Ухвала суду № 99975931, 29.09.2021, Буринський районний суд Сумської області

Справа № 574/488/21

Провадження 1-кп/574/119/2021

У Х В А Л А

29 вересня 2021 року м. Буринь

Буринський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Гука Т.Р.,

з участю секретаря судового засідання Божок В.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду Сумської області клопотання прокурора про застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №1202120450000327 від 05.05.2021 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України,

за участі сторін та учасників кримінального провадження:

прокурора - Герасименка Ю.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника - адвоката Рудейчук Я.В.,

в с т а н о в и в:

В провадженні Буринського районного суду перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України.

Під час підготовчого судового засідання прокурор заявив клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів. Клопотання прокурор мотивує наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які були враховані при обранні вказаного виду запобіжного заходу під час досудового розслідування та на даний час залишились актуальними, а саме: переховування обвинуваченого від слідства та суду, незаконного впливу ним на потерпілих, свідків у даному кримінальному провадженні, а також перешкоджання ним кримінальному провадженню іншим чином.

Обвинувачений та його захисник адвокат Рудейчук Я.В., яка за клопотанням обвинуваченого була залучена судом для проведення окремої процесуальної дії, вважали, що клопотання прокурора є необґрунтоване та просили застосувати до обвинуваченого запобіжних захід у виді цілодобового домашнього арешту, покликаючись на те, що він має постійне місце роботи, характеризується позитивно, одружений, у нього на утриманні перебуває двоє малолітніх дітей та він приймав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях.

Заслухавши доводи сторін та учасників кримінального провадження суд дійшов наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що 05.05.2021 року ОСОБА_1 було затримано у порядку ст.208 КПК України, а 07.05.2021 року слідчим суддею Конотопського міськрайонного суду Сумської області відносно ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, дія якого ухвалою слідчого судді цього ж суду від 30.06.2021 року була продовжена до 24-ї години 06.08.2021 року.

В подальшому під час розгляду справи попереднім складом суду ухвалою Буринського районного суду Сумської області від 05.08.2021 року також було застосовано до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 15-ї години 45 хв. 03.10.2021 року.

Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

У відповідності до п.4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово звертав увагу, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Так, Європейський суд з прав людини у справах "Ілійков проти Болгарії", "Летельє проти Франції" вказав, що "суворість передбаченого покарання" є суттєвим елементом при оцінюванні "ризиків переховування або повторно вчинення злочинів", а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286-1 КК України, за яке передбачено покарання до 10 років позбавлення волі, а тому останній перебуваючи на волі та будучи обізнаним про суворість передбаченого законом покарання, може перешкодити кримінальному провадженню, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, вчиняти незаконний вплив на потерпілих, свідків та експертів, які ще не допитані в судовому засіданні, що вказує на те, що ризики, передбачені ст.177 КПК України продовжують існувати.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 23, ч. 4 ст. 95, ст. 224 КПК України.

З огляду на зазначені положення закону, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

На даний час судовий розгляд кримінального провадження не розпочато, не допитані потерпілі та свідки, а тому судове провадження у даній справі не може бути завершене до закінчення строку дії застосованого відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

За наведеного, суд вважає, що на даний час ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були враховані при попередньому обранні ОСОБА_1 запобіжного заходу не зменшились та не перестали існувати, а тому клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

При вирішенні питання про застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу судом враховано, що останній працює, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, характеризується позитивно, раніше не судимий та є учасником бойових дій на сході України. Однак, враховуючи, що останній проживає в населеному пункті, який віддалений від місця розташування суду, яким здійснюється судове провадження, не можна зробити висновок, що соціальні зв`язки обвинуваченого в місці його постійного проживання зможуть запобігти вказаним ризикам, у разі застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу.

Таким чином, обвинувачений та його захисник продовження існування вищевказаних ризиків не спростували та не довели того, що застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, зокрема домашнього арешту, забезпечить належне виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов`язків та в повній мірі зможе запобігти зазначеним ризикам.

При цьому, з огляду на вимоги ч.4 ст.183 КПК України, враховуючи, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини, суд вважає за можливим не визначати заставу в кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст.176-178,183,314,315,392 КПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора про застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 27.11.2021 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення, а обвинуваченим ОСОБА_1 - в той же самий строк з моменту вручення її копії.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Т.Р. Гук