Рішення № 99972144, 29.09.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

29 вересня 2021 р. справа № 520/14576/21 Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Харкові адміністративну справу за позовом Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області (майдан Героїв Небесної Сотні, буд. 36, корпус 2, м. Харків, 61050, код ЄДРПОУ 26281249) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) (вул. Мироносицька, буд. 99-А3, м. Харків, 61023, код ЄДРПОУ 43315445), третя особа - Державна судова адміністрація України (вул. Липська, буд. 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795) про визнання дій протиправними та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Харківській області звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), третя особа - Державна судова адміністрація України, в якому просить суд:

- скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Гука С.В. від 22.07.2021 ВП № 65260709 про накладення штрафу.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

В обґрунтування позову вказано, що оскаржувана постанова, якою на позивача накладено штраф, є протиправною та прийнята без врахування усіх фактичних обставин. Також вказано, що Територіальне управління є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, а отже здійснює всі нарахування і виплату лише у межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом, який затверджує Державна судова адміністрація.

У відзиві відповідач вказав, що відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії, закріплена у ст.75 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки позивачем рішення суду не виконано, виконавцем застосовано до позивача штраф.

Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.11.2020 по справі №520/13219/2020 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області (майдан Героїв Небесної Сотні, буд. 36, корпус 2,м. Харків,61050, код ЄДРПОУ 26281249), третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено.

Визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 , суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року (за винятком днів відпустки) із застосуванням ст.29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік".

Зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області провести перерахунок суддівської винагороди ОСОБА_1 , за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року (за винятком днів відпустки), обчисливши її відповідно до ст.130 Конституції України та ст. 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", та виплатити недоотриману частину.

Звернуто до негайного виконання рішення в межах суми стягнення суддівської винагороди за один місяць.

Харківським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі №520/13219/2020, у частині, що підлягала негайному виконанню, рішення суду виконано боржником.

Державним виконавцем відкрито виконавче провадження №65260709 з примусового виконання виконавчого листа у вищевказаній справі.

Позивачем листом №06-15/1453/2021 від 16.04.2021 повідомлено відділ примусового виконання рішення, що Державна судова адміністрація України здійснює функцію головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення судів. Головний розпорядник бюджетних коштів затверджує кошториси розпорядників бюджетних нижчого рівня. Територіальне управління є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня. Таким чином, ТУ ДСА у Харківській області здійснює всі нарахування і виплата лише у межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом, який затверджує Державна судова адміністрація. На рівні головного розпорядника бюджетних коштів ДСА України відкрито бюджетну програму 0501120 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів" за рахунок якої здійснюється виконання судових рішень, ухвалених на користь суддів.

Позивач у вищевказаному листі просив державного виконавця у межах повноважень звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду для вирішення питання щодо виконання рішень судів.

У ході виконання вищевказаного рішення суду позивачем листом №06-15/2057/2021 від 10.06.2021 повідомлено відділ примусового виконання рішення, що Державна судова адміністрація України здійснює функцію головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення судів. Головний розпорядник бюджетних коштів затверджує кошториси розпорядників бюджетних нижчого рівня. Територіальне управління є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня. Таким чином, ТУ ДСА у Харківській області здійснює всі нарахування і виплата лише у межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом, який затверджує Державна судова адміністрація. На рівні головного розпорядника бюджетних коштів ДСА України відкрито бюджетну програму 0501120 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів" за рахунок якої здійснюється виконання судових рішень, ухвалених на користь суддів.

Позивач у вищевказаному листі повідомив державного виконавця, що виконання рішення суду за таких обставин можливе після зміни судом способу і порядку виконання рішення суду у справі №520/13219/2020.

Також 16.04.2021 позивач звертався до ДСА України і з листом №06-12/1447/21, в якому просив надати роз`яснення з приводу прийняття рішення щодо здійснення виплат- територіальним управлінням недоотриманої суддівської винагороди за рішеннями судів з КЕКВ 2113, з урахуванням того, що до кінця 2021 року не вистачить фонду для виплати заробітної плати суддям, або про Відмову в здійсненні таких виплат з КЕКВ 2113 у зв`язку з наявністю бюджетної програми 0501150 при подальшому накладенні арешту на рахунки територіального управління.

Листом від 13.05.2021 №19-9520/21 ДСА України повідомила позивача про те, що виконання відповідних рішень судів стосовно виплат суддям суддівської винагороди в добровільному порядку можливо виконати за бюджетною програмою 0501020 "Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя" у межах наявних бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом. Виконання судових рішень, ухвалених на користь суддів, здійснюється згідно із законодавством України за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів і працівників апаратів судів", головним розпорядником якої є Державна судова адміністрація України, у межах передбачених асигнувань на відповідний бюджетний період. З огляду на зазначене для виконання відповідних рішень судів стосовно виплат суддям суддівської винагороди стягувач чи виконавець мають право звернутися до суду із заявою про встановлення способу та порядку виконання судового рішення шляхом безспірного списання відповідної суми коштів з бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів", головним розпорядником якої є ДСА України.

22.07.2021 у ВП № 65260709 винесено постанову про накладення штрафу на Головне управління Державної судової адміністрації у Харківській області у розмірі 5100, 00 грн. за невиконання в повному обсязі рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі №520/13219/2020.

Судом встановлено, що ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2021 задоволено заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення, змінено спосіб виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.11.2020 року справі №520/13219/2020 та встановлено спосіб виконання рішення шляхом стягнення з Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області (майдан Героїв Небесної Сотні, буд. 36, корпус 2, м. Харків, 61050, код ЄДРПОУ 26281249) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) нарахованої та невиплаченої суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року у загальній сумі 90727 (дев`яносто тисяч сімсот двадцять сім) гривень 99 коп. (номер банківського рахунку за стандартом IBAN НОМЕР_2 відкритий в Акціонерному товаристві комерційний банк "ПРИВАТБАНК" на ім`я ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ).

Позивач вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/13219/2020 виконано не у повному обсязі з об`єктивних причин, про що повідомлялось державному виконавцю, а тому оскаржувана постанова є протиправною

Надаючи правову оцінку спірному рішенню, суд застосовує такі приписи норм чинного законодавства.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад як, зокрема обов`язковість виконання рішень (ст. 2 вказаного Закону).

Як визначено п.1 ч.1 ст.3 Закону №1404 підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону №1404 примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

На підставі ч.1 ст.18 Закону №1404 виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною шостою статті 26 Закону №1404 визначено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Згідно з ч.1 ст.63 Закону №1404 за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч.2 ст.63 Закону №1404 у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

На підставі ч.1 ст.75 Закону №1404 у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Таким чином, накладення штрафу на боржника державним виконавцем можливо тільки за відсутності поважних причин невиконання рішення. Поважними, в розумінні наведених норм Закону, можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Отже, якщо рішення не виконується, державний виконавець в разі зазначення причин невиконання боржником зобов`язаний проаналізувати вказані причини на предмет їх поважності.

Лише після аналізу вказаних боржником причин та встановлення відсутності їх поважності у державного виконавця виникають підстави для накладення штрафу за невиконання без поважних причин боржником рішення.

Частиною третьою статті 148 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що Державна судова адміністрація України здійснює функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення судів, крім Верховного Суду та вищих спеціалізованих судів.

Пунктом четвертим частини п`ятої статті 22 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456-VI визначено, що головний розпорядник бюджетних коштів затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством. Відповідно до положень ст. ст. З, 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення виключно в рамках бюджетного періоду, який становить один календарний рік який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Згідно з частиною першою статті 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань.

Таким чином, ТУ ДСА України у Харківській області здійснює всі нарахування і виплати лише у межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом, який затверджує Державна судова адміністрація України.

На рівні головного розпорядника бюджетних коштів ДСА України відкрито бюджетну програму 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів і працівників апаратів судів» за рахунок якої здійснюється виконання судових рішень, ухвалених на користь суддів.

Постановою КМУ від 03 серпня 2011 року №845 затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, який визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення (далі - Порядок).

Пункт 25 Порядку передбачає, що безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів за його платіжними дорученнями здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.

У разі наявності у боржника окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів з боржника (виконання рішень суду про стягнення коштів з боржника) здійснюється лише за цією бюджетною програмою. При цьому пункти 24-34 цього Порядку застосовуються лише щодо зазначеної бюджетної програми.

Судові рішення, які передбачають виплату на користь суддів коштів, здійснюється за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень на судів на користь суддів та працівників апаратів судів».

У Законі України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) визначена бюджетна програма 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів", головним розпорядником якої є Державна судова адміністрація.

Однак до ТУ ДСА України в Харківській області дана програма та відповідний кошторис не доведені і не можуть бути використані. Розпорядником коштів, передбачених зазначеною бюджетною програмою, відповідно до закону є Державна судова адміністрація України, яка є головним розпорядником бюджетних коштів.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2021 у справі №520/13219/2020 встановлено, що листом ТУ ДСА України у Харківській області повідомило позивача про те, що воно добровільно виконало рішення ХОАС від 09.11.2020 по справі №520/13219/2020 в частині, яка підлягала негайному виконанню та здійснило нарахування та виплату недоотриманої суддівської винагороди за квітень 2020 року.

Судом встановлено, що рішення Харківського окружного адміністративного суду №520/13219/2020 у іншій частині не виконано відповідачем.

У вказаній ухвалі суд прийшов до висновку, що виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.11.2020 в повному обсязі можливе лише після зміни способу і порядку виконання судового рішення шляхом стягнення з бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів і працівників апаратів судів», розпорядником бюджетних коштів якої є ДСА України.

Суд звертає увагу на те, що позивач звертався до відповідача з листом, в якому повідомляв вищевказані обставини та просив звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду, оскільки позивач як боржник за виконавчим листом не має такого права. Утім, державним виконавцем таке право реалізовано не було, зміна способу у порядку виконання рішення суду здійснена судом за заявою стягувача.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Приймаючи спірне рішення, відповідачем не проаналізовано причини невиконання рішення суду, при цьому накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного суду від 18 червня 2019 року у справі №826/721/16 (адміністративне провадження №К/9901/12499/18).

Відповідно до п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" (Заява N 4909/04, 10 лютого 2010 року) Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

Встановлених у справі обставин достатньо для прийняття рішення у справі, а тому інші аргументи позивача вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Розглянувши подані учасниками документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 9, 19, 139, 241-247, 250, 255, 287, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області (майдан Героїв Небесної Сотні, буд. 36, корпус 2, м. Харків, 61050, код ЄДРПОУ 26281249) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) (вул. Мироносицька, буд. 99-А3, м. Харків, 61023, код ЄДРПОУ 43315445), третя особа - Державна судова адміністрація України (вул. Липська, буд. 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795) про визнання дій протиправними та скасування постанови - задовольнити.

Скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Гука С.В. від 22.07.2021 ВП № 65260709 про накладення штрафу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності редакцією Кодексу адміністративного судочинства України від 15.12.2017.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 29 вересня 2021 року.

Суддя О.Г. Котеньов