Ухвала суду № 99982952, 29.09.2021, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/17565/21

Провадження №2/523/5301/21

У Х В А Л А

"29" вересня 2021 р. м. Одеса

Суддя Суворовського районного суду м. Одеси Мурманова І.М., розглянувши позовну заяву та додані до неї документи ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ: 14360570, місце знаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50), про зобов`язання здійснити дії та виплату грошової компенсації, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Суворовського районного суду м. Одеси з позовними вимогами до Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» про зобов`язання здійснити дії та виплату грошової компенсації. Позовну заяву подано в порядку захисту прав споживачів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що в порушення її особистих прав відповідачем у справі було заблоковано її картку. Позивач зазначає, що звернувшись до відділення Банку з приводу підстав заблокування картки, їй було повідомлено про наявність постанови про арешт коштів боржника. Позивач зазначає, що дана постанова є незаконною, безпідставною, та банківська установа не перевіривши її відповідність вимогам Закону, виконала останню. На підставі викладеного позивач просить: зобов`язати Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк» розблокувати картку, виплати компенсацію моральної шкоди у розмірі: 7 000 гривень.

Після надходження та реєстрації зазначеної позовної заяви, суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до вимог ст.ст. 14, 33 ЦПК України.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суддя дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 9 ЦПК України та ч. 1 ст. 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» цивільне судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.

Відповідно до ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.

Частиною 1 статті 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» визначено, що у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою.

Як роз`яснив Конституційний Суд України у Рішенні від 14 грудня 1999 року № 10-рп/99 (справа №1-6/99) положення частини першої статті 10 Конституції України, за яким «державною мовою в Україні є українська мова», треба розуміти так, що українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п`ята статті 10 Конституції України).

На порушення указаних вимог позивачем подано позовну заяву російською мовою.

Згідно ч.ч.3, 4 ст.14 Закону України «Про засади державної мовної політики», сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам ч.3 ст.8 цього Закону, допускається подача до суду письмових процесуальних документів і доказів, викладених цією регіональною мовою (мовами), з перекладом, на державну мову без додаткових витрат для сторін процесу.

Особам, що беруть участь у розгляді справи в суді, забезпечується право вчиняти усні процесуальні дії (робити заяви, давати показання і пояснення, заявляти клопотання і скарги, ставити запитання тощо) рідною мовою або іншою мовою, якою вони володіють, користуючись послугами перекладача у встановленому процесуальним законодавством порядку. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам ч.3 ст.8 цього Закону, послуги перекладача з регіональної мови або мови меншини (мов), у разі їх необхідності, надаються без додаткових для цих осіб витрат.

Отже, Законом встановлено вимоги, відповідно до яких сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою. При цьому, законом надано можливість особі, яка не володіє мовою, якою здійснюється цивільне судочинство, користуватися рідною мовою або мовою, якою вона володіє, завдяки залученню до справи перекладача, без додаткових для цієї особи витрат, а тому відсутні підстави вважати, що така особа обмежена у правах та буде позбавлена судового захисту.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка є громадянкою України, проживає та зареєстрована на території України, а тому звернення до суду повинно здійснюватися державною мовою. Однак, в супереч зазначеним положенням, позовна заява складена російською мову, що суперечить вимогам ст. 14 Закону України «Про засади державної мовної політики».

Крім іншого, позовна заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Разом з цим, позивачем в супереч зазначеним положенням, позовну заяву подано в одному примірнику, при цьому, судом враховується, що позовна заява подана до суду електронним шляхом, відсканована, однак, суд звертає увагу позивача, що позовна заява не подана до суду через підсистему Електронний суд, що в даному випадку покладає на позивача обов`язок подання позову та всіх додатків до нього у відповідній кількості до осіб, зазначених у позові.

Крім іншого, згідно з ч.ч.5,6 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з ч.2 ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність в нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Частиною 2 ст. 83 ЦПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідно до ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні повинно бути зазначено, крім іншого: який доказ витребовується та вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом позовних вимог є зобов`язання банківської установи здійснити дії щодо розблокування картки «Універсальна», а як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач є власником картки, яка відкрита та обслуговується Акціонерним товариством Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК», однак, позивачем на підтвердження даних обставин не надано жодних доказів, як б свідчили про наявність між позивачем та відповідачем у справі відносин у сфері регулювання ЗУ «Про банки та банківську діяльність», тобто, до позовної заяви не надано доказів на підтвердження того, що між сторонами є відносини, які регулюються відповідним законом, та не надано доказів, щодо порушення відповідачем прав позивача.

Отже, вищевикладене не дає підставу суду зробити висновок про неналежне оформлення позовної заяви у відповідності до ст.175, 177 ЦПК України.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 8, 175, 177, 185, 273,353 ЦПК України, ст.ст. 1, 4, 5, 6 Закону України «Про судовий збір», суддя,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» про зобов`язання здійснити дії та виплату грошової компенсації - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків, який не перевищує десяти днів з дня вручення їй копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, з урахуванням вимог викладених в ухвалі суду, а саме:

-надати суду позовну заяву викладену державною мовою, яка буде відповідати вимогам ст. 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови, як державної»;

-надати копію позовної заяви разом з усіма додатками до неї, відповідно до кількості учасників провадження, що відповідатиме вимогам ч. 1 ст. 177 ЦПК України;

-на виконання вимог ч.ч.5,6 ст. 177 ЦПК України надати всі наявні докази на підтвердження позовних вимог, або клопотання про їх витребування у відповідності до норм передбачених ст. 84 ЦПК України.

Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: