Вирок № 99979697, 29.09.2021, Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 543/1421/18

№ пров.1-кп/544/5/2021

Номер рядка звіту 25

В И Р О К

іменем України

29 вересня 2021 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Ощинської Ю.О.,

за участі секретаря судового засідання - Пірогова В.Г.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду по вул. Ярмарковій, 17 обвинувальний акт у кримінальному провадженні, унесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) за № 12018170280000237 від 30.09. 2018, стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Заводське Лохвицького району Полтавської області, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, розлученого, освіта професійно - технічна, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей 2003, 2006, 2013 року народження, не працюючого, раніше не судимого,

за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 128, ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України (далі - КК України),

із участю сторін кримінального провадження із боку обвинувачення: прокурора Оржицького відділу Лубенської окружної прокуратури Полтавської області Шури О.Л., Тютюнник К.М., потерпілої ОСОБА_2 , представника потерпілої ОСОБА_2 адвоката Полуніна В.М., потерпілого ОСОБА_3 із боку захисту обвинуваченого ОСОБА_1 ,

у с т а н о в и в :

29.09.2018 року о 20 годин 30 хвилин ОСОБА_1 , знаходився в салоні легкового автомобіля Opel Kadett, реєстраційний номер НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_3, де поряд з автомобілем, а саме біля передньої лівої частини, знаходилась потерпіла ОСОБА_2 .

В цей час на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник конфлікт. В ході якого, ОСОБА_1 , не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння для здоров`я ОСОБА_2 , хоча повинен був і міг їх передбачити в обстановці, що склалася, діючи з більшою обачністю, почав рух на автомобілі Opel Kadett реєстраційний номер НОМЕР_1 в безпосередній близькості від ОСОБА_2 та в цей час остання, не втримавши рівновагу, впала передньою частиною тіла на ліву частину капота даного автомобіля. Незважаючи на це, ОСОБА_1 продовжив рух на автомобілі з потерпілою ОСОБА_2 , яка трималась руками за частини кузова зазначеного автомобіля та проїхавши близько 48 метрів, потерпіла ОСОБА_2 не втрималась та упала на землю, а ОСОБА_1 зупинив автомобіль.

В результаті цього, відповідно до висновку комісійної повторної судово-медичної експертизи №4/124, у потерпілої ОСОБА_2 було виявлено такі тілесні ушкодження: закритий перелом лівої ключиці, закритий вивих правого стегна вгору, рани шкіри обличчя, живота, правої гомілки, лівого гомілково-ступеневого суглобу. Дані тілесні ушкодження утворилися від взаємодії з тупими предметами, можливо в строк та при обставинах, вказаних в матеріалах кримінального провадження, відносяться до ушкоджень середнього ступеня тяжкості по критерію тривалого (більш ніж 21 день) розладу здоров`я.

Крім того, 19.12.2018 близько 11 години 00 хвилин (більш точного часу не встановлено) ОСОБА_1 знаходився на вул.Центральна навпроти Яблунівської ЗОШ І-ІІІ ступенів в с.Яблуневе Лубенського району (колишнього Оржицького району) Полтавської області разом з потерпілим ОСОБА_3 . Під час розмови у ОСОБА_1 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин до ОСОБА_3 , виник злочинний умисел на нанесення останньому тілесних ушкоджень.

Діючи по раптово виниклому злочинному умислу, спрямованому на умисне нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , з метою доведення свого злочинного умислу до кінця ОСОБА_1 перебуваючи на проїжджій частині дороги по вулиці Центральна навпроти Яблунівської ЗОШ І-ІІІ ступенів в с. Яблуневе Лубенського району (колишнього Оржицького району) Полтавської області, підійшов до потерпілого ОСОБА_3 та наніс йому один удар правою рукою зжатою в кулак в потиличну ділянку голови від чого ОСОБА_3 впав на землю. Продовжуючи свої злочинні дії спрямовані на умисне нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , ОСОБА_1 підійшов до останнього, який в той час знаходився у положенні лежачи на правій руці та схвативши своїми двома руками ОСОБА_3 за одяг почав штовхати його голову в сніг.

В результаті чого, своїми умисними злочинними діями ОСОБА_1 заподіяв потерпілому ОСОБА_3 , тілесні ушкодження згідно висновку комісійної повторної судово-медичної експертизи № 3/123 у вигляді: закритої черепно-мозкової травми - струсу головного мозку, синців лобної та потиличної області; забою м`яких тканин (припухлість м`яких тканин та синець по тильній поверхні правої кисті, більше в ділянці IV пальця), та по ступеню тяжкості оцінюються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Під час досудового слідства прокурором Оржицького відділу Лубенської місцевої (нині окружної) прокуратури Тютюнник К. було заявлено цивільний позов у даному кримінальному провадженні, просила стягнути з ОСОБА_1 на користь Фінансового управління Оржицької районної державної адміністрації вартість витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_3 у загальній сумі 22580,15 грн.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину визнав частково, лише щодо злочину передбаченого ч. 1 ст. 128 КК України, щиро розкаявся, прохає вибачення у потерпілої, пояснив, що прийшов забрати свої речі, оскільки дружина вигнала його з дому, а речі та інструменти залишилися у неї. Конфлікт почався з вечора, йому не віддавали його інструменти, він переночував у сусідки ОСОБА_4 о 09 год. ранку під`їхав до двору ОСОБА_3 , став посередині між двором ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , щоб забрати речі запитався дозволу у ОСОБА_6 , коли майже усе погрузив до автомобіля, частину речей брав із гаража, що знаходиться на подвір`ї ОСОБА_2 частину із сараю, що знаходиться на подвір`ї ОСОБА_3 прийшла дружина із тіткою та батьком, почали його виганяти і забирати з автомобіля усе, що він погрузив, там були тільки його речі, у нього є зняте відео. Обвинувачений конфлікту не хотів, звернувся до поліції та до голови сільської ради. Весь цей час коли чекав на поліцію був біля подвір`я ОСОБА_3 , не дочекавшись ані поліції ані голово села, поїхав у поліції де написав заяву, йому відповіли, що їдьте назад усе віддадуть. Повіривши повернувся назад, близько 8 години вечора. На вулиці був дощ, усі його речі лежали на вулиці біля двору, він їх забрав запитав де решта, почалася сварка. ОСОБА_1 сів у машину збирався їхати, ОСОБА_2 заскочила на капот, вимагала видалити відео зі своєю тіткою з фейсбука, хотіла забрати його телефон, але він на віддав. Обвинувачений був увесь на нервах, може трохи і неадекватний, сів у машину думав проїдеться і вона упаде із капота, але не сталося, автомобіль стояв на обочині зліва у напрямку центра села, біля подвір`я, потім виїхав на асфальтне покриття, проїхав один будинок, зупинив автомобіль, звернув у право в улочку, проїхав метрів 10, ОСОБА_2 знаходилася на капоті, різко загальмував, хотів позбутися її з капоту щоб поїхати звідти, почав рухатися заднім ходом у сторону центра села, кроків 5-10, дружина весь час знаходилася на капоті, коли розвертався дивився назад, почув, що усі почали кричати, глянув на капот дружини уже не було, вона упала під передню частину автомобіля, він її не переїхав, знаходилася між колесами автомобіля, було видно тільки ноги. Коли автомобіль рухався, дружина знаходилась увесь час на капоті, було три рухи: у перед, потім поворот і розвертався назад. З батьком потерпілої підняли та відкотили автомобіль, останній почав лізти битися до нього неначе він винний, але вказує обвинувачений його довели. Шкоду потерпілій не відшкодовував, вибачення не просив, приїжджав у лікарню.

