Ухвала суду № 99990413, 30.09.2021, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/17337/19

Провадження № 2-ві/263/13/2021

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2021 року місто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області в складі головуючого судді Томіліна О.М., при секретарі Астаховій О.В., розглянувши заяву представника відповідача Департаменту освіти Маріупольської міської ради Крохмальової О.В. про відвід судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Ковтуненка В.О. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Департаменту освіти Маріупольської міської ради про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, визнання недійсним та скасування наказу про дисциплінарне стягнення,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області Ковтуненка В.О. перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Департаменту освіти Маріупольської міської ради про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, визнання недійсним та скасування наказу про дисциплінарне стягнення.

24 грудня 2019 року ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області відкрито загальне провадження та призначено підготовче судове засідання.

12 березня 2020 року ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту освіти Маріупольської міської ради про визнання недійсним та скасування наказу про дисциплінарне стягнення, зупинити до розгляду цивільної справи №263/10587/19 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту освіти Маріупольської міської ради про визнання недійсним та скасування наказу про дисциплінарне стягнення.

13 квітня 2021 року ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області провадження у справі поновлено.

13 квітня 2021 року ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області цивільну справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

13 квітня 2021 року ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту освіти Маріупольської міської ради про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу (провадження №2/263/173/2021, справа №263/17862/19), об`єднано в одне провадження з цивільною справою за позовом ОСОБА_1 до Департаменту освіти Маріупольської міської ради про визнання недійсним та скасування наказу про дисциплінарне стягнення (провадження №2/263/161/2021, справи №263/17337/19), та присвоїти номер провадження №2/263/161/2021, справи №263/17337/19.

Тобто, справа перебуває в провадженні судді Ковтуненка В.О. тривалий час.

27 вересня 2021 року до суду надійшла заява від представника відповідача Департаменту освіти Маріупольської міської ради Крохмальової О.В. про відвід судді Ковтуненка В.О., в обґрунтування якої вказано, що в неї є сумніви в тому, що суддя є неупередженим та об`єктивним, оскільки рішення судді в іншій справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту освіти Маріупольської міської ради про визнання недійсним та скасування наказу про дисциплінарне стягнення було скасовано судом вищої інстанції.

Від представника ОСОБА_1 надійшли письмові заперечення на заяву про відвід судді, де вказано, що сторона позивача вважає заявлений відвід необґрунтованим, обставин, які б свідчили про упередженість судді Ковтуненка В.О. в заяві не зазначено, а такі дії є зловживанням процесуальними правами та направлені на затягування розгляду справи.

Ухвалою судді Ковтуненка В.О. від 28.09.2021 визначено, що заява про відвід є необґрунтованою, заяву про відвід передано на розгляд іншому судді в порядку ст.33 ЦПК України.

Відповідно до ч.3 ст.40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до ч.ч.7, 8 ст.40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Вирішуючи питання про відвід судді, суд виходить з наступного.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Згідно з ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно з ч. 2 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Тобто, окрім прямо визначених підстав для відводу, самовідводу судді, передбачених у статтях 36, 37 і 38 ЦПК України, відвід судді може бути заявлений й з інших підстав (п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України). У будь-якому разі оцінюватися має саме те, чи викликають певні обставини розумний сумнів у неупередженості або об`єктивності судді у стороннього спостерігача.

Стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" ("безсторонність") судді", а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості необхідно керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

(і) "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

(іі) "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland, заява N33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII) зазначив, що особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного. Застосовуючи об`єктивний критерій, слід з`ясувати, чи існують певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в його безсторонності. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими.

На думку суду сумніви щодо безсторонності судді Ковтуненка В.О., висловлені представником відповідача, об`єктивно не обґрунтовані.

Одночасно слід підкреслити, що не можуть бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Зокрема, незгода представника відповідача з процесуальними рішеннями судді, прийнятими в іншій справі, не може бути підставою для відводу. Сам факт скасування такого рішення судом вищої інстанції також не є обґрунтованим вмотивуванням того, що суддя є упередженим при розгляді даної справи.

Крім того, у заяві про відвід не наведено фактів прояву суддею поведінки, яка б свідчила про його упередженість чи небезсторонність у цій справі, тобто підстав, передбачених ст. 75 КПК України.

Отже, аргументи, якими представник відповідача мотивує свою заяву про відвід судді Ковтуненка В.О., не викликають обґрунтованих сумнівів у об`єктивності судді, оскільки немає жодних доказів, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості цього судді як з погляду "суб`єктивного критерію", так і з погляду "об`єктивного критерію", якими керується у своїй процесуальній діяльності Європейський суд з прав людини.

Керуючись ст.ст.36, 39, 40 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника відповідача Департаменту освіти Маріупольської міської ради Крохмальової О.В. про відвід судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Ковтуненка В.О. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Департаменту освіти Маріупольської міської ради про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, визнання недійсним та скасування наказу про дисциплінарне стягнення - відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя О.М.Томілін