Ухвала суду № 99984601, 25.09.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.09.2021 Справа №607/17133/21

провадження № 1-кс/607/5696/2021

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Кунець Н.Р., з участю: секретаря судового засідання Лобач І.В., прокурора Бучковського Л.П., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Парфенчук Ю.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області клопотання слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області Хрущ В.С., погоджене заступником начальника відділу Тернопільської обласної прокуратури Середзінським І.В. в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудового розслідування за №12021210000000236 від 09 вересня 2021 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , із середньою освітою, розлученого, офіційно не працюючого, який має на утриманні одну неповнолітню дитину, раніше не судимого, -

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 189 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СУ ГУНП в Тернопільській області Хрущ В.С. за погодженням із заступником начальника відділу Тернопільської обласної прокуратури Середзінським І.В. звернувся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_1 .

Клопотання вмотивоване тим, що слідчими слідчого управління ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021210000000236 від 09 вересня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

Слідчий зазначає, що в невстановлений досудовим розслідуванням час у ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 виник єдиний злочинний умисел, спрямований на незаконне вимагання грошових коштів у ОСОБА_4 , за надумане та неіснуюче боргове зобов`язання.

З цією метою, 17 серпня 2021 року близько 23.00 год. ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , з прямим умислом, тобто усвідомлюючи свої протиправні дії, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи корисливий мотив та мету, а саме в незаконному збагаченні за рахунок чужого майна, перебуваючи поблизу домоволодіння потерпілого ОСОБА_4 , що за адресою АДРЕСА_2 , достовірно знаючи та усвідомлюючи, що жодних зобов`язань між останніми не існує, висловив незаконну та надуману вимогу до ОСОБА_4 щодо передачі коштів в сумі 60 000 грн., до вечора того ж дня, погрожуючи при цьому заподіянням тілесних ушкоджень.

Потерпілий ОСОБА_4 , усвідомлюючи реальність погроз, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у випадку невиконання надуманого зобов`язання, погодився на їх незаконні вимоги та того ж дня двома платежами по 15 000 гривень кожний перерахував на банківські рахунки, надані ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , грошові кошти загальною сумою 30 000 гривень.

Надалі, продовжуючи свою злочинну діяльність, направлену на вимагання грошових коштів у ОСОБА_4 , 8 вересня 2021 року о 11.52 год., ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою групою осіб спільно із ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , під час зустрічі з потерпілим ОСОБА_4 поблизу домоволодіння останнього, що за адресою: АДРЕСА_2 , висловили повторно надуману вимогу, щодо передачі решти грошових коштів у сумі 30 000 грн., до вечора того ж дня.

В подальшому, 10 вересня 2021 року близько 17.40 год., ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , здійснюючи незаконне вимагання грошових коштів у ОСОБА_4 , на систематичній основі, під час телефонних розмов з потерпілим ОСОБА_4 , повторно висловив надуману незаконну вимогу про передачу грошових коштів у сумі 30 000 грн., після чого ОСОБА_4 перебуваючи поблизу домоволодіння, що за адресою: АДРЕСА_2 , передав ОСОБА_2 , 2 000 грн., як частину із 30 000 гривень.

Надалі ОСОБА_1 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , переслідуючи злочинний умисел у незаконному збагаченні за рахунок чужого майна, продовжив здійснювати незаконне вимагання грошових коштів у ОСОБА_4 під час телефонних розмов, які мали місце 13-14 вересня 2021 року.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на незаконне збагачення шляхом систематичного вимагання грошових коштів в потерпілого ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , за попередньою домовленістю 16 вересня 2021 року близько 13.00 год., зустрілись із ОСОБА_4 , неподалік будинку АДРЕСА_2 , де під час зустрічі, на попередньо висловлені незаконні вимоги ОСОБА_4 передав ОСОБА_3 3 000 грн., як частини із 30 000 гривень.

Надалі, 24 вересня 2021 року, ОСОБА_2 діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , переслідуючи прямий умисел та усвідомлюючи свої незаконні дії, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи корисливий мотив та мету, а саме незаконне збагачення за рахунок чужого майна, здійснюючи незаконне вимагання грошових коштів у ОСОБА_4 , на систематичній основі о 12.05 год., зустрівся з потерпілим ОСОБА_4 поблизу домоволодіння, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , де потерпілий усвідомлюючи дійсність намірів та погроз насильства над потерпілим чи його близьких родичів, передав ОСОБА_2 10 000 грн., як частини сукупної вимоги в сумі 30 000 гривень.