Свою вину щодо злочину передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України щодо побиття ОСОБА_3 , обвинувачений не визнав, пояснив, що це було на день Миколая , він знаходився у селі приїхав на похорон чоловіка ОСОБА_4 , їхали у кафе на поминальний обід з ОСОБА_9 на його автомобілі, під`їхавши до кафе помітив, що іде ОСОБА_3 , підійшов до нього хотів його обняти, запитав чи віддасть той йому інструмент на що останній почав чіплятися йому за одяг, штовхати та хотів ударити. ОСОБА_1 відповів, що не буди бити старших, узяв натер лице йому снігом щоб охолодити і відпустив, підбіг знайомий допоміг відчепити ОСОБА_3 від одягу ОСОБА_1 бо він сам цього зробити не міг. Це сталося біля школи на дорозі, навпроти хвіртки. До них підійшли ОСОБА_11 і ОСОБА_12 почали розбороняти. Потім він пішов на обід, а коли повертався бачив, що біля будинку ОСОБА_3 стоїть швидка допомога. Свідками сварки були чоловік 10, але усі бояться свідчить.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що увечері на передодні була сварка між нею та обвинуваченим щодо повернення йому інструментів. Коли зранку ОСОБА_1 під`їхав до двору не бачила, про це їй повідомила мати по телефону. Вона зателефонувала і повідомила батька про приїзд ОСОБА_1 . Коли приїхав батько ОСОБА_3 з тіткою ОСОБА_13 то ОСОБА_1 уже частину інструментів, які брав із її гаража та сараю батька, погрузив у свій автомобіль, вони почали забирати у нього ці інструменти, забрали і пішли у двір. Увечері обвинувачений приїхав знову до будинку забирати інструмент, її вдома не було про його приїзд її знову повідомила мати. Приїхавши додому та переодягнувшись вона вийшла на вулицю до ОСОБА_1 , розпочалася сварка, йому віддали інструменти, він їх погрузив у автомобіль і збирався їхати, потерпіла стояла по ліву сторону від автомобіля, позаду неї були ворота, дорога знаходилася справа від автомобіля. Обвинувачений різко поїхав на неї, вона упала на капот його автомобіля, так проїхала близько 40 метрів, трималася за двірники скільки було сили, ОСОБА_1 їхав і петляв, щоб скинути її з капоту, коли загальмував вона упала на дорогу на правий бік, і потрапила під його автомобіль, підбігли мати та батько, які надавали їй першу медичну допомогу. ОСОБА_1 у лікарню до неї не приїжджав, збитки їй не відшкодував. На лікування витратила десь 30 000 грн.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 пояснив, що йшов додому із магазинну «Надєжда», ніс хлібину, бачив, що ОСОБА_1 його наздоганяє, але не зупинявся так як не хотів розмовляти з ним, обвинувачений наздогнав його біля школи говорив щоб той віддав йому інструменти, на що ОСОБА_3 відповід, що нехай забирає лише свої інструменти, а його не чіпає. Потім ОСОБА_1 наніс два удари потерпілому по центру голови, від чого той упав, та удар ногою по ребру, та натер йому лице снігом від чого у останнього пішла із носа кров. Їх розбороняв ОСОБА_14 . Додому дійшов сам та знепритомнів у коридорі, дружина викликала швидку допомогу. Перебував на лікуванні у Оржицькій ЦРЛ потім лікувався у госпіталі у м. Лубни. До зустрічі із ОСОБА_1 ніяких тілесних ушкоджень не мав.

Допитаний у якості свідка батько потерпілої ОСОБА_2 . ОСОБА_3 пояснив, що ОСОБА_1 сварився з його донькою ОСОБА_2 , яка під час сварки стояла попереду його автомобіля, потім різко почав їхати прямо на неї, донька упала на капот автомобіля ОСОБА_1 і той через усю дорогу, метрів 50 протягнув її, потім різко поверну і загальмував, вона упала і опинилася під автомобілем.

Свідок ОСОБА_15 пояснила, що вони поверталися додому, на дорозі побачили багато автомобілів. ОСОБА_3 кинувся прямо на капот їхнього автомобіля і кричав: -«Допоможіть, задавили мою доньку». Вони зупинилися, побачили, що ОСОБА_2 лежала на дорозі на колінах у матері, мати кричала над нею, усі були нервові, автомобіль ОСОБА_1 стояв поряд на відстані приблизно 2 м від ОСОБА_2 . Обвинувачений на місці події був, також були ОСОБА_3 , мати ОСОБА_2 , тітка ОСОБА_13 і ОСОБА_18 . Це було на АДРЕСА_4, недалеко від будинку ОСОБА_2 , на відстані 20-30 метрів. Потерпіла була у свідомості, говорила, що у неї усе болить, було у крові обличчя і якось неприродно вивернута нога. ОСОБА_1 ходив поза машиною, до ОСОБА_2 не підходив, допомоги не надавав, пробачення не просив, говорив, що вона сама винувата та не дочекавшись приїзду швидкої допомоги поїхав на своєму автомобілі.

Допитаний у якості свідка ОСОБА_18 пояснив, що він їхав на автомобілі у центр села, і побачив з гори, що якийсь автомобіль покрутився і став, коли під`їхав ближче його зупинив ОСОБА_3 і сказав, що ОСОБА_1 збив ОСОБА_2 . Бачив , що ОСОБА_2 лежить, машина стояла у стороні, там були ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , тітка ОСОБА_6 . У ОСОБА_2 було обличчя у крові, видно, що була переламана нога. Швидку допомогу викликала іще до його приїзду, вона приїхала і свідок поїхав. ОСОБА_1 трохи побув на місці події і поїхав, допомоги не надавав. Коли приїхав другий раз бачив, що ОСОБА_1 уже був без автомобіля, ОСОБА_24 уже не було. Чому обвинувачений повернувся не знає. На вулиці було уже темно, що автомобіль крутиться зрозумів по світлу фар, коли автомобіль зупинився, рух у перед уже не вчиняв.

Свідок ОСОБА_13 пояснила, що ОСОБА_1 жили у хаті її батька, поряд із подвір`ям ОСОБА_3 . У день коли все сталося приїхала додому до брата, він повиносив інструменти з двору. ОСОБА_1 збирався їхати, його ніхто не утримував і їхати не забороняв. ОСОБА_2 стояла спереду біля автомобіля, поруч був стовп, позаду неї знаходились ворота, вона стояла поруч, біля вікна автомобіля. Автомобіль почав набирати швидкість і «летить» прямо на ОСОБА_2 , якби вона не упала на капот то він би її роздавив. ОСОБА_13 кричала, щоб обвинувачений зупинився, потім автомобіль зупинився і ОСОБА_2 потрапила під його колеса. Коли присутні підбігла ОСОБА_24 була під автомобілем. ОСОБА_3 та ОСОБА_1 підняли автомобіль і витягли ОСОБА_2 з під нього, вона була у крові, вивернуті руки і ноги. Потім ОСОБА_2 положили на матрац, вона лежала посеред дороги і кричала. До них під`їхав ОСОБА_3 , директор школи і учителька. Матері ОСОБА_2 не було, вона залишилася з дітьми, бо ОСОБА_1 неодноразово, самовільно забирав дитину. Обвинувачений ніякої допомоги не надавав, з місця події поїхав, коли йому зателефонували повернувся назад. Хто викликав швидку не знає. ОСОБА_1 сказав ОСОБА_2 , що: « Тебе десять разів на день треба переїжджати ». На момент приїзду швидкої були присутні: ОСОБА_13 , ОСОБА_3 , брат, мати ОСОБА_2 , ОСОБА_2 і ОСОБА_1 .

Допитана у якості свідка ОСОБА_4 пояснила, що події відбувалися у вересні, ОСОБА_1 хотів забрати свої інструменти, але йому не віддавали. До вечора викликав поліцію, приходив побитий, подряпаний у крові. ОСОБА_22 пообіцяла, що віддасть йому інструменти тільки якщо він видалить відео з фейсбука, де йому погрожують. ОСОБА_1 знає дано їхній син працював 2 роки із ним у Києві підсобником. Потерпіла була агресивна, обвинувачений спочатку був спокійний доки за ним не почали бігати навколо автомобіля, який стояв не заведений. Коли віддавали інструменти ОСОБА_1 їх брати не хотів, хотів уже їхати, але його не пускали, це свідок бачила із подвір`я своєї дачі. Бачила як ОСОБА_2 залізла на капот і не пускала їхати, вона була неадекватна, п`яна, він просив інших забрати її з капоту, але ніхто не забирав. На вулиці було уже темно, автомобіль стояв під ліхтарем, він рушив різко раз, проїхав метрів 2, ніхто ОСОБА_2 не забирав, другий раз, теж ніхто її не забрав, він думав, що вона злякається, а третій раз рвонув, поїхав розвертатись. ОСОБА_2 упала під колеса, тоді усі попідбігали витягувати її. Більше автомобіль не рухався.

Усе це свідок бачила із свого дачного участка, який знаходить поряд із будинком ОСОБА_2 , куди вона пішла щоб спостерігати за тим, що буде відбуватися, їй було видно задню частину автомобіля.

Спочатку коли автомобіль стояв ОСОБА_2 знаходилась біля дверей водія, також були присутні ОСОБА_13 , ОСОБА_22 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , коли ОСОБА_1 сів у автомобіль, ОСОБА_2 сіла на капот. На вулиці було темно, бачила, що початку ОСОБА_1 стояла перед автомобілем, потім її не спало, вона зайшла на перед авто і упала на нього, не різко,чула як ОСОБА_1 просив забрати ОСОБА_2 із капоту. На капоті потерпіла проїхала метрів тридцять, автомобіль їхав різко. Потім почалися крики, усі почали бігти до автомобіля, ОСОБА_1 теж вийшов з нього. Почали витягувати ОСОБА_2 зі під автомобіля. ОСОБА_1 сам викликав поліцію, швидку викликали до цього. Чітко того, що відбувається вона не бачила бо на вулиці було уже темно, по тінях було видно, що так коїться.

Допитаний у якості свідка ОСОБА_30 по факту нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 пояснив, що надійшов виклик на екстрену допомогу, що у с. Яблуневе побилися. Приїхали на виклик, зі слів потерпілого він скаржився на головний біль, нудоту, блювоту, запаморочення, короткочасну втрату свідомості, носову кровотечу, сказав, що його побив якийсь родич. Постраждалому була надана допомога згідно показань, у нього був підвищений тиск, було введено необхідні препарати, зроблено кардіограму, запропоновано госпіталізацію, та госпіталізовано у Оржицьку ЦРЛ. По дорозі до лікарні швидка неодноразово зупинялася, тому що хворому ставало гірше, у нього були явні ознаки струсу головного мозку, закрита черепно мозкова травма, емоційний розлад, тахікардія, ці симптоми довела травма. Були забиті ребра, під носом трохи крові, кровотечі уже не було, її усунули самостійно до приїзду швидкої.

Свідок ОСОБА_31 пояснив, що знаходився біля свого гаража почув крик, побачив що билися ОСОБА_1 і ОСОБА_3 , останній був нагнутий за шиворот до землі ОСОБА_1 , а той стояв над ним, як бив не бачив. Потім до них підбіг ОСОБА_32 і почав їх розбороняти. Він до них не підходив. Дана подія сталася пізньої осені, був сніг. Потерпілого ОСОБА_3 бачив у день сутички, тілесних ушкоджень у нього не було. Як приїхала швидка і поліція не бачив, займався своїми справами.

Допитаний у якості свідка ОСОБА_32 пояснив, що стояв біля магазину, ОСОБА_1 ішов зі сторони школи, ОСОБА_3 ішов від магазину додому з хлібом, вони почали говорити. ОСОБА_3 пішов, а ОСОБА_1 розвернувся і побіг за ним. Коли свідок підбіг до них ОСОБА_3 був нагнутий головою у сніг, а ОСОБА_1 сидів зверху на ньому. Він їх розбороняв. У ОСОБА_3 на носі була кров, а потім він запитав у ОСОБА_1 за що він його ударив, на що той відповів, що не бив його, а той упав сам. Щоб вони билися свідок не бачив. Перед цим бачив ОСОБА_3 у магазині, тілесних ушкоджень у нього не було, коли розборонив то бачив, що у ОСОБА_3 на носі була кров. Суперечок між ОСОБА_3 і ОСОБА_1 не чув, їх розборонити йому сказала ОСОБА_33 .

Повторно допитаний у якості свідок ОСОБА_32 , доповнив свої пояснення щодо механізму нанесення тілесних ушкоджень обвинуваченим ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_3 , вказавши, що обвинувачений штовхнувши потерпілого, останній впав на землю, і той сидячи зверху, взявши за потилицю, почав ОСОБА_3 обличчям мокати в сніг.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_34 повідомив, що 19.12.2018 десь об 11 годині прийшли на поминки. Був там ОСОБА_1 приїхав на автомобілі разом з ОСОБА_4 до кафе. Потім побачив, що метрів за 50 (біля шкоди) ОСОБА_1 та його свекор ОСОБА_3 штовхають один одного. До кінця сутичку не додивився, оскільки всіх погукали сідати за стіл. Пізніше прийшов ОСОБА_1 , у нього був порваний браслет годинника.

Свідок ОСОБА_35 повідомив суду, що того дня прийшли на поминки і стояли біля кафе курили. ОСОБА_1 приїхав на автомобілі разом з ОСОБА_4 . Пізніше побачив Як ОСОБА_1 та ОСОБА_3 близько за 80 метрів махають руками та пхають один одного. Чи проходив ОСОБА_3 повз них, він не бачив. Повністю сутички він не бачив, оскільки погукали за стіл і він разом з усіма зайшов в кафе. Попередньо попрохав одного з чоловіків розійняти ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Свідок ОСОБА_36 пояснив, що працює лікарем-невропатологом. В приймальному відділенні надавав допомогу ОСОБА_2 . Усіх тілесних ушкоджень, які в неї були не пам`ятає. Пам`ятає, що в останньої був струс головного мозку, вивих тазобедрового суглобу. Її госпіталізували в хірургічне відділення. ОСОБА_2 їй пояснила, щоб була якась сварка, хтось забирав якийсь автомобіль і її переїхали цим автомобілем.

