Рішення № 99972758, 29.09.2021, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/2019/21-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левицького В.К., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування наказу.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ №207 від 27 квітня 2021 року Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області "Про застосування дисциплінарного стягнення" до начальника УКЗ ГУНП в Чернівецькій області полковника поліції ОСОБА_1 , застосувати дисциплінарне стягнення у виді зауваження, за порушення службової дисципліни, що виразилось у недотриманні вимог ч. 1 п. 2 ст. 28 Закону "Про запобігання корупції", п. 5 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 1 ч.1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що з оскаржуваним наказом він незгідний, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а службове розслідування проведено без додержання вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України, з порушенням Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, оскільки таким розслідуванням конкретно не встановлено наявність в його діях вини та складу дисциплінарного проступку, не визначено які саме дії чи бездіяльність призвели до негативних наслідків, не визначено вид та розмір заподіяної шкоди, не встановлено причинно-наслідкового зв`язку між його виною та його наслідками, а також не вказано, які саме конкретно порушено норми Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

На думку позивача, до нього незаконно застосовано дисциплінарне стягнення у виді зауваження, без достатніх та допустимих доказів, які б у своїй сукупності підтверджували обставини правомірності прийнятого відповідачем рішення.

Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області (далі - відповідач, ГУНП в Чернівецькій області) подало до суду відзив, в якому зазначало, що підставою для проведення службового розслідування стало повідомлення Управління запобігання корупцією щодо можливого недотриманням начальником УКЗ ГУНП в Чернівецькій області полковником поліції ОСОБА_1 вимог ст. 28 Закону України "Про запобігання корупції" під час спільного проходження служби в поліції з рідним племінником ОСОБА_2 , який займає посаду інспектора взводу №2 роти поліції особливого призначення ГУНП в Чернівецькій області старшого лейтенанта поліції. На думку відповідача, застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді зауваження здійснено у відповідності до чинного законодавства, якому передували проведення за належною процедурою об`єктивне та всебічне службове розслідування.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.05.2021 відкрито провадження у справі № 600/2019/21-а за вказаним позовом та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 03.06.2021, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання та призначено до розгляду на 17.06.2021.

Ухвалою суду від 17.06.2021, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

У судовому засіданні, яке відбулося 24.06.2021, у вступному слові представник позивача позов підтримав повністю, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача у вступному слові заперечував проти позову, просив у їх задоволенні відмовити та надав пояснення аналогічні викладених у запереченнях проти позову.

Після виступу із вступним словом, учасники справи подали до суду заяви про розгляд справи без їх участі в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи приписи ст. 194 КАС України, суд вважає за можливе здійснювати розгляд і вирішення справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Заслухавши вступне слово учасників справи, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працював в органах внутрішніх справ з 01.03.1995 по 06.11.2015, в Національній поліції України з 07.11.2015.

Відповідно до контракту про проходження служби в поліції від 04.09.2020, позивач працює на посаді начальника управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області з 07 вересня 2020 року (а.с. 14).

03.02.2021 Управління запобігання корупцією Національної поліції України направило листа за вих. № 218/47/1-2021 "Про необхідність врегулювання конфлікту та призначення службового розслідування" на адресу ГУНП в Чернівецькій області, в якому зазначено, що Управлінням розглянуті матеріали щодо можливого недотриманням начальником УКЗ ГУНП в Чернівецькій області полковником поліції ОСОБА_1 вимог ст. 28 Закону України "Про запобігання корупції" під час спільного проходження служби в поліції з рідним племінником ОСОБА_2 , який займає посаду інспектора взводу №2 роти поліції особливого призначення ГУНП в Чернівецькій області старшого лейтенанта поліції (а.с. 56-57).

У листі зафіксовано, що із наданих Управлінню матеріалів не вбачається відносин прямого підпорядкування між начальником управління кадрового забезпечення ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_1 та інспектором взводу №2 роти поліції особливого призначення ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_2 , тому перебування дядька та племінника в займаних посадах не порушує вимог частини 1 ст. 27 Закону України "Про запобігання корупції" щодо обмежень спільної роботи близьких родичів.

