Постанова № 9998897, 10.06.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

10 червня 2010 р. № 2-а- 6703/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Чалого І,С.,

при секретарі судового засідання Васильєвій Г.В

за участю представників сторін:

позивача - Мирошниченко Ю.Ю., Яворенко С.М.,

відповідача - Бовдуй О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом закритого акціонерного товариства "Лозівський молочний завод" до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківської області про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ЗАТ «Лозівський молочний завод», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лозівської ОДПІ у Харківській області, в якому просить суд визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Лозівської ОДПІ у Харківській області №0000061800/0 від 19.05.2010 року, №0000392310/0 від 19.05.2010 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилався на те, що оскаржені податкові повідомлення рішення винесені Відповідачем з порушенням норм чинного законодавства України та не ґрунтуються на фактичних обставинах.

Представник позивача в судовому засіданні надав суду додаткові пояснення до позовної заяви про визнання недійсними податкових повідомлень рішень, в яких зазначив, що відповідно до платіжних доручень №8895 від 13.05.2010 року та №8894 від 13.05.2010 року, ЗАТ «Лозівський молочний завод»сплатив податок на прибуток підприємств в сумі 97557 грн., за податковим повідомленням рішенням Лозівської ОДПІ у Харківській області № 0000392310/0 від 19.05.2010 року.

Таким чином, з урахуванням додаткових пояснень, Позивач просить суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Лозівської ОДПІ у Харківській області №0000061800/0 від 19.05.2010 року, про донарахування суми податкового зобовязання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість на суму: 1394312,00 гривень.

Представник відповідача в судовому засіданні з позовними вимогами не погодився в повному обсязі, вказавши, що оскаржені податкові повідомлення рішення є законними та обґрунтованими, просив суд відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Лозівською ОДПІ у Харківській області в період з 26 березня 2010 року по 30 квітня 2010 року було проведено планову виїзну перевірку ЗАТ «Лозівський молочний завод», з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за перевіряємий період з 01.10.2008 року по 31.12.2009 року.

За результатами проведеної перевірки Відповідачем складено Акт про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства № 353/23-304/00447310 від 11.05.2010 року, яким встановлено порушення позивачем пп. 4.1.3, пп.4.1.6 п.4.1, пп.4.2.1 п.4.2 ст.4, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3, п.5.9 ст.5, пп.7.3.3 п.7.3, пп.7.9.1 п.7.9 ст.7, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого зменшено відємне значення обєкта оподаткування податком на прибуток в сумі 8107377 грн., в тому числі за 4 квартал 2008 року в сумі 609032 грн., та за 2009 рік у сумі 7498345 грн. та донараховано податок на прибуток в сумі 65038 грн., в тому числі за 4 квартал 2008 року в сумі 65038 грн.; пп.4.5 ст.4, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.4.1, пп.7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п.18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.1997 р. за №165, донараховано податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 1130617 грн., в т.ч. за лютий 2009 року в сумі 6667 грн., за червень 2009 року в сумі 33287 грн., за серпень 2009 року в сумі 31355 грн., за вересень 2009 року в сумі 3460 грн., за жовтень 2009 року в сумі 634805 грн., за листопад 2009 року в сумі 416052 грн., за грудень 2009 року в сумі 4991 грн.; пп.3.1.3 п.3.1 ст.3, пп.4.3.36 п.4.3 ст.4, п.7.1 ст.7, пп.8.1.1 п.8.1 ст.8, пп. «а»п.17.2 ст.17, пп. «а»п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»- суму недоотриманого податку з доходів фізичних осіб у сумі 2764,42 грн.

Не погоджуючись з висновками акта перевірки Позивачем на адресу Відповідача 14.05.2010 року направлено заперечення до акту перевірки.

19.05.2010 року Відповідачем на адресу Позивача направлено відповідь про розгляд заперечень, в якому Відповідач вважає висновки викладені в акті перевірки що встановлених порушень правомірними.