Свідок ОСОБА_38 , лікар, пояснив, про те, що ОСОБА_2 повідомила, що щось ділила з чоловіком, під час чого потрапила під автомобіль. В неї був вивих бедра, черепно-мозкова травма і рана, де вже не пам`ятає. ЇЇ брали в операційне відділення і під наркозом вправляли вивих. На обличчя теж шви накладалися. Щодо ОСОБА_3 , то пояснив, що він як поступив у приймальне відділення, в нього була обширна гематома кисті, клінічний перелом ребра, рентгеном не підтверджений. Пояснив, що буває, коли на рентгені не видно, що перелом є, хоча клінічно чути, що є крепітація. Таких випадків є багато. Це не є помилкою рентгену, це може бути погана якість знімку. Під час дихання у ОСОБА_3 було чути крепітацію обломків кістки. Якщо прикласти руку до ураженого місця, при диханні чути хруст. Обломок може мати також негативні наслідки на легені, саме це його як лікаря і хвилювало. ОСОБА_3 пояснив, що тілесні ушкодження отримав під час бійки із зятем.

Допитана у судовому засіданні експерт Обласного бюро судово-медичної експертизи ДОЗ Полтавської ОДА ОСОБА_39 (експертиза проводилась на підставі ухвали суду від 14.05.2021) пояснила, що для проведення судово-медичної експертизи у кримінальному провадженні хірург щелепно-лицьової хірургії ОСОБА_40 був залучений для вирішення питання чи потребують хірургічного втручання шрами на обличчі ОСОБА_2 . Для визначення категорії невиправленості обличчя, щоб потім суд визнав у справі, якщо він визнає, як знівечене обличчя. Під такі тілесні ушкодження підпадають не всі рубці, хоча вони і потребують хірургічного втручання. У даному випадку для менш помітного або зникнення рубця дійсно потребується хірургічне втручання, але характеризують спотворюючи рубці тільки тоді, коли вони не тільки потребують хірургічного втручання, але іще вони обширні, спотворюють тканини, змінюють вигляд обличчя. Відповідно інструкції до № 2 Інструкциї про порядок организації і проведення лікарсько-страхової экспертизи від 08.01.1986, якщо для усунення рубців спотворюючих обличчя і виправлення, що виникають після пошкодження, дефектів обличчя необхідно хірургічне втручання, пластична операція то наслідки спотворення визнаються як невиправні, оскільки хірургічне втручання пов`язане з додатковими фізичними стражданнями. Тобто не кожен рубець, який потребує хірургічного втручання повинен бути спотворюючим. Виправлення, ізгладімость визначається як наслідок не через 1-2 місяці, а місяців через 6, коли рубець стає менш помітним. Спотворення- це рідкі зміни естетичного вигляду обличчя людини, у результаті механічного, хімічного, термічного та інших насильницьких впливів. Це визначається, коли експерти МСЕКА визначають це спотворення, вважається 70% втрати працездатності, тобто, це самий тяжкий наслідок від пошкодження обличчя, до цього є ще три ступені, які також визначають, як порушення косметики обличчя, тобто, якщо воно і є таким, що уже спотворює обличчя, тільки тоді це є спотвореня обличчя. До косметично помітних рубців відносяться ті, які відрізняються за забарвленням, виступають над поверхнею тканини, стягують їх. Крім того відповідно до п. 75 зазначено інструкції, порушення косметики обличчя визване обширними пегментними плямами, рубцями, що утворилися від опіку. Шрам той, що описав експерт ОСОБА_40 у своєму висновку, аркуш 16 висновку експерта, виглядає так: «при огляді: на 1,2см назовні від зовнішнього кута лівого ока шрам білуватий, нижче рівня оточуючої шкіри, м`який, не спаяний, неправильно овальної форми, не деформує м`які тканини, вертикальний 1,2x1см з гладкою блискучою поверхнею. Подібні шрами: в ділянці верхньої губи в проекції 1-го лівого зуба П-подібний, розміри променів по 0,4x0,1см, зі слідами хірургічних швів, ледве помітний, не деформує і не стягує м`які тканини; на підборідді зліва в проекції 2-3 зубів у вигляді прямого кута, відкритого до вліво, розмірами: горизонтальної частини - 1,2x0,1см, вертикальної - 0,4x0,1см», сам про цей шрам виник сумнів, це дрібний рубець, який ледве помітний, хоча він для більш естетичного вигляду потребує хірургічного втручання, не може бути визнаний таким, який не є невиправним. Для того щоб він був спотворюючим, він повинен деформувати, стягувати м`які тканини і викликати відразу в обличчі. У даному випадку, це дрібні шрами, які стягують обличчя, дефектів обличчя не викликають, деформують м`які тканини і є такими, що не є невправними, але потребують косметики хірургічного втручання. Спотворюючий рубець повинен бути обширним, стягувати тканими, дуже відрізнятися по кольору від оточуючої тканини та деформувати її, лише такі рубці відносяться до невправних. У даному випадку, це ледве помітний, дуже дрібний рубець із медичної точки зору не є невиправними і не може взагалі таким бути, чи потребує він хірургічного втручання чи ні. Шрами на обличчі потерпілої відносяться до середнього ступеня тяжкості, експерти не різнили їх по методу ДТП, оскільки у цьому методі вони не діляться, оскільки утворюються одним механізмом. У ДТП механізм нанесення практично одномоментний. Якщо потрібно поділити ушкодження по ступеню тяжкості, це можна буде зробити додатковий висновок. Загоєні рани на обличчі, затянуті шрами без пошкоджень кісток, коли травма отримана від транспортного засобу який рухається, відносяться до травм дорожньо транспортної пригоди. У даному випадку було встановлено, що тілесні ушкодження були заподіяні коли транспортний засіб рухався, тому експерти не розділили тілесні ушкодження по тяжкості, і взагалі це питання на вирішення експертам не ставилося. Якщо ділити анатомічно, то до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості відносяться: ушкодження кісток ( закритий), вивих правого стегна, рана шкіри обличчя, живота, інші відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спичинили короткочасний розлад здоров`я більше 6 але до 21 дня, і садна є легкі тілесні ушкодження. Обширний шрам визначається кожен окремо, але якщо маленькі шрами розміщені так, що це порушує міміку обличчя (з порушенням нервів, може бути без шрамів, але порушено лицьовий нерв) тоді це є підставою до визнання виправленості чи невиправленості, з рубцями чи без, але іде деформація м`яких тканин і також можна визначити виправленість чи невиправленість, пошкоджень не тільки шрамів. У конкретному випадку ці дрібні шрами ледь помітні, навіть не відносяться до косметичних.

Також судом безпосередньо були дослідженні матеріали кримінального провадження.

Відповідно висновку експерта № 04 від 09.01.2019, виконаного на підставі ухвали слідчого судді Оржицького районного суду Полтавської області від 21.12.201, проведенням судово - медичної експертизи ОСОБА_3 з урахуванням медичної документації на його ім`я у нього виявлені тілесні ушкодження у вигляді: струсу головного мозку, синців в лобній та потиличній ділянці голови, забою м`яких тканим та гематоми правої кисті, забою м`яких тканин грудної клітки зліва, які утворились від дії тупого (тупих) предмету (предметів), можливо в указаний в ухвалі строк, при чому в ділянці голови було спричинено не менше 2 травматичних діянь, по правій руці та по тілу було спричинено не менше ніж по 1 травматичному діянню і по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я (т. 2 а.с. 157-158).

