Рішення № 99990950, 27.09.2021, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 27.09.2021

Справа № 334/2201/21

Провадження № 2/334/2269/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2021 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Фетісова М.В., за участі секретаря судового засідання Боднар А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Запоріжжі в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача – Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «ЗАПОРІЖГАЗ», про стягнення заборгованості за комунальну послугу,

за участю: представника позивача – адвоката Жейнової А.І., представника відповідачів – адвоката Федорова М.В., представника третьої особи – адвоката Проходи І.В.,

встановив:

Представник позивача ТОВ «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ» Жейнова А.І. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з відповідачів на користь позивача заборгованість за поставлений природний газ у сумі 205342,30 гривні.

Позов обґрунтовує тим, що постановою НКРЕКП від 28.05.2015 № 1652 ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом на території міста Запоріжжя та Запорізької області (крім міста Мелітополь, Мелітопольського, Веселівського, Приазовського районів та села Темирівка Гуляйпільського району) видано ТОВ «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ», яку в подальшому було переоформлено відповідно до постанови НКРЕКП від 27.04.2017 № 613. Тобто, з 01.07.2015 ліцензовану діяльність з постачання газу (відносини з купівлі-продажі) проводить ТОВ «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ» (як постачальник газу), а ліцензовану діяльність, з розподілу газу (транспортування, встановлення вузлів обліку газу, облік газу тощо) проводить АТ «ЗАПОРІЖГАЗ» (як Оператор ГРМ). Відповідно до п. 1.3 Типового Договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2014 № 2500 між сторонами укладений договір з постачання природного газу, оскільки відповідачами протягом 2018 - 2019 років здійснювалась оплата за поставлений природний газ в сумі 1285,43 грн. та до теперішнього часу здійснюється споживання природного газу. Порядок комерційного обліку природного газу по об`єкту споживача визначений в розділах ІХ-ХІ Кодексу ГРМ. На підставі наданої Оператором ГРМ (АТ «ЗАПОРІЖГАЗ») інформації щодо вжитого газу, ТОВ «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ» здійснює відповідні нарахування оплати за спожитий природний газ. 23.02.2021 АТ «ЗАПОРІЖГA3» на приладі обліку природного газу, встановленому в житловому приміщенні відповідачів та за його присутності, було зафіксовано обсяг поставленого природного газу, що підтверджується Актом № 0600343645 від 23.02.2021. Відповідно до наданої інформації АТ «ЗАПОРІЖГАЗ» щодо спожитого газу за адресою відповідача в березні 2021 року позивач здійснив відповідне нарахування оплати за спожитий природний газ в сумі 206 220,10 гривень. З урахуванням переплати, яка була наявна на особовому рахунку відповідача в розмірі 877,80 гривень, вартість природного газу за лютий 2021 року склала 205 342,30 гривень. В порушення умов Договору відповідачі вартість отриманих послуг не сплатили.

