Рішення № 9996370, 10.06.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.06.10р.Справа № 25/85-10 За позовом Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі", м. Дніпропетровськ

до Комунального підприємства Дніпропетровської міської ради "Жилсервіс-3",

м. Дніпропетровськ

про стягнення 173 419,04 грн.

Суддя Чередко А.Є.

Представники:

Від позивача: Іщенко Ю.С. дов. № 1303 від 27.08.2009р.

Від відповідача: Стрельніков Є.А., дор. № 1-д від 28.04.2009р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 169 526,70 грн. та пені у розмірі 3 892,34 грн. за договором № 040137 про постачання теплової енергії від 01.12.2007р.

Позовні вимоги обгрунтовані посиланням на не виконання відповідачем своїх грошових зобов’язань по оплаті спожитої теплової енергії за договором № 040137 про постачання теплової енергії від 01.12.2007р. та ст.ст. 525, 526 ЦК України.

Відповідач проти задоволення позову заперечує з тих підстав, що позивачем не доведено належними доказами факту споживання теплової енергії у обсязі зазначеній у позові; відсутність у позивача поточного рахунку зі спеціальним режимом використання, на який повинні надходити кошти в оплату поставленої теплової енергії, що унеможливило виконання відповідачем своїх зобов’язань по договору; визначенням рішенням Дніпропетровської міської ради переліку виконавців житлово-комунальних послуг у житловому фонді, до складу яких відповідач не входить, отже не має підстав надавати послуги з теплопостачання населенню та сплачувати їх вартість.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі Договору № 040137 від 01.12.2007р. про постачання теплової енергії (Договір), укладеному між КП "Дніпропетровські міські теплові мережі" (енергопостачальна організація) та КП ДМР „Жилсервіс-3" (споживач), МКП "Дніпропетров ські міські теплові мережі" постачало через свої теплові магістралі теплову енергію до відпові дача відповідно Додатку № 1 договору за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Свердлова, 10б, за яку споживач повинен був здійснити згідно п. 7.3 Договору, передплату по власним платіжним дорученням, а остаточну оплату здійснити після одержання рахунку енергопостачальної орга нізації не пізніше 10 числа місяця, слідуючого за розрахунковим (п. 7.4 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, на протязі опалювального періоду 2009-2010р.р., відповідач систематично порушував свої зобов'язання відносно оплати за отриману теплову енергію, чим порушив пункти 7.3 та 7.4 Договору.

Внаслідок чого за КП ДМР „Жилсервіс-3", утворилась заборгованість у розмірі 169 526,70 грн., яка складається з помісячного розрахунку: Листопад 2009р.: Опалення –231,30Гкалх 244,31 грн. х 30 дн. = 56 508,90 грн.; Грудень 2009р.: Опалення - 231,30Гкалх 244,31 грн.х 31 дн. = 56 508,90 грн.; Січень 2010р.: Опалення - 231,30Гкалх 244,31 грн.х 31 дн. = 56 508,90 грн.

Обсяг відпущеної теплової енергії згідно з п. 7.2 Договору підтверджується двостороннім актом на відпуск-отримання теплової енергії, який підписано лише позивачем. Відповідачем акти не підписані, про що позивачем складені відповідні акти про відмову від укладання актів про виконання робот з водо-теплопостачання.

Отже за період з листопада 2009р. січень 2010р. Відповідачу до сплати за пос тавлену теплову енергію пред'явлена грошова сума в розмірі 169 526,70 грн., про що позивачем виставлені відповідні рахунки. Між тим, за зазначений пе ріод Відповідач не зробив жодної платні (доказів не надано).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, Договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічну норму містить і ст. 526 ЦК України.

Згідно із ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором». За ч. 7 ст. 193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов 'язання.

Згідно із ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Договір № 040137 від 01.12.2007р. про постачання теплової енергії, що укладений між сторонами, на час розгляду справи у встановленому законом порядку не розірвано, недійсним не визнано, а відтак відповідач має виконати зобов’язання з оплати поставленої теплової енергії, які ним встановлені.

За наведених обставин посилання відповідача на визначення рішенням Дніпропетровської міської ради від 23.05.2007р. № 25/15 переліку виконавців житлово-комунальних послуг у житловому фонді, до складу яких відповідач не входить є безпідставними.

При цьому, суд враховує, що згідно з ст. 1 Закону України „Про житлово-комунальні послуги", балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Пунктом 1 ст. 29 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" визначено, що договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.

Окрім того, ст. 1 Закону України "Про теплопостачання»передбачено, що балансоутримувач (будинку, групи будинків, житлового комплексу) - власник відповідного майна або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно і уклала договір купівлі-продажу теплової енергії з теплогенеруючою або теплопостачальною організацією, а також договори на надання житлово-комунальних послуг з кінцевими споживачами.

Як вбачається з матеріалів справи, КП «Жилсервіс-3»є балансоутримувачем житлового будинку по вул. Свердлова, 10б.

Також, відхиляються судом і доводи відповідача щодо необґрунтованого розрахунку позовних вимог та не доведення факту споживання зазначеного позивачем обсягу теплової енергії, оскільки відповідач в порушення п. 7.2. Договору відмовився від складання відповідних актів, а п. 5.2. Договору передбачено облік споживання теплової енергії розрахунковим способом.

Не надано відповідачем і доказів сплати вартості спожитої теплової енергії за Договором та повернення банківською установою цих сум внаслідок відсутності в позивача поточного рахунку зі спеціальним режимом використання, на який повинні надходити кошти в оплату поставленої теплової енергії, тому його посилання на не можливість виконання своїх зобов’язань за Договором, суд вважає безпідставними.

Згідно з п. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 8.2.3 вищевказаного Договору № 040137 від 01.12.2007р. та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" за несвоєчасну оплату спожитої теплової енергії, позивачем пред’явлено вимогу про стягнення з відповідача пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення платежу, розмір якої за період з 15.12.2009р. по 25.02.2010р. становить 3 892,34 грн., згідно з наданим позивачем розрахунком.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, а відповідні заперечення відповідача безпідставними. Сплачені позивачем судові витрати за розгляд справи слід віднести на відповідача.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства Дніпропетровської міської ради "Жилсервіс-3" (49066, м. Дніпропетровськ, вул. Юних Ленінців, 26, р/р 26006058675800 АКІБ «УкрСиббанк»м. Харків, МФО 351005, код ЗКПО 32350346) на користь Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" (49044, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 37 р/р 26008050201337 в ДГРУ КБ „Приватбанк" МФО 305299, код ЗКПО 32082770) заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 169 526,70 грн., пеню у розмірі 3 892,34грн., а також судові витрати по сплаті держмита у сумі 1734,19грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00грн., видати наказ.

СуддяА.Є. Чередко Рішення підписано