З огляду на наведене слідчий вважає, що у кримінальному провадженні № 12021210000000236 від 09 вересня 2021 року наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 189 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

24 вересня 2021 року о 14 год. 35 хв. органом досудового в порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_1 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

25 вересня 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

Слідчий вказує, на те, що підставою застосування підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, а також встановлено обставини, які виправдовують даний запобіжний захід та підтверджують наявність вищезазначених ризиків.

Так, метою застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 згідно з вимогами пунктів 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілу, свідків, інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ризиком того, що ОСОБА_1 , може переховуватись від органів досудового розслідування та суду є те, що Усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та розмір покарання, враховуючи викладені вище обставини, з метою уникнення покарання ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Зокрема, маючи паспорт громадянина України для виїзду закордон, що в умовах дії угоди про безвізовий режим, укладеної між Україною та країнами Європейського союзу, дозволяє безперешкодно виїхати за межі України, ОСОБА_1 розуміючи наслідки, які спричиненні його діями, і відповідно міру покарання, яку він може понести у зв`язку з цим, може вчинити дії, спрямовані на переховування від органів досудового розслідування та/або суду, зокрема, шляхом виїзду за межі України або на територію України, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та тривалий час не повертатися до місця постійного проживання

Окрім цього, в ході досудового розслідування допитано потерпілих та свідків, планується допит інших підозрюваних, показання яких мають суттєве значення у даному кримінальному провадженні. Враховуючи те, що ОСОБА_1 має широке коло друзів та знайомих, він не перебуваючи під вартою, як особисто, так і через третіх осіб, може незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, з метою надання ними неправдивих показів або їх зміни щодо обставин вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень.

На даний час органом досудового розслідування проведено тільки ряд першочергових слідчих дій, спрямованих на встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженню. Наявні дані кримінального провадження та оперативна інформація вказує на те, що злочинна діяльність ОСОБА_1 є багатоепізодовою до якої причетні інші не встановленні особи. У зв`язку із цим органом досудового розслідування проводяться слідчо-розшукові заходи, спрямовані на встановлення місця знаходження та вилучення речових доказів, одягу, мобільних телефонів, записників, комп`ютерної техніки, грошових коштів, які здобуті в наслідок злочинної діяльності. Однак, ОСОБА_1 перебуваючи на волі, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей насамперед не відшукані на даний час комп`ютерну техніку, мобільні телефони, грошові кошти, одержані від злочинної діяльності, які маються істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що може негативно вплинути на хід досудового розслідування та його результати, у тому числі унеможливить виконання завдань визначених ст.2 КПК України.

Також, у даному кримінальному провадженні необхідно провести комплекс слідчо-розшукових дій, спрямованих на отримання доказів вчинення ОСОБА_1 спільно із іншими особами інших злочинів, встановлення цих осіб та притягнення їх до кримінальної відповідальність за вчиненні діяння. Про те, ОСОБА_1 знаючи осіб, які причетні до його злочинної діяльності, може вживати будь-яких заходів, спрямованих на унеможливлення встановлення їх органом досудового розслідування, впливати на них з метою ухилення ними від органу досудового розслідування та суду, ненадання ними показів чи надання показів в його користь тощо.

Крім того, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, якому передувала підготовка до його вчинення та його подальше приховування, а тому, за таких обставин, ризики перешкоджання кримінальному провадженню, вчинення нових злочинів, продовження злочинної діяльності, передбачені п.п 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є очевидним та такими, що можуть справдитися із великим ступенем вірогідності.

Слідчий також зазначає, що ОСОБА_1 не працює, немає постійного законного заробітку, на утриманні особи не перебувають, без постійного місця проживання на території Тернопільської області, що свідчить про слабку міцність соціальних зв`язків підозрюваного. Вище вказане в цілому свідчить про те, що ОСОБА_1 перебуваючи на волі з метою уникнення відповідальності може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, а також продовжувати вчиняти інші злочини

Слідчий звертає увагу, що з врахуванням вимог п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України та того, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення із погрозою застосування насильства (ч. 2 ст. 189 КК України), є підстави не визначати розміру застави у даному кримінальному провадженні.

З врахуванням вищенаведеного, з метою забезпечення належної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 та виконання ним процесуальних рішень, запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а також з метою створення необхідних умов для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, слідчий просить клопотання задовольнити та застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на шістдесят днів, без визначення розміру застави.