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 15.01.2019 ОСОБА_3 за допомогою статиста показав, як саме ОСОБА_1 наносив йому тілесні ушкодження, як ОСОБА_3 упав на дорожнє покриття, як обвинувачений його душив, що підтверджується фототаблицею доданою до протоколу (т. 2 а.с. 160-163).

Згідно протоколу слідчого експерименту від 16.01.2019 свідок ОСОБА_32 розповів та за допомогою статиста показав як ОСОБА_1 наніс тілесні ушкодження ОСОБА_3 , як останній упав на сніг на як ОСОБА_1 стис обома руками ОСОБА_3 за одяг в районі шиї та близько двох разів сильно притис голову обличчям у сніг, що підтверджується фототаблицею доданою до протоколу (т. 2 а.с. 164-167).

Відповідно висновку експерта № 29 від 31.01.2019, виконаного на підставі ухвали Оржицького районного суду Полтавської області від 28.01.2019 покази ОСОБА_3 та ОСОБА_32 не притирічять даним судово - медичної експертизи гр. ОСОБА_3 в частині давності, характеру та механізму спричинення потерпілому тілесних ушкоджень (т. 2 а.с. 169).

Згідно довідки Комунального некомерційного підприємства «Оржицька центральна районна лікарня» Оржицької районної ради Полтавської області № 218 від 18.02.2019, ОСОБА_3 з 19.12.2018 по 08.01.2019 знаходився на лікуванні у стаціонарі КНП «Оржицька ЦРЛ» хірургічного відділення з діагнозом закрита черепно - мозкова травма, струс головного мозку (т. 2 а.с.170).

Відповідно протоколу огляду місця події від 29.09.2018 проведеного по АДРЕСА_3 встановлено, що вказана ділянка АДРЕСА_4, являє собою бетонне покриття шириною 4,30 м, на ній наявні опади у вигляді дощу, покриття дороги зволожене. На указаній ділянці дороги було виявлено та вилучено ладанку з ниткою, які постановою слідчого визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, також на ній наявні сліди від автомобільних шин (т. 2 а.с. 174-177).

Згідно протоколу огляду транспортного засобу від 30.09.2018 встановлено, що огляд проводився по АДРЕСА_5, безпосереднім об`єктом огляду був автомобіль марки Opel Kadett, державний номерний знак НОМЕР_1 білого кольору. Автомобіль трьох дверний універсал, на даху автомобіля розташований багажник, що являє собою три окремі металеві стійки чорного кольору. На капоті автомобіля наявні сліди фарби та бруду. На передньому стеклі розташований очисник скла. Пошкоджена водійська дверка, наявний слід (вм`ятина) (т. 2 а.с. 180 - 185).

Відповідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 23 від 30.09.2018 в якому зазначено, що у громадянина ОСОБА_1 ознак сп`яніння не виявлено (т. 2 а.с.189).

Відповідно висновку експерта № 280 від 26.10.2018, виконаного на підставі ухвали Оржицького районного суду Полтавської області від 01.10.2018 у ОСОБА_2 , з урахуванням медичної документації встановлені наступні тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому лівої ключиці зі зміщенням уламків, закритого вивиху головки правого стегна, забій головного мозку легкого ступеня, грубий рубець в області зовнішнього кута лівого ока, який є наслідком загоювання забитої рани, ділянка блідо рожевої депігментації з рубцем у надборідочній ділянці більш зліва, які є наслідком загоювання садна з забитою раною, два рубця у підщелепній ділянці справа, які є наслідком загоювання забитих ран, ділянки блідо рожевої депігментації з раною, що загоюється по лівій боковій поверхні живота в області крила тазу, які є наслідком загоювання садна з забитою раною, забита рана по передній поверхні правої гомілки в верхній третині, ділянки блідо рожевої пігментації з раною, що загоюється по зовнішній поверхні лівого гомілка-спупневого суглобу, які є наслідком загоювання садна з забитою раною, ділянки блідо - рожевої депігментації шкіри: по зовнішній поверхні правого плеча у верхній третині, по зовнішній поверхні плеча в середній третині, по задній поверхні правого передпліччя у верхній третині, по правій боковій поверхні живота у області крила тазу, які є наслідком загоювання саден, вищезазначені тілесні ушкодження утворилися від дії тупого (тупих) предмету (предметів), можливо при ДТП в указаний в ухвалі строк і по ступені тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я. Рани м`яких тканин обличчя в області зовнішнього кута лівого ока та в надборідній ділянці більш зліва загоїлися з утворенням грубих рубців, які під впливом часу стануть менш помітними, але повністю не зникнуть без хірургічного втручання, тобто є невиправними і можуть бути розцінені судом як тяжкі тілесні ушкодження, якщо будуть визнаними такими що знівечило обличчя (т. 2 а.с. 191-192).

Дослідивши протокол проведення слідчого експерименту від 09.11.2018, відповідно висновок експерта № 298 від 20.11.2018, протокол проведення слідчого експерименту від 15.11.2018, відповідно висновок експерта № 307 від 27.11.2018, суд не може їх визнати допустимими, оскільки слідчі експерименти проведено із залученням іншої моделі транспортних засобів що не відповідають розмірам транспортного засобу, яким було спричинено тілесні ушкодження, що в свою чергу при дослідженні стало підставою надання експертами неправильного висновку. Від так і експертні висновки побудовані на недопустимих доказах є недопустимими.

Так, судом було надано доручення органу досудового розслідування щодо проведення слідчої дії, яка відповідатиме події із застосуванням того транспортного засобу подібного при нанесенні ОСОБА_2 тілесних ушкоджень.

Згідно протоколів проведення слідчого експерименту від 05.05.2021 було уточнено і перевірено відомості надані свідком ОСОБА_13 , під час її допиту як свідка та відомості надані потерпілою ОСОБА_2 , під час її допиту як потерпілої, та відомості надані обвинуваченим ОСОБА_1 під час його допиту як обвинуваченого (том 3 а.с. 146-155).

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 05.05.2021 проведеного за участі свідка ОСОБА_13 , де вона показала, що 29.09.2018 приблизно о 19 год. 20 хв. чоловік її племінниці ОСОБА_2 - ОСОБА_1 приїхав до господарства її брата ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 для того, щоб забрати інструменти. Щоб ОСОБА_1 більше не турбував їх, вони вирішили віддати усі речі. Коли ОСОБА_1 знаходився в середині свого автомобіля «Opel Kadett» не памятає, на місці водія, з переду з лівого боку автомобіля, до автомобіля підійшла ОСОБА_2 , яка стала біля лівого боку автомобіля. Забравши речі ОСОБА_1 сів у свій автомобіль, завів двигун. ОСОБА_13 знаходилася біля задньої частини автомобіля. Потім ОСОБА_1 почав рух автомобілем ліворуч, від даних маніпуляцій, оскільки ОСОБА_2 не було куди діватися, в результаті чого, ОСОБА_2 опинилася на капоті автомобіля зі сторони водія та ОСОБА_1 не припинивши свої дії провіз ОСОБА_2 на капоті приблизно 50 метрів, а потім не втримавшись вона падає з автомобіля на землю. Та автомобіль під керуванням ОСОБА_1 наїхав на неї. Тоді ОСОБА_13 , її брат ОСОБА_3 підбігли до автомобіля та ОСОБА_1 , який вискочив з автомобіля, швидко підняли автомобіль зпереді та витягнули ОСОБА_2 з під автомобіля, яка була вся в крові та швидко викликали швидку допомогу та працівників поліції. Не зважаючи на все, що трапилося ОСОБА_1 швидко з місця події втік, навіть не викликавши швидку допомогу. Вказані події проходили дуже швидко.

