Ухвала суду № 99972684, 28.09.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

28 вересня 2021 року Справа № 580/7560/21

м. Черкаси

Черкаським окружним адміністративним судом у складі судді Трофімової Л.В. розглянуто у порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову –

заявник Паланська сільська рада (вул. Грушевського, 11, с. Паланка, Уманський район, Черкаська область, 20340, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 26261301)

до Уманської міської ради (пл. Соборності, 1, м. Умань, Черкаська область, 20300, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 26535796)

про визнання протиправним та скасування рішення від 19.08.2021 №10-20/8, прийнято ухвалу.

27.09.2021 вх.37012/21 Паланська сільська рада, звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Уманської міської ради, просить:

- скасувати рішення 20 сесії Уманської міської ради VIII скликання №10-20/8 від 19.08.2021 «Про затвердження детального плану території житлової та громадянської забудови, обмеженою вулицею Мічуріна, адміністративною межею села Родниківка та Войтківським ставом»

До позовної заяви подано 27.09.2021 вх.37279/21 заяву про забезпечення позову, відповідно до якої позивач просить: вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони Уманській міській раді приймати рішення щодо землевпорядної документації, що входять в зону розробки «Детального плану території в адміністративних межах Родниківської сільської ради, за межами населеного пункту для розміщення індивідуальної забудови в районі вулиці Західна та вулиці Гайдамацька, села Родниківка».

В обґрунтуванні заяви зазначено, що Уманська районна державна адміністрація затвердила розпорядженням від 02.04.2018 №80 детальний план території в адміністративних межах Родниківської сільської ради, за межами населеного пункту для розміщення індивідуальної забудови в районі вулиці Західна та вулиці Гайдамацька, села Родниківка» і визначила, що план є частиною містобудівної документації села Родниківка, проте Уманська міська рада перевищила повноваження щодо Родниківського старостинського округу з прийняттям рішення 20 сесії Уманської міської ради VIII скликання №10-20/8 від 19.08.2021 «Про затвердження детального плану території житлової та громадянської забудови, обмеженою вулицею Мічуріна, адміністративною межею села Родниківка та Войтківським ставом». Заявник вважає, що існують підстави припускати, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених/оспорюваних прав та інтересів заявника за захистом яких він звернувся до суду з таких мотивів: «з метою недопущення подальшого розбалансування бюджету Паланської сільської територіальної громади, перерахування до державного бюджету реверсної дотації», проте у додатках до заяви надано лише квитанцію платіжного доручення про сплату судового збору. Доказів на підтвердження ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, очевидності ознак протиправності рішення не надано.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд зазначає про таке.

Забезпечення позову може застосовуватися лише з підстав, визначених Кодексом адміністративного судочинства України. Відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно частини 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до частини 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав та інтересу, про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

У заяві не зазначено про які саме права та інтереси позивача йдеться. Твердження про «розбалансування бюджету Паланської сільської територіальної громади» є припущенням позивача та не підтвердженим правовим регулюванням судженням щодо спірних правовідносин з відповідними доказами (обчисленнями, кошторисами, фінансовою звітністю, станом розрахунків, наявністю прав власності/користування об`єктам нерухомого і рухомого майна, договорами, порядком взаємодії між органами місцевого самоврядування, реорганізацією, правонаступництвом), а вжиття заходів заборони «приймати рішення щодо землевпорядної документації, що входить в зону розробки Детального плану» не конкретизовано і не є тотожним «плану зонування території (зонінг) — ДБН Б.1.1-22:2017».

Забезпечення позову – це сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову вживаються судом з метою захисту прав та інтересів позивача на час розгляду справи та не можуть вирішувати спірні правовідносини по суті.

Інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів позивача у адміністративному процесі, механізмом, що покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого у адміністративній справі. Забезпечення позову сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог. Підстави для вжиття заходів забезпечення позову є оціночними, зважуються обставини, що містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті з огляду на формальність дотримання вимог. Суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, наявних в справі встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Заходи забезпечення позову вживаються судом з метою захисту прав та інтересів позивача на час розгляду справи та не можуть вирішувати спірні правовідносини по суті.

Великою Палатою Верховного Суду у рішенні від 28.03.2018 у справі № 800/521/17 (ЄДРСР 73082059) зазначено, що позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.

Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, що ймовірно може бути порушено в майбутньому. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06.02.2019 у справі №826/13306/18.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України під час вибору і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

В ухвалі про забезпечення позову суд наводить мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення у адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Суд зазначає, що у заяві про забезпечення позову не обґрунтовано з наданням відповідних доказів на підтвердження, що невжиття визначеного позивачем заходу забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (у контексті існування оскаржуваних рішень), за захистом яких він звернувся, так само не надано доказів щодо очевидних ознак протиправності акту (зміст і характер правового регулювання).

У постанові Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №826/9263/17 (ЄДРСР 87389519) зазначено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, повинен пересвідчитися в тому чи існує реальна загроза невиконання, чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати заявник, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд враховує інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Суд також враховує співмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Суд зазначає, що до матеріалів заяви не надано доказів неможливості розпорядження коштами на рахунках позивача, здійснення відрахування із рахунків, або неможливості користування майном (яким саме).

Думка, міркування, припущення позивача про ускладнення в майбутньому виконання рішення суду без підтвердних доказів не може бути визнана судом достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у спірних правовідносинах, позаяк така позиція є суб`єктивним судженням позивача.

Під час розгляду заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження мотивів і доводів, пересвідчитись у тому, що існують підстави для забезпечення позову.

Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень КАС України під час розгляду адміністративних справ» в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, що свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Верховний Суд сформував висновок щодо застосування норм процесуального права: «безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдати шкоди й мати наслідки, що позивач оцінює негативно». Суд звертає увагу, що відповідно до статті 150 КАС зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі (постанова від 10.04.2019 у справі №826/16509/18, від 26.12.2019 у справі №640/13245/19 та від 20.03.2019 у справі №826/14951/18).

У справі №ЗД/380/25/19 (реєстр № 86136937) колегія суддів з висновками суду першої інстанції не погодилась, позаяк рішення суду за позовами про оскарження наказу не потребує виконання. Рішення у такій категорії справ полягає у констатації факту правомірності оскаржуваного рішення і позбавлення його правових наслідків шляхом скасування. У справі за таким позовом не може бути ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду у подальшому, тому і заходів забезпечення позову вони не потребують.

Суд дійшов висновку, що не вжиття заходів забезпечення позову, про які просить заявник, не може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у справі, позаяк очевидні ознаки протиправності колегіального рішення 20 сесії Уманської міської ради VIII скликання №10-20/8 від 19.08.2021 «Про затвердження детального плану території житлової та громадянської забудови, обмеженою вулицею Мічуріна, адміністративною межею села Родниківка та Войтківським ставом» (витяг) від 30.07.2021 №792-рл на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі судом не встановлено, у зв`язку з чим у задоволенні заяви про забезпечення позову належить відмовити.

Керуючись статтями 2, 6-19, 139, 150-154, 248, 256, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви сільського голови Паланської сільської ради Руслана Яремчука про забезпечення позову у справі № 580/7560/21 шляхом заборони Уманській міській раді приймати рішення щодо землевпорядної документації, що входять в зону розробки «Детального плану території в адміністративних межах Родниківської сільської ради, за межами населеного пункту для розміщення індивідуальної забудови в районі вулиці Західна та вулиці Гайдамацька, села Родниківка».

Ухвала набрала законної сили відповідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень та з урахуванням пункту 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.В. Трофімова