На підставі акту перевірки Відповідачем 19.05.2010 року винесені податкові повідомлення-рішення, які є предметом оскарження:

- № 0000061800/0 від 19.05.2010 року про донарахування суми податкового зобовязання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість на суму: 1394312,00 (один мільйон триста девяносто чотири тисячі триста дванадцять грн., 00 коп.) гривень;

- № 0000392310/0 від 19.05.2010 року про донарахування суми податкового зобовязання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток підприємств на суму: 97557,00 (девяносто сім тисяч пятсот пятдесят сім грн.,00 коп.) гривень.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0000061800/0 від 19.05.2010 року з податку на додану вартість, судом встановлено наступне:

Суд зазначає, що відповідачем в вище зазначеному акті перевірки як підставу винесення оскаржених податкових повідомлень-рішень є твердження, що «витрати ЗАТ «Лозівський молочний завод»по взаємовідносинам з ПП «Агродом»були понесені за нікчемними угодами, які в силу ст.216 ЦК не створюють юридичних наслідків, віднесення підприємствами сум ПДВ з таких витрат до складу податкового кредиту суперечить вимогам пп.7.4.1 пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 929541,05 грн., а саме декларації по ПДВ за: серпень 2009 року 30354,85 грн.; за жовтень 2009 року 483194,86 грн.; за листопад 2009 року 415991,34 грн.».

З вище зазначеним твердженням відповідача суд не погоджується, оскільки, як встановлено судом між ПП «Агродом»(код ЄДРПОУ 35192280) та ЗАТ «Лозівський молочний завод»28 серпня 2009 року укладено договір купівлі-продажу №570/09/01, відповідно до якого постачальник, а саме: ПП «Агродом»зобовязався постачати молоко знежирене. 10 жовтня 2009 року між товариствами укладено договір №675/09, згідно якого ПП «Агродом»виступає постачальником молока коровячого цільного.

Також судом встановлено, що в рамках укладених договорів ПП «Агродом»здійснював на ЗАТ «Лозівський молочний завод»поставку молочної продукції. В рамках договорів купівлі-продажу №570/09/01 від 28 серпня 2009 року та №675/09 від 10 жовтня 2009 року ПП «Агродом»здійснив поставку товарів на загальну суму 5577246,35 грн. з ПДВ.

Вище зазначений факт поставки підтверджується товарнотранспортними накладними з відміткою ЗАТ «Лозівський молочний завод»про прийняття товарів та податковими накладними: № 40 від 31.08.2009 року, №4 від 30.09.2009 року, №12 від 30.10.2009 року, №13 від 30.10.2009 року, №11 від 30.11.2009 року, а також платіжними дорученнями з відміткою банківської установи, в якій відкриті рахунки Позивача, про здійснення ЗАТ «Лозівський молочний завод»оплат за отримані від ПП «Агродом»товари.

Суд зазначає, що Лозівська ОДПІ у Харківській області, під час розгляду справи не заперечувала факту здійснення ЗАТ «Лозівський молочний завод»оплат на рахунок ПП «Агродом»за отримані товари (молочну сировину).

Відповідно до ст.215 ЦК України, нікчемним - є правочин, недійсність якого встановлена Законом. Законом, а саме ст.ст.219, 221, 224, 226, 228 ЦК України, встановлені наступні правові наслідки визнання нікчемності правочину:

- ст.219 ЦК України, при недодержанні вимог закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину;

- ст.221 ЦК України, вчинення правочину малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності;

- ст.224 ЦК України, при недодержанні вимог закону при вчиненні правочину без дозволу органу опіки та піклування;

- ст.226 ЦК України, при вчиненні правочину недієздатною фізичною особою;

- ст.228 ЦК України, при вчиненні правочину, який порушує публічний характер.

Дослідивши договори, які були укладені між ЗАТ «Лозівський молочний завод»та ПП «Агродом»(код ЄДРПОУ 35192280) суд приходить до висновку, що укладені договори відповідають вимогам Закону.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Посилання Відповідача в акті перевірки на порушення сторонами публічного порядку при укладанні договорів судом не приймається, тому, що Відповідачем не надано жодних доказів, які б підтверджували порушення з боку ЗАТ «Лозівський молочний завод»та ПП «Агродом»при укладанні договорів публічного порядку.