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 05.05.2021 проведеного за участі потерпілої ОСОБА_2 , де вона показала, що 29.09.2018 приблизно о 19 годині до її господарства під`їхав колишній чоловік ОСОБА_1 на власному автомобілі «Opel Kadett». ОСОБА_2 вийшла до нього. У цей час ОСОБА_1 сидів у автомобілі на місці водія та двигун в автомобілі був увімкнутий, двері в автомобілі були закриті, але скло передньої водійської дверки було опущене. Відразу між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 почалася сварка. У цей час ОСОБА_1 на своєму автомобілі «Opel Kadett» почав їхати, не попереджаючи ОСОБА_2 про це. У результаті чого ОСОБА_2 опинилася на капоті даного автомобіля. Але ОСОБА_1 не зважаючи на те, що ОСОБА_2 перебувала в нього на капоті автомобіля продовжив рухатися на автомобілі приблизно 50 метрів та здійснював різні маневри автомобілем, в результаті чого ОСОБА_2 опинилася під бампером автомобіля. До них вибігли її тітка ОСОБА_13 та батько ОСОБА_3 , які почали витягувати ОСОБА_2 з під автомобіля. Після чого викликали швидку допомогу. А ОСОБА_1 поїхав у невідомому напрямку.

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 05.05.2021 проведеного за участі обвинуваченого ОСОБА_1 , де він показав, що 29.09.2018 приблизно о 20 год. 21 хв. він на своєму автомобілі «Opel Kadett», приїхав до господарства колишньої дружини ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_2 для того, щоб забрати свої інструменти. У той час, коли він збирався їхати та сів до автомобіля, завів двигун, то до автомобіля підійшла ОСОБА_2 , яка лягла на капот автомобіля ОСОБА_1 та почала ламати склоочисники на лобовому стеклі автомобіля. ОСОБА_1 не зважаючи на це почав рух автомобілем. Проїхавши близько 30 метрів, він натиснув на гальма, але ОСОБА_2 знаходилася у цей час на капоті автомобіля. Тоді ОСОБА_1 продовжив рух автомобіля від`їхавши в сторону та зупинився, розвернув автомобіль в ліву сторону та почав здавати після чого натиснув на гальма. Коли ОСОБА_1 подивився на капот, то ОСОБА_2 вже не було, а в цей час він почув крик та вийшов із автомобіля він побачив під бампером ОСОБА_2 та відразу почав підіймати автомобіль, щоб відкотити його від останньої. До ОСОБА_2 підбігли родичі, а саме батько ОСОБА_3 та тітка ОСОБА_13 . ОСОБА_1 , разом з батьком ОСОБА_2 почали підіймати автомобіль, для того щоб витягти ОСОБА_2 з під автомобіля. Після того, родичі ОСОБА_2 почали надавати їй першу медичну допомогу, викликали швидку. На місці пригоди ОСОБА_1 перебував приблизно 5 хвилин, потім сів за кермо свого автомобіля та поїхав до своїх знайомих ОСОБА_9 .

На підставі проведених слідчих експериментів від 05.05.2021, за клопотанням прокурора та представника потерпілої ОСОБА_2 було призначено комісійну судово-медичну експертизу. Відповідно висновку експерта № 4/124 від 18.01.2021, виконаного на підставі ухвали Пирятинського районного суду Полтавської області від 22.09.2020, відповідно до даних Висновку експерта № 280, Медичної карти стаціонарного хворого № 2144/875, рентгенологічних досліджень у ОСОБА_2 було виявлено такі тілесні ушкодження: закритий перелом лівої ключиці, закритий вивих правого стегна вгору, рани шкіри обличчя, живота, правої гомілки, лівого гомілково-ступеневого суглобу, садна обличчя, живота, правого плеча, передпліччя, лівого гомілково-ступеневого суглобу. Дані тілесні ушкодження утворилися від взаємодії з тупими предметами, можливо в строк та при обставинах, вказаних в матеріалах кримінального провадження, відносяться до ушкоджень середнього ступеня тяжкості по критерію тривалого (більш ніж 21 день) розладу здоров`я (п. 2.2.1. в) та 2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України № 6 «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» від 17.01.1995 року). Діагноз: «Забій головного мозку І ст.» не підтверджений об`єктивними відомостями, тому згідно з п. 4.6. вказаних «Правил...» не оцінюється по ступеню тяжкості. Більш детальне судження про механізм заподіяння тілесних ушкоджень неможливе в зв`язку з неявкою підекспертної в Обласне бюро судово-медичної експертизи та ненаданням в розпорядження експертної комісії Протоколу огляду транспортного засобу з детальним описом виду та рівнів пошкоджень на ньому, оскільки Протокол огляду в т. 2 на а.п. 180-184 містить протиріччя.

Відповідно висновку експерта № 3/123 від 18.01.2021, виконаного на підставі ухвали Пирятинського районного суду Полтавської області від 22.09.2020 згідно з даними Карти виїзду швидкої медичної допомоги № 4780, Медичної карги стаціонарного хворого № 39/18 Оржицької ЦРЛ. даних рентгенограм, у ОСОБА_3 було виявлено такі тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма струс головного мозку, синці лобної га потиличної області; забій м`яких тканин (припухлість м`яких тканин та синець по тильній поверхи правої кисті, більше в ділянці IV пальця). Тілесні ушкодження групи а) утворилися від не менш ніж 2-разової дії в лобну га потиличну ділянку тупих предметів, можливо в строк та при обставинах, вказаних в матеріалах кримінального провадження, по ступеню тяжкості оцінюються лише в сукупності, як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я (п 2.3.1. а), п. 2.3.2. а) «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України № 6 «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» від 17.01.1995р.); б) синець по тильній поверхні правої кисті, більше в ділянці IV пальця, з припухлістю м`яких тканин міг утворитися як при захисті рукою від удару, так і при нанесенні удару кулаком іншій особі, може відповідати строку, зазначеному в матеріалах кримінального провадження, по критерію розладу здоров`я до 6 днів відноситься до легких тілесних ушкоджень (п. 2.3.2. б), 2.3.5. вказаних «Правил. )». Діагнози: «Забій головного мозку І ступені», «Забій XII ребра з правого боку», «Закритий перелом 10 ребра зліва» не підтверджуються об`єктивними судово-медичними даними і у відповідності до п. 4.6. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995 р. оцінці по ступеню тяжкості не підлягають.

На представленій рентгенограмі органів грудної клітки в прямій проекції 19.12.2018р. № 40 визначаються загоєні переломи III, IV, VII та VIII ребер справа, які по давності не відповідають даті подій від 19.12.2018. На наданій рентгенограмі правої кисті в 2-х проекціях від 19.12.2018 р. № 39 свіжих травматичних пошкоджень не виявлено. Рентгенологічні ознаки деформації нігтьової фаланги IV пальця можуть бути наслідком старого загоєного перелому основи нігтьової фаланги (т. 3 а.с. 98-102).

У процесі розгляду кримінального провадження у представника потерпілої ОСОБА_2 виникли сумніви щодо повноти та об`єктивності висновку. У зв`язку з чим, судом було призначено судово-медичну експертизи відносно ОСОБА_2 .

