Постанова № 9997735, 31.03.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

31.03.10Справа №2а-14983/09/11/0170 о 17 годині 42 хвилин Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Москаленка С.А. , при секретарі Бурдейній Г.Ю. розглянувши за участю

представника позивача Барбаховської О.М., довіреність б\н від 10.09.2009р.,

представника відповідача Говоруха А.В., довіреність №1437/9/10 від 14.08.2009р.,

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю «Аленушка»

до Державної податкової інспекції в м. Алушті АР Крим

про визнання неправомірним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аленушка» звернулося до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Алушті АР Крим про визнання неправомірним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій №0005582303 від 02.11.2009р. в розмірі 81880,28грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем був порушений порядок проведення перевірки, встановлений Законом України «Про державну податкову службу в Україні» від 05.12.1990 року №509-ХІІ, Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. N 265/95-ВР, а саме: неповідомлення позивача про проведення перевірки у строк, встановлений Законом, проведення планової перевірки більше, ніж один раз на рік. Крім того, в акті перевірки відповідачем відображено відомості, які не відповідають дійсності, а саме щодо встановлення відсутності на місці реалізації паливно-мастильних матеріалів (далі ПММ) на АЗС накладних на постачання ПММ, що на думку податкового органу є порушенням п.12 ст. 3 закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Представник позивача у судовому засіданні на задоволенні позовних вимог наполягав з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував з підстав, викладених у запереченнях (а.с.29-30) на адміністративний позов, в яких зазначив, що перевірка позивача була проведена у межах повноважень, передбачених Законом України «Про державну податкову службу в Україні», Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», в ході якої встановлено порушення ведення обліку товарних запасів, а саме, відсутність податкових накладних або інших документів первинного обліку на ПММ, які знаходяться на місці зберігання та реалізації на АЗС, в звязку з чим до позивача застосовані фінансової санкції, передбачені ст. 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а відтак, рішення прийнято у межах повноважень, відповідно до вимог чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

23.10.2009 року головними державними податковими ревізорами - інспекторами податкової служби Сухорученковим А.Н. та Ковинським А.Н. згідно плану контрольно - перевірочної роботи сектора контролю за розрахунковими операціями на жовтень 2009 року (а.с.59-60), на підставі направлень на проведення перевірки №1213 від 22.10.2009 року, № 1214 від 22.10.2009 року (а.с.8, зворотній бік а.с.8), проведено планову перевірку господарської одиниці АЗС, розташованої за адресою: м. Алушта, М. Маяк Кіпарісне (поворот на Утіс), що належить ТОВ «Аленушка», за результатами якої складено акт №000706 (реєстраційний №0579/0102/23/30121922 (а.с.56-57).

Актом перевірки встановлено, що на місці проведення реалізації ПММ на АЗС відсутні накладні на ПММ, що знаходяться на місці реалізації та складування на території АЗС, чим порушено вимоги п.12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Загальна вартість не облікованих ППМ склала 40940,14грн.

Як вбачається із матеріалів справи, акт перевірки складено у присутності оператора Шутемел Ю.І., яким отримано один примірник акту, про що свідчить його підпис на копії акту (зворотній бік а.с.57).

На підставі акту перевірки від 23.10.2009р., відповідачем 02.11.2009 р. прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0005582303 (а.с.7), згідно якого до позивача за порушення п.12 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, на підставі п.11 ст.11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” та ст.ст.20,21 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 81880,28грн. (40940,14грн. х 2).

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта., встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Загальні підстави та порядок проведення перевірок встановлений Законом України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ(далі Закон).

Відповідно до ч.1 статті 11 Закону №509 органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Згідно п.2 ст.11 Закону №509 органи державної податкової служби мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію субєктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

Посилання позивача на порушення відповідачем при здійсненні перевірки вимог ст.11-1 Закону №509, щодо повідомлення позивача про початок проведення планової перевірки за десять днів до її початку, як на одну з підстав своїх позовних вимог є необґрунтованим з наступних підстав.

Порядок та підстави проведення планових та позапланових перевірок податковими органами встановлений ст.11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”.

Частиною 7 ст.11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду.

Таким чином, перевірка позивача, що відбулася 23.10.2009р. у розумінні Закону України “Про державну податкову службу в Україні” є позаплановою, а відтак посилання представника позивача на порушення відповідачем ч.4 ст.11-1 Закону є необґрунтованим.

Окрім того, Закон України “Про державну податкову службу в Україні” не передбачає окремий порядок проведення позапланових перевірок субєктів господарювання щодо дотримання останніми вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Статтею 11-2 зазначеного Закону, передбачені умови допуску посадових осіб податкової служби до проведення перевірки.

Так, зокрема, частиною 1 ст.11-2 встановлено, що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та тривалість.

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Із наведеного випливає, що ненадання передбачених зазначеною статтею документів є підставою для недопущення субєктом господарювання посадових осіб податкового органу до проведення перевірки.

Як вбачається із акту перевірки та не заперечувалося у судовому засіданні представником позивача, перевіряючи були допущені до проведення перевірки, а відтак підстави для скасування рішення з цих підстав відсутні.

