Посилається на те, що у зв`язку з порушенням зобов`язань за кредитним договором, відповідач станом на 14.12.2020 року має заборгованість у розмірі 15 242,38 грн., яка складається із : заборгованості за тілом кредиту - 12 287,74 грн. в тому числі : заборгованість за поточним тілом кредиту-0,00 грн., заборгованість за простроченим тілом кредиту- 12 287,74 грн., заборгованість за нарахованими відсотками - 0,00 грн., заборгованість за простроченими відсотками - 2 954,64 грн., заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит - 0,00 грн. , згідно

ст. 625 ЦК України, нарахована пеня -0,00 грн., нарахована комісія -0,00 грн. Просить стягнути з відповідача на користь банку вказану загальну суму заборгованості, а також понесені судові витрати у розмірі 2 270,00 грн.

Представик відповідача ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_1 направили до суду відзив на позовну заяву, у якому просять відмовити позивачу у задоволенні позову про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № б/н від 05.02.2010 року у розмірі 15 242,38грн. та звернулися до суду із зустрічним позовом про визнання правочину недійсним, обгрунтовуючи його тим, що укладений ОСОБА_1 кредитний договір є недійсним, оскільки Банк посилається на витяги з Умов надання споживчого кредиту фізичним особам та Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, розміщених на сайті, як невід`ємних частин, укладених між сторонами договорів і при цьому, позовна заява не містить підтверджень, що саме ці витяги з Умов, він розумів та ознайомився і погодився з ними, підписуючи відповідну заяву, крім того, йому не надано графіку платежів, він не повідомлявся про зміну процентної ставки, він не підписував Довідку про умови кредитування з використанням кредитної картки «Універсальна», а чий то підпис він не знає. З вищенаведених підстав вважає вказаний правочиин, кредитний договір, таким, що не відповідає вимогам цивільного законодавства, тобто недійсним.

Позивач в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи у його відсутності, позов підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує, зустрічний позов не визнає та просить відмовити у ньому.

Представник відповідача ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнали та просили у його задоволенні відмовити, хоча не заперечують, що ОСОБА_1 користувався кредитними коштами і фактично не повернув тіло кредиту у розмірі 8003,92 грн., а можливо, якби була проведена судово-бухгалтерська експертиза, то ця сума була би меншою, зустрічний позов підтримують та просять його задовольнити.

Суд розглядає справу у відсутності представника позивача на підставі наявних матеріалів справи.

Заслухав відповідача та його представника, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У відповідності до вимог ст.639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Відповідно до ч.2 ст.203 ЦК України, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до ч.1 ст.34 ЦК України, повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття).

Згідно положень ч.ч.1,2 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути крелит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються полрження ст.71 ЦК України, якщо інше не встановлено і не випливає із суті кредитного договору.

Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом. Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання стороною вимог, які встановлені ст.203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину. Так, відповідно до вимог ч.2 ст.203 ЦК України, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Судом встановлено, що 05.02.2010 року між АТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання відповідачем анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приват банку , згідно з якою відповідач ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Підписавши вказану заяву відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг.

Сторонами було визначено, що засобами доступу до картрахунку є кредитна карта клієнта.

Позивач виконав свої зобов`язання в повному обсязі, надав відповідачу кредитні

картки : 11.01.2015 р. - № НОМЕР_1 з терміном дії до 03/15; 11.06.2012 р.-

№ НОМЕР_2 з терміном дії до 03/16; 13.10.2014 р.- № НОМЕР_3 з терміном

дії до 09/18; 16.10.2018 р. - № НОМЕР_4 з терміном дії до 05/22; 01.11.2019 р.-

№ НОМЕР_5 з терміном дії до 09/23; встановив кредитний ліміт 500,00 грн. та надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором.

За умовами кредитного договору, які відображені у Витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», за користування кредитними коштами встановлена процентна ставка 2,5 % в місяць, яка нараховується на залишок заборгованості.. Повернення кредиту здійснюється шляхом внесення готівкових та безготівкових коштів у розмірі мінімального обов`язкового платежу (7% від заборгованості (але не менше 50 грн. та не більше залишку заборгованості, 4% від суми операції до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту. Цими ж Тарифами передбачено нарахування пені за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 50 грн. та штрафу за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань.

За розрахунком позивача , заборгованість за кредитом станом на 14.12.2020 року становить 15 242,38 грн., яка складається із : заборгованості за тілом кредиту - 12 287,74 грн. в тому числі : заборгованість за поточним тілом кредиту-0,00 грн., заборгованість за простроченим тілом кредиту- 12 287,74 грн., заборгованість за нарахованими відсотками -

0,00 грн., заборгованість за простроченими відсотками - 2 954,64 грн., заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит - 0,00 грн. , згідно ст. 625 ЦК України, нарахована пеня -0,00 грн., нарахована комісія -0,00 грн.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статтей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина 1 статті 634 ЦК України).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. З огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України).