Дослідивши податкові декларації ЗАТ «Лозівський молочний завод»з ПДВ за серпень, жовтень, листопад 2009 року, суд приходить до висновку, що суми ПДВ по взаємовідносинах з ПП «Агродом»відображені в податкових деклараціях з ПДВ за відповідні періоди.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Дата виникнення права платника податку на податковий кредит визначена п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»- дата здійснення першої із подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, п.п. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», чітко визначено дату виникнення права платника податку на податковий кредит.

Як встановлено судом, здійснюючи поставку товарів ПП «Агродом»виписав податкові накладні, а саме: № 40 від 31.08.2009 року, №4 від 30.09.2009 року, №12 від 30.10.2009 року, №13 від 30.10.2009 року, №11 від 30.11.2009 року на загальну суму з ПДВ: 5577246,35 грн., а ЗАТ «Лозівський молочний завод»отримав оригінали податкових накладних.

Твердження Відповідача, що до складу податкового кредиту ЗАТ «Лозівський молочний завод»в серпні 2009 року, жовтні 2009 року, листопаді 2009 року віднесено суми ПДВ, які не підтверджені податковими накладними (податковими накладними, оформленими неналежним чином, згідно діючого законодавства), судом не приймаються як необґрунтовані, тому що податкові накладні оформлені належним чином відповідають вимогам п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.1997 року за №165, зареєстрованого Міністерством Юстиції України 23.06.1997 року.

Що стосується посилання відповідача на висновок спеціаліста Науково-дослідного експертного кримінального центру при МУ МВС України в Харківській області №198 від 22.04.2010 року, то вказаний доказ судом не приймається як належний доказ неналежного оформлення податкових накладних, так як не містить ствердної відповіді на запитання відносно особи, яка підписувала податкові накладні, а саме в висновку зазначено, що підписи виконані ймовірно не ОСОБА_4 Також спеціаліст в висновку зазначає, що не можливо достовірно встановити підписанта на податкових накладних, які було надано на дослідження.

Крім того, суд звертає увагу на те, що в п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України, від 03.04.1997, № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" міститься перелік вимог щодо складання податкової накладної, відповідно до якого платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Проаналізувавши зазначену норму закону, суд приходить до висновку, що такої обов'язкової вимоги, як "підпис", для належного оформлення податкової накладної в законі не міститься.

А отже, на думку суду, спірні податкові накладні оформлені належним чином відповідно до норм діючого законодавства. Відповідачем, належних доказів, які б це спростовували не надано.

Щодо посилання відповідача на данні, які містяться в протоколі допиту свідка - керівника підприємства ПП «Агродом»ОСОБА_4 від 07.12.2009 року, в якому зазначено, що гр.ОСОБА_4 показав, що він був формально директором ПП «Агродом», раз в місяць підписував документи, декілька разів бував у Соловянський ОДПІ, де здавав документи за дорученням незнайомих жінок, ніколи не виконував організаційно-розпорядчі функції у ПП «Агродом», не розпоряджався майном і грошовими коштами підприємства. За виконані послуги отримав 4 рази по 300 грн. винагороди.

Вище зазначені посилання відповідача суд вважає необґрунтованими оскільки дані, які викладені в вище зазначеному протоколі допиту спростовуються постановою про закриття кримінальної справи №180-569/2 від 24.03.2010 року в якій судом встановлено, що ОСОБА_4 перебуваючи на посаді директора укладав договори та підписував всю бухгалтерську та податкову документацію. Встановлено також, що у ПП «Агродом»було багато контрагентів, а саме покупців - молокозаводів в Харківській, Донецькій, Сумській області, на які здійснювалися поставки молока, велася реальна фінансова-господарська діяльність. В постанові про закриття кримінальної справи від 24.03.2010 року зазначається, що в результаті проведеного комплексу оперативно розшукових заходів за час досудового слідства не було виявлено доказів відносно безтоварності (фіктивності) фінансово-господарських операцій, проведених ПП «Агродом», ПП «СГ-Тріумф»-2009», які були описані у довідці управління боротьби з відмиванням доходів, отриманих злочинним шляхом, ДПА в Донецькій області №4/32/-2/36209326 від 25.01.2009 року.

