Ухвала суду № 99971696, 29.09.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua

У Х В А Л А

про залишення адміністративного позову з урахуванням збільшення розміру позовних вимог без зміни підстав та предмету позову без руху

29 вересня 2021 року Справа № 480/5335/21

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Павлічек В.О., перевіривши в приміщенні суду в м. Суми матеріали адміністративного позову з урахуванням збільшення розміру позовних вимог без зміни підстав та предмету позову по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Сумської обласної прокуратури про стягнення середнього заробітку,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Сумської обласної прокуратури, в якому просить стягнути з Сумської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за не виплачену компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку за час вимушеного прогулу з 27.08.2012 року до 23.02.2015 року у розмірі 74 651,76 грн за 1938 днів за період з 28.02.2017 року до 17.06.2021 року з одноденного заробітку в сумі 38,76 грн, як визначено Верховним Судом.

Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що постановою Верховного суду від 24.02.2021 року скасовано рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2018 року у частині стягнення з прокуратури Сумської області на користь позивача компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за час вимушеного прогулу з 28 серпня 2012 року по 23 лютого 2015 року в розмірі 5975,47 грн, відмови у задоволенні вимог про стягнення компенсації за несвоєчасний розрахунок при звільненні в сумі 228048,09 грн. Ухвалено нове рішення у цій частині, яким адміністративний позов задоволено частково. Стягнуто з прокуратури Сумської області на користь ОСОБА_1 компенсацію за 93 дні невикористаної щорічної відпустки за період з 28 серпня 2012 року по 23 лютого 2015 року у розмірі 5086 грн 17 коп, а також стягнуто з прокуратури Сумської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 23227 грн. 56 коп. за період з 03 жовтня 2015 року до 28 лютого 2017 року. В іншій частині рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року залишено без змін. Оскільки з моменту звільнення і до цього часу, до заявлення адміністративного позову, Сумською обласною прокуратурою не проведено повного розрахунку зі звільненим, адже не виплачена компенсація за 93 дні невикористаної щорічної відпустки за період з 28 серпня 2012 року до 23.02.2015 року у розмірі 5086 грн 17 коп, що підтверджено постановою Верховного суду від 24.02.2021 року, на думку позивача, є потреба у захисті своїх прав в судовому порядку та в необхідності стягнення середнього заробітку за період з 28.02.2017 року до 17.06.2021 року за 1938 днів, тобто в сумі 74651 грн 76 коп.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження та встановлено строк відповідачу для подання відзиву та доказів, які наявні у відповідача, а також встановлено строк позивачу для подання відповіді на відзив, а відповідачу заперечення.

Представником відповідача було подано до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у зв`язку з пропущенням позивачем місячного строку звернення до суду, передбаченого ч. 5 ст. 122 КАС України. Клопотання обгрунтовується тим, що питання стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за не виплачену компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку за час вимушеного прогулу з 27.08.2012 до 23.02.2015 вже було предметом судового розгляду у справі № 818/1551/17 за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Сумської області, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України в Сумській області про стягнення коштів. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 28.02.2018, залишеного без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2018 позов ОСОБА_1 задоволено частково. На користь ОСОБА_1 з прокуратури Сумської області з відрахуванням необхідних податків і зборів стягнуто компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку за час вимушеного прогулу з 28.08.2012 по 23.02.2015 у сумі 5975,47 грн, а також в рахунок відшкодування моральної шкоди 2000 грн. За наслідками отримання 09.10.2018 за вхідним № 18876вх заяви позивача від 02.10.2018 та розгляду вищевказаної заяви, а також на виконання рішення суду у цій справі, яке набрало законної сили прокуратурою Сумської області платіжним дорученням від 24.10.2018 № 1635 ОСОБА_1 у добровільному порядку сплачено кошти в сумі 4810,26 грн. Ця сума складалась з компенсації за невикористану щорічну основну відпустку 5975,47 грн з відрахуванням обов`язкових податків і зборів (ПДФО у розмірі 18% - 1075,58 грн платіжне доручення № 1636 та військового збору у розмірі 1,5% - 89,63 грн платіжне доручення № 1637). Також платіжним дорученням від 24.10.2018 № 1639 ОСОБА_1 перераховано кошти у відшкодування моральної шкоди в сумі 2000 грн. У відповідності до виписки з розрахункового рахунку прокуратури Сумської області від 25.10.2018, кошти у вищевказаних сумах перераховано ОСОБА_1 на його картковий рахунок у АТ КБ «Приватбанк». Крім того про здійснення відповідних виплат ОСОБА_1 був повідомлений належним чином рекомендованим листом від 26.10.2018 за вихідним № 18-547вих18. Таким чином прокуратурою Сумської області ще у жовтні 2018 року, за наслідками вирішення спору щодо суми коштів, що підлягала до виплати здійснено повний та остаточний розрахунок із ОСОБА_1 у вигляді виплати йому компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за час вимушеного прогулу за період з 28.08.2012 по 23.02.2015 у сумі 5975,47 грн, із повідомленням позивача про здійснення таких виплат. Отже на думку відповідача, про факт здійснення із позивачем остаточного розрахунку ОСОБА_1 повинен був дізнатись принаймні з 26-27.11.2018 - у місячний строк з моменту направлення (отримання) обласною прокуратурою повідомлення (у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються протягом одного місяця з дня їх надходження - пункт 116 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270) чи з моменту фактичного зарахування на його картковий рахунок у АТ КБ "Приватбанк» коштів в сумі 4810,26 грн. - 25.10.2018 на виконання рішень суду у справі № 818/1551/17.