03.06.2021 представник відповідача ОСОБА_2 – адвокат Федоров М.Д. надав відзив на позов, в якому просив застосувати до позовних вимог позовну давність та відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтував тим, що в лютому 2021 року співробітники третьої особи зафіксували показання лічильника газу № 01286370 за адресою: АДРЕСА_1 , які склали 33 609 куб.м. Від вказаних показів було віднято розрахункові показання за січень 2021 року (8 378 куб.м. і різницю в сумі 25 231 куб.м. виставлено відповідачу до сплати. Вартість даного обсягу газу позивач зазначає як 206 220,10 грн. Тариф, за яким було проведено розрахунок, склав 8,1732 грн. (206 220,10 грн./25 231 куб.м.). З моменту встановлення лічильника газу № 01286370 його фактичні показання жодного разу не отримувалися, контрольні зняття показань не проводилися. Отже, після встановлення ЗВТ АТ «Запоріжгаз» вперше оглянуло його через 15 років. Показання за січень 2021 року (8 378 куб.м.) не були фактичними, а були розрахунковими. З рахунку за лютий 2021 року вбачається, що відповідачу було нараховано 37 911,23 грн. (5 423,64 куб.м. за тарифом 6,99 грн.), а решту 168 032,97 грн. становив перерахунок. Позивачем не зазначається, за який період, на підставі чого і яким чином було здійснено перерахунок, який тариф застосовано, тощо. Отже, виходячи з матеріале справи, за спірною адресою протягом 15 років було спожито 33 609 куб.м. газу. Позивач є постачальником природного газу з липня 2015 року і має право вимагати оплати вартості газу, спожитого з липня 2015 року по лютий 2021 року. Водночас з матеріалів справи не можливо встановити, який саме обсяг газу було спожито за цей період. Відповідно до п. 4 глави 4 розділу XI Кодексу ГРС, оскільки термін повірки закінчився, а лічильник газу не повірений, покази лічильника вважаються недійсними і нарахування за спожитий природний газ проводиться ва нормами споживання або номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання (залежно від наявності вини споживача). При цьому, покази лічильника можуть бути враховані тільки після встановлення та опломбування справного та повіреного лічильника. Лічильник G-4 Gallus № 001286370 було встановлено в 2006 році. Міжповірочні інтервали ЗВТ, що перебувають в експлуатації, затверджені наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 № 1747, відповідно до якого міжповірочні інтервали для лічильників газу та пристроїв перетворення об`єму (використовуються для проведення розрахунків за поставлений та/або спожитий природний газ) класу 1,0 встановлено 2 роки; класу 1,5 - 8 років. Після настання строку повірки лічильника у відповідача виник спір з АТ «Запоріжгаз» в приводу того, за чий рахунок має проводитись повірка і її проведено не було. Таким чином, з 2008 року (або 2014 року, якщо клас лічильника 1,5) показати ЗВТ не могли враховуватися і, з огляду на це, останні відомі третій особі покази мали складати близько 2 000 куб.м. Також, позивачем був пропущений строк позовної давності. Позивач є постачальником природного газу з 01.07.2015. Враховуючи пояснення АТ «Запоріжгаз», показання лічильника за спірною адресою ніколи не знімалися і не передавалися. Позивав, в свою чергу, з 01.07.2015 здійснював нарахування виходячи з розрахункових показань і не міг не знати про факт наявності в квартирі лічильника газу та відсутність його фактичних показань. Таким чином, позивач був обізнаний про відсутність фактичних показань лічильника з серпня 2015 року, водночас вартість спожитого природного газу ним виставляється за весь період постачання газу. З огляду на це, позивач пропустив строк позовної давності щодо стягнення вартості природного газу, спожитого до 31.03.2018. Крім цього, позивач не уточнює в якій частині та з кого з відповідачів має бути стягнуто заборгованість. Станом на день подачі позову споживачем в розумінні Кодексу ГРС є ОСОБА_2 , з яким укладено договір № 116675 про надання послуг з газопостачання. Договір є чинним і жодною із сторін не розірвано. ОСОБА_1 не є стороною цього договору і спільного зобов`язання у відповідачів в силу договору не виникало.

03.06.2021 представник відповідачки ОСОБА_1 – адвокат Федоров М.Д. надав відзив на позов, в якому просив застосувати до позовних вимог позовну давність та відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтував тими ж обставинами, що і відзив відповідача ОСОБА_2 . Також зазначив, що відповідачка є власником квартири з 16.03.2016, а позивач просить стягнути з неї заборгованість з 2006 року. При цьому встановити обсяг природного газу, спожитого за період з 2016 року до 2021 року не вбачається за можливе.

