Ухвала суду № 99978442, 28.09.2021, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/2746/21

Провадження № 1-кп/935/314/21

У Х В А Л А

Іменем України

28 вересня 2021 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Рибнікової М.М.

за участю секретаря судового засідання Бондаренко Н.С.

прокурора Сагадіна В.В.

потерпілої ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника Ткачука В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Коростишеві кримінальне провадження №12021060000000191 від 08.06.2021 стосовно ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.1 ст.309, п.1 ч.2 ст.115 КК України,-

встановив:

У провадження Коростишівського районного суду Житомирської області надійшло зазначене вище кримінальне провадження.

Ухвалою суду від 21.09.2021 у кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.

В підготовчому судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому обраного під час досудового розслідування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики, передбачені ст.177 КПК України, продовжують існувати: обвинувачений вчинив кримінальний проступок та умисні тяжкий та особливо тяжкий злочини, у тому числі, проти життя та здоров`я особи, міра покарання за найтяжчий з яких передбачає позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічне позбавлення волі. Враховуючи вказане, а також з огляду на особу обвинуваченого, який зареєстрований та проживає у м.Києві, тобто за межами Житомирського р-ну, утриманців не має, на думку прокурора, наявні підстави вважати, що обвинувачений може становити небезпеку для суспільства, вчинивши інший злочин, переховуватись від суду, перешкоджати встановленню істини у справі.

Оскільки один з членів колегії, а саме суддя Пасічний Т.З., перебуває у відпустці, з огляду на положення п.20-5 Перехідних положень КПК України, розгляд клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу проводиться головуючим у справі одноособово.

Потерпіла ОСОБА_1 у судовому засіданні клопотання прокурора підтримала, просить його задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник Ткачук В.В. заперечили щодо заявленого клопотання прокурора, просили обрати запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі, а саме домашній арешт.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання про продовження строку тримання під вартою, суд дійшов наступного висновку.

У відповідності до положень ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Ст.177 КПК України регламентується мета та підстави застосування запобіжних заходів. За правилами ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, у тому числі, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п.2), незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні (п.3), перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п.4). За правилами ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Згідно ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року), кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом. Відповідно до п.1 ст.6 вказаної Конвенції, кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.

У відповідності до положень ст.29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Конституційним Судом України у рішенні №1-р/2017 від 23.11.2017 наголошується, що обмеження конституційного права на свободу та особисту недоторканність має здійснюватися з дотриманням конституційних гарантій захисту прав і свобод людини і громадянина. Обґрунтованість застосування запобіжних заходів, пов`язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, зокрема домашнього арешту та тримання під вартою, має піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу, періодично об`єктивним та неупередженим судом на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за яких вказані запобіжні заходи застосовуються, у тому числі при закінченні досудового розслідування, коли деякі ризики вже можуть зникнути.

Судом враховуються положення ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», у відповідності до яких, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права. Згідно практики Європейського суду з прав людини (рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000) запобіжні заходи що суттєво обмежують право особи на свободу пересування Суд вважає такими, що є необхідними у демократичному суспільстві за умови, що їхньою метою було попередження злочинів. У своєму рішенні у справі «Москаленко проти України» від 20.05.2010 (п.36) Суд зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

Міра запобіжного заходу обвинуваченому у виді тримання під вартою обґрунтовано обиралась згідно відповідних ухвал слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира. На переконання суду, будь-яких даних щодо зменшення чи відсутності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для можливості застосування відносно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не встановлено.

З урахуванням наведеного, з огляду на тяжкість кримінальних правопорушень, вчинення яких інкримінуються обвинуваченому, та міру покарання, що може бути застосована до останнього у разі визнання його винуватим, а саме: позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічне позбавлення волі, у разі обрання обвинуваченому більш м`якого запобіжного заходу існують ризики переховування останнього від суду, ризики незаконного впливу на потерпілих та свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином чи вчинення іншого кримінального правопорушення, враховуючи, що судовий розгляд не розпочатий, а отже, учасники судового провадження не допитані, докази з боку обвинувачення та захисту не досліджені.

При цьому будь-якими відомостями щодо незадовільного стану здоров`я та обґрунтованої неможливості подальшого тримання під вартою обвинуваченого суд не володіє.

Отже, суд дійшов висновку про існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, на які вказує прокурор, тому зазначене в цілому, а також з огляду на положення ст.183 КПК України, виправдовує застосування до обвинуваченого виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Керуючись ст.ст.176,177,178,183,331 314-316 КПК України, суд,

постановив:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 26.11.2021 включно.

У підготовчому судовому засіданні оголосити перерву до 06.10.2021 о 14:30, повторити виклик учасників судового провадження .

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя М.М.Рибнікова