Вирок № 99965320, 29.09.2021, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

202/5750/21

1-кп/202/461/2021

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2021 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська в складі:

головуючого-судді Волошина Є.В.,

за участю секретаря Хвостенко К.Ю.,

прокурора Кравцова А.С.,

представник потерпілого Попович І.Б.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Бойко Н.О.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні Індустріального районного суду м.Дніпропетровська кримінальне провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017042630000089 від 27 червня 2017 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м.Дніпрі, громадянина України, маючого середню технічну освіту, працевлаштованого директором товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро Агротехніка Плюс», одружений, маючого на утриманні неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до обвинувального акта, рішенням №1 Засновника (Учасника) від 11.07.2013 ОСОБА_1 обрано на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро Агротехніка Плюс» (ідентифікаційний код юридичної особи 38835008), зареєстрованого 11.07.2013 за адресою: 49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Харківська, будинок 3, приміщення 5.

Відповідно до п.6.3 Статуту виконавчим органом Товариства є директор. Директор призначається Учасником безстроково. Директор вирішує усі питання діяльності Товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції Учасника. Директор має право без довіреності виконувати дії від імені Товариства.

Відповідно до п.6.4. статуту ТОВ «Дніпро Агротехніка Плюс», Директор у межах своєї компетенції: а) представляє без довіреності Товариство у відносинах зі всіма без виключення державними органами, підприємствами організаціями всіх форм власності, з фізичними особами; б) здійснює оперативне керівництво поточною діяльністю Товариства в межах повноважень та прав, наданих йому цим Статутом; в) укладає та підписує від імені Товариства господарські та інші договори (угоди, контракти), виступає розпорядником його коштів та майна; г) видає з урахуванням обмежень, встановлених цим Статутом, довіреності на право вчинення дій від імені Товариства та представлення його інтересів; д) приймає на роботу та звільняє з неї працівників Товариства, застосовує щодо них заохочення та стягнення; е) визначає сферу компетенції, права і відповідальність працівників Товариства з урахуванням обмежень, встановлених цим Статутом; ж) вирішує всі інші питання, не віднесені до компетенції інших органів Товариства.

Таким чином, ОСОБА_1 наділений адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями та у відповідності до ч.3 ст.18 та примітки 1 до ст.364 КК України є службовою особою.

Приблизно в липні місяці 2016 року, у ОСОБА_1 , виник злочинний умисел на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання своїм службовим становищем, а саме грошовими коштами територіальної громади м.Дніпра.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами територіальної громади м.Дніпра шляхом зловживання службовим становищем, ОСОБА_1 , будучи службовою особою – директором ТОВ «Дніпро Агротехніка Плюс», діючи умисно, 22.07.2016 уклав з відділом комунального господарства Індустріальної районної в м.Дніпрі ради договір №220716 про виконання робіт щодо проведення капітального ремонту Воїнського меморіалу по вул. Янтарній у м. Дніпро, який в дійсності не мав наміру виконувати в повному обсязі та належним чином.

16.08.2016 відповідно до п.2.2 договору №220716 та на підставі платіжного доручення №128 від 08.08.2016 Відділом комунального господарства Індустріальної районної у м. Дніпрі ради із розрахункового рахунку на рахунок ТОВ «Дніпро Агротехніка Плюс» № НОМЕР_1 , відкритого у АТ КБ «ПриватБанк», перераховано грошові кошти у якості передплати 30% у сумі 139 882,08 грн.

В подальшому, ОСОБА_1 , достовірно знаючи, що роботи з ремонту Воїнського меморіалу по вул. Янтарній в м.Дніпрі відповідно до договору №220716 виконано не в повному обсязі, діючи умисно, у власних інтересах, використовуючи своє службове становище та надані йому службові повноваження, у невстановлений день та час, але не пізніше 07.12.2016, надав представнику відділу комунального господарства Індустріальної районної в м.Дніпрі ради Акт №5 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2016 року, в якому зазначено дані про виконання договору в повному обсязі.

20.12.2016 на підставі Акту №5 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2016 року та платіжного доручення №159 від 07.12.2016 на рахунок ТОВ «Дніпро Агротехніка Плюс» № НОМЕР_1 , відкритого в АТ КБ «ПриватБанк», Відділом комунального господарства Індустріальної районної у місті Дніпро ради перераховано грошові кошти у сумі 326 391,52 грн.

