Ухвала суду № 99986767, 22.09.2021, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/4182/21

У Х В А Л А

іменем України

22 вересня 2021 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Федорової О.Ф.

секретар судового засідання Хрупа Б. А., Романчук М. С.

склад учасників провадження :

прокурор Назар С. Р., Межвінський Д. З.

представник ЛВК № 30 Волкова М.Я., Сірак О. Б.

засуджений

(в режимі відеоконференцзв?язку) ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Шевченківського районного суду м. Львова в режимі відеоконференції заяву ОСОБА_1 , 1981 року народження про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким відповідно до вимог ст. 82 КК України,-

встановив:

11.05.2021 року до Шевченківського районного суду м. Львова надійшла заява ОСОБА_1 , 1981 року народження про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким відповідно до вимог ст. 82 КК України.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова 14.05.2021 року відкрито провадження та призначено розгляд справи на 07.06.2021 року (а.с.4).

07.06.2021 судове засідання відкладено (а.с. 6).

26.07.2021 судове засідання відкладено (а.с. 10).

05.08.2021 року в судовому засіданні оголошено перерву.

В судовому засіданні 22.09.2021 року в режимі відеоконференц зв?язку засуджений ОСОБА_1 свою заяву про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким (відповідно до вимог ст. 82 КК України) підтримав, просив задовольнити.

В судовому засіданні 22.09.2021 року представник ЛВК № 30 Сірак О. Б. відносно заяви про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким (відповідно до вимог ст. 82 КК України) заперечувала.

В судовому засіданні 22.09.2021 року прокурор Межвінський Д. З. відносно задоволення заяви про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким (відповідно до вимог ст. 82 КК України) заперечив, вважає, що немає достатніх підстав, що засуджений став на шлях виправлення.

Заслухавши пояснення засудженого, думку представника ЛВК №30, яка заперечувала щодо задоволення заяви, думку прокурора, який заперечував проти задоволення даної заяви, перевіривши подані матеріали, вивчивши характеристику засудженого, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання необхідно відмовити.

Судом встановлено, що вироком Жовківського районного суду Львівської області від 27.01.2015 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України до позбавлення волі строком на 9 /дев?ять/ років.

Ухвалою Сокальського районного суду Львівської області на підставі ст. 72 КК України зараховано попереднє ув`язнення з 09.06.2014 року по 16.06.2015 року з розрахунку 1 /один/ день попереднього ув`язнення за 2 /два/ дні позбавлення волі.

Відповідно до змісту ст. 82 КК України: особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, не відбута частина покарання може бути замінена судом більш м`яким покаранням. У цих випадках більш м`яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати не відбутого строку покарання, призначеного вироком.

У разі заміни не відбутої частини основного покарання більш м`яким засудженого може бути звільнено також і від додаткового покарання у виді позбавлення права займати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Заміна не відбутої частини покарання більш м`яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.

Заміна не відбутої частини покарання більш м`яким можлива після фактичного відбуття засудженим:

1) не менше третини строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості, а також за необережний тяжкий злочин;

2) не менше половини строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, коли особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона була засуджена до позбавлення волі;

3) не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і вчинила новий умисний злочин протягом не відбутої частини покарання.

До осіб, яким покарання замінене більш м`яким, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення за правилами, передбаченими статтею 81 цього Кодексу.

Якщо особа, відбуваючи більш м`яке покарання, вчинить новий злочин, суд до покарання за знову вчинений злочин приєднує не відбуту частину більш м`якого покарання за правилами, передбаченими у статтях 71 і 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 61 КК України покарання у виді обмеження волі полягає у триманні особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов`язковим залученням засудженого до праці.

Обмеження волі встановлюється на строк від одного до п`яти років.

З поданих матеріалів вбачається, що засуджений ОСОБА_1 характеризується наступним чином: перебуваючи з 10.06.2014 року в УВП (№19) м. Львів порушень вимог режиму утримання не допускав, до дисциплінарної відповідальності не притягувався. Адміністрацією установи не заохочувався.

Перебуваючи з 07.07.2015 року в СВК (№47) м. Сокаль допустив 4 порушення режиму відбування покарання, за що притягувався до дисциплінарної відповідальності. Адміністрацією установи заохочувався 1 раз.

Перебуваючи в ГВК (№96) з 05.12.2017 року допустив 1 порушення режиму відбування покарання, за що притягувався до дисциплінарної відповідальності. Адміністрацією установи заохочувався 3 рази.

У ДУ «Личаківська виправна колонія (№30)» прибув 15.07.2020 року. По прибутті в установу не був працевлаштований.

За час відбування покарання в установі порушень вимог режиму утримання не допускав, до дисциплінарної відповідальності не притягувався. Адміністрацією установи не заохочувався.

26.12.2017 року - адміністративною комісією державної установи ГВК-96 відмовлено в застосуванні заохочувальної норми, передбаченої ст. 101 КВК України, як такому, що не стає на шлях виправлення.

12.06.2019 року - адміністративною комісією державної установи ГВК-96 відмовлено в застосуванні заохочувальної норми, передбаченої ст. 82 КВК України, як такому, що не стає на шлях виправлення.

11.12.2019 року - адміністративною комісією державної установи ГВК-96 задоволено в застосуванні заохочувальної норми, передбаченої ст. 101 КВК України, як такому, що стає на шлях виправлення.

На підставі рішення Центральної комісії Адміністрації ДКВС України від 21.02.2020 року №1.17/1-2020 засудженого ОСОБА_1 , 1981 року народження переведено для подальшого відбування покарання з державної установи «Городищенська виправна колонія (№96)» до державної установи «Личаківська виправна колонія (№30)».

12.03.2020 року - адміністративною комісією державної установи ГВК-96 відмовлено в застосуванні заохочувальної норми, передбаченої ст. 81 КВК України, як такому, що не довів своє виправлення.

Наявність у засудженого заохочень на думку суду не свідчить про те, що він довів своє виправлення, оскільки належне виконання засудженим законних вимог представників адміністрації виправної колонії під час відбуття покарання, його належна поведінка є для нього обов`язком впродовж всього строку відбування покарання.

Крім того суд враховує, що засуджений відбуває покарання за вчинення тяжкого злочину, раніше неодноразового судимий з призначенням покарань у виді позбавлення волі, однак висновків для себе не робить.

Суд вважає, що засуджений ОСОБА_1 не надав достатніх доказів того, що своєю поведінкою та сумлінним ставленням до виконання обов`язків в період відбування покарання засвідчив успішність процесу виправлення, питання про можливість заміни невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі більш м?яким покаранням у виді обмеження волі є правом, а не обов?язком суду, враховуючи особу засудженого, суд не вбачає підстав для задоволення заяви, а тому дійшов висновку, що у задоволені заяви необхідно відмовити.

На підставі викладеного та керуючись: ст. 82 КК України, ст.ст. 370, 372, 537, 539 КПК України, -

постановив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , 1981 року народження про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким відповідно до вимог ст. 82 КК України - відмовити.

Апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвали суду першої інстанції - протягом семи днів з дня її оголошення.

Апеляційна скарга подається на судові рішення, ухвалені судом першої інстанції, - через суд, який ухвалив судове рішення, а саме до Львівського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Львова.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб - порталі судової влади України

- http://sh.lv.court.gov.ua/sud1328/.

СуддяО. Ф. Федорова