Рішення № 99986572, 29.09.2021, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

29.09.2021

Справа № 331/3641/21

Провадження № 2/331/2054/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2021 року м.Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя в складі

головуючого судді Солодовнікова Р.С.,

при секретарі судового засідання Чуйко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки , третя особа Квартирно - Експлуатаційний відділ м. Запоріжжя, про поновлення на квартирному обліку,

за участі позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Марцих Я.О.,

представника відповідача Каркач П.В. ,

представника третьої особи Бойко Р.І.,

встановив:

До Жовтневого районного суду м.Запоріжжя 07.07.2021 звернувся ОСОБА_1 (далі позивач) із позовом до Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі відповідач), третя особа Квартирно - Експлуатаційний відділ м. Запоріжжя про поновлення на квартирному обліку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в період з 04.08.1977 по 13.03.1992 проходив військову службу в лавам Радянських та Українських збройних силах України. Під час проходження військової служби у військовій частині 22051 (м.Запоріжжя), 03.10.1991р. використав своє право на постановку на квартирний облік, у зв`язку з чим подав відповідний рапорт на постановку.

13 березня 1992р. наказом командира військової частини 22051 на підставі наказу командуючого Сухопутних військ СНД №069 від 30.01.1992р. був звільнений з військової служби: в запас «по статье 61, за совершение проступков, - дискредитирующих высокое звание советского офицера». Не погодившись з статтею звільнення ОСОБА_1 направлено звернення до Міністерства оборони України. Згідно перевірки головної контрольно-ревізійної інспекції МОУ та за поданням командуючого військами Одеського військового округу, наказом Міністра оборони України № 289 від 22.07.1996р., було внесено зміни в наказ командувача Сухопутних військ СНД №069 від 30.01.1992р. та визначено підставу звільнення ОСОБА_1 : «в запас по статье 59 пункт «б» /по болезни/».

Позивачем зазначено, що у 2018 і 2021 році після звернення до начальника КЕВ м.Запоріжжя і військового комісара Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки дізнався про те, що він не перебуває на квартирному обліку, що вважає порушенням своїх прав на житлове забезпечення як військовослужбовця.

Посилаючись на вищенаведені обставини, позивач просить суд визнати протиправною відмову військового комісара Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо невнесення звернення ОСОБА_1 на розгляд житлової комісії. Зобов`язати житлову комісію Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки поновити ОСОБА_1 на квартирному обліку як особу, яка потребує поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання з 03 жовтня 1991 року.

Відповідачем 17.08.2021 наданий відзив на позовну заяву, відповідно до якого Запорізький обласний територіальний центр комплектування та соціальної не несе відповідальності за те, що у 1992 році ОСОБА_1 не було включено до обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, оскільки не відомо чи звертався позивач з рапортом про постановку на квартирний облік до командира військової частини, де проходив військову службу та чи мав він на момент проходження військової служби підстави для включення до вище зазначеного обліку. Якщо позивач перебував на квартирному обліку повинні бути документи, які підтверджують даний факт, але відповідно до відповіді Квартирно-експлуатаційного відділу міста Запоріжжя, за архівними даними станом на 01.07.2018 ОСОБА_1 на квартирному обліку в жодній військовій частини Запорізького гарнізону та КЕВ міста Запоріжжя не перебував.

Відповідачем зазначено, що для постановки на квартирний облік повинен подаватися рапорт військовослужбовця про прийняття на квартирний облік. Рапорт, який додано до позовної заяви, датований 03.10.1991 не має жодних відміток реєстрації даного документу у діловодстві військової частини (штампів, печаток, вхідного номеру та дані реєстрації), а тому на думку відповідача, не може прийматися судом як належний доказ тому, що не можливо встановити подліність даного документу та факт його надходження до військової частини.

Дані про квартирний облік містяться не тільки у військовій частині, а ще й в КЕЧ, однак відповідно до інформації Квартирно-експлуатаційного відділу міста Запоріжжя ОСОБА_1 ніколи не перебував на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов у Запорізькому гарнізоні.

Відповідач вказує на відсутність вини і вчинення протиправних дій з боку Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки по відношенню до позивача. Запорізький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому просить відмовити у задоволенні позову.

В судовому засіданні позивач і його представник позов підтримали в повному обсязі. Позивач пояснив, що в 1991 році під час проходження військової служби в/ч 22051 написав командиру рапорт на постановку на квартирний облік, який був затверджений керівництвом і його поставили на квартирний облік. Оригінал рапорту він не має, документи житлової комісії у нього відсутні.

