Ухвала суду № 99966349, 28.09.2021, Сватівський районний суд Луганської області

Справа № 428/4441/20

УХВАЛА

іменем України

28 вересня 2021 року м.Сватове

Сватівський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді – Реки А.С.,

за участі секретаря судового засідання Філіпенко А.С.,

розглянувши у підготовчому відкритому судовому залі суду м. Сватове Луганської області цивільну справу за позовом Селянського (фермерського) господарства «Крісті» до ОСОБА_1 , третя особа: Селянське (фермерське) господарство «Світанок» про визнання договору оренди землі поновленим та визнання недійсним договору оренди землі,

за участі представників позивача – адвокатів Будника М.В., Малика Д.О.,

представника відповідача – адвоката Лісечка О.С.,

представника третьої особи – адвоката Акіньшина Д.В.,-

Встановив:

В провадженні Сватівського районного суду Луганської області перебуває цивільна справа за позовом Селянського (фермерського) господарства «Крісті» до ОСОБА_1 , третя особа: Селянське (фермерське) господарство «Світанок» про визнання договору оренди землі поновленим та визнання недійсним договору оренди землі.

Як вбачається із заявлених позовних вимог, представник позивача – адвокат Будник М.В. просить суд: визнати поновленим договір оренди земельної ділянки пай № НОМЕР_1 , площею 6,0195 га, кадастровий номер 4424084000:07:005:0016 від 14 лютого 2014 року, зареєстрований реєстраційною службою Сватівського районного управління юстиції, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис від 20 лютого 2014 року за № 4735801, укладений між Селянським (фермерським) господарством «Крісті» та ОСОБА_2 строком на 7 (сім) років; визнати недійсним договір оренди від 26 березня 2020 року земельної ділянки пай № НОМЕР_1 , площею 6,0195 га, кадастровий номер 4424084000:07:005:0016, укладений між ОСОБА_1 та Селянським (фермерським) господарством «Світанок» строком на 10 (десять) років, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 06 квітня 2020 року.

03 червня 2021 року через канцелярію Сватівського районного суду Луганської області від представника позивача – адвоката Будника М.В. надійшла заява про зміну предмету позову, в якій представник позивача – адвокат Будник М.В. просить: визнати укладеною додаткову угоду від 10 січня 2019 року до договору оренди земельної ділянки пай № НОМЕР_1 , площею 6,0195 га, кадастровий номер 4424084000:07:005:0016 від 14 лютого 2014 року, зареєстрований реєстраційною службою Сватівського районного управління юстиції, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис від 20 лютого 2014 року за № 4735801, укладений між Селянським (фермерським) господарством «Крісті» та ОСОБА_2 строком на 7 (сім) років; визнати недійсним договір оренди від 26 березня 2020 року земельної ділянки пай № НОМЕР_1 , площею 6,0195 га, кадастровий номер 4424084000:07:005:0016, укладений між ОСОБА_1 та Селянським (фермерським) господарством «Світанок» строком на 10 (десять) років, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 06 квітня 2020 року.

В підготовчому судовому засіданні представник позивача – адвокат Будник М.В. наполягав на задоволенні заяви та просив прийняти до провадження заяву про зміну предмета позову.

Представник позивача – адвокат Малик Д.О. підтримав заяву та просив її задовольнити.

Інші учасники процесу залишили вирішення питання на розсуд суду.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.

Частиною першою ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з положеннями частин першої та другої ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Тобто, позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, а відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Слід зазначити, що відповідач за своєю суттю є особою, яка за позовною заявою позивача притягається до відповідальності за порушення чи оспорювання прав та охоронюваних законом інтересів, а також у передбачених законом випадках, й інші особи, на адресу яких спрямована вимога позивача, яка знайшла своє аргументування та вираження у відповідній позовній заяві, тобто між позивачем та відповідачем має існувати правовий зв`язок щодо предмету позову, обумовлений певними цивільними правовідносинами.

Згідно зі ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Отже, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Відповідно до правил ст. 189 ЦПК України, одним із завдань підготовчого судового засідання є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу.

Згідно ч. 1-3 ст. 49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Таким чином, законодавцем передбачено право судді під час підготовчого засідання заслухати уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглянути відповідні заяви (п. 3 ч. 2 ст. 197 ЦПК України). Таке уточнення може стосуватися уточнень раніше заявлених вимог без зміни їх суті (помилки в датах, прізвищах, неточність формулювання). Однак, з огляду на права, надані сторонам процесуальним законом фундаментально відносно тексту позову, позивач може: збільшувати/зменшувати розмір позовних вимог, змінити підставу або предмету позову. І цей перелік є вичерпним.

Враховуючи, що звертаючись до суду із заявою про зміну предмета позову, представник позивача - адвокат Будник М.В. підставу позову залишає незмінною, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 49 ЦПК України та підготовче провадження у вказаній справі не закінчено, справа до судового розгляду по суті не призначена, суд приходить до висновку про прийняття заяви про зміну предмета позову, подану в межах розгляду цивільної справи за позовом Селянського (фермерського) господарства «Крісті» до ОСОБА_1 , третя особа: Селянське (фермерське) господарство «Світанок» про визнання договору оренди землі поновленим та визнання недійсним договору оренди землі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 197, 260, 261 ЦПК України, суд,-

Ухвалив:

Прийняти до провадження заяву про зміну предмету позову, подану представником позивача – адвокатом Будником М.В. в межах розгляду цивільної справи за позовом Селянського (фермерського) господарства «Крісті» до ОСОБА_1 , третя особа: Селянське (фермерське) господарство «Світанок» про визнання договору оренди землі поновленим та визнання недійсним договору оренди землі.

Встановити строк для подання відповідачем відзиву на заяву про зміну предмету позову протягом 15 днів з дня вручення ухвали. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам частини третьої - п`ятої ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України, в якій позивач викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень і мотиви їх визнання або відхилення.

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке має відповідати вимогам частини третьої - п`ятої ст.178 ЦПК України, в якому відповідач викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.

Запропонувати третій особі надати пояснення щодо позову, які повинні відповідати правилам, встановленим частинами третьою - шостою статті 178 цього Кодексу, строком у п`ять днів з дня вручення ухвали.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено 29 вересня 2021 року.

Суддя А.С. Река