Рішення № 99966319, 29.09.2021, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 29.09.2021

ЄУ № 942/1034/21

Провадження №2-а/942/19/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2021 року, Новопсковський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Чалого А.В.,

за участю секретаря судового засідання Войтенко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №1 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Загоровського Юрія Володимировича про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2021 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування вимог зазначив, що 10.07.2021 відповідачем був протиправно, безпідставно та необґрунтовано зупинений транспортний засіб, в якому знаходився позивач, який був звинувачений у порушенні швидкісного режиму. Після цього, відповідач надав позивачу повідомлення про запрошення до підрозділу поліції на 10 годину ранку 11.07.2021, але позивач заявив, що за такий термін не зможе знайти адвоката та підготуватись до розгляду справи, оскільки таке повідомлення має бути вручене не пізніш як за три доби до розгляду справи. Позивач зазначає, що вказане повідомлення складено з порушенням вимог чинного законодавства, а також з порушенням строків вручення, а тому таке повідомлення не має юридичного значення та не породжує правових наслідків для позивача. Крім того, позивач посилається на те, що відповідачем порушено вимоги ст. 258 КУпАП щодо обов`язку скласти протокол про адміністративне правопорушення у разі незгоди особи з вчиненим правопорушенням. Позивач ОСОБА_1 вказує, що в оскаржуваній постанові відповідач зазначив неправдиві відомості, а саме – 11.07.2021 11:22:13/м. Сєвєродонецьк вулиця Об`їзна парк Фієста/ водій, керуючи тз рухався зі швидкістю 104 км/год в межах населеного пункту позначеного дз 5.45 «Початок населеного пункту» при дозволеній 50 км/год. Швидкість вимірювались за допомогою технічного приладу TRUCAM II LTI 20/20 ТС 008379 похибка – 2 км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР – Перевищення водіями Т/З встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на 50 км/год. Разом з тим, позивач 11.07.2021 взагалі не був у м. Сєвєродонецьку. Позивач зазначає, що відповідач склав постанову без дотримання вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення та визначеним Законом України «Про виконавче провадження» імперативним вимогам до виконавчого документу, зокрема не зазначив в оскаржуваній постанові реєстраційний номер облікової картки платника податків або серії та номер паспорту позивача; резолютивну частину рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; дату набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); строк пред`явлення рішення до виконання, та порушив норми Конституції України та правовий порядок в Україні, що привело до незаконного стягнення з позивача штрафу за адміністративні правопорушення, які позивач не вчиняв.

Позивач вважає незаконним використання відповідачем технічного приладу TRUCAM II LTI 20/20 ТС 008379, оскільки в матеріалах справи відсутні докази законності та правомірності отримання відповідачем та використання вказаного технічного приладу у встановленому законом порядку, без наявності яких використання відповідачем даних технічного приладу є незаконним, відсутні докази про сертифікацію технічного приладу у встановленому законом порядку, докази про повірку технічного приладу в межах встановленого законом міжповірочного інтервалу технічного приладу, докази про обов`язкову державну експертизу у сфері криптографічного захисту інформації технічного приладу.

Посилаючись на вказані обставини, а також на порушення відповідачем громадянських та процесуальних прав, позивач просив суд скасувати постанову серії ЕАН №4472139 від 11.07.2021 про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, у вигляді штрафу 1700 гривень, як незаконну та винесену всупереч порядку, встановленому законом, за адміністративне правопорушення, яке позивач не вчиняв, та закрити провадження в цій адміністративній справі на підставі ч.ч. 1,2 ст. 7 КУпАП, п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України.

Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 12.08.2021 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 17.08.2021.

17.08.2021 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити у їх задоволенні. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що 10.07.2021 позивач порушив п.12.4 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 122 КУпАП, оскільки керуючи транспортним засобом Skoda SuperB, номерний знак НОМЕР_1 , при дозволеній швидкості руху 50 км/год, рухався в межах населеного пункту, позначеного дорожнім знаком 5.45 «Початок населеного пункту» зі швидкістю 104 км/год, яка зафіксована за допомогою технічного приладу LTI 20/20 TRUCAM II ТС008379. Доказів, які б спростовували правильність здійснених технічним засобом вимірювань швидкості позивачем не надано.

17.08.2021 розгляд справи відкладений до 27.08.2021 за клопотанням позивача.

27.08.2021 розгляд справи перенесений до 29.09.2021, у зв`язку з перебуванням головуючого по справі у щорічній основній відпустці.