Представник позивача пояснив, що позивач у відповідності до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» має право на забезпечення жилим приміщенням, а наявні документи в матеріалах справи вказують на необхідність поновлення квартирного обліку позивача, а тому просить суд позов задовольнити.

Представник Запорізький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки проти позову заперечує з підстав зазначених у відзиві, у задоволенні позову просить відмовити.

Представник Квартирно-експлуатаційного відділу міста Запоріжжя також проти позову заперечує, вказує на відсутність документів на підтвердження постановки на квартирний облік позивача - рішення житлової комісії військової частини за місцем проходження служби ОСОБА_1 . Вважає, що позов не підлягає задоволенню.

Заслухавши пояснення учасників справи і дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, дав оцінку зібраним у справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясування обставин справи, суд прийшов до наступних висновків.

У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справ або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлені наступні обставини і відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є інвалідом третьої групи безстроково, в наслідок травми отриманої в результаті нещасного випадку, який не пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби.

Позивачем не надані докази на підтвердження факту проходженням ним військової служби і підстав звільнення.

Згідно відповіді начальника КЕВ м. Запоріжжя №1878 від 05.07.2021 р. ОСОБА_1 станом на 01.07.2018 року на квартирному обліку в жодній військовій частині Запорізкього гарнізону та КЕВ м.Запоріжжя не перебуває.

Відповідно до відповіді начальника КЕВ м. Запоріжжя №830 від 12.03.2021 р. ОСОБА_1 станом на 01.01.2021 року на квартирному обліку в Запорізькому гарнізоні не перебуває. За останні 15 років в жодній військовій частині (установі) на квартирному обліку не перебував. Відповідно до п.12 наказу Міністра оборони СРСР від 10.11.1975 року №285, що діяв до 23.12.1992 року військовослужбовці, звільнені в запас або відставку, по вибраному при звільненні місця проживання, забезпечувалися житловою площею виконкомами місцевих Рад депутатів трудящих в порядку, встановленим Радою Міністрів СРСР. Підстав залишення на квартирному обліку після звільнення у 1991 році не було.

Згідно відповіді Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №1411 від 31.05.2021р. повідомлення про відсутність інформації щодо перебування ОСОБА_1 на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов.

Частиною першою статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що військовослужбовці забезпечуються жилими приміщеннями державою. Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) та членам їх сімей, які проживають разом з ними, надається жиле приміщення, що має відповідати вимогам статті 50 ЖК Української РСР.

Статтею 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що військовослужбовцям, звільненим з військової служби у зв`язку з інвалідністю внаслідок поранення, контузії,каліцтва або захворювання, одержаних при проходженні військової служби, жилі приміщення за місцем проживання, обраним з урахуванням встановленого порядку, надаються у першу чергу.

За загальним правилом, визначеним статтями 36, 37 ЖК Української РСР. облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, здійснюється, як правило, за місцем проживання у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів. Відповідно до Основ житлового законодавства Союзу РСР і союзних республік у випадках і в порядку, встановлюваних Радою Міністрів СРСР і Радою Міністрів Української РСР, громадян може бути взято на облік і не за місцем їх проживання. Облік потребуючих поліпшення житлових умов громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, що мають житловий фонд і ведуть житлове будівництво або беруть пайову участь у житловому будівництві, здійснюється за місцем роботи, а за їх бажанням - також і за місцем проживання.

На виконання Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" було прийнято, порядок забезпечення жилими приміщеннями осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, військовослужбовців-жінок регулюється житловим законодавством і Положенням про порядок забезпечення жилою площею у Збройних Силах України, введеним в дію наказом Міністра оборони України від 23 грудня 1992 року N 220 з наступними змінами(далі - Положення N 220).

Згідно з пунктом 35 Положення N 220 також було передбачено, що всі питання, пов`язані із забезпеченням житлом військовослужбовців, вирішуються за місцем проходження ними служби.

За пунктами 11-13 Положення №220 військовослужбовці беруться на квартирний облік рішенням житлової комісії військової частини, затвердженим командиром військової частини. На засіданні комісії має право бути присутнім військовослужбовець, відносно якого вирішується питання прийняття на квартирний облік.

В рішенні вказується дата прийняття на облік, склад сім`ї, підстави для прийняття на облік, вид черги надання житлових приміщень (загальна черга, в першу чергу), а у випадку відмови в прийнятті на облік - підстави відмови з посиланням на відповідну норму житлового законодавства.

Датою постановки на квартирний облік вважається день, коли було винесене рішення житловою комісією військової частини про прийняття на квартирний облік. День прийняття на квартирний облік визначає місце військовослужбовця на одержання житлового приміщення.

