Постанова № 9998572, 16.06.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.11

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 червня 2010 року Справа № 2а-3679/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: судді: Солоніченко О.В.,

при секретарі: Псоміаді С.І.,

за участю:

позивача: Окулевич О.В., довіреність № 03-02/5 від 11.01.2010;

відповідача: не зявився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Закритого акціонерного товариства «Попасна Агро» про стягнення адміністративно господарських санкцій,-

ВСТАНОВИВ:

12 травня 2010 року Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з позовом, в якому зазначило, що відповідно до ст.ст. 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.91 № 875-ХІІ, п. 8 Постанови КМУ від 03.05.95 № 314 "Про організацію робочих місць для працевлаштування інвалідів" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. При цьому, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

У порушення зазначеної норми Закону відповідач не працевлаштував необхідну кількість інвалідів у 2009 році. Так, у 2009 році на підприємстві відповідача замість 1 інваліда не працювало жодного, що підтверджується розрахунком суми позовної заяви за 2009 рік.

Сума розрахованих адміністративно-господарських санкцій за нестворені робочі місця для інвалідів за 2009 рік склала 5713,64 грн. Вказану санкцію відповідач повинен був самостійно сплатити до 15 квітня 2010 року, наступного за звітним, однак не зробив цього.

На суму несплачених санкцій нарахована пеня, розмір якої склав 44,46 грн.

Позивач просив суд стягнути з відповідача несплачені адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для інвалідів у 2009 році у розмірі 5713,64 грн. та пеню за прострочення терміну сплати санкції у розмірі 44,46 грн., а всього 5758,10 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові та просив задовольнити позов.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про дату, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2009 рік форми № 10-ПІ, що надано відповідачем позивачеві, відповідач має середньооблікову кількість штатних працівників у кількості 11 осіб, фактично не працевлаштовано жодного інваліда. Середньорічна заробітна плата штатного працівника склала 11427,00 грн.

Згідно зі ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 р. № 875-ХІІ (в редакції після 05.07.2001 р.) підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобовязані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом міністрів України.

Обовязок подання звітів про інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів до центру зайнятості за місцем реєстрації організації як платника страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом, передбачено також п. 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування (далі Порядок), затвердженого Постановою КМУ від 31.01.2007р. № 70.

Як вбачається з листа Попаснянського районного центру зайнятості № 24/6-969 від 26.04.2010, відповідач протягом 2009 року не надавав інформацію про наявність та створення (пристосування) робочих місць, на яких може використовуватися праця інвалідів (а.с. 5).

Відповідно до ст. 19 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи організації у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Згідно зі ст. 20 Закону № 875-ХІІ підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи зі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу.

Згідно зі ст. 12 Закону України "Про охорону праці" підприємства, які використовують працю інвалідів, зобовязані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертної комісії та індивідуальних програм реабілітації, вживати додаткових заходів безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників.

За змістом норм чинного законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні, створення підприємством місць та умов праці для інвалідів з урахуванням індивідуальних програм реабілітації неможливе без здійснення підприємством усіх існуючих заходів для працевлаштування інвалідів, визначених у Законі України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 р. № 875-ХІІ.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ч. 1 ст. 218 ГК України). Частиною 2 ст. 218 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Матеріали справи свідчать про невиконання відповідачем обовязку, передбаченого нормами чинного законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні, по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів. Відповідачем не вжиті передбачені чинним законодавством певні заходи по забезпеченню працевлаштування інвалідів.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких базуються її вимоги або заперечення.

Приймаючи до уваги викладене, а також те, що відповідачем не вжиті всі передбачені чинним законодавством заходи по забезпеченню працевлаштування інвалідів, позовні вимоги суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", ст. ст. 17, 18, 94, 99, 100, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Закритого акціонерного товариства «Попасна Агро» про стягнення адміністративно господарських санкцій задовольнити повністю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Попасна Агро», р/р 26001200230019 АКБ «Сітібанк» м. Київ, МФО 300584, код 32023343, на користь Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, одержувач ВДК Біловодського району р/р 31214230700259 в ГУДКУ у Луганській області МФО 804013, код 24046604, адміністративно-господарські санкції у сумі 5713,64 грн. (пять тисяч сімсот тринадцять грн. 64 коп.) та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 44,46 грн. (сорок чотири грн. 46 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанову в повному обсязі складено 21 червня 2010 року.

СуддяСолоніченко О.В.