Ухвала суду № 99987025, 27.09.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

27 вересня 2021 року Київ № 320/11911/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Цукровий завод Рокитне» до Рокитнянського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка Івана Павловича про визнання незаконною та скасування постанови та визнання постанови такою, що не підлягає виконанню,

у с т а н о в и в:

24.09.2021, до суду звернулось ТОВ «Цукровий завод Рокитне» з вимогами до Рокитнянського ВДВС у Білоцерківському районі Київської області ЦМУ Мінюсту України, приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка І.П. про визнання незаконною постанови від 30.08.2021, винесеної старшим державним виконавцем Рокитнянського ВДВС у Білоцерківському районі Київської області ЦМУ МЮ Смакотою С.В. та визнання постанови приватного виконавця Голяченка І.П. від 15.04.2021 №65171487 про стягнення з боржника основної винагороди такою, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, поміж іншого, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, та чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши позовну заяву на предмет дотримання ст.ст. 160-161 КАСУ, суд констатує її невідповідність вимогам процесуального закону та вважає за необхідне залишити позов без руху.

Недоліки позовної заяви повинні бути усунені шляхом подання позовної заяви у новій редакції із зазначенням у ній: ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) відповідача 1 – старшого державного виконавця Рокитнянського ВДВС у Білоцерківському районі Київської області Смакоти С.В., його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти позивача; реєстраційного номеру облікової картки платника податків або номер і серію паспорта відповідача -2 приватного виконавця Голяченка І.П.; приведення у відповідність вступної та резолютивної частини позовної заяви; зазначення розміру примусово стягнутої з позивача суми боргу на користь ТОВ «ПК «Зоря Поділля»; позовних вимог до Рокитнянського відділу ДВС у Білоцерківському районі Київської області ЦМУ Міністерства юстиції України; змісту протиправних (незаконних дій) відповідачів; прав та інтересів позивача, які були порушені діями та рішеннями відповідачів з розкриттям змісту порушених прав.

Крім того, відповідно до ч.1, 3 ст.55 КАСУ, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Як слідує із позовної заяви, остання підписана директором ТОВ «Цукровий завод Рокитне» Ваколюком В.М., на підтвердження повноважень якого надано копію рішення учасників товариства від 15.06.2021 про призначення його на посаду директора, водночас статут товариства як документ, яким згідно ст.55 КАСУ, мають підтверджуватися обсяг повноваження директора як представника юридичної особи, суду не представлено, у зв`язку з чим суд зобов`язує позивача надати належним чином посвідчену копію статуту товариства «Цукровий завод Рокитне».

За правилами ч. 4 ст.94 КАСУ, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Під час перевірки копій документів на відповідність встановленому законом порядку, слід брати до уваги правила засвідчення копій документів, визначені Національним стандартом України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2020», затверджені наказом Держспоживстандарту та визначені Правилами організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції від 18.06.2015 №1000/5, Інструкціями з діловодства в окремих органах державної влади (місцевого самоврядування) та іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до пункту 8 розділу 10 Правил, копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку. Напис про засвідчення копії складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії. Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки «Для копій» У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбитком печатки установи. На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка «копія». Оскільки під засвідченням копії документа необхідно розуміти саме засвідчення відповідності копії оригіналу документу, відсутність на копії напису про її засвідчення «Згідно з оригіналом» чи в іншому словесному виразі дає підстави вважати її такою, що не посвідчена в установленому порядку. Така позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08 травня 2019 року у справі №160/7887/18.Текст скопирован с сайта https://alibi.dp.ua. Виходячи із змісту положень ст.242 КАСУ, суд приходить до висновку, що всі копії документів, приєднані до позовної заяви ТОВ «Цукровий завод Рокитне» не засвідчені у встановленому законом порядку, тому цей недолік підлягає виправленню шляхом належного оформлення посвідчення копій документів та зазначення у позовній заяві місцезнаходження оригіналів цих документів.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI.

Згідно з абз.1 ч.1 ст.3 Закону України № 3674-VI , судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч.1 ст.4 Закону України № 3674-VI).

За подання до суду позовної заяви майнового характеру юридичною особою судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і становить не більше 350 прожиткового мінімуму для працездатних громадян: 2 270,00 грн. і не більше 7 94500,00 грн.

Позивачем заявлені дві вимоги майнового характеру, таким чином оплаті підлягає судовий збір у сумі 3370,94 грн. (три тисячі триста сімдесят) 94 грн.

Також суд звертає увагу, що позивач звернувся до суду на оскарження рішень державного та приватного виконавця з пропуском строку звернення до суду.

Відповідно до положень ч.1 ст. 122 КАСУ позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як убачається з ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суддя зауважує, що Закон України «Про виконавче провадження» є спеціальним законом, положеннями ч.5 ст.74 якого встановлені строки оскарження рішень та дій виконавців та посадових осіб виконавчої служби. Так, рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Початок перебігу строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права. Порівняльний аналіз термінів дізнався та повинен був дізнатись, що містяться у ч. 2 ст. 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення його прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.

Частиною 6 статті 161 КАСУ передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. В свою чергу судом було встановлено, що позивачем не було подано відповідної заяви про поновлення пропущеного строку, та навіть в прохальній частині позовної заяви не заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з зазначенням поважності причин пропуску такого пропуску.

В контексті наведеного слід вказати, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, положення «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмежено, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі «Мельник проти України» підкреслив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. На підставі наведеного, суд зобов`язує позивача визначитись із питанням щодо звернення до суду з пропущенням процесуального строку та надати заяву про його поновлення з доказовим підтвердженням поважності причин пропуску строку.

Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд -

у х в а л и в:

позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Цукровий завод Рокитне» до Рокитнянського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка Івана Павловича про визнання незаконною та скасування постанов , - залишити без руху.

Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Брагіна О.Є.