У судовому засіданні прокурор Бучковський Л.П. підтримав клопотання з викладених у ньому підстав та просив задовольнити.

У судовому засіданні захисник підозрюваного - адвокат Парфенчук Ю.А. з приводу задоволення клопотання заперечила, зазначивши, що пред`явлена підозра є необґрунтованою, а ризики не доведенні належними доказами. Вказала, що сторона захисту не погоджуються з підставами затримання, оскільки у протоколі слідчий посилається на п.п. 1, 2 ст. 208 КПК України, однак ОСОБА_1 був затриманий у себе вдома, а не під час вчинення злочину чи безпосередньо після його вчинення. Окрім цього, звернула увагу на те, що у ОСОБА_1 не було вилучено коштів отриманих у потерпілого та зауважила на відсутність у матеріалах клопотання інших доказів, які б підтверджували вчинення ОСОБА_1 кримінально – протиправних дій відносно потерпілого ОСОБА_4 . Відтак вважає подане слідчим клопотання необґрунтованим та не доведеним. Просила врахувати особу підозрюваного, який має на утримані одну неповнолітню дитину, раніше не судимий та застосувати до останнього запобіжний захід домашній арешт у певний період доби.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 підтримав позицію свого захисника та зазначив, що жодних погроз застосування насильства він до ОСОБА_4 не висловлював, а розмова про кошти, яка мала місце між ним та ОСОБА_4 жодним чином не є вимаганням.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши зміст клопотання, додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Частина 1 ст. 29 Конституції України визначає, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований, зокрема до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан (ч. 1 ст. 178 КПК України).

Слідчим суддею встановлено, що слідчими слідчого управління ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021210000000236 від 09 вересня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

В ході досудового розслідування у даному кримінальному провадженні 24 вересня 2021 року о 14 год. 35 хв. органом досудового в порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_1 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

25 вересня 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, тобто у вимозі передачі чужого майна (вимаганні), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, з погрозою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а прокурор - при розгляді клопотання, довели наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України.

На думку слідчого судді, обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_1 та його можливу причетність до вчиненого кримінального правопорушення свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності, а саме:

-заява ОСОБА_4 від 09 вересня 2021 року про вчинення кримінального правопорушення;

-протоколи допиту потерпілого ОСОБА_4 від 10 вересня 2021 року, 15 вересня 2021 року, який повідомив про обставини вчинення кримінального правопорушення;

-протокол огляду мобільного телефону потерпілого від 16 вересня 2021 року;

-протокол пред`явлення потерпілому ОСОБА_4 особи для впізнання за фотознімками від 15 вересня 2021 року, в ході якого останній впізнав ОСОБА_1 ;

-протокол пред`явлення потерпілому ОСОБА_4 особи для впізнання за фотознімками від 15 вересня 2021 року, в ході якого останній впізнав ОСОБА_3 ;

-протокол огляду потерпілого та вручення йому грошових коштів перед початком проведення слідчого експерименту від 10 вересня 2021 року;

-протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії – контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 10 вересня 2021 року;

-протоколи за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії – спостереження за особою від 15 вересня 2021 року;

-протоколом огляду грошових коштів від 10 вересня 2021 року;

-протокол за результатами проведення оперативно-технічних заходів – аудіо-, відеоконтролю особи від 13 вересня 2021 року;

-протокол огляду мобільного телефону потерпілого від 25 вересня 2021 року.

Надаючи оцінку наведеним доказам про обґрунтованість підозри, слідчий суддя зважає на практику Європейського суду з прав людини, згідно якої, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Зокрема, слідчий суддя, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у п. 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення».

Отже, з урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження у їх сукупності, слідчий суддя встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів. Окрім цього, сторона захисту беззаперечними доказами не спростовує питання обґрунтованості підозри пред`явленої ОСОБА_1 .

При цьому необхідно відзначити, що на даній стадії досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті.

Так, слідчий суддя не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього заходу забезпечення кримінального провадження, одним із яких є запобіжний захід, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

З огляду на вищенаведене та те, що сторона захисту беззаперечними доказами не спростовує питання обґрунтованості підозри, а також беручи до уваги надане ОСОБА_1 повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, слідчий суддя приходить до висновку, що наявна підозра у вчиненні ОСОБА_1 вказаного кримінального правопорушення не є вочевидь необґрунтованою.

