Ухвала суду № 99983288, 29.09.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/14736/21

Провадження №: 2/755/7086/21

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

"29" вересня 2021 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Катющенко В.П., розглянувши матеріали за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В :

До Дніпровського районного суду м. Києва 06.09.2021 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, яка передана у провадження судді Катющенко В.П. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 20.09.2021 позовна заява була залишена без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків не більше ніж десять днів з дня отримання ухвали.

27.09.2021 до суду від представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 надійшов лист щодо усунення недоліку позовної заяви.

Вивчивши зміст поданих документів, доходжу наступного.

Так, підставами для залишення позовної заяви без руху слугувало те, що у порушення вимог ст. 83, п. 5 ч. 3 ст. 175, ст. 176, ч. 3, 5 ст. 177 ЦПК України, позивачем не долучено до позовної заяви доказів, що підтверджують реальну вартість спірного майна на момент пред`явлення позову.

У своєму листі щодо усунення недоліку позовної заяви представник позивача, ОСОБА_3 , критикуючи прийняте судове рішення та висловлюючи свою незгоду з ним щодо необхідності надання належних доказів, що підтверджують реальну вартість спірного майна на момент пред`явлення позову, застосовує неетичну лексику і дає вказівку суду негайно порушити провадження у справі, т.я. відсутній недолік позовної заяви, про який зазначено в ухвалі від 20.09.2021, та яка, за його твердженням, містить відвертий юридичний маразм. Також представник позивача вважає доречним вказувати суду на необхідність суворо покарати помічника.

При цьому, представником позивача, ОСОБА_3 , належних доказів, що підтверджують реальну вартість спірного майна на момент пред`явлення позову, суду не надано, жодних додаткових обґрунтувань щодо зазначеної у позовній заяві ціни позову, як такої, що є відповідає реальній вартості спірного майна станом на день звернення до суду з позовом, не наведено, а отже недоліків позовної заяви, що були викладені в ухвалі суду від 20.09.2021, не усунуто.

Відповідно до ч. 3, 5 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Суддею встановлено, що позивач при зверненні до суду за захистом свого порушеного права не виконала вимоги процесуального законодавства, які містяться в ст.ст. 175, 177 ЦПК України, внаслідок чого постановлено ухвалу про залишення позовної заяви без руху, яка набрала законної сили з моменту її підписання суддею, та надано строк для їх усунення. В подальшому представник позивача листом щодо усунення недоліку позовної заяви вимоги ухвали суду не виконав, належних доказів, що підтверджують реальну вартість спірного майна на момент пред`явлення позову, не надав, що свідчить про неусунення недоліків відповідно до ухвали суду та є підставою для повернення позовної заяви позивачу.

Європейський суд з прав людини в рішеннях від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України», від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України» зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Необхідно звернути увагу, що існує чітка межа між свободою вираження думок і законною критикою, з одного боку, та неповагою й неправомірним тиском на судову владу - з іншого. Суддя повинен виконувати свої професійні обов`язки незалежно, виходячи виключно із фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, незважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.

Будь-які вказівки на адресу суду з боку сторін та їх представників щодо дій, які суд, на їх думку, має вчинити, зокрема: «негайно порушити провадження у справі та дати гарненької прочуханки помічнику», є недоречними та такими, що виходять за межі їх процесуальних прав та обов`язків.

Частиною 7 ст. 185 ЦПК України встановлено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Керуючись ст. ст. 185, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суддя -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - вважати такою, що не подана, та повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.

Суддя: