Рішення № 9997589, 31.05.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31.05.10 р. Справа № 32/77пн

Господарський суд Донецької області у складі судді О.М. Сковородіної

при секретарі судового засідання: Ю.О. Мацуха

за участю представників сторін

від позивача: Нестеренко К.В. довіреність від 16.03.2010р.

від відповідача: не зявився

у справі за позовом: Маріупольської міської ради м. Маріуполь

до відповідача: Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 м. Маріуполь

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

Позивач, Маріупольська міська рада м. Маріуполь, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 м. Маріуполь про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що в ході перевірки дотримання норм земельного законодавства України, був виявлений факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки загальною площею 0,001132га під розміщення трейлеру „Кури гриль” площею 0,0006га та трейлеру „Риба фрі” площею 0,000532га, що розташована по АДРЕСА_1 Також, в ході перевірки було виявлено, що у Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 відсутні правоустановчі документи на спірну ділянку.

Відповідач у судове засідання не зявився, про час і місце слухання був належним чином повідомлений, позов не оспорив, відзив на позовну заяву не надав, не надав витребувані судом документи, необхідні для вирішення спору. Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, справа розглядається по наявним в ній матеріалам відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

25.05.09р. відділом регулювання земельних відносин Маріупольської міської ради був складений акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства Субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_2, з якого вбачається, що останнім самовільно (без правоустановчих документів) зайнято земельну ділянку загальною площею 0,001132га під розміщення трейлеру „Кури гриль” площею 0,0006га та трейлеру „Риба фрі” площею 0,000532га із земель житлової та громадської забудови Маріупольської міської ради по АДРЕСА_1, що є порушенням вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

За результатами проведеної перевірки відповідача було зобовязано строком до 09.06.09р. усунути виявлені порушення земельного законодавства, про що свідчить припис № 11/2009 від 25.05.09р.

10.06.2009р. та 25.05.2010р. відділом регулювання земельних відносин Маріупольської міської ради були складені акти перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо невиконання відповідачем вимог припису № 11/2009 від 25.05.09р. Також, у актах зазначено, що Субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 порушення земельного законодавства не усунуті.

За результатами розгляду матеріалів справи суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності українського народу, від імені якого це право здійснюють органи державної влади і органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією, іншими законодавчими актами України.

Статтею 2 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації,в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

За приписами ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Визначення терміну „самовільне зайняття земельних ділянок” наведене в ст. 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” від 19.06.2003р № 963-ІV.

За приписами цієї норми закону, самовільне зайняття земельних ділянок це будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.

Виходячи з матеріалів справи, відповідач не оформив право власності або право користування на спірну земельну ділянку загальною площею 0,001132га та не зареєстрував його у встановленому законом порядку, чим порушив приписи Земельного кодексу України.

Згідно статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Підприємства, установи, організації та громадяни, винні у самовільному зайнятті земель, зобов'язані самостійно (за власний рахунок) привести ділянку до стану, придатного для використання, відновити порушені межові знаки, знести самовільно зведені будівлі.

Відповідно до ч. 3 ст.212 цього Кодексу повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 13 Конституції України, ст.ст. 2, 12, 116, 123, 125, 126, 212 Земельного кодексу України, ст. 16 Закону України „Про оренду землі”, ст.ст. ст.ст. 22, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Маріупольської міської ради м. Маріуполь до Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 м. Маріуполь про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

Зобовязати Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (87500, АДРЕСА_2) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 0,001132га під розміщення трейлерів, що розташована по АДРЕСА_1, та привести вказану земельну ділянку в придатний до використання стан.

Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (87500, АДРЕСА_2) на користь Державного бюджету України державне мито в розмірі 85,00грн.

Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (87500, АДРЕСА_2) на користь Державного бюджету (ЄДРПОУ 34686537, отримувач Державний бюджет м. Донецьк, Ворошиловський район, п/р 31216259700004 у ГУ ДКУ Донецької області, код банку 834016) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

Рішення набирає законної сили 11.06.2010р.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд згідно розділу XII ГПК України.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя