Вирок № 99982296, 28.09.2021, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/25441/21

Провадження № 1-кп/947/1045/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2021 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді Войтова Г.В.,

за участю секретаря Завальнюк К.В.,

прокурорів Злого Л., Гробован О.,

захисника Ратушняк Т.П.,

розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні в м. Одесі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021163480000421 від 09.06.2021 року, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, українця, з середньою освітою, без визначеного місця реєстрації, офіційно не працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 раніше судимого:

- 09.09.2020 року Київським районним судом міста Одеси за ч.1 ст. 186 КК України до покарання у вигляді громадських робіт на строк 120 годин;

- 29.09.2020 року Київським районним судом міста Одеси за ч.1 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді арешту на 1 місяць;

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Так 09.06.2021 приблизно о 12 годині 00 хвилин у ОСОБА_1 , який знаходився в приміщенні універсаму «Сільпо» ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» (код ЄРДПОУ 40720198), який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, буд. 44, виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи злочинний умисел, ОСОБА_1 , знаходячись у приміщенні вищевказаного універсаму, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до морозильної камери, з якої шляхом вільного доступу, таємно, викрав майно, яке належить ТОВ «СІЛЬПО-ФУД», а саме: вісім пачок вершкового масла «Селянське 82%», об`ємом 200 грамів кожна, загальною вартістю 346 гривень 40 копійок, однак довести свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна ОСОБА_1 , до кінця не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки при виході з магазину був затриманий співробітниками служби охорони.

Своїми умисними діями, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України за кваліфікуючими ознаками: закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинений повторно.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні визнав повністю свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України та пояснив, що він дійсно вчинив інкриміновані йому злочини при обставинах викладених в обвинувальному акті, а саме: 09.06.2021 він знаходився в магазині «Сільпо» розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, в якому він взяв вісім пачок вершкового масла, та намагався не розрахувавшись за їх вартість на касовій зоні покинути приміщення магазину, але був зупинений охороною магазина. У скоєному щиро кається, просив суворо його не карати.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав свою вину у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України, та у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким з учасників не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності їх позицій немає, роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд користуючись правом, наданим ч. 3 ст. 349 КПК України і відсутністю заперечень учасників судового провадження, вважає достатнім обмежитись допитом обвинуваченого ОСОБА_1 та дослідженням матеріалів характеризуючи його особу.

Зазначене повністю узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України.

Таким чином, суд, приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину, знайшла своє підтвердження і кваліфікує його дії за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України за кваліфікуючими ознаками – закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинений повторно.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку зобов`язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання, необхідні і достатні для її виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у відповідності до вимог ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає визнання вини, щире каяття у скоєному.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

З огляду на вищенаведене, враховуючи сукупність вищезазначених обставин, характер, обставини та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який раніше судимий, на обліку у психіатра та нарколога не значиться, та враховуючи обставини які пом`якшують покарання обвинуваченого, а саме: визнання вини, щире каяття у скоєному, та відсутність обставин які обтяжують покарання,враховуючи вищезазначені обставини, ступінь тяжкості та суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, та реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, суд вважає можливим призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді арешту, яке необхідне й достатнє для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Крім того, призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді арешту, буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.

Крім того, судом також встановлено, що ОСОБА_1 був засуджений вироком Київського районного суду міста Одеси від 09.09.2020 року за ч.1 ст. 186 КК України до покарання у вигляді 120 годин громадських робіт, та вироком Київського районного суду від 29.09.2020 року за ч.1 ст. 185 КК України до покарання у вигляді одного місяця арешту.При цьому, ОСОБА_1 вчинив нове кримінальне правопорушення, не відбувши повністю покарання за вказаними вироками суду у виді громадських робіт та одного місяця арешту, у зв`язку з чим, суд вважає за потрібне призначити ОСОБА_1 остаточне покарання на підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вирків не відбуту частину покарання в виді громадських робіт слід перерахувати у суворе покарання в виді арешту за правилами, передбаченими ст.72 КК України одному дню арешту відповідає вісім годин громадських робіт.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Відповідно до ст. 124 КПК України процесуальні витрати по справі відсутні.

Питання щодо вирішення речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 369, 370, 371, 373, 374, 392, 393, 395 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді арешту строком на 5 (п`ять) місяців в арештному будинку.

На підставі ст. 71, 72 КК України до призначеного покарання повністю приєднати не відбуте покарання призначене вироками Київського районного суду міста Одеси від 09.09.2020 року у виді ста двадцяти годин громадських робіт, що дорівнюється 15 дням арешту (120:8=15), (8 годин дорівнюється 1 дню арешту), та вироком Київського районного суду міста Одеси від 29.09.2020 року у виді одного місяця арешту, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 6 місяців 15 днів арешту.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироку законної сили.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з часу фактичного затримання, а саме: з 13.08.2021 року.

В строк відбування призначеного покарання зарахувати період перебування ОСОБА_1 під вартою з 13.08.2021 року по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення дорівнює одному дню позбавлення волі (ч.5 ст. 72 КК України),а один день позбавлення волі відповідає одному дню арешту (п.п. а п.1 ч.1 ст. 72 КК України).

Речові докази - вважати повернутими за належністю потерпілому.

Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Одеси протягом 30 діб з дня його проголошення. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Войтов Г. В.