Крім того, правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені у Законі України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, тобто зазначений Закон є спеціальним щодо правовідносин, повязаних з проведенням перевірки в рамках цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок.

Відповідно до пунктів 3.1 та 3.2 розділу 3 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків (додаток 1 до наказу ДПА України від 27.05.2008 р. №355) працівниками органів ДПС здійснюються відповідно до щомісячних планів органу ДПС планові перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі, а також операцій купівлі-продажу іноземної валюти (далі - розрахункові операції) та касових операцій, а також наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій та позапланові перевірки у випадках, передбачених законодавством. Перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових та касових операцій, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій проводяться групою у складі не менше двох посадових осіб органів ДПС за наявності у них службових посвідчень та направлення на перевірку (примірна форма направлення наведена в додатку 8 до Методичних рекомендацій). Направлення виписується окремо на перевірку кожного суб'єкта господарювання у 2-х примірниках (один з яких оформлюється на бланку органу ДПС), що скріплюються гербовою печаткою і підписуються керівником органу ДПС.

Оскільки перевірка була проведена на підставі плану графіку, перевіряючи мали направлення на перевірку що містять всі передбачені законом реквізити, надали відповідні службові посвідчення та були допущені до проведення перевірки суд вважає, що відповідачем не порушено порядок проведення перевірок з питань дотримання вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Окрім того, суд не може прийняти доводи позивача про порушення під час проведення перевірки вимог ст.11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” і з тих підстав, що зазначеною нормою визначено підстави та порядок проведення органами державної податкової служби перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обовязкових платежів), тоді як метою перевірки позивача, що відбулася 23.10.2009р., є перевірка дотримання останнім законодавства при здійсненні розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, касових операцій. Фінансові санкції, що застосовуються за порушення порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг не є податком або збором.

Згідно з п. 12 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані:

12) вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг)

Відповідно до ст.ст. 20,21 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. До суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судом встановлено, що під час проведення перевірки позивача відповідачем 23.10.2009р. встановлено порушення ведення обліку товарних запасів, а саме: відсутність податкових накладних або інших документів первинного обліку на ПММ, які знаходяться на місці зберігання та реалізації на АЗС.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме з видаткових накладних:

-№2651 від 02.10.2009р. позивачем отримано дизельне паливо у кількості 2010л, бензину А-95 у кількості 2215л (а.с.51);

-№2801 від 15.10.2009р. позивачем отримано дизельне паливо у кількості 2410л (а.с.52);

-№6 від 15.10.2009р. позивачем отримано бензин А-80 у кількості 2455л та бензин А-92 у кількості 2410л (а.с.53);

-№2871 від 22.10.2009р. позивачем отримано бензин А-95 у кількості 2410л (а.с.54).

Як випливає з акту перевірки, 23.10.2009р. кількість реалізованої продукції склала:

-Бензин А-95 135,11л на загальну суму 1040,34грн. (залишок - 1175,98л на загальну суму 9055,04грн.);

-Бензин А-92 50,95л на загальну суму 377,03грн. (залишок - 1387,58л на загальну суму 10268,09грн.);

-Бензин А-80 28,58л на загальну суму 200,06грн. (залишок - 1955,06л на загальну суму 13685,42грн.);

-Дизельне паливо 102,47л на загальну суму 655,8грн (залишок 884,12л на загальну суму 5658,36грн.).

Таким чином, загальна сума продаж за 23.10.2009р. склала 2273,33грн., що підтверджується копією чеку (а.с.58), кількість ПММ, яка була в наявності на початок дня 23.10.2009р. склала:

-бензин А-95 1311,09 л (135,11л + 1175,98л);

-бензин А-92 1438,53л 950,95л + 1387,58л);

-бензин А-80 1983,64л (28,58л + 1955,06л);

-дизельне паливо 986,59л (102,47л + 884,12л).

Згідно вимог ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже “на підставі” означає, що субєкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобовязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обовязків, встановлених законами.

“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобовязаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Оцінюючи правомірність рішення відповідача щодо застосування фінансових санкцій до позивача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта.

Судом встановлено, що видаткові накладні під час проведення перевірки відповідачем не витребувалися та не досліджувалися, крім того, сума проданих ПММ та сума ПММ у залишку, не перевищує кількості ПММ, отриманої позивачем у період з 02.10.2009р. до 22.10.2009р. за видатковими накладними, а відтак, відповідачем зроблено невірний висновок про наявність не облікованих товарів на місці реалізації та застосування штрафних санкцій у двократному розмірі вартості не облікованих товарів.

На підставі викладеного, рішення відповідача від 02.11.2009р. №00005582303 про застосування штрафних фінансових санкцій у розмірі 81880,28грн. не може бути визнано таким, що прийнято на підставі закону, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, обґрунтовано.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Під час судового засідання, яке відбулось 31.03.2010 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено та підписано 05.04.2010р.

Керуючись ст.ст.94, 98, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в м. Алушті АР Крим про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аленушка» штрафних (фінансових) санкцій №0005582303 від 02.11.2009р. в розмірі 81880,28грн.

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складання постанови у повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Москаленко С.А.