26.04.2021 представником третьої особи АТ «ЗАПОРІЖГАЗ» - адвокатом Проходою І.В. надані пояснення щодо позову, в яких вона позов підтримала. Відповідно до пояснень об`єкт споживання Відповідача забезпечений вузлом обліку Галус G-4 № 1101286370, який належить споживачу. Під час виїзду аварійної бригади за викликом, пов`язаним з витоком газу було встановлено, що за адресою АДРЕСА_1 (особовий рахунок № НОМЕР_1 ) виявлено самовільне встановлення газових приладів, зокрема двуконтурного котла, інформація про встановлення якого відповідачем до АТ «Запоріжгаз» не надавалася. За результатами огляду було складено акт від 23.02.2021, в якому зокрема зафіксовані і покази лічильника газу, які становлять 33 609,380 куб.м., вказані показання не відповідають тим даним, які передавалися відповідачем. В зв`язку з чим утворилася заборгованість, що стягується позивачем.

Ухвалою від 02.04.2021 відмовлено у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_3 про забезпечення позову. Ухвалою від 06.04.2021 відкрите провадженні у справі, яка була призначена до розгляду у спрощеному позовному провадженні. Ухвалою від 05.05.2021 задоволене клопотання представника позивача - адвоката Заєзжая А.Ю. про залучення до участі у справі співвідповідача та залучений до участі в справі в якості співвідповідача ОСОБА_2 ; задоволене клопотання представника відповідача – адвоката Федорова М.Д. про витребування доказів та у АТ «Запоріжгаз» витребувані докази, які були надані суду 26.05.2021; розгляд справи вирішено провести за правилами загального провадження та призначене підготовче засідання. Ухвалою від 26.05.2021 за клопотанням представника відповідача – адвоката Федорова М.Д. витребувані докази у позивача та третьої особи, які були надані суду 15.06.2021. Ухвалою від 15.06.2021 за клопотанням представника відповідача – адвоката Федорова М.Д. витребувані докази у третьої особи, які були надані суду 05.07.2021. Ухвалою від 11.08.2021 закрите підготовче провадження та справа була призначена до судового розгляду.

Представник позивача – адвокат Жейнова А.І. позов та обставини, якими він обґрунтований підтримала.

Представник відповідачів – адвокат Федоров М.В. позов не визнав за обставин, зазначених ним у відзивах.

Представник третьої особи – адвокат Прохода І.В. позов підтримала. Пояснила, що третя особа неодноразово зверталось до відповідачів з вимогою про надання доступу до ЗВТ, але такий доступ наданий не був, про що жодні документи не складались. Третя особа надавала показання по кількості газового обладнання на об`єкті споживача, в якому була наявна газова плита. Повірка ЗВТ була пропущена з вини третьої особи через відсутність доступу до лічильника. 23.02.2021 все ж були зняті показання ЗВТ в квартирі відповідачів. Про те, що в квартирі відповідачів встановлений ЗВТ третій особі було відомо, але останні його показання жодного разу не надали, у зв`язку з чим показання надавались третьою особою позивачу за нормами споживання (з урахуванням газової плити).

Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши заяви по суті спору та письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Постановою НКРЕКП від 28.05.2015 № 1652 «Про видачу ліцензії на постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом ТОВ «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ» видана ТОВ «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ» ліцензія на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом на території міста Запоріжжя та Запорізької області (крім міста Мелітополь, Мелітопольського, Веселівського, Приазовського районів та села Темирівка Гуляйпільського району) терміном дії з 01.07.2015 по 30.06.2020.

