Ухвала суду № 99988757, 29.09.2021, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/11/17

Провадження № 1-кп/206/3/21

У Х В А Л А

29 вересня 2021 року м. Дніпро

Самарський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого-судді - Плінської А.В.,

судді - Поштаренко О.В.,

присяжних: - Бублейник Ю.Ю., Главна С.О.,

Міненко Г.І.,

при секретареві - Крижко О.А.,

за участі прокурора - Несінова Ю.О.,

захисника-адвоката - Буштрука С.П.

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисника потерпілого - Бублик О.М.

розглянувши у залі суду в м. Дніпро, у судовому засіданні кримінальне провадження № 12016040440002510, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.10.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за п. п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В минулому судовому засіданні захисник обвинувачених Буштрук С.П. заявив клопотання про допит в судовому засіданні свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , яке було задоволено судом.

Свідок ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Причини неявки свідка ОСОБА_4 суду невідомі.

Захисник у судовому засіданні заявив клопотання про його привід.

Обвинувачені, прокурор та представник потерпілого не заперечували.

Згідно зі ст. 327 КПК України якщо в судове засідання не прибув за викликом свідок, заслухавши думку учасників судового провадження, суд після допиту інших присутніх свідків призначає нове судове засідання і вживає заходів для його прибуття. Суд також має право постановити ухвалу про привід свідка.

Відповідно до ст. 140 КПК України привід полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, до місця її виклику в зазначений в ухвалі час. Рішення про здійснення приводу приймається у формі ухвали. Привід може бути застосований до свідка.

Таким чином, суд присяжних вважає необхідним застосувати привід до свідка ОСОБА_3 , у зв`язку з неявкою останнього у судове засідання.

Крім того, суд присяжних вважає за необхідне на підставі ст. 139 КПК України накласти на свідка ОСОБА_3 , який був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи грошове стягнення у розмірі 0,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

До того ж, у зв`язку з незабезпеченням явки заявлених стороною захисту свідків, суд присяжних дійшов висновку про необхідність встановлення обвинуваченим та їх заявнику розумний строк для подання доказів, виходячи з такого.

Статтею 26 КПК України передбачено, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до ст.28 КПК України, кожна процесуальна дія або рішення повинні бути виконані або прийняті у розумні строки.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 КПК України, для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження.

Критерієм оцінювання розумності строку є складність справи, що може бути зумовлена як фактичними обставинами справи, так і різними правовими аспектами, пов`язаними зі справою опосередковано. Складність справи визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачених, підсудних та інкримінованих епізодів злочинної діяльності, характеру фактичних даних, що підлягають встановленню, кількості учасників справи (потерпілих, свідків), обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення судового слідства, забезпечення допомоги перекладача, об`єднання матеріалів справи тощо.

У п.116 рішення ЄСПЛ від 12.03.2009р. у справі «Вергельський проти України» зазначено: «розумність тривалості провадження має оцінюватися у світлі конкретних обставин справи та з урахуванням таких критеріїв, як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів». При цьому ЄСПЛ зазначає, що відкладення розгляду справи, призначення і проведення експертизи, участь судді в розгляді інших справ, повернення кримінальної справи прокуророві з метою усунення допущених порушень кримінально-процесуального законодавства самі по собі не суперечать чинному законодавству, але не можуть призводити до порушення права особи на судочинство в розумний строк (рішення ЄСПЛ від 13.07.1983р. у справі «Цимерман і Штайген проти Швейцарії»). Не може також бути виправданням збільшення строків судового розгляду відсутність достатньої кількості суддів та їх перевантаженість. Згідно з позицією ЄСПЛ Конвенція покладає на держави-учасниці обов`язок організувати свою судову систему таким чином, щоб суди мали змогу діяти відповідно до вимог п.1 ст.6 Конвенції, зокрема розглядати справи впродовж «розумного строку» (рішення від 06.09.2005р. у справі «Павлюлінець проти України»).

Вимоги про дотримання розумних строків провадження законодавчо закріплені у ст. 28 КПК України та відповідають існуючій практиці ЄСПЛ та нормам Конвенції стосовно дотримання прав людини у цій сфері. Підвищені вимоги до судового розгляду кримінальних справ ґрунтуються на існуючій практиці ЄСПЛ та мають враховуватися судами з огляду на положення ст.17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Неявка в судове засідання заявлених стороною захисту свідків, тягне за собою відкладення розгляду справи та, як наслідок, безпідставне затягування розумних строків судового розгляду даного кримінального провадження, за умови, що на теперішній час, в рамках судового розгляду даного кримінального провадження досліджено всі наявні докази.

За таких обставин, суд, з урахуванням об`єктивності розгляду справи та принципу змагальності сторін, вважає за необхідне встановити стороні захисту строк для подання до суду доказів до 02 листопада 2021 року до 13:00 години включно.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 114, 139, 140, 327 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Застосувати до свідка ОСОБА_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,привід для забезпечення його явки у судове засідання призначене на 15 годину 00 хвилин 12 жовтня 2021 року.

Виконання ухвали доручити Павлоградському районному управлінню поліції ГУНП в Дніпропетровській області.

Контроль за виконанням ухвали про привід покласти на прокурора.

Накласти на ОСОБА_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомий, грошове стягнення за не з`явлення без поважних причин на виклик суду у розмірі одного розміру 0,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1135,00 (одна тисяча сто тридцять п`ять) гривень в дохід держави.

Копію ухвали направити свідку для відома.

Роз`яснити, що особа, на яку було накладено грошове стягнення та яка не була присутня під час розгляду цього питання судом, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї грошового стягнення.

Клопотання подається суду, який виніс ухвалу про накладення грошового стягнення.

Встановити стороні захисту, а саме: обвинуваченим та захиснику-адвокату Буштруку С.П. по кримінальному провадженню, за обвинуваченням за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за п. п. 6 , 12 ч. 2 ст. 115 , ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України, строк для подання до суду доказів до 02 листопада 2021 року до 13:00 години включно.

Зобов`язати сторону захисту, а саме: обвинувачених та захисника-адвоката Буштрука С.П. забезпечити явку до суду для допиту свідків: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , у визначений судом строк.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя: А.В. Плінська

Суддя: О.В. Поштаренко

Присяжні: Ю.Ю. Бублейник

С.О. Главна

Г.І. Міненко