Ухвала суду № 99965489, 29.09.2021, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/1834/21

№ 2-ві/183/5/21

У Х В А Л А

29 вересня 2021 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря судового засідання Устименко М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Городецького Дмитра Ілліча, у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Сетам» про стягнення заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

в с т а н о в и в:

22 вересня 2021 року канцелярією Новомосковського міськрайонного суду зареєстровано заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Городецького Д.І..

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 вересня 2021 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Сетам» про стягнення заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні передано до канцелярії суду для визначення у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України судді, який буде розглядати питання про відвід.

Протоколом автоматизованого розподілу від 24 вересня 2021 року заява передана на розгляд судді Сороки О.В.

В обґрунтування своєї заяви позивач посилається на те, що суддею під час судового засідання 16.09.2021 року:

- задавалися запитання, що містять частину відповідей і не передбачають іншої відповіді;

- не до кінця дослуховувалися відповіді свідка (позивача) на поставлені питання;

- знімалися запитання представника позивача до свідка (позивача) без зазначенням підстав;

- покладалися обов`язки відповідати на запитання представника відповідача, в той час, коли зазначені запитання не могли задаватися свідку;

- допущення судом заяви свідка, як доказу при фактичній невідповідності такої заяви вимогам ст. 93 ЦПК України.

Позивач ОСОБА_1 у заяві про відвід також зазначає, що їй стало зрозумілим, що суддя у даній справі визначив свою позицію і вважає, що вимоги є необґрунтованими, незважаючи на те, що судом не досліджувалися докази та не оцінював їх за власним внутрішнім переконанням. В той же час, суд не може нав`язувати їй власну думку та обмежувати її у доказуванні обставин, що заявлені нею як підстава позову.

Зазначені обставини є такими, що викликають сумнів в неупередженості та об`єктивності судді.

У відповідності до ч. 7 ст.40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.

Згідно ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Розглянувши подану заяву, суд дійшов до наступного висновку.

Так, у відповідності ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу у цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Встановлено, що в провадженні судді Городецького Д.І. перебуває вищевказана цивільна справа, провадження в якій відкрито 26 березня 2021 року.

Розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судовому засіданні, яке було призначено на 16 вересня 2021 року, позивач була допитана в якості свідка.

Як зазначає сама позивач, їй стало зрозумілим, що суддя у даній справі визначив свою позицію і вважає, що вимоги є необґрунтованими, незважаючи на те, що судом не досліджувалися докази та не оцінював їх за власним внутрішнім переконанням. В той же час, суд не може нав`язувати їй власну думку та обмежувати її у доказуванні обставин, що заявлені нею як підстава позову.

Встановлені обставини, а саме думка позивача про те, що суддя у даній справі визначив свою позицію і вважає позовні вимоги необґрунтованими, а також, порушення норм цивільного-процесуального законодавства, які на думку позивача допущені суддею, не є підставою для відводу судді Городецького Д.І.

Згідно ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненим законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

17 липня 1997 року Україна ратифікувала Конвенцію і Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов`язковість рішень Європейського суду з прав людини, які стосуються тлумачення та застосування норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Згідно із ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Відповідно до положень ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори» від 22 грудня 1993 року, міжнародні договори, згода на обов`язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Передбачено також, що коли міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору. Щодо безсторонності суду при розгляді справ, Європейський суд з прав людини висуває дві вимоги: по-перше, бути суб`єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи, по-друге, бути об`єктивно безстороннім - тобто суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву стосовно його безсторонності. Щоб задовольнити ці вимоги, суд повинен відповідати суб`єктивному і об`єктивному тесту: безсторонність для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися суб`єктивним тестом, тобто на підставі особистого переконання окремого судді в даній справі, і за об`єктивним тестом, тобто з`ясування, чи має суддя гарантії, достатні для виключення будь-якого законного сумніву стосовно його безсторонності.

Об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Однією з процесуальних форм забезпечення об`єктивності та неупередженості судового розгляду є гарантоване законом право відводу у визначених законом випадках.

Слід зазначити, що ЄСПЛ встановив два аспекти «неупередженості»: по-перше, суддя повинен бути суб`єктивно вільний від особистих упереджень або пристрасті, по-друге, він повинен бути об`єктивно неупереджений, тобто гарантовано виключати будь-які обґрунтовані сумніви щодо цього. У контексті об`єктивного критерію окремо ЄСПЛ відзначає поведінку суддів, а саме необхідно визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Поряд з цим, відповідно до вимог ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного суду від 03 липня 2019 року у справі № 826/14033/17.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що доводи позивача, викладені у її заяві про відвід судді Городецького Д.І., не можуть бути розцінені судом, як обставина, що викликає сумнів в неупередженості або об`єктивності судді, являються її думкою та припущеннями, які суд розцінює, як незгоду з прийнятими суддею процесуальними рішеннями у цивільній справі, а тому у задоволенні заяви слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 36, 40, 260 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Відмовити позивачу ОСОБА_1 у задоволенні заяви про відвід судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Городецького Дмитра Ілліча у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Сетам» про стягнення заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В.Сорока