Окрім наявної обґрунтованої підозри, слідчий суддя вважає, на даний час існують ризики зазначенні у клопотанні слідчого, а саме: що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, інших підозрюваних, у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, що виправдовує застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Так, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за який законом передбачено покарання виключно у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до семи. Слідчий суддя вважає, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Відтак слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення, що такий ризик, має місце у даному випадку та усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину і розмір покарання, з метою уникнення відповідальності ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Слідчий суддя вважає, доведеним і ризик того, що ОСОБА_1 перебуваючи під менш суворим запобіжним заходом може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, так як, на даний час органом досудового розслідування проведено тільки ряд першочергових слідчих дій, спрямованих на встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженню. Наявні дані кримінального провадження вказують на те, що до вказаного злочину причетні окрім ОСОБА_1 , інші особи. У зв`язку із цим органом досудового розслідування проводяться слідчі (розшукові) дії, спрямовані на встановлення місце знаходження та вилучення речових доказів, насамперед місцезнаходження одягу, мобільних телефонів, записників, комп`ютерної техніки, грошових коштів, які здобуті в наслідок злочинної діяльності. Відтак ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей а саме: не відшукані на даний час комп`ютерну техніку, мобільні телефони, грошові кошти, одержані від злочинної діяльності, які маються істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що може негативно вплинути на хід досудового розслідування та його результати, у тому числі унеможливить виконання завдань визначених ст.2 КПК України.

Так само на думку слідчого судді існує і ризик того, що підозрюваний може незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших підозрюваних, у цьому ж кримінальному провадженні, з метою дачі ними неправдивих, неповних показів, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення ними від явки до органу досудового розслідування та суду для надання показань, що може негативно вплинути на стан судового розгляду та його результати, а беручи до уваги те, що згідно зі ст. 23 КПК України доказове значення матимуть показання цих осіб, отримані безпосередньо судом саме під час судового розгляду кримінального провадження, на думку слідчого судді підозрюваний може чинити тиск, а також схиляти потерпілого, свідків, інших підозрюваного до дачі неправдивих показів на свою користь, відмови від участі у кримінальному провадженні.

Окрім цього, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, якому передувала підготовка до його вчинення та його подальше приховування,злочин є багатоепізодним, а тому, за вказаних обставин, існує ризик вчинення нових злочинів та продовження злочинної діяльності, передбачені п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, який слідчий суддя вважає таким, що може справдитися із великим ступенем вірогідності.

Разом з тим слідчий суддя вважає, що посилання слідчого у клопотанні та прокурора у судовому засіданні на ризик, що підозрюваний ОСОБА_1 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, є неконкретизованим та формальним, так як останні не вказують, які конкретні дії може вчиняти підозрюваний з метою перешкодити даному кримінальному провадженню та не надає доказів на підтвердження цих обставин.

Відтак слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором доведено, а стороною захисту не спростовано, що у даному кримінальному провадженні з метою виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є необхідним застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу.

Крім того, стороною захисту не надано беззаперечних доказів, які б свідчили, про відсутність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України для застосування підозрюваному більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. Доводи сторони захисту щодо відсутності заявлених ризиків, слідчий суддя вважає безпідставними, недоведеними у судовому засіданні та такими, які є частиною єдиної лінії захисту підозрюваного у цьому кримінальному провадженні.

Згідно з вимогами ст.198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Слідчий суддя вважає, що підстави і обставини, які зазначені в клопотанні слідчого, є достатньо обґрунтованими, а прокурор в повному обсязі довів, що обмеження права підозрюваного на свободу є виправданим.

З урахуванням викладеного слідчий суддя доходить висновку про відсутність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу та, що запобіжний захід у виді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваною процесуальних обов`язків та зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

На переконання слідчого судді, такий висновок узгоджується з вимогами ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, так як тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою з наведених підстав виправдане існуванням суспільного інтересу на забезпечення належного досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо тяжких кримінальних правопорушень.

Вивченням особи ОСОБА_1 встановлено, що останній зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , розлучений, на утриманні має одну неповнолітню дитину, офіційно не працює, раніше не судимий, зі слів підозрюваного тимчасово проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Водночас, посилання сторони захисту на можливість застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 , слідчий суддя відхиляє, оскільки стороною захисту не надано суду доказів про те, що підозрюваний ОСОБА_1 має можливість перебувати під домашнім арештом за вказаною адресою, а саме згоди власника помешкання чи документу, який підтверджує ОСОБА_6 користування даним житлом. У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 вказав, що за своїм місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 він не проживає, а слідчому судді не подано доказів про наявність у підозрюваного ОСОБА_1 постійного житла де він мав би можливість перебувати під домашнім арештом.