Разом з тим, у листі звернуто увагу, що з урахуванням посадових обов`язків та з моменту призначення на посаду начальника кадрового забезпечення ОСОБА_1 , тобто з 07.09.2020 виник потенційний конфлікт інтересів, що має постійний характер.

З урахуванням наведеного, у листі повідомлено про необхідність вжиття заходів щодо врегулювання зазначеного потенційного конфлікту інтересів у начальника управління кадрового забезпечення ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. ст. 28, 29 Закону України "Про запобігання корупції", а також за цим фактом у відповідності до вимог ч. 4 ст. 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України запропоновано призначити службове розслідування, про результати якого повідомити УЗК із наданням копії наказу про його призначення та висновку службового розслідування.

На підставі листа Управління запобігання корупцією Національної поліції України від 03.02.2021 № 218/47/1-2021, 10.02.2021 ГУНП в Чернівецькій області видано наказ № 142 "Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії", яким призначено службове розслідування, проведення якого доручено дисциплінарній комісії у складі: голова комісії - полковник поліції ОСОБА_3 , заступник начальника ГУНП в Чернівецькій області; члени комісії: старший лейтенант поліції ОСОБА_4 , т.в.о. старшого інспектора УКЗ ГУНП в Чернівецькій області, майор поліції, старший оперуповноважений в ОВС Чернівецького управління ДВБ НП України ОСОБА_5 (а.с. 55, 96).

26.02.2021 відповідачем видано наказ № 234 "Про продовження строку проведення службового розслідування", яким продовжено строк проведення дисциплінарною комісією службового розслідування до 09.04.2021 (а.с. 58).

З матеріалів справи видно, що під час проведення службового розслідування, 26.02.2021 Головою дисциплінарної комісії на адресу НАЗК направлено листа щодо роз`яснення про наявність чи відсутність конфлікту інтересів у зв`язку з призначенням позивача на посаду начальника управління кадрового забезпечення ГУНП в Чернівецькій області враховуючи, те, що на посаді інспектора взводу №2 роти поліції особливого призначення ГУНП в Чернівецькій області працює його племінник ОСОБА_2 (а.с. 97 - 99).

За наслідками розгляду вказаного звернення, Департамент з питань дотримання законодавства про конфлікт інтересів та обмежень щодо запобігання корупції Національного агентства з питань запобігання корупції направив на адресу ГУНП в Чернівецькій області лист за № 32-03/17966/21 від 29.03.2021.

У вказаному листі наголошено, що в порядку інформування, враховуючи наведені у ст. 1 Закону України "Про запобігання корупції" визначення, при встановленні наявності чи відсутності конфлікту інтересів слід виходити із наявності ОСОБА_1 , як начальника управління кадрового забезпечення ГУНП Чернівецькій області повноважень, під час реалізації яких, він може вчиняти дiї, приймати рішення стосовно свого племінника.

Вказані повноваження ОСОБА_1 може реалізовувати стосовно всього особового складу служб, органів та підрозділів поліції області, в тому числі і щодо свого племінника ОСОБА_2 .

Таким чином, у сфері службових повноважень ОСОБА_1 наявний приватний інтерес, який може вплинути на об`єктивність та неупередженість прийняття ним рішень або на вчинення чи невчинення дій стосовно племінника під час реалізації своїх службових повноважень, що, враховуючи положення ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», свідчить про наявність у нього потенційного конфлікту інтересів. Крім того, у разі вирішення ним питань, пов`язаних прийняттям рішень розпорядчого характеру стосовно племінника (наданням їм вчиненням дій, доручень, вказівок, контролю за їх виконанням, наданням переваг) у нього виникатиме реальний конфлікт інтересів.

Посилаючись на положення ч. 1, 2 ст. 28 Закону України "Про запобігання корупції" у листі зазначено, що визначення способу врегулювання конфлікту інтересів є компетенцією безпосереднього керівника або керівника органу, до повноважень якого належить звiльнення/iнiцiювання звільнення ОСОБА_1 з посади. Заходи зовнішнього врегулювання конфлікту інтересів та порядок їх застосування визначені в ст. ст. 29 - 34 Закону України "Про запобігання корупції" (а.с. 102 - 103).

Судом встановлено, що за результатами проведеного службового розслідування дисциплінарною комісією створеною відповідачем, складено висновок, який затверджений начальником ГУНП в Чернівецькій області від 09.04.2021 (а.с. 66 - 72, 87 - 93).

У службовому висновку зафіксовано, що під час проведення службового розслідування з метою встановлення достовірності факту наявності чи відсутності у ОСОБА_1 конфлікту інтересів (потенційного чи реального) після його призначення 04.09.2021 року на посаду начальника управління кадрового забезпечення ГУНП в Чернівецькій області було направлено запит до НАЗК.

Дослідивши відповідь НАЗК, дисциплінарною комісією у висновку службового розслідування зазначено, що беручи до уваги положення абз.4 п.1,, абз. 2, 3, 4, 7, 8, 10 п.2, п.п.8, 13, 14, 15, 16, 17, 18 розділу II функціональних обов`язків начальника УКЗ ГУНП в Чернівецькій області, затверджених 07.09.2020 начальником ГУНП, з моменту призначення наказом ГУНП від 04.09.2020 №170 o/с, з 07.09.2020 ОСОБА_1 на дану посаду, у нього виник потенційний конфлікт інтересів, що має постійний характер у зв`язку із здійсненням ним, як керівником зазначеного підрозділу, окремих контрольно-наглядових функцій за діяльністю підпорядкованих ГУНП в Чернівецькій області структурних та територіальних підрозділів. Так, відповідно до функціональних обов`язків начальник УКЗ ГУНП в Чернівецькій області перевіряє повноту та обґрунтованість пропозицій про дотримання законності та дисципліни серед особового складу служб, органів та підрозділів поліції області; по кожному факту порушення дисципліни i законності, вчинення злочинів та надзвичайних подій працівниками ГУНП організовує проведення службових розслідувань; організовує проведення спеціальних перевірок, у тому числі негласних, органів та підрозділів щодо дотримання особливим складом законності під час несення служби. Ці функції здійснюються тому числі стосовно працівників поліції особливого призначення ГУНП в Чернівецькій області, де працює його перемінник лейтенант поліції ОСОБА_2 на посаді інспектора взводу №2.

Дисциплінарною комісією встановлено, що ОСОБА_2 є рідним племінником ОСОБА_1 та працює на посаді інспектора взводу №2 роти поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області (далі - РПОП ГУНП).

У ході службового розслідування, дисциплінарною комісією досліджено особову справу ОСОБА_2 та встановлено, що з часу призначення ОСОБА_1 на посаду керівника Управління кадрового забезпечення ГУНП в Чернівецькій області (з 07.09.2020), тобто наділення його відповідними контрольно-наглядовими функціями відносно працівників ГУНП та підпорядкованих підрозділів відносно ОСОБА_2 жодні заходи заохочення, притягнення до дисциплінарної відповідальності та просування по службі, позивачем не застосовувались. На жодних документах з питань проходження служби ОСОБА_2 в органах Національної поліції України не має підписів чи резолюцій позивача, що могло б вказувати на реальне прийняття рішень на його користь або всупереч їй.

Крім цього, у 2019 році, ОСОБА_2 було присвоєно чергове спеціальне звання "старший лейтенант поліції" (наказ ГУНП від 31.05.2019 № 74 о/с). Дисциплінарною комісією взято до уваги, що у відповідності до п.п. 11, 12 Положення про відомчі заохочувальні відзнаки Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 25.04.2019 №317, до заохочення відомчими відзнаками за сумлінну службу, нагороджуються поліцейські з нагоди Дня Національної поліції України, які досягли високих результатів службової діяльності, та, на, момент заохочення, мають відповідну календарну вислугу. Не подаються до заохочення лише ті працівники, які мають діючі дисциплінарні стягнення, які аналогічними медалями за вислугу років заохочувались на службі в Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах. Присвоєння ОСОБА_2 чергового спеціального звання, було здійснено у відповідності до вимог ст. ст. 80, 82, 83 Закону України "Про Національну поліцію".

Окрім того, у ході проведення службового розслідування встановлено, що 24.09.2020, ОСОБА_2 , разом з іншими поліцейськими РПОП ГУНП, у відповідності до вимог Положення про організацію службової підготовки працівників Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 26.01.2016 №50, проходив підсумкову перевірку з даного напрямку службової діяльності, за результатами якої, отримав оцінку "відмінно". При цьому, ОСОБА_1 , не було включено до складу комісії, яка приймала заліки (наказ ГУНП від 21.08.2020 № 856 "Про здійснення підсумкових перевірок рівня службової підготовленості поліцейських ГУНП області за результатами навчання в системі службової підготовки за 2020 навчальний рік"). З довідок, виданих ДУ "ТМО МВС України по Чернівецькій області" за №1092 та №1092/195 про тимчасову непрацездатність з 22.09.2020 по 16.10.2020, видно, що ОСОБА_1 проходив курс амбулаторного та стаціонарного лікування у даному закладі, а тому відповідно не міг впливати на здобуті ОСОБА_2 результати підсумкової перевірки.

Дослідженням відомостей з журналу перевірок РПОП ГУНП встановлено, що впродовж 2019-2021 років, ОСОБА_1 , жодних перевірок організації несення служби в РПОП ГУНП, не проводив, як і не здійснював перевірок даного підрозділу з моменту його призначення на посаду начальника УКЗ ГУНП. Підпорядкованим до 04.09.2020 ОСОБА_1 відділом ІОС, перевірки РПОП також не проводилися.

Також, з метою визначення ступеня ризику, який міг призвести до прийняття рішень ОСОБА_1 в умовах конфлікту інтересу відносно працівника РПОП ГУНП ОСОБА_2 , дисциплінарною комісією було проаналізовано Положення про роту поліції особливого призначення ГУНП в Чернівецькій області, затверджене наказом ГУНП від 05.10.2018 № 985 (далі - Положення), та встановлено, що воно визначає основні завдання, функції, права, обов`язки та порядок діяльності РПОП. При цьому, п.2 наказу ГУНП від 05.10.201р №985, визначено, що на командира РПОП майора поліції ОСОБА_6 покладається неухильне виконання вимог Положення під час організації оперативно-службової діяльності підпорядкованого підрозділу.

У відповідності до розділу IV Положення, командир РПОП зобов`язаний здійснювати наступні контрольно-наглядові функції: забезпечувати контроль за дотриманням законності, прав і свобод людини, службової дисципліни, розпорядку дня, режиму роботи поліцейських та працівників РПОП, контроль за виконанням покладених на підлеглих доручень, контроль за дотримання підлеглими заходів безпеки, бере участь в тестуванні поліцейських РПОП, порушує клопотання перед керівництвом ГУНП щодо надання підлеглим відпусток, матеріальної допомоги, визначеної законодавством, уповноважений ініціювати проведення службових розслідувань, порушує перед керівництвом ГУНП клопотання про заохочення працівників РПОП, а також присвоєння їм спеціальних звань.

Інші командири РПОП, згідно розділу IV, мають право проводити перевірки діяльності працівників РПОП, у частині виконання ними функціональних обов`язків, та, у разі виявлення порушень, вживати заходи реагування, подавати керівництву ГУНП пропозиції щодо установлення та зміни працівникам РПОП надбавок, премій, виплат, затверджувати графіки відпусток.

При цьому, п. 4 Положення визначено, що у своїй діяльності РПОП безпосередньо підпорядкована керівнику ГУНП або особі, яка виконує його обов`язки.

09.04.2021 позивач повідомив безпосереднього керівника про наявність потенційного конфлікту інтересів та зобов`язувався не вчиняти дій та не приймати рішень у відношенні до ОСОБА_7 .

За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія прийшла до висновку, що факт проходження служби в одному органі - ГУНП в Чернівецьку області начальником УКЗ полковником поліції ОСОБА_1 та близької йому особи (племінника) - інспектора взводу №2 роти поліції особливого призначення ГУНП в Чернівецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , йому був відомий, однак при призначенні на посаду начальника УКЗ ГУНП в Чернівецькій області позивач не повідомив у відповідності до вимог ч. 1 п. 2 ст. 28 Закону України "Про запобігання корупції" , про наявність у нього потенційного конфлікту інтересів, за що заслуговує на застосування дисциплінарного стягнення.

Таким чином, аналізуючи матеріали службового розслідування, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що своїми позивач допустив порушення службової дисципліни, що виразилося у недотриманні вимог ч. 1 п. 2 ст. 28 Закону України "Про запобігання корупції", п. 5, ч. 3 ст.1 Дисциплінарного Статуту Національної поліції України, п. 1, ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію України", за що він заслуговує на застосування дисциплінарного стягнення у виді зауваження.

На підставі висновку службового розслідування, 27.04.2021 Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області видало наказ № 207 "Про застосування дисциплінарного стягнення", пунктом 1 якого наказано за порушення службової дисципліни, що виразилось у недотриманні вимог п. 1, 2, 4 ч.1 ст. 28 Закону "Про запобігання корупції", п. 5 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" до начальника УКЗ ГУНП в Чернівецькій області полковника поліції ОСОБА_1 , застосувати дисциплінарне стягнення у виді зауваження (а.с. 73, 83 - 84).

Вважаючи наказ № 207 від 27.04.2021 протиправним, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

У відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 244 КАС України, суд зазначає, що при вирішенні даної справи необхідно керуватись нормами Конституції України, Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон № 580-VIII), Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону №580-VIII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

У відповідності до ч. 1 ст. 8 Закону № 580-VIII поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 580-VIII, Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. Основні обов`язки поліцейського визначені статтею 18 Закону №580-VIII.

Положеннями пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону №580-VIII визначено, що поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського та професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Згідно частини 1 статті 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Частиною 2 статті 19 Закону №580-VIII встановлено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Положеннями частини 1 статті 59 Закону №580-VIII визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII затверджено Дисциплінарний статус Національної поліції України (надалі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Згідно частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського, зокрема:

- бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;

- знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки;

- поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;

- безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;

- вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;

- утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;

- сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.

Статтею 11 Дисциплінарного статуту визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком згідно ст. 12 Дисциплінарного статуту визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до ст. 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до ст. 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Частинами 1, 2 ст. 15 Дисциплінарного статуту визначено, що проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування. До складу дисциплінарних комісій можуть також включатися представники громадськості, які мають бездоганну репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.

Разом з тим, згідно із частиною 1 статті 19 Дисциплінарного статуту, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Дисциплінарного статуту висновок за результатами службового розслідування підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку. Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Отже, службове розслідування в органах поліції це комплекс заходів, що здійснюються в межах відомчої компетенції з метою збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського, встановлення обставин (часу, місця, способу) його вчинення, уточнення причин та умов, що сприяли вчиненню дисциплінарного проступку, встановлення ступеня вини особи, яка його вчинила, а також визначення виду стягнення, що пропонується до застосування керівником.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України №893 від 07.11.2018 затверджено Порядок проведення службових розслідувань в Національній поліції України, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807 (надалі - Порядок № 893).

Відповідно до пунктів 1, 2 розділу ІІ Порядку № 893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про надходження подання спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому міститься вимога щодо проведення службового розслідування з метою виявлення причин та умов, за яких стало можливим учинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону України «Про запобігання корупції».

Судом встановлено, що оскаржуваний наказ від 27.04.2021 виданий за наслідками проведеного службового розслідування, призначеного на підставі наказу ГУНП в Чернівецькій області від 10.02.2021 № 142 "Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії", який винесений на підставі листа Управління запобігання корупцією Національної поліції України.

Під час розгляду справи по суті, відповідач не надав до суду доказів надходження подання від спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства з питань запобігання корупції з вимогою щодо проведення службового розслідування відносно позивача з метою виявлення причин та умов, за яких стало можливим учинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону України «Про запобігання корупції».

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначає Закон України "Про запобігання корупції" від 14.10.2014 № 1700-VII (далі - Закон № 1700-VІІ).