У зв`язку з поданням відповідачем клопотанням про залишення позовної заяви без розгляду, судом було направлено до позивача лист, в якому запропоновано ОСОБА_1 надати свої пояснення та заперечення щодо заявленого клопотання.

Позивачем було надано суду заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій просить поновити місячний строк звернення до суду за захистом своїх прав в зв`язку з поважними причинами його пропуску у справі N 480/5335/21. Заява мотивована тим, що факт повного розрахунку не можливо прийняти, адже перерахунок відповідачем здійснювався за рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 28.02.2018, яке позивачем було оскаржено до касаційної інстанції. При цьому за постановою Верховного суду від 24.02.2021 прийнято інші стягнення. Крім того після 24.02.2021 року позивачем вживались заходи до заміни сторони у виконавчому провадженні. Отже враховуючи пройдені судові процеси по заміні сторони, а також враховуючи постанову Кабінету Міністрів України по заходах протидії по боротьбі з корона вірусом, діяли певні обмеження та заборони, які перешкоджали у реалізації прав по захисту своїх прав в судовому порядку, на думку позивача, є поважними причинами по пропуску строків.

В подальшому позивачем було уточнено позовні вимоги шляхом подання адміністративного позову з урахуванням збільшення розміру позовних вимог без зміни підстав та предмету позову, в якому просить винести рішення, яким стягнути з Сумської обласної прокуратури на мою користь, з урахуванням збільшених позовних вимог, без зміни підстав та предмету позову, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за не виплачену компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку за час вимушеного прогулу з 27.08.2012 року до 23.02.2015 року у розмірі 509842 грн 84 коп за 1938 днів за період з 28.02.2017 року до 17.06.2021 року з одноденного заробітку в сумі 263,18 грн.

Дослідивши матеріали справи та адміністративний позов з урахуванням збільшення розміру позовних вимог без зміни підстав та предмету позову, суд зазначає наступне.

За правилами частини першої статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З аналізу зазначених положень процесуального закону слідує, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п`ята статті 122 КАС України).

У даній категорії справ законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.

При цьому суд враховує, що в постанові від 11.02.2021 року по справі № 240/532/20 Верховний Суд зазначив, що висновок суду апеляційної інстанції щодо обмеження права особи на звернення до суду з позовом про визнання протиправними дій щодо невиплати всіх сум, належних особі у день звільнення та стягнення компенсації за затримку повного розрахунку при звільненні місячним строком з дня проведення з ним остаточного розрахунку ґрунтується на правильному застосуванні судом статті 122 КАС України та не суперечить Рішенню Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року №4-рп/2012, яким розтлумачено статтю 233 КЗпП України у взаємозв`язку з положеннями статей 117, 237-1 цього Кодексу в аспекті неоднозначної судової практики розгляду трудових спорів у порядку цивільного судочинства. У зв`язку з цим Верховний Суд відступив від висновку щодо застосування частини першої статті 233 КЗпП України для обчислення строку звернення до адміністративного суду з вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, викладеному в постановах Верховного Суду від 30 січня 2019 року (справа №806/2164/16), від 11 лютого 2020 (справа №420/2934/19), від 13 березня 2019 року (справа №813/1001/17), одночасно погоджуючись з висновком щодо застосування частини п`ятої статті 122 КАС України у подібних правовідносинах, викладеному в постановах Верховного Суду від 04 грудня 2019 року (справа №815/2681/17) і від 22 січня 2020 року (справа №620/1982/19).

А відтак суд зазначає, що в даному випадку на вимоги про стягнення з Сумської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за не виплачену компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку за час вимушеного прогулу розповсюджується строк звернення до суду, визначений частиною 5 ст. 122 КАС України, який необхідно обраховувати з дня проведення остаточного розрахунку.

З матеріалів справи судом встановлено, що згідно з випискою банку від 25.10.2018 року, прокуратурою Сумської області було здійснено перерахунок на картковий рахунок позивача, самостійно зазначений ним у заяві від 02.10.2018 року (а.с. 70), грошових коштів у розмірі 4 810,26 грн (компенсація за невикористану щорічну основну відпустку з відрахуванням податків та зборів) та у розмірі 2 000,00 грн (моральна шкода). Даний факт також підтверджується платіжним дорученням від 24.10.2018 року (а.с. 71) та списком перерахувань в банк заробітної плати за жовтень 2018 року (а.с. 74), які були надані суду Сумською обласною прокуратурою на підтвердження виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.02.2018 по справі № 818/1551/17, залишеного без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2018. Про перерахування зазначених коштів, позивача було повідомлено листом прокуратури Сумської області від 26.10.2018 № 18-547вих18 (а.с. 73). Отже про розмір перерахованих коштів позивач дізнався в жовтні 2018 році, тобто фактично про порушення своїх прав позивач дізнався в жовтні 2018 року. При цьому, відповідно до штемпеля на конверті, адміністративний позов в первинній редакції, був відправлений позивачем засобами поштового зв`язку 17.06.2021 року.

А відтак суд зазначає, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду з адміністративним позовом в первинній редакції, та відповідно, з адміністративним позовом з урахуванням збільшення розміру позовних вимог без зміни підстав та предмету позову, встановлений ч. 5 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому суд вважає безпідставними посилання позивача, як на підставу поважності пропуску строку звернення до суду, оскарження рішень суду по справі № 818/1551/17 в касаційному порядку, оскільки перегляд рішень суду Верховним Судом ніяким чином не заважало позивачу вчасно звернутися до суду з даним позовом.

Також суд вважає необгрунтованими посилання позивача на постанову Кабінету Міністрів України по заходам протидії по боротьбі з корона вірусом (зазначено дослівно), оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (з наступними змінами), відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 було введено карантин та відповідні обмежувальні заходи лише з 12.03.2020.

Таким чином суд зазначає, що доводи викладені позивачем у клопотанні про поновлення строку звернення до суду, є безпідставними. В даному випадку позивачем було пропущено місячний строк звернення до суду з адміністративним позовом в первинній редакції, та відповідно, з адміністративним позовом з урахуванням збільшення розміру позовних вимог без зміни підстав та предмету позову, при цьому належних доказів поважності причин пропуску такого строку позивачем суду не надано.

За вказаних обставин, суд не знайшов підстав для задоволення заяви позивача про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом в первинній редакції та, відповідно, з адміністративним позовом з урахуванням збільшення розміру позовних вимог без зміни підстав та предмету позову.

Разом з тим, за приписами ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється за подання до суду, зокрема, позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Тобто, необхідною умовою розгляду судом позовної заяви або іншої заяви є сплата особою, яка звертається з цією заявою, судового збору у визначеному розмірі.

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.п. 3.1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема, за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908,00 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (11 350,00 грн.).

З матеріалів справи судом встановлено, що при поданні адміністративного позову в первинній редакції до суду, позивачем було заявлено вимогу майнового характеру про стягнення з Сумської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за не виплачену компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку за час вимушеного прогулу з 27.08.2012 року до 23.02.2015 року у розмірі 74 651,76 грн. за 1938 днів за період з 28.02.2017 року до 17.06.2021 року з одноденного заробітку в сумі 38,76 грн., за яку відповідно до фіскального чеку від 01.07.2021 року платіж № 1016003583 (АТ "Укрпошта") сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн. (а.с. 47), що відповідає вимогам п.п. 3.1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

При цьому з поданням адміністративного позову з урахуванням збільшення розміру позовних вимог без зміни підстав та предмету позову, розмір стягнення збільшився до 509 842,84 грн., а отже розмір судового збору, враховуючи приписи п.п. 3.1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в даному випадку становить 5 098,43 грн., тобто розмір судового збору, який необхідно сплатити позивачу збільшився на 4 190,43 грн.

За приписами ч. 13 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Враховуючи, що позивачем подано адміністративний позов в первинній редакції та, відповідно, адміністративний позов з урахуванням збільшення розміру позовних вимог без зміни підстав та предмету позову, з пропуском строку звернення до суду, а суд не знайшов підстав для задоволення клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду, а також те, що позивачем разом із адміністративним позовом з урахуванням збільшення розміру позовних вимог без зміни підстав та предмету позову не було надано суду докази доплати судового збору у розмірі 4 190,43 грн. та зазначені обставини встановлені судом після відкриття провадження у справі, суд вважає за необхідне на підставі ч. 13 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України залишити без руху адміністративний позов з урахуванням збільшення розміру позовних вимог без зміни підстав та предмету позову та надати позивачу строк для усунення недоліків адміністративного позову з урахуванням збільшення розміру позовних вимог без зміни підстав та предмету позову шляхом надання суду заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, у якій зазначити інші поважні причини пропуску строку звернення до суду та докази поважності причин пропуску такого строку, а також доказів сплати недоплаченої суми судового збору у розмірі 4 190,43 грн. Кошти повинні бути перераховані за наступними реквізитами:

- Рахунок - UA878999980313151206084018540

- Отримувач - ГУК Сум.обл/Сумська МТГ/22030101

- Банк отримувача - Казначейство України(ел. адм. подат.)

- Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37970404

- Найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050

- Наявність відомчої ознаки - "84" Окружні адміністративні суди.

Керуючись ст.ст. 169, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - відмовити.

Адміністративний позов з урахуванням збільшення розміру позовних вимог без зміни підстав та предмету позову ОСОБА_1 - залишити без руху.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.

Роз`яснити позивачу, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк, адміністративний позов з урахуванням збільшення розміру позовних вимог без зміни підстав та предмету позову буде повернутий протягом п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Копію даної ухвали направити особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя В.О. Павлічек