В судове засідання позивач не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у відзив на позов просив суд розглянути справу без його участі.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши їх у сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11.07.2021 інспектором роти №1 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Загоровським Ю.В. відносно ОСОБА_1 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №4472139 за ч. 4 ст. 122 КУпАП, згідно якої 11.07.2021 об 11:32:13 в м. Сєвєродонецьк, вул. Об`їзна-парк Фієста, водій керуючи тз рухався зі швидкістю 104 км/год в межах населеного пункту, позначеного д.з. 5.45 «Початок населеного пункту» при дозволеній 50 км/год. Швидкість вимірювалась за допомогою технічного приладу TRUCAM II LTI 20/20 ТС 008379, похибка 2 км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР – перевищення водіями т/з встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на 50 км/год, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 122 КУпАП. До ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1700,00 грн.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути притягнутий заходам адміністративного примусу у зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах і в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Проаналізувавши надану позивачем копію постанови серії ЕАН №4472139 від 11.07.2021 про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП, суд вважає встановленим, що оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 1700,00 грн. була винесена вищевказаним суб`єктом владних повноважень – інспектором роти №1 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Загоровським Ю.В.

Зазначена постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб`єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач надав суду у якості доказів копію експертного висновку №04/05/02-3562 від 24.12.2020 програмного забезпечення «Share ViewII v.2.2.2.23091», копію експертного висновку №04/05/02-3561 від 24.12.2020 програмного забезпечення «TruCAM II Clip Viwer v2.0.5.1», копію експертного висновку №04/05/02-3560 від 24.12.2020 лазерного вимірювача швидкості транспортних засобів LTI 20/20 TruCAM II, копію листа ДП «Укрметртестстандарт» № 28-10/139 від 21.14.2020 щодо надання роз`яснень про використання вимірювачів швидкості LTI 20/20 TruCAM II, копії сертифікатів відповідності на вимірювач швидкості LTI 20/20 TruCAM II, оптичний диск DVD-R з відеозаписом подій, скріншоти з відеозапису події правопорушення із зазначенням дати «10/07/2021» та часу «08:01:22».

Разом з тим, суд зауважує, що за змістом постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №4472139 – водій скоїв правопорушення «11.07.2021 об 11:32:13», проте жодного доказу наявності будь-яких фактичних даних, на основі яких працівник поліції встановив наявність чи відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення саме 11.07.2021 об 11:32:13 суду не надано.

Отже, єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм правил дорожнього руху. Проте зазначена постанова є предметом оскарження, тому остання не може розглядатися як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.

Таким чином, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять доказів того, що 11.07.2021 позивач вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 122 КУпАП, крім того постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення 10.07.2021 адміністративного правопорушення за ч.4 ст. 122 КУпАП в матеріалах справи відсутня.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, проте відповідач до суду доказів правомірності вищевказаної оскаржуваної постанови не надав.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Юридична природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосуванням державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

У пункті 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000 року).

Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правовій презумпції, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

З урахуванням цього, при вирішенні даної справи суд виходить з принципу презумпції невинуватості особи, яка притягається до відповідальності.

В силу вимог п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається в першу чергу на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»). Всі ці обставини слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У справах «Нечипорчук і Йонкало проти України» (рішення від 21.04.2011 року) та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» (рішення від 06.12.1998 року) Європейський суд з прав людини наголосив, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи поза розумним сумнівом і така доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (п. 150 та 253 рішень відповідно).

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З огляду на вказане, суд приймає до уваги викладені обставини справи зазначені в позовній заяві, будь-яких відомостей, які б спростовували зазначені позивачем обставини у суду відсутні, а відповідачем надані не були.

Таким чином, суд вважає, що відповідач не виконав вимог ч. 2 ст.77 КАС України та не довів правомірності прийнятого ним рішення відносно ОСОБА_1 , у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що постанова відповідача підлягає скасуванню як незаконна, а вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує, що згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тобто, якщо відповідачем у справі виступала посадова чи службова особа, то судові витрати стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, в якому працює ця особа. При цьому залучення такого суб`єкта владних повноважень до участі у справі в якості окремого учасника не вимагається.

Позивачем був сплачений судовий збір в сумі 454,00 грн. за вимогу про скасування оскаржуваної постанови, що підтверджується квитанцією про сплату №95906 від 06.08.2021. Таким чином, враховуючи факт задоволення позовних вимог, вказану суму судового збору слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.

Керуючись ст. ст. 2, 8, 9, 72-77, 139, 241-246, 271, 272, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора роти №1 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Загоровського Юрія Володимировича про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову інспектора роти №1 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Загоровського Юрія Володимировича у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН №4472139 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 122 КУпАП закрити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні шляхом безспірного списання вказаної суми із рахунку Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048, код 40108646) у Державній казначейській службі України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Новопсковський районний суд Луганської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: інспектор взводу №1 роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Загоровський Юрій Володимирович, адреса: вул. Штейгерська, 8, м. Лисичанськ, Луганська область.

Головуючий суддя: А.В. Чалий