В силу частини першої статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Отже, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Із анкети-заяви позичальника ОСОБА_1 від 05.02.2010 р. вбачається, що в ній процентна ставка не зазначена, відсутні умови настання відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Відповідно до довідкипро умови кредитування з використанням кредитної картки «Універсальна» від 05.02.2010 року зазначена процентна ставка та умови настання відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми, але позивач заявив в суді, що вказану довідку не підписував.

Позивач пред`явив вимоги про стягнення заборгованості за договором, у тому числі, процентів за користування кредитом.. Обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на витяг з Умов та правил надання банківських послуг, як невід`ємної частини укладеного договору.

Витягом з Тарифів Банку та витягом з Умов та правил надання банківських послуг, які надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і Банку, відповідальність сторін.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме з цим витягом з Умов та правил надання банківських послуг був ознайомлений відповідач і погодився з ними при підписанні анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, а також те, що вказані документи на момент отримання ним кредитних коштів взагалі містили умови щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, неустойки (пені, штрафу) та, зокрема саме у зазначених у цих документах, що додані Банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

Без наданих підтверджень про конкретні запропоновані ОСОБА_1 умови та правила надання банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату процентів, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані Банком витяг з Умов та правил надання банківських послуг не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Згідно з частиною 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Надані позивачем Умови та правила надання банківських послуг з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших, встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання Банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у справі - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття відповідачем запропонованих умов та приєднання, як другої сторони до запропонованого договору.

Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна», які наявні в матеріалах справи, не містять підпису відповідача, а зазначений підпис відповідач заперечує, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання анкети-заяви. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

З огляду на викладене, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем позивач дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону №1023-XII, про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження з ним саме тих умов, які вважав узгодженими Банк.

При застосуванні до спірних правовідносин наведених норм права суд відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України враховує висновок щодо застосування відповідних норм права, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17.

Тому, з урахуванням викладеного , суд вважає безпідставними позовні вимоги Банку про стягнення процентів, пені, штрафів, оскільки відсутній такий обов`язок в анкеті-заяві від 05.02.2010 р., а витяг з Умов та правил надання банківських послуг не може вважатися складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору.

Щодо стягнення заборгованості з тіла кредиту, суд вважає, що такі вимоги підлягають до задоволення частково.

Згідно довідки АТ КБ «Приват банк» ОСОБА_1 були видані кредитні картки:

11.01.2015 р. - № НОМЕР_1 з терміном дії до 03/15; 11.06.2012 р.-

№ НОМЕР_2 з терміном дії до 03/16; 13.10.2014 р.- № НОМЕР_3 з терміном

дії до 09/18; 16.10.2018 р. - № НОМЕР_4 з терміном дії до 05/22; 01.11.2019 р.-

№ НОМЕР_5 з терміном дії до 09/23; встановив кредитний ліміт 500,00 грн. та

надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором.

ОСОБА_1 користувався кредитним коштами, поповнював картковий рахунок власними коштами для погашення заборгованості.

Згідно виписки по рахунку ОСОБА_1 , з 29.04.2011 року по 09.09.2020 року залишок заборгованості кредитних коштів складає - 8 003,92 грн. , а саме: всього знято кредитних коштів - 43 085,27 , повернуто кредитних коштів - 35 081,35 грн.

З вищенаведених підстав, враховуючи, надані суду, належні та допустимі докази та відповідно до вимог ч. 7 ст. 81 ЦПК України те, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд приходить до висновку, що позов Банку підлягає задоволенню частково, а зустрічний позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, оскільки вказані підстави для визнання кредитного договору недійсним, є підставами для відмови у позові Банку, а не підставами для визнання правочину недійсним.

Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України - якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно пенсійного посвідчення серії НОМЕР_6 від 14.04.2017 року вбачається , що ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи загального захворювання , тому у відповідності до ч.6 ст. 141 ЦПК України суд компенсує позивачу судові витрати по сплаті судового збору пропорційно обсягу задоволених вимог (52,5% ) в розмірі 1191,75 грн. за рахунок держави у порядку , встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі ст.ст. 526, 549, 550, 554, 610, 612, 625, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер : НОМЕР_7 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» (код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_8 (для погашення заборгованості та судових витрат), МФО 305299) - 8003,92 грн. кредитних коштів .

Відшкодувати з Державного бюджету України на користь Акціонерного

товариства Комерційний банк «Приват Банк»(код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_8 (для погашення заборгованості та судових витрат),

МФО 305299) - судовий збір в сумі 1191,75 грн.

В решті позовних вимог - відмовити.

В зустрічному позові ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» про визнання правочину недійсним - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили через 30 днів з дня його проголошення.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга на протязі 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення , має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення.

Дата складення повного судового рішення - 16 вересня 2021 року.

Суддя Кам`янець- Подільського міськрайонного суду : Семенюк В.В.