Стосовно твердження Відповідача про не встановлення місцезнаходження ПП «Агродом»суд зазначає наступне:

У витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців №522279 приватне підприємство "Агродом" (скорочена назва ПП "Агродом"), що має реєстраційний номер юридичної особи ЄДР №10026594579 станом на 09.06.2010 року, знаходиться за адресою: 84105, Донецька область, місто Славьянськ, провулок Лермонтова, будинок 34, яка співпадає з адресою, що зазначена в податкових накладних.

Таким чином, висновки в акті перевірки, що «виходячи з вищенаведених даних, місцезнаходження підприємства ПП «Агродом»не встановлено, посадова особа (керівник) не підписував податкові накладні, не мав печатки та інше, отже угоди укладені ЗАТ «Лозівський молочний завод»з ПП «Агродом»мають протиправний характер»- під час судового розгляду не знайшли свого підтвердження.

Щодо подальшого використання товарів, які було отримано від ПП «Агродом»у виробничій діяльності ЗАТ «Лозівський молочний завод».

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг)…. придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті ) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Дослідивши надані ЗАТ «Лозівський молочний завод»документи, а саме договори, які було укладено з ТОВ «Торговий Дім «Гадячсир-Україна»(код ЄДРПОУ 35692080), видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, реєстри виданих та отриманих податкових накладних, судом встановлено, що товари (молочна продукція), яка була отримана від ПП «Агродом" використовувалася ЗАТ «Лозівський молочний завод»у виробничій діяльності, а саме: для виготовлення сирів Голландський, Російський, Звенигородський, які в подальшому було поставлено ТОВ «Торговий Дім «Гадячсир-Україна», відповідно до укладених договорів купівлі-продажу №17/03/09-ГСУ від 17.03.2009 року, договору поставки №2/01/01-ГСУ від 01.01.2010 року.

Відповідачем, належних доказів, які б спростовували твердження Позивача про використання у виробничій діяльності молочної продукції, яка була отримана від ПП «Агродом»для подальшого виготовлення твердих сирів, відповідно до технологічного процесу, який застосовується на виробництві, з подальшим продажем твердих сирів Голландський, Російський, Звенигородський на ТОВ «Торговий Дім «Гадячсир-Україна», суду надано не було.

Таким чином, висновок Відповідача в акті перевірки «підприємством до складу податкового кредиту у серпні 2009 року, жовтні 2009 року та листопаді 2009 року віднесено суми ПДВ, не підтверджені податковими накладними (податковими накладними, оформленими неналежним чином, згідно діючого законодавства, а саме з порушенням п.18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.1997 р. за №165), на суму за серпень 2009 року 30354,85 грн., за жовтень 2009 року 483194,86 грн., за листопад 2009 року 415991,34 грн., чим порушено п.п.7.5.4, п.7.4, ст.7 Закону України від 03.04.1997 року «Про податок на додану вартість»- є таким, що не відповідає вимогам п.п.7.2.1, 7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997 року «Про податок на додану вартість».

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного, податкове повідомлення-рішення № 0000061800/0 від 19.05.2010 року про донарахування суми податкового зобовязання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість на суму за основним платежем: 929 541 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями: 464 771 грн., що загалом становить: 1394312,00 гривень, не відповідає вимогам п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997 року «Про податок на додану вартість», а тому є таким, що підлягає визнанню недійсним.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Суд дійшов до висновку, що відповідач ні документально, ні нормативно не довів правомірність прийнятого ним спірного рішення.

Судові витрати підлягають стягненню у відповідності до вимог ст.94 КАС України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 6-14, 71, 86, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов закритого акціонерного товариства "Лозівський молочний завод" до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківської області про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним - задовольнити в повному обсязі.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області: №0000061800/0 від 19.05.2010 року про донарахування суми податкового зобов'язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість на суму за основним платежем: 929541,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями: 464771,00 грн., що загалом становить: 1 394 312,00 грн. гривень.

Стягнути з державного бюджету на користь закритого акціонерного товариства "Лозівський молочний завод" (64600, Харківська область, м.Лозова, вул.Червоногвардійська, 45А, код ЄДРПОУ 00447310) судові витрати в розмірі 3,40 грн.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 15 червня 2010 року

Суддя І.С.Чалий