На підставі постанови НКРЕКП від 27.04.2017 № 613 «Про видачу ліцензій з постачання природного газу ТОВ «ГАЗ ПЕТРОЛІУМ», ТОВ «ГП «ПРОМСЕРВІС», ТОВ «ГК «ІНВЕСТСЕРВІС», ТОВ «ІТЕРГАЗ», ТОВ «ЕНЕРГОСИНТЕЗ», ТОВ «СКЕЛА ТЕРЦИУМ», ТОВ «ОІЛГАЗТРЕЙД», ТОВ «РТС», ТОВ «УКРІСТГАЗ», ТОВ «ФЕРРОМЕТ 1», ТОВ «ГАЗОВІ ІНВЕСТИЦІЇ», ТОВ «ГАЗОТОРГОВА КОМПАНІЯ», ТОВ «УКРСЕРВІСРЕСУРС», ТОВ «ПРОМСЕРВІС», ТОВ «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ», ТОВ «УКРГАЗНАФТОКОМ», ТОВ «ГАЗОЙЛПЕТРОЛЕУМ», ТОВ «ТД «ЛУБНИГАЗ», ТОВ «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ», ТОВ «ПЕРША-ЕНЕРГЕТИЧНА», ТОВ «УКРГАРАНТРЕСУРС» та ТОВ «ТЕРНОПІЛЬОБЛГАЗ» видана ліцензія ТОВ «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ» з постачання природного газу.

Таким чином, з 01.07.2015 і до теперішнього часу ліцензовану діяльність з постачання газу на території міста Запоріжжя проводить ТОВ «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ».

Згідно з Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕПП від 30.09.2015 № 2496 (далі – Правила № 2496), постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється за договором, який має відповідати типовому договору постачання природного газу побутовим споживачам, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку (пункт 3 розділу І).

Відповідно до пункту 2 розділу ІІІ Правил № 2496 постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Регулятором, які є однаковими для всіх побутових споживачів України. За договором постачання природного газу постачальник зобов`язаний поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором. Договір постачання природного газу побутовим споживачам укладається з урахуванням статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам за згодою постачальника відповідно до умов Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2500 (далі - Типовий договір), що розміщений на офіційному веб-сайті Регулятора та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.

Відповідно до пункту 1.3 Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2500 (далі - Типовий договір), цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк шляхом приєднання Споживача до умов цього Договору. Фактом згоди Споживача про приєднання до умов цього Договору є отримання Постачальником поданої Споживачем заяви-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам (далі - заява-приєднання) за формою, встановленою у додатку 1 до цього Договору, та/або сплачений Споживачем рахунок (квитанція) Постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника, на якого в установленому чинним законодавством порядку покладені спеціальні обов`язки з постачання природного газу побутовим споживачам, - факт споживання природного газу відповідно до вимог Правил постачання та за умови, що у Споживача відсутній інший діючий постачальник (для забезпечення приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам усіх діючих побутових споживачів, об`єкти яких знаходяться в межах закріпленої території постачальника із спеціальними обов`язками, останній в установленому порядку надсилає кожному побутовому споживачу заяву-приєднання разом із супровідним листом за формою, встановленою у додатку 2 до цього Договору).

Відповідачка ОСОБА_1 з 16.03.2016 є власницею квартири, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією з ДРРП від 25.02.2021 та договором купівлі-продажу від 16.03.2016 реєстровий № 675 (а.с. 28-29, 151-152).

Згідно з фінансовим станом рахунку № 0600343645 споживачем послуги за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_1 . Споживачем протягом 2018 – 2019 років сплачувались послуги з постачання природного газу. В квартирі споживача встановлений газовий прилад – газова плита та лічильник GALLUS 2000-U G-4 № 01286370. Заборгованість становить 205 342,30 гривні (а.с. 13).

23.02.2021 представником АТ «ЗАПОРІЖГАЗ» в присутності відповідачки ОСОБА_1 складений Акт про те, що в квартирі споживача виявлені: ПГ-4 Аристон, 2-х контурний котел «Ферролі», ЗВТ G-4 Галус № 001286370 2006 року випуску, показання 33 609,380, пломба № 5517578 (а.с. 14, 216)

Цього ж дня припинене газопостачання за вказаною адресою, що підтверджується Актом про припинення (обмеження) розподілу природного газу від 23.02.2021 № 2020/00000470 (а.с 15).

13.09.2004 відповідачем ОСОБА_2 укладений з АТ «ЗАПОРІЖГАЗ» договір про надання послуг з газопостачання № 116675, предметом якого стало постачання природного газу третьою особою за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 46-48).