Окрім цього, беручи до уваги характер вчинених кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, слідчий суддя вважає, що застосування до підозрюваного ОСОБА_1 іншого запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою не зможе попередити ризики, визначені у ст.177 КПК України.

За встановлених обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого є обґрунтоване і доведене, а застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в даному випадку відповідатиме обставинам вчиненого кримінального правопорушення і на даному етапі досудового розслідування такий захід забезпечення кримінального провадження виправдовує таке втручання у право підозрюваного на особисту свободу та недоторканість. Обставин, які б вказували на неможливість утримування ОСОБА_1 під вартою не встановлено.

Згідно ч.4 ст.196 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом.

Відповідно вимогам, визначених ч. 1 та ч. 3 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження тримання під вартою, не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Таким чином строк тримання під вартою обмежується строком досудового розслідування і виключень з цього не має.

Згідно матеріалів доданих до клопотання вбачається, що в даному кримінальному провадженні 24 вересня 2021 року о 14 год. 35 хв. органом досудового в порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_1 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

Відтак саме з 14 год. 35 хв. 24 вересня 2021 року слід виходити при обрахуванні строку досудового розслідування та визначенні строку тримання під вартою.

Слідчий суддя відхиляє твердження сторони захисту, щодо відсутності підстав для затримання ОСОБА_1 , оскільки з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 був затриманий з 14 год. 35 хв. 24 вересня 2021 року, безпосередньо після вчинення злочину який йому інкримінується, зокрема однією з підстав затримання у протоколі затримання від 24 вересня 2021 року вказано « якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин», а обставинами вчинення злочину зазначено: Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , протягом серпня-вересня 2021 року вимагали у потерпілого ОСОБА_4 60000 гривень та 24.09.2021, перебуваючи на вул. Радивілівська с. Старий Почаїв Кременецького району Тернопільської області отримали 10000 гривень, як частину суми того що вимагалося.

У зв`язку із наведеним, клопотання слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області Хрущ В.С., погоджене заступником начальника відділу Тернопільської обласної прокуратури Середзінським І.В., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 слід задовольнити, застосувавши до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Стороною обвинувачення не доведено виключності випадку не визначати розмір застави ОСОБА_1 , а відтак на думку слідчого судді, з огляду на наявність обов`язку визначення застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, слідчий суддя приходить до переконання про доцільність її визначення ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні.

Встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, який відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином.

Згідно із п.2 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому слідчий суддя приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, особу ОСОБА_1 , відсутність доказів про майновий стан останнього та наявність у його власності рухомого чи нерухомого майна та банківських рахунків, слідчий суддя доходить висновку про необхідність визначення застави в межах розміру, передбаченого для даної категорії злочинів, а саме у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Такий розмір застави є прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Так, зокрема у рішенні від 20.11.2010 у справі «Мангурас проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити явку обвинуваченого в судове засідання. Сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку. Іншими словами, розмір застави повинен визначатись тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Також слідчий суддя вважає, що такий розмір застави не є непомірним для підозрюваного, однак водночас є суттєвим для його майнового стану та небажаним для втрати, а відтак дієвим для виконання завдань цього кримінального провадження, а саме запобігти встановленим ризикам та може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 206, 369-372, 532 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області Хрущ В.С., погоджене заступником начальника відділу Тернопільської обласної прокуратури Середзінським І.В., про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою – задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк дії ухвали становить шістдесят днів.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 рахувати з моменту фактичного затримання 24 вересня 2021 року о 14 год. 35 хв.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90800 (дев`яносто тисяч вісімсот) гривень для внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Отримувач: ТУ ДСАУ у Тернопільській області; Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; номер рахунку (IBAN): UA358201720355219001000003454; призначення платежу – застава за « ОСОБА_1 » у кримінальному провадженні №12021210000000236 за ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 вересня 2021 року.

У випадку внесення застави, звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з під варти та покласти на нього обов`язки передбачені статтею 194 КПК України, а саме:

-з`являтися до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-утриматися від спілкування із потерпілим та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;

-носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити підозрюваному, що якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у даному кримінальному провадженні.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали негайно після її оголошення вручити підозрюваному ОСОБА_1 , прокурору та надіслати уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Н. Р. Кунець