Частиною 1 ст. 28 Закону № 1700-VІІ встановлено, що особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані:

1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;

2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;

3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;

4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Згідно визначення термінів наведених в абз. 9, 12, 13 ч. 1 ст. 1 Закону № 1700-VІІ потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях; реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Абзацом 14 ч. 1 ст. 1 Закону № 1700-VІІ визначено, що спеціально уповноважені суб`єкти у сфері протидії корупції є органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 65-1 Закону № 1700-VІІ (в редакції закону чинній станом на 30.12.2020) особа, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов`язане з корупцією, однак судом не застосовано до неї покарання або не накладено на неї стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов`язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

З метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення або невиконанню вимог цього Закону в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації, де працює особа, яка вчинила таке правопорушення, проводиться службове розслідування в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Аналогічні за змістом приписи були також встановлені в ст. 65 Закону № 1700-VІІ чинній до 30.12.2020.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що Управління запобігання корупцією Національної поліції України не є спеціально уповноваженим суб`єктом у сфері протидії корупції, за поданням якого може бути проведено службове розслідування з метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення або невиконанню вимог Закону України "Про запобігання корупції".

Отже, за змістом наведених норм видно, що перелік підстав для проведення службового розслідування у разі вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення та/або невиконанню вимог Закону № 1700-VІІ в інший спосіб, є вичерпний та розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до п.п. "з" п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VІІ суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є зокрема поліцейські.

У відповідності до п.п. "з" п. 1 ч. 1 статті 3 Закону № 1700-VІІ позивач відноситься до суб`єктів відповідальності, на яких поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції".

Приписами ч. 1 ст. 4 Закону № 1700-VІІ встановлено, що Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.

Згідно з п. 6-1, 15 ч. 1 ст. 11 Закону № 1700-VІІ до повноважень Національного агентства належать: здійснення моніторингу та контролю за виконанням актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб; надання роз`яснень, методичної та консультаційної допомоги з питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, застосування інших положень цього Закону та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів, захисту викривачів.

Приймаючи оскаржуваний наказ № 207 від 27.04.2021 про застосування дисциплінарного стягнення до позивача, відповідач послався на порушення службової дисципліни, що виразилося у недотриманні вимог п. 1, 2, 4 ч.1 ст. 28 Закону "Про запобігання корупції", п. 5 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", як підставу для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Суд вважає висновки відповідача помилковими, оскільки з аналізу Закону України "Про Національну поліцію", обов`язками працівника поліції необхідно вважати забезпечення реалізації завдань, поставлених перед поліцією суспільством і державою, та повноважень, наданих для ефективного здійснення професійних функцій шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів, на переконання суду, може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності за результатами службового розслідування у випадку надходження подання спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства, за умови незастосування судом до особи, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов`язане з корупцією, покарання або не накладення на неї стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов`язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності.

Таке дисциплінарне стягнення відповідно до ч. 2 ст. 65-1 Закону № 1700-VІІ застосовується у випадку незастосування судом до особи, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов`язане з корупцією, покарання або не накладення на неї стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов`язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 1440/2177/18, від 10.06.2020 у справі № 560/1779/19.

У даному випадку, на думку суду, підстав для проведення службового розслідування у відповідача не було, оскільки доказів отримання подання спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або припису НАЗК відповідачем до суду не надано.

Крім того, під час розгляду справи по суті відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження незастосування судом до позивача, як особи, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов`язане з корупцією, покарання або не накладення на нього стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов`язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності.

Відповідно до положення ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час судового розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів належними засобами доказування правомірність оскаржуваного наказу прийнятого відносно позивача.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи правомірність рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 2 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинні дотримуватися суб`єкти владних повноважень при реалізації дискреційних повноважень.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що оскаржуваний наказ є протиправним, оскільки відповідач діяв не у межах повноважень, визначених законодавством.

Зважаючи на наведені вище норми права та встановлені по справі обставини, доводи відповідача щодо правомірності прийняття оскаржуваного наказу відносно позивача, суд відхиляє, оскільки вони не спростовують його протиправність.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Частинами 1 та 3 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, стягненню на користь позивача підлягає сума сплаченого судового збору в розмірі 908,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області № 207 від 27.04.2021 "Про застосування дисциплінарного стягнення", згідно якого за порушення службової дисципліни, що виразилось у недотриманні вимог п. 1, 2, 4 ч.1 ст. 28 Закону "Про запобігання корупції", п. 5 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", застосовано до начальника УКЗ ГУНП в Чернівецькій області полковника поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді зауваження.

3. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач - Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області (вул. Головна, 24, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 40109079).

Суддя В.К. Левицький