Відповідно до частини третьої статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Суд встановив, що відповідачка ОСОБА_1 , яка є власником житла, є споживачем послуги з постачання природного газу, який надає позивач ТОВ «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ» за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі Договору постачання природного газу побутовим споживачам, укладеною між нею та позивачем на підставі сплаченого споживачем рахунку. Відповідач ОСОБА_2 , який проживає у вказаній квартирі, що визнається сторонами, користується послугою з постачання природного газу, а тому несе солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати вказаної послуги.

Враховуючи вказане, суд відхиляє аргумент представника відповідачів про те, що відповідачка ОСОБА_1 не є стороною договору про постачання природного газу. Суд зауважує, що договір про надання послуг з газопостачання № 116675 від 13.09.2004 був укладений ОСОБА_2 з АТ «ЗАПОРІЖГАЗ», а не з позивачем ТОВ «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ», і з 01.07.2015 він втратив свою силу в частині постачання природного газу у зв`язку з покладанням обов`язку з постачання природного газу на позивача і укладенням нового договору між відповідачкою ОСОБА_1 та позивачем ТОВ «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ».

22.03.2006 рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради № 121 відповідачу ОСОБА_2 наданий дозвіл на улаштування автономного газового постачання квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією відповідного рішення (а.с. 71).

Лічильник газу в квартирі відповідачів був встановлений в 2006 році та державну повірку не проходив, що підтверджується листом АТ «ЗАПОРІЖГАЗ» від 26.05.2021 (а.с. 135).

В листопаді 2017 року в будинку АДРЕСА_2 був встановлений загальнобудинковий прилад обліку газу, показання якого з листопада 2017 року до лютого 2021 року становили 18 146 куб.м., що підтверджується листом АТ «ЗАПОРІЖГАЗ» від 02.07.2021 (а.с. 172).

Відповідно до пункту 4.4 розділу IV Типового договору об`єм (обсяг) постачання та споживання природного газу Споживачем за розрахунковий період визначається одним із нижченаведених способів: (1) за даними Оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора газотранспортної системи та доведені Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу; (2) або за плановими величинами середньомісячного споживання газу в опалювальний або міжопалювальний період.

Згідно з підпунктом першим пункту 5.2 розділу V Типового договору Споживач зобов`язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату послуг Постачальника згідно з умовами цього Договору.

Суд встановив, що заборгованість відповідачам у сумі 205 342,30 гривні за поставлений природний газ була нарахована позивачем на підставі показань лічильника газу GALLUS 2000-U G-4 № 01286370, встановленого в квартирі відповідачів, наданих третьою особою АТ «ЗАПОРІЖГАЗ».

Порядок комерційного обліку природного газу визначений розділами IX – XI Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494 (далі – Кодекс ГРМ).

Відповідно до частини першої статті 17 Закону «Про метрологію та метрологічну діяльність» законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.

Перелік категорій законодавчо регульованих ЗВТ, що підлягають періодичній повірці, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 374, зокрема, лічильники газу та пристрої перетворення об`єму (використовуються для проведення розрахунків за поставлений та/або спожитий природний газ) (пункт 41).

При цьому повинні дотримуватись міжповірочні інтервали законодавчо регульованих ЗВТ, що перебувають в експлуатації, затверджені наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 № 1747. Так, відповідно до затверджених міжповірочних інтервалів для лічильників газу та пристроїв перетворення об`єму (використовуються для проведення розрахунків за поставлений та/або спожитий природний газ) класу 1,0 установлено міжповірочний інтервал 2 роки; класу 1,5 - 8 років.

