Вирок № 99965045, 29.09.2021, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 192/1265/21

Провадження № 1-кп/175/150/21

Вирок

Іменем України

29 вересня 2021 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бровченка В.В.,

при секретареві Мельнику Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське кримінальне провадження № 12021046570000198 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Харків, громадянина України, з загальною середньою освітою, неодруженого, офіційно непрацюючого, проживаючого за місцем реєстрації по АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.4 ст.358 КК України,

встановив:

08 серпня 2021 року о 12:10 годині ОСОБА_1 , достовірно знаючи, що він жодного разу не отримував посвідчення водія на право керування транспортним засобом у порядку, визначеному «Положенням про порядок видачі посвідчення водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 року, і він не має права керування транспортними засобами, рухався на автомобілі по автомобільній дорозі Н-08 біля будинку № 5 по вул. Запорізьке шосе у с. Братське Дніпровського району Дніпропетровської області, де був зупинений працівниками управління патрульної поліції в Дніпропетровській області. Після цього, на законну вимогу працівників поліції надати для перевірки документи, які надають право на керування транспортним засобом, ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на використання завідомо підробленого документа, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, пред`явив працівникам поліції завідомо підроблене посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_1 , заповнене на ім`я ОСОБА_1 , бланк якого не відповідає за способами друку та спеціальними елементами захисту аналогічним бланкам посвідчень водія, що знаходяться в офіційному обігу на території України (зображення бланка посвідчення, а також персоналізована інформація у ньому, виготовлені способами термографічного друку за допомогою знакосинтезуючих пристроїв типу сублімаційного принтеру), тим самим використав завідомо підроблений документ.

Ці умисні дії ОСОБА_1 , які виразилися у використанні завідомо підробленого документа, прокурором кваліфіковані за ознаками кримінального проступку, відповідальність за вчинення якого передбачена ч.4 ст.358 КК України.

До обвинувального акта, в якому міститься клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, долучені письмова заява ОСОБА_1 , складена 31.08.2021 року у присутності захисника Мулька А.В., щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, зазначеними вище, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.

За результатами дослідження змісту відповідної заяви і матеріалів кримінального провадження № 12021046570000198, у суду не виникло сумнівів у тому, що ця заява обвинуваченого є усвідомленою, відповідає його внутрішній волі та процесуальна позиція сформувалася без будь-якого стороннього неправомірного впливу на нього.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу про вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами ч.2 ст.381 КПК України.

Згідно з ч.2 ст.382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом дізнання обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Так, установлені органом дізнання обставини не оспорюються учасниками судового провадження та суд не вбачає підстав ставити їх під сумнів і визнає їх доведеними, оскільки вони повністю узгоджуються з наданими суду матеріалами кримінального провадження № 12021046570000198.

Вищенаведені фактичні обставини «поза розумним сумнівом» достатньо доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого кримінального проступку за обставин, викладених у обвинувальному акті від 31 серпня 2021 року, і його умисні дії суд кваліфікує за ч.4 ст.358 КК України як використання завідомо підробленого документа.

При визначенні виду й міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного проступку, обставини справи та особу ОСОБА_1 , - уперше притягається до кримінальної відповідальності, за станом здоров`я придатний до військової служби та 05.02.2015 року взятий на військовий облік призовників, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставиною, що пом`якшує його покарання, суд визнає щиросердне каяття.

Обставин, що обтяжують покарання, суд не вбачає.

Згідно з ч.1 і ч.2 ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Виходячи з цих вимог закону і положень ст.ст.65-67 КК України, з урахуванням обставин справи і даних про особу обвинуваченого, суд вважає можливим призначити покарання у виді штрафу, передбаченого санкцією ч.4 ст.358 КК України.

Саме таке покарання, на переконання суду, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 і попередження вчинення кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.

Під час досудового розслідування ОСОБА_1 запобіжний захід не обирався.

Відповідно до ст.ст.122, 124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення експертизи, які складають 1201,34 грн. (а.к.п.12).

Долю речового доказу суд вирішує у відповідності зі ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.369, 374, 376 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.4 ст.358 КК України та піддати кримінальному покаранню у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 (ІПН невідомий) на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 1201 (одну тисячу двісті одну) гривень 34 копійки (отримувач - ГУК у Дн-кій обл/м.Дніпро/, ЄДРПОУ - 37988155, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), номер рахунку (IBAN) - UA438999980313020115000004569, код бюджетної класифікації - 24060300, призначення платежу - за експертизу № СЕ-19/104-21/25445-ДД від 13.08.2021 року, проведену Дніпропетровським НДЕКЦ МВС України).

Посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_1 - зберігати у опечатаному поліетиленовому пакеті експертної служби МВС № 5356366 на 18 аркуші кримінального провадження № 12021046570000198.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

На вирок сторонами може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду через Дніпропетровський районний суд протягом 30 діб з дня отримання його копії з урахуванням особливостей, передбачених ст.394 КПК України.

Суддя В.В. Бровченко