Відповідно висновку експерта № 69 від 29.06.2021 Обласного бюро судово-медичної експертизи Департаменту охорони здоров`я Полтавської облдержадміністрації, виконаного на підставі ухвали Пирятинського районного суду Полтавської області від 14.05.2021 щодо проведення судово-медичної експертизи відносно ОСОБА_2 , на підставі вивчених матеріалів кримінального провадження встановлено, що згідно з даними медичної документації, Висновку експерта № 280, даними огляду членами експертної комісії у ОСОБА_2 було виявлено такі тілесні ушкодження: закритий перелом лівої ключиці, закритий вивих правого стегна вгору, рани шкіри обличчя, живота, правої гомілки, лівого гомілково-ступеневого суглобу, садна обличчя, живота, правого плеча, передпліччя, лівого гомілково-ступеневого суглобу.

Дані тілесні ушкодження відносяться до ушкоджень середнього ступеня тяжкості по критерію тривалого (більш ніж 21 день) розладу здоров`я (п. 2.2.1. в) та 2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України № 6 «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» від 17.01.1995 року. Об`єктивні судово-медичні дані, які б свідчили про спосіб попадання тіла ОСОБА_2 на капот автомобіля відсутні. В зв`язку з цим оцінити відповідність показів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_13 , дані ними під час слідчого експерименту 05.05.2021р., в цій частині, неможливо. Показання ОСОБА_2 , ОСОБА_13 , в частині падіння тіла потерпілої з капоту та контактування з днищем автомобіля не суперечать даним комісійної судово-медичної експертизи. Показання ОСОБА_1 , які він надав під час слідчого експерименту 05.05.2021 стосовно наїзду автомобілем на тіло ОСОБА_2 , з судово-медичної точки зору безґрунтовні (т. 3 а.с. 176-187).

Представник потерпілої ОСОБА_2 не погодився з висновками судово-медичної експертизи, оскільки рахує, що нанесені його довірительниці тілесні ушкодження мають відповідати тяжким.

Проте, суд не може погодитися з такими доводами представника ОСОБА_2 з наступних підстав. Під час допиту завідуючої відділом комісійних судово-медичних експертиз ОСОБА_39 було вказано на те, що обширний шрам визначається кожен окремо, але якщо маленькі шрами розміщені так, що це порушує міміку обличчя, тоді це є підставою до визнання виправленості чи невиправленості, з рубцями чи без, але іде деформація м`яких тканин і також можна визначити виправленість чи невиправленість, пошкоджень не тільки шрамів. У конкретному випадку, щодо ушкоджень зафіксованих у потерпілої ОСОБА_2 , ці дрібні шрами ледь помітні, навіть не відносяться до косметичних, якими не пошкоджено міміку обличчя, м`які тканини.

Під згладжуваністю ушкодження слід розуміти значне зменшення вияву патологічних змін (рубців, деформацій, порушення міміки тощо) із часом або під впливом не хірургічних засобів. В даному випадку оперативного втручання ушкодження не потребують.

Невизнання обвинуваченим ОСОБА_1 вини в частині факту та механізму нанесення умисних легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я ОСОБА_3 , спростовується показами свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_3 , ОСОБА_13 , ОСОБА_36 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_32 , ОСОБА_30 , ОСОБА_38 та висновком експерта № 3/123 від 18.01.2021.

Обвинувачений, наносячи один удар правою рукою зжатою в кулак в потиличну ділянку голови, від якого ОСОБА_3 впав на землю і продовжуючи його лежачого «товкти» обличчям в сніг, повинен був розуміти, що голова є життєво важливим органом людини, і потерпілий не молодого віку людина, тому свідомо припускав спричинення шкоди здоров`ю потерпілому.

Саме від дій ОСОБА_1 настали наслідки у вигляді легких тілесних ушкоджень, тому між діями обвинуваченого і наслідками, що настали існує прямий причинний зв`язок.

Так, вина ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованих правопорушень підтверджується доказами, які були безпосередньо досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, винуватість ОСОБА_1 є доведена поза розумним сумнівом, такі його дії необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 128, як необережне нанесення середнього ступеня тяжкості тілесного ушкодження та за ч. 2 ст. 125 КК України, як нанесення умисних легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 Кримінального процесуального кодексу, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.

Стаття 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошує одну з головних цінностей демократичного суспільства: беззастережну заборону катування та нелюдського чи такого, що принижує гідність, поводження або покарання. Європейський суд з прав людини в справі «Тайрер проти Великої Британії» №ECH-1978-S-002 встановив, що пан Тайрер у 15 років був визнаний винним у нападі в школі на старшокласників та заподіянні їм тілесних ушкоджень, за що його було засуджено до трьох ударів різкою. «Суд дійшов висновку, що з огляду на факти справи рівень страждань не був досягнутий, і, таким чином, покарання, покладене на пана Тайрера, не було «нелюдським» у значенні ст.3 конвенції. Між тим Суд вирішив, що в покаранні, якому було піддано заявника, елемент приниження досяг рівня, який дає підставу для визнання його таким, що принижує гідність, отже, порушує ст.3 конвенції. Кваліфікуючи поводження як таке, що принижує гідність, Суд виходить із того, що може бути відсутня ознака публічності. Інакше кажучи, поводження/покарання є таким, що принижує, навіть якщо жертву було принижено в її власних очах», - ідеться в рішенні.

Безумовно, суворість покарання, що призначається винному, в кожній конкретній ситуації оцінюється ним. Проте, на погляд суду, подібні висловлювання позбавлені достатніх підстав, бо закон встановлює систему покарань за ступенем їх суворості незалежно від міри (розміру, строку) того або іншого виду покарання, а виходячи з загальновизнаної ієрархії цінностей, а також характеру й обсягу тих правообмежень, яких зазнає особа. Тому позбавлення та обмеження волі буде більш суворим покаранням, ніж громадські роботи. На підтвердження даної позиції можна послатися на конструкцію альтернативних санкцій статей Особливої частини КК, де покарання також розташовані за ступенем їх суворості, і при цьому більш м`яке покарання може бути встановлено на більш тривалий строк, ніж більш суворе покарання, яке у тій же санкції передбачене.

Згадані в конвенції фундаментальні вимоги щодо прав людини і основоположних свобод відображені й в національному законодавстві. Зокрема, в ч. 3 ст. 50 Кримінального кодексу зазначено, що покарання не має на меті завдати засудженій особі фізичних страждань або принизити її людську гідність. Згідно з приписами ст. 8 КПК кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Таким чином, за змістом ст.ст. 50, 65 КК, особі, яка скоїла злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості злочину.

У роз`ясненнях, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 №7 (зі змінами), зокрема в п. 1, звертається увага на те, що суди при призначенні покарання мають суворо дотримуватися вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через них реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, а в п. 3 наголошується на тому, що, встановлюючи ступінь тяжкості злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його скоєння (зокрема форми вини, мотиву й мети, способу, стадії скоєння, кількості епізодів злочинної діяльності, характеру і ступеня тяжкості наслідків, що настали).

При вирішенні питання щодо виду та міри призначення ОСОБА_1 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним правопорушень, особу винного, обставини що пом`якшують та обтяжують покарання. Відповідно до ст. 12 КК України правопорушення кваліфікується як нетяжні.

Судом встановлено, що обвинуваченим ОСОБА_1 шкода завдана кримінальним правопорушенням, не відшкодована.

