Рішення № 99963777, 23.09.2021, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/2147/19

2/703/1205/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2021 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Прилуцького В.О.

секретаря судового засідання Кочеткової І.В.

за участі:

представника позивача Сюкало Ю.П., ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Смілянської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення надмірно виплаченої субсидії,-

встановив:

23 травня 2019 року позивач звернувся в суд з позовом до відповідачки, посилаючись на те, що 13 листопада 2014 року відповідачка ОСОБА_2 звернулась до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Смілянської міської ради з заявою та декларацією про призначення житлової субсидії на період з жовтня 2015 року по квітень 2017 року. В декларації, як осіб, які зареєстровані у житловому приміщенні, нею було зазначено троє осіб. Рішенням від 09 листопада 2015 року відповідачу було призначено субсидію на період з жовтня 2015 року по квітень 2016 року та рішенням від 05 липня 2016 року за період з травня 2016 року по квітень 2017 року. Керуючись п. 14 Положення «Про порядок призначення житлових субсидій», позивачем самостійно здійснено розрахунок субсидії відповідачці на наступний період (12 місяців), як для господарств, які отримували субсидію у попередньому періоді, та рішеннями від т09 листопада 2015 року і 05 липня 2016 року відповідачці було призначено субсидію з жовтня 2015 року по квітень 2016 року та з травня 2016 року по квітень 2017 року.

Для перевірки інформації Управлінням було надіслано відповідні запити, на відповідь одного з них отримано довідку, відповідно до якої разом з ОСОБА_2 зареєстровано дві особи, а не як вона вказала у заяві три.

Оскільки відповідачка не повідомила позивача про зміни складу сім`ї, хоча зобов`язана була це зробити, позивач здійснив перерахунок субсидії за період з січня з 01 жовтня 2015 року по 30 квітеня 2017 року, за наслідками якого встановлено надміру виплачені суми субсидії у розмірі 12786 грн. 78 коп.

Вважаючи вказану суму надміру виплаченої субсидії майновою шкодою, позивач, посилаючись на ч.1 ст. 1166 ЦК України, як підставу позову, просив стягнути її та понесені судові витрати з відповідачки.

В судовому засіданні представники позивача, посилаючись на ч.1 ст. 1166 ЦК України, як на підставу позову, підтримали заявлені позовні вимоги та просили задоволити позов.

Заперечуючи проти позову відповідачка в судовому засіданні суду пояснила, що вона дійсно 13 листопада 2014 року зверталась до позивача з заявою та декларацією про призначення житлової субсидії на період з листопада 2014 року по квітень 2015 року на наступні послуги з газопостачання та електропостачання. В декларації, як осіб, які зареєстровані у житловому приміщенні, нею було зазначено трьох осіб, в тому числі і ОСОБА_3 .

Субсидію на період з 01 жовтня 2016 року по 30 квітня 2017 року позивач нарахував їй автоматично. При цьому не зобов`язував її надати будь-яких довідок, в тому числі і щодо зареєстрованих в будинку осіб.

Постановою КМУ №207 від 2 березня 2016 року «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання» та «Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру», а саме - розділом «Зняття з реєстрації місця проживання» - не передбачається згоди власника житла на таку реєстраційну дію.

Про те, що ОСОБА_3 знялась з реєстрації місця проживання, вона повідомляла неодноразово представника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Смілянської міської ради в усній формі та вказала про це у заяві та декларації від 30 травня 2017 року.

В судовому засіданні відповідачка заперечувала проти задоволення позовних вимог повністю, та, посилаючись на те, що позивачем не доведено складових частин для відшкодування збитків у відповідності з ч.1 ст. 1166 ЦК України.

Суд, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, всебічно та об`єктивно встановивши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно з ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ст. 81 ЦПК вказує на те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обовязків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У відповідності до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Як встановлено судом та не заперечувалося сторонами 13 листопада 2014 року відповідачка звернулась до позивача з заявою та декларацією про призначення житлової субсидії на період з листопада 2014 року по квітень 2015 року на послуги з газопостачання та електропостачання, за результатом розгляду якої Рішенням від 16 грудня 2014 року їй було призначено субсидію на вказаний період.

В подальшому, рішеннями від 09 листопада 2015 року та 05 липня 2016 року, на підставі п. 14 «Положення про порядок призначення житлових субсидій», затвердженого Постановою КМУ від 21 жовтня 1995 року № 848 (далі по тексту рішення Положення) як для господарств, які отримували субсидію у попередньому періоді, позивач самостійно призначив відповідачу субсидію з жовтня 2015 року по квітень 2017 року.

Відповідно до довідки виданої відділом державної реєстрації виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області № 468 від 02 квітня 2019 року, ОСОБА_3 була знята з реєстрації по АДРЕСА_1 – 15 серпня 2016 року.

Враховуючи, що відповідачка своєчасно не надала інформацію про те, що один з членів сім`ї знявся з реєстрації, позивачем був проведений перерахунок, та листом від 20 березня 2018 року відповідачці було запропоновано повернути кошти в сумі 12786 грн. 78 коп.

Згідно довідки позивача № 01-2000/07 від 07 травня 2019 року щодо надлишку нарахованої субсидії ОСОБА_2 за період з 01.10.16 по 30.04.2017 року відповідачці проводилися періодичні нарахування субсидії, яка за вказаний період становить 12786 грн. 78 коп., яку і просить позивач стягнути із відповідачки.

З цієї ж довідки вбачається, що за період з жовтня 2016 року по квітень 2017 року ОСОБА_2 нараховану субсидію на суму 13673 грн. 26 коп. (1328,79+2350,13+2355,61+2355,61+2355,61+2405,41+522,10). Якщо до вказаної суми додати дані 2 колонки то виходить, що ОСОБА_2 нараховану субсидію в сумі 14645 грн. 91 коп. (13673,26+145,82+36,21+128,46+662,16). Якщо від вказаної суми відняти дані 3 колонки то виходить, що ОСОБА_2 нараховану субсидію за період з 01.10.2016 п о 30.04.2017 в сумі 14447 грн. 64 коп. (14645,91-112,10).

Не дивлячись на те, що суд з урахуванням пояснень представників відповідача, звертав увагу представників позивача на вказану різницю в сумах, позивачем не надано ні пояснень ні уточнень цієї різниці, що унеможливлює прийняття судом вказаного розрахунку позивача як належного та допустимого доказу. А враховуючи те, що субсидія надається періодичними платежами, а остаточного помісячного розрахунку позивачем суду не надано – суд вважає, що позивачем не доведено суми надлишково нарахованої субсидії відповідачці, що унеможливлює її стягнення з останньої.

Сума надмірно перерахованої (виплаченої) субсидії є майном, збереженим без достатньої правової підстави. А тому на правовідносини з повернення цієї суми поширюються приписи глави 83 ЦК України та Положенням про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848, (далі - Положення), Порядком повернення коштів, надмірно виплачених за призначеними субсидіями, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 29 грудня 1997 року № 39/283/90/5, у редакції, чинній на час виникнення правовідносин (далі - Порядок).

У пункті 6 Положення передбачено, що субсидія призначається одному з членів домогосподарства, на якого відкрито особовий рахунок за місцем реєстрації, або особі, яка не зареєстрована, але фактично проживає у житловому приміщенні (будинку) на підставі договору найму (оренди) житла, і на яку відкрито особові рахунки із сплати житлово-комунальних послуг. В окремих випадках на підставі рішень районних, районних у містах Києві і Севастополі держадміністрацій та виконавчих органів міських і районних рад або утворенихними комісій та актів обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства субсидія може призначатися іншій особі, зареєстрованій у житловому приміщенні (будинку), а також індивідуальним забудовникам, будинки яких не прийняті в експлуатацію, але які сплачують вартість одержуваних житлово-комунальних послуг.

Відповідно до пункту 7 Положення субсидія розраховується виходячи з кількості зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб (осіб, які фактично проживають), яким нараховується плата за жилого-комунальні послуги, у тому числі осіб, призваних на строкову військову службу.

Пунктом 12 «Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій» для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року №848 (в редакції від 19 серпня 2017 року, яка діяла на час звернення відповідачки з заявою) (далі-Положення) передбачено, що субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг призначається на основі середньомісячного сукупного доходу осіб, зареєстрованих у житловому приміщенні. У відповідності до пункту 13 Положення, громадянин несе відповідальність за подані відомості про доходи, майно, що сплинули або могли вплинути на встановлення права на призначення субсидії та на визначення її розміру.

Відповідно до абз.9 п.14 Положення (у редакції постанови КМУ № 329 від 27 квітня 2018 року), після закінчення строку отримання житлової субсидії структурні підрозділи з питань соціального захисту населення самостійно здійснюють розрахунок житлової субсидії на наступний сезон для домогосподарств, які отримували житлову субсидію у попередньому сезоні (крім орендарів, внутрішньо переміщених осіб та осіб, які звертаються за призначенням житлової субсидії на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, а також домогосподарств, у яких кількість фактично проживаючих зареєстрованих осіб менша, ніж кількість зареєстрованих осіб).

Для цього структурні підрозділи з питань соціального захисту населення без звернення громадян збирають необхідну інформацію у порядку, передбаченому пунктом 14 цього Положення, і протягом 10 днів після отримання зазначеної інформації приймають рішення про призначення (відмову в призначенні) житлової субсидії та інформують про прийняте рішення громадян у порядку, визначеному пунктом 14 цього Положення.

Якщо інформацію, необхідну для проведення автоматичного розрахунку житлової субсидії, отримати неможливо внаслідок помилки в персональних даних особи, виявленої під час обміну інформацією із суб`єктами надання інформації, визначеними у пункті 14 цього Положення, структурний підрозділ з питань соціального захисту населення рекомендованим листом повідомляє громадянину про необхідність виправлення помилки і проводить розрахунок житлової субсидії протягом 10 днів після подання ним оновлених даних та отримання необхідної інформації.

Представники позивача в судовому засіданні суду пояснили, що при призначенні субсидії на період з 1 жовтня 2016 року по 30 квітня 2017 року, позивачем не було враховано інформації щодо осіб, які були зареєстровані за адресою відповідачки. З вимогою до відповідачки про надання такої довідки позивач не звертався.

Суд при розгляді цієї справи враховує рішення Європейського Суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року в справі Рисовський проти України щодо принципів застосування статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, щодо необхідності додержання принципу належного урядування при втручанні держави у право особи на мирне володіння своїм майном.

Європейський суд з прав людини вказує, що принцип належного урядування, як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. З іншого боку, потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справі Рисовський проти України, заява № 29979/04, від 20 жовтня 2011 року).

Доводи представників позивача, що відповідачка була зобов`язана повідомити позивача про зміни у складі членів своєї сім`ї, суд оцінює критично оскільки збирання необхідної інформації для здійснення розрахунку житлової субсидії на наступний період для домогосподарств, які отримували житлову субсидію у попередньому сезоні, є обов`язком позивача, оскільки саме на нього покладається обов`язок належного урядування.

Позивач, звертаючись з даним позовом, посилався як на підставу позову на завдання йому протиправним діями Відповідачки майнової шкоди, відшкодування якої регулюються положеннями Глави 82 ЦК України «Відшкодування шкоди», з посиланням на ст. 1166 ЦК України.

Вимагаючи відшкодування збитків у відповідності з ч.1 ст. 1166 ЦК України, позивач має довести: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди; вина заподіювача шкоди, за винятком випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Однак ні позовна заява, ні додані до позовної заяви докази не доводять протиправної поведінки Відповідачки ОСОБА_2 , враховуючи положення нормативних документів, що зазначені вище.

Таким чином, звертаючись до суду з позовом, позивач обрав неналежний спосіб захисту порушених прав. При цьому, визначаючись із характером існуючих правовідносин, суд не вправі самостійно змінювати підстави позову, оскільки відповідно до положень цивільного процесуального законодавства України це є виключним правом позивача. Таким чином позов до задоволення не підлягає.

Оскільки позовні вимоги до задоволення не підлягають, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, судовий збір не підлягає до стягнення з відповідачки.

Керуючись ст.263-265,268,272,273 ЦПК України,-

вирішив:

У позові Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Смілянської міської ради (20700, Черкаська область, м.Сміла, вул.М.Дорошенка, 4, ЄДРПОУ 03195791) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду виготовлено 29 вересня 2021 року.

Головуючий: В. О. Прилуцький