Перебування військовослужбовця на квартирному обліку за останнім місцем служби, а також у списках осіб, що користуються правом першочергового та позачергового одержання жилих приміщень, підтверджується довідкою, виданою відповідною КЕЧ району та командиром військової частини (додаток N 2 до цього Положення).

На кожного військовослужбовця, взятого на квартирний облік, оформлюється облікова справа, у якій знаходяться необхідні документи: рапорт про прийняття на квартирний облік, який підписується членами сім`ї, що проживають разом з військовослужбовцем, мають самостійне право на отримання житла та бажають разом з ним стати на облік; довідка з місця проживання про склад сім`ї та прописку; довідка про те, чи перебувають члени сім`ї на квартирному обліку за місцем роботи (у виконавчих комітетах місцевих Рад). Інші документи при потребі житлові комісії самі запитують через командирів військових частин у відповідних державних органів, установ, організацій.

Обліковій справі надається номер, що відповідає номеру у книзі обліку осіб, які перебувають у черзі на отримання жилих приміщень.

Облікові справи є документами особливої ваги. Вони зберігаються в місцях квартирного обліку військовослужбовців, а після отримання ними жилих приміщень - у виконавчих комітетах місцевих Рад народних депутатів, чи в квартирно-експлуатаційних частинах районів, які видали ордер на заселення жилих приміщень.

Облікові справи зберігаються протягом 5 років після одержання військовослужбовцями жилих приміщень чи зняття їх з квартирного обліку. По закінченню цього терміну справи знищуються встановленим порядком.

Військовослужбовці перебувають на квартирному обліку у військовій частині та КЕЧ району до отримання жилого приміщення, за винятком випадків, передбачених у цьому пункті: поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала необхідність для надання іншого жилого приміщення; при переміщенні військовослужбовця до нового місця служби у інший населений пункт; при засудженні військовослужбовця до позбавлення волі на термін понад 6 місяців, крім умовного засудження; при наданні відомостей, що не відповідають дійсності та які стали основою для прийняття на облік або неправомірних дій командування при вирішенні питання про прийняття на облік.

Аналіз зазначених норм вказує на те, що підставою постановки військовослужбовця на квартирний облік є рішення житлової комісії військової частини, яке затверджується командиром військової частини.

На підтвердження постановки на квартирний облік позивачем надана копія рапорту від 03.10.1991 року за підписом ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 76 ЦПК, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3)показаннями свідків.

Згідно статті 77 ЦПК, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до статті 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В судовому засіданні вивчено та оголошена копія рапорту від 03.10.1991 року за підписом ОСОБА_1 .

Вказана копія рапорту про прийняття на квартирний облік не містить відміток реєстрації даного документу у діловодстві військової частини (штампів, печаток, вхідного номеру та даних реєстрації), не підтверджує його розгляд уповноваженим органом, як і факту прийняття рішення за результатами його розгляду.

В судовому засіданні позивач повідомив, що у нього відсутній оригінал рапорту. Копія рапорту у 1991 році виконана ним під копіювальний папір, після чого керівництвом поставлені підписи. Первинна копія знаходиться у нього. Позивач не має докази на підтвердження факту прийняття рішення житлової комісії військової частини про прийняття на квартирний облік, яке затверджене командиром військової частини.

З огляду на те, що позивачем не надані документи на підтвердження проходження військової служби, а наданий рапорт не містить даних про реєстрацію у діловодстві військової частини, враховуючи відсутність відомостей про прийняття житловою комісією військової частини рішення про постановку на квартирний облік, що є обов`язковою підставою для даного обліку, а також відсутність відомостей про перебування ОСОБА_1 на квартирному обліку на теперішній час за даними КЕВ м. Запоріжжя і Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, суд приходить до висновку про недоведеність позивачем факту постановки його на квартирний облік як військовослужбовця у встановленому законодавством порядку.

Оцінюючи здобуті в судовому засіданні докази як окремо, так і у їх взаємному зв`язку, суд дійшов висновку про те, що позивач ОСОБА_1 не довів наявність законних підстав для поновлення ОСОБА_1 на квартирному обліку як особу, яка потребує поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання з 03 жовтня 1991 року, у зв`язку з чим позов підлягає залишенню без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 81, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки , третя особа Квартирно - Експлуатаційний відділ м. Запоріжжя, про поновлення на квартирному обліку, - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вступна та резолютивна частини рішення постановлені в нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 29.09.2021.

Повний текст рішення складений 29.09.2021.

Суддя: Р.С.Солодовніков