Відповідно до пунктів 1 – 3 глави 8 розділу Х Кодексу ГРМ періодична повірка (у тому числі демонтаж, транспортування монтаж, технічне обслуговування та пов`язаний з такою повіркою ремонт) лічильників газу, які встановлені для розрахунків за спожитий природний газ побутовими споживачами (населенням) для їх побутових потреб, здійснюється за рахунок Оператора ГРМ незалежно від того, чи є він власником ЗВТ. Для належної організації періодичної повірки лічильників газу по об`єктах побутових споживачів Оператор ГРМ повинен: (1) мати в наявності персоніфікований перелік всіх лічильників газу побутових споживачів, що знаходяться на ліцензованій території Оператора ГРМ; (2) забезпечити належний моніторинг термінів спливу міжповірочного інтервалу для складання графіка проведення періодичної повірки лічильників; (3) забезпечити періодичну повірку лічильника протягом міжповірочного інтервалу. Побутовий споживач, на території та/або в приміщенні якого встановлений лічильник газу, зобов`язаний забезпечити доступ представникам Оператора ГРМ після пред`явлення ними службових посвідчень для проведення робіт з демонтажу лічильника на повірку (або його повірки на місці встановлення). У разі відмови в доступі до об`єкта побутового споживача представнику Оператора ГРМ для зняття лічильника газу на періодичну повірку (або його повірки на місці встановлення) споживачу змінюється режим нарахування об`ємів природного газу відповідно до вимог цього Кодексу. У разі пропущення терміну періодичної повірки лічильника газу з вини Оператора ГРМ об`єм спожитого природного газу по об`єкту побутового споживача за відповідний період визначається за фактичними даними лічильника газу, за яким пропущений термін повірки.

Суд встановив, що періодична повірка лічильника газу GALLUS 2000-U G-4 № 01286370, встановленого в квартирі відповідачів в 2006 році, жодного разу не проводилась, що підтверджується поясненнями представників відповідачів та третьої особи, а також листом АТ «ЗАПОРІЖГАЗ» від 26.05.2021 (а.с. 135).

При цьому, представник третьої особи наполягає на тому, що періодична повірка лічильника газу не проводилась з вини АТ «ЗАПОРІЖГАЗ» через те, що йому не надавався доступ споживачем до об`єкта, що є підставою для визначення об`єму спожитого природного газу по об`єкту побутового споживача за відповідний період за фактичними даними лічильника газу, за яким пропущений термін повірки.

Проте, вказаний аргумент третьої особи спростовується тим, що відповідно до пункту 3 глави 8 розділу Х Кодексу ГРМ відповідальність за відмову у доступі до об`єкта побутового споживача покладається саме на споживача, а не Оператору ГРМ.

На підставі зазначеного суд встановив, що АТ «ЗАПОРІЖГАЗ» безпідставно надав позивачу об`єм споживання природного газу по об`єкту відповідачів на підставі даних лічильника газу GALLUS 2000-U G-4 № 01286370 термін повірки якого був пропущений через відмову в доступі до об`єкта побутового споживача представнику Оператора ГРМ для зняття лічильника газу на періодичну повірку.

У свою чергу, нарахована позивачем відповідачам заборгованість у сумі 205 342,30 гривні за поставлений природний газ на підставі наданих АТ «ЗАПОРІЖГАЗ» показань лічильника газу є необґрунтованою.

У даному випадку режим нарахування об`ємів природного газу мав визначатись АТ «ЗАПОРІЖГАЗ» відповідно до пункту 3 розділу ХІ Кодексу ГРМ.

За таких обставин суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позову.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30).

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, суд дійшов висновку про відсутності необхідності надання детальної відповіді на інші аргументи представника відповідачів.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України у зв`язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 3, 4, 10, 11, 76-81, 89, 141, 259, 263 – 265, 268 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складене 27 вересня 2021 року.

Реквізити учасників справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ», місцезнаходження: вул. Волгоградська, буд. 26А, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 39587271.

Відповідачі:

- ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 ,

- ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача – Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «ЗАПОРІЖГАЗ», місцезнаходження: вул. Заводська, буд. 26А, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 03345716.

Суддя: