Ухвала суду № 99969652, 28.09.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

28 вересня 2021 року м. Ужгород№ 260/2114/21 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луцовича М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про залишення позовної заяви без розгляду, про витребування доказів по справі №260/2114/21, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

До суду надійшов відзив на позов, згідно якого, в прохальній частині, відповідач просить про залишення позовної заяви без розгляду, мотивуючи тим, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, передбачений ч.2 ст. 122 КАС України.

Також, у відзиві на позов відповідач заявив клопотання витребувати від Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Закарпатській області" первинні документи, де відображені відомості про нараховану та виплачену заробітну плату, положення про преміювання, накази про присвоєння премій та встановлених у довідці №33/27-43 від 07.05.2021 року надбавок.

Вирішуючи питання щодо пропуску строку звернення до суду позивачем з вказаним позовом, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення Верховного Суду від 17.12.2019 року у зразковій справі №160/8324/19 Державна установа "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Закарпатській області" видала довідку №33/27-43 від 07.05.2021 року.

Суд зауважує, що зверненню до відповідача із заявою про перерахунок пенсії передувало видача нової довідки Державна установа "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Закарпатській області" про розмір грошового забезпечення позивача за №33/27-43 від 07.05.2021 року.

Позивач з метою здійснення перерахунку його пенсії саме на підставі довідки від №33/27-43 від 07.05.2021 року, звернувся до відповідача з відповідною заявою.

Однак, листом від 27.05.2021 року відповідач відмовив позивачеві у перерахунку пенсії на підставі Довідки №33/27-43 від 07.05.2021 року. Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Таким чином, про порушення своїх прав позивач дізнався з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 27.05.2021 року про відмову щодо перерахунку пенсії на підставі оновленої Довідки.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак суд зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у практиці Європейського суду з прав людини. На думку Європейського суду з прав людини, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватного захисту від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника (параграфи 52, 56).

Отже, національне законодавство має тлумачитися таким чином, щоб результат тлумачення відповідав принципам справедливості, розумності та узгоджувався з положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція).

Протиправна невиплата пенсії або протиправне невідновлення виплати пенсії, що сталися з вини держави в особі її компетентних органів (зокрема, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства соціальної політики України, ПФУ), можуть бути віднесені до триваючих правопорушень, оскільки суб`єкт владних повноважень - відповідний орган ПФУ протягом певного проміжку часу ухиляється від виконання своїх зобов`язань (триваюча протиправна бездіяльність) або допускає протиправну поведінку (триваюча протиправна діяльність) стосовно пенсіонера, чим порушує його/її право на соціальних захист - пенсійне забезпечення.

Право на пенсію підпадає під сферу дії статті 1 Протоколу першого Конвенції, якщо за національним законодавством особа має обґрунтоване право на отримання виплат в рамках національної системи соціального забезпечення та якщо відповідні умови дотримано, органи влади не можуть відмовити у таких виплатах доти, доки виплати передбачено законодавством. Конституція України, Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» гарантує всім громадянам України, за певних умов, право на матеріальне забезпечення за рахунок трудових та соціальних пенсій.

Таким чином, право на пенсію в Україні підпадає під сферу дії статті 1 Першого протоколу Конвенції, оскільки за чинним законодавством України особа має обґрунтоване право на отримання виплат в рамках системи пенсійного забезпечення в Україні та якщо відповідні умови дотримано, органи влади не можуть відмовити в отриманні пенсії доти, доки право на пенсію передбачено чинним законодавством України.

Отже, в даному випадку особа має передбачене законом право на «автоматичний» перерахунок пенсії без власних зустрічних дій, і це право є абсолютним.

З огляду на викладене, суд приходить висновку, що у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду слід відмовити.

Згідно ч. 1 ст. 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Суд констатує, що питання щодо достовірності довідки №33/27-43 від 07.05.2021 року не є предметом розгляду в межах даної адміністративної справи, зокрема Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області відмовляючи позивачеві у перерахунку пенсії на підставі вказаної довідки не посилалося на недостовірність довідки., як на підставу повернення такої.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Також суд зауважує, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень не позбавлений можливості самостійно збирати та витребувати необхідні докази. Відповідач, як суб`єкт владних повноважень не довів належними та допустимими доказами неможливості самостійно витребувати та надати зазначені докази.

З огляду на вище викладене суд приходить висновку, що в задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів слід відмовити.

Керуючись ст. 241, ч. 3 ст. 243, 256, 294, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні клопотань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про залишення позовної заяви без розгляду, про витребування доказів по справі №260/2114/21 - відмовити.

2. Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку визначеному ст. 256 КАС України.

СуддяМ.М. Луцович