Суд не вважає пом`якшувальною обставиною періодичні конфлікти між померлим ОСОБА_3 (зокрема його родиною) та обвинуваченим ОСОБА_1 , оскільки останній не був позбавлений можливості звернутися до органів поліції за захистом своїх прав у разі їх порушення.

Обставин, які обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.

При визначенні обставин, що пом`якшують покарання, суд виходить з того, що наведений у ч. 1 ст. 66 КК України перелік таких обставин не є вичерпним, і суд може визнати пом`якшуючими інші обставини, не зазначені у вказаній матеріально-правовій нормі.

ОСОБА_1 щиро розкаявся у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 128 КК України, є особою молодого віку, вперше притягується до кримінальної відповідальності, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, тимчасово не працює, проте працездатний, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні трьох непонолітніх дітей.

Суд також бере до уваги Досудову доповідь надану Лохвицьким районним сектором філії державної установи «Центр пробації» (том 1 а.с. 185-187), відповідно до якої у висновку зазначено, що беручи до уваги інформацію, що характеризує обвинуваченого, історію правопорушень, а також середню ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення особи без застосування до нього покарання пов`язаного з позбавленням волі або обмеженням волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.

Наведені факти, зокрема те, що обвинувачений не працює, матеріального доходу не має, на переконання суду, дають підстави для призначення обвинуваченому покарання за ч. 2 ст. 125 та ч. 1 ст. 128 КК України у виді громадських робіт. Остаточне покарання слід призначити за правилами ч. 1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Згідно ч. 1 ст. 70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Щодо вирішення позовних вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи, зокрема, обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 128 КПК України цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором.

Прокурор, який пред`являє цивільний позов у кримінальному провадженні, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, передбачених ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Як вбачається з положень ч. 2, 7 ст. 24 Закону право подання цивільного позову у кримінальному провадженні надається прокурору, який бере в ньому участь. Повноваження прокурорів, передбачені цією статтею, здійснюються виключно на підставах та в межах, передбачених процесуальним законодавством.

Положеннями ст. 23 Закону регламентовано підстави та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді при здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист її інтересів.

Так, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Аналіз ч. 3 ст. 23 Закону «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

В обґрунтування наявності підстав для звернення прокурора до суду з указаним позовом прокурор не надав відповідні письмові докази.

Із загальнодоступної інформації, розміщеної на сайті на той час Оржицької РДА, убачається, що у структурному підрозділі адміністрації є юрист. Проте, станом на 2021 рік Оржицька РДА реорганізовано. Прокурором не надано уточнену позовну заяву та доказів представлення інтересів новоствореного органу.

Крім того, із загальнодоступної інформації, розміщеної на сайті Полтавської ОДА, убачається, що Полтавською обласною державною адміністрацією створено декілька департаментів, які є структурними підрозділами Полтавської ОДА, в тому числі, Департамент фінансів та Юридичний департамент.

Основними завданнями Юридичного департаменту є, в тому числі, здійснення правового забезпечення роботи апарата та структурних підрозділів Полтавської обласної державної адміністрації, координація та контроль правової роботи, здійснення методичного керівництва нею та перевірка її проведення у районних держадміністраціях Полтавської області; організація правової роботи, спрямованої на правильне застосування, неухильне дотримання та запобігання невиконанню вимог законодавства, інших нормативних актів структурними підрозділами Полтавської обласної державної адміністрації, їх посадовими особами під час виконання покладених на них завдань і функціональних обов`язків; здійснення представництва інтересів Полтавської обласної державної адміністрації, її структурних підрозділів та їх посадових осіб у судах та інших державних органах під час розгляду правових питань та (або) спорів.

Юридичний департамент як юридична служба Полтавської обласної державної адміністрації відповідно до покладених на нього завдань організовує претензійну та позовну роботу, здійснює контроль за її проведенням; здійснює, у встановленому порядку, представництво інтересів Полтавської обласної державної адміністрації, її структурних підрозділів та їх посадових осіб у судах та інших державних органах під час розгляду правових питань та (або) спорів.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що прокурором не обґрунтовано та не доведено у судовому засіданні наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в особі Фінансового управління Оржицької районної державної адміністрації в суді, передбаченихст. 23 Закону України "Про прокуратуру", а тому у прокурора відсутні підстави для звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Фінансового управління Оржицької районної державної адміністрації.

Відповідно до положень ч. 5 та ч. 7 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства. Особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Оскільки, судом встановлено відсутність підстав для звернення до суду прокурора з позовом в інтересах держави в особі Фінансового управління Оржицької районної державної адміністрації, тому за таких обставин у задоволенні позову слід відмовити.

Ухвалою Оржицького районного суду Полтавської області від 02.10.2018 було накладено арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: автомобіль «Opel Kadett» держномер НОМЕР_1 та на технічний паспорт даного автомобіля серія НОМЕР_2 , належні на праві власності ОСОБА_1 . Автомобіль передано на зберігання до майданчику тимчасового тримання транспортних засобів Оржицького ВП Лубенського ВП ГУНП в Полтавській області. Технічний паспорт на автомобіль передано до кімнати речових доказів Оржицького ВП Лубенського ВП ГУНП в Полтавській області (том 2 а.с. 187).

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, за клопотанням учасників провадження, вирішує питання про скасування арешту майна.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справ "Ісмаїлов проти Росії" від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права".

Оскільки у застосуванні арешту потреба відпала, суд уважає за можливе скасувати арешт з набранням вироку законної сили.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Обвинуваченому ОСОБА_1 12.02.2019 слідчим суддею було призначено запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання строк дії якого на час постановлення вироку закінчився.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст. 285, 349, 373, 374 КПК України, с у д

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 128 та ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання:

-за ч. 1 ст. 128 КК України у виді 200 (двохсот) годин громадських робіт;

-за ч. 2 ст. 125 КК України у виді 150 (ста п`ятдесяти) годин громадських робіт.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_1 визначити за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 200 (двохсот) годин громадських робіт.

Арешт, накладений ухвалою Оржицького районного суду Полтавської області від 02.10.2018 на автомобіль «Opel Kadett» держномер НОМЕР_1 та на технічний паспорт даного автомобіля серія НОМЕР_2 , належні на праві власності ОСОБА_1 - скасувати.

Речові докази по справі:

- автомобіль «Opel Kadett» державний номер НОМЕР_1 , належний ОСОБА_1 , що перебуває на зберіганні майданчику тимчасового тримання транспортних засобів Оржицького ВП Лубенського ВП ГУНП в Полтавській області (нині СПД №1 ВП №2 Лубенського РВП ГУ НП в Полтавській області), з набранням вироком законної сили - повернути ОСОБА_1 як власнику;

- технічний паспорт до автомобіля «Opel Kadett» серія НОМЕР_2 , належні на праві власності ОСОБА_1 , що зберігається у кімнаті речових доказів Оржицького ВП Лубенського ВП ГУНП в Полтавській області (нині СПД №1 ВП №2 Лубенського РВП ГУ НП в Полтавській області), з набранням вироком законної сили - повернути ОСОБА_1 як власнику;

- ладанка з ниткою, що передана на зберігання ОСОБА_2 , з набранням вироком законної сили, залишити останній як власнику.

У задоволенні позовних вимог прокурора Оржицького відділу Лубенської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Фінансового управління Оржицької районної державної адміністрації до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину - відмовити у повному обсязі.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Пирятинський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набуває законної сили після розгляду справи.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору.

Суддя Ю.О. Ощинська