Таким чином, в період з 16.08.2016 по 20.12.2016 на розрахунковий рахунок ТОВ «Дніпро Агротехніка Плюс» перераховано грошові кошти на загальну суму 466 273,60 грн. в рахунок оплати вартості наданих послуг за договором №220716 від 22.07.2016.

Відповідно до висновку судового експерта №3803-17 від 20.03.2018, за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи по виконанню обсягів і вартості будівельних робіт із капітального ремонту Військового меморіалу по вул. Янтарна в м. Дніпро різниця між вартістю фактично виконаних робіт з капітального ремонту Військового меморіалу по вул. Янтарній у м.Дніпрі та вартістю, вказаною в акті №5 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2016 року від 06.10.2016 року без урахування вартості озеленення складає: 36 469, 10 грн. (тридцять шість тисяч чотириста шістдесят дев`ять грн. 10 коп.).

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи службовою особою, керуючись корисливим мотивом, реалізуючи злочинний умисел на заволодіння чужим майном, зловживаючи своїм службовим становищем, заволодів чужим майном - грошовими коштами територіальної громади м. Дніпро у сумі 36 469, 10 грн.

Умисні дії ОСОБА_1 , які виразилися у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, кваліфікуються за ч.2 ст.191 КК України.

17 вересня 2021 року між прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Кравцовим А.С. та обвинуваченим ОСОБА_1 в порядку, передбаченому ст.ст.468,469,472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно із даною угодою, прокурор та обвинувачений ОСОБА_1 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.2 ст.191 КК України. Обвинувачений повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні і зобов`язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі пред`явленого обвинувачення у судовому провадженні. Сторони погоджуються на призначення наступного покарання ОСОБА_1 за ч.2 ст.191 КК України у виді 1 року обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій на строк 2 роки.

Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст.314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

У підготовчому судовому засіданні прокурор просив затвердити угоду про визнання винуватості оскільки вона не суперечить вимогам кримінального процесуального законодавства України і призначити обвинуваченому ОСОБА_1 узгоджену в угоді міру покарання.

Представник потерпілого у судовому засіданні надала згоду на укладання угоди, зазначивши, що обвинувачений шкоду, спричинену злочином, відшкодував.

Обвинувачений ОСОБА_1 також просив затвердити угоду про визнання винуватості і призначити узгоджену в ній міру покарання. При цьому ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України, за викладених в обвинувальному акті обставин.

Захисник обвинуваченого просив угоду про визнання винуватості затвердити, зазначивши, що вона відповідає вимогам КПК України, а її наслідки роз`яснені обвинуваченому.

Обвинуваченому ОСОБА_1 судом було роз`яснено та ним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є його відмова від здійснення прав, передбачених п.1 ч.4 ст.474 КПК України, а саме: права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, також усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження його права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а саме: можливість оскарження вироку лише з підстав призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами 5-7 статті 474 цього Кодексу, в тому числі - не роз`яснення наслідків укладення угоди.

Судом встановлено, що дана угода про визнання винуватості за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст.ст.468-470 КПК України, в тому числі - щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженої міри покарання, яка передбачена санкцією цієї статті.

Суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно зі ч.6 ст.474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом було встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, наявні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченим.

Ухвалюючи вирок на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст.94 КПК, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа.

Таким чином суд вважає доведеним вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України.

Узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, передбаченим КК України.

Міра покарання, яка узгоджена сторонами, є достатньою для виправлення та перевиховання обвинуваченого і відповідає загальним засадам призначення покарання. При призначені покарання враховано обставини, передбачені ст.66-67 КК України, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 є щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.

Відповідно до ст.67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 не встановлено.

Таким чином, за наслідками розгляду угоди в судовому засіданні під час підготовчого судового провадження, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, приходить до висновку про наявність підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про визнання винуватості між сторонами кримінального провадження: про призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України та ухвалення обвинувального вироку.

Питання щодо процесуальних витрат необхідно вирішити у відповідності до вимог ст.124 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.314,368,369,370,371,374,376,395,472,474,475 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 17 вересня 2021 року, укладену між прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Кравцовим Артемом Сергійовичем та обвинуваченим ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій на строк 2 (два) роки.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судові витрати у розмірі 16 016 гривень.

Вирок суду може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту проголошення, а особою, відносно якої винесено обвинувальний вирок, у той же строк з дня вручення копії вироку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Волошин Є.В.