Ухвала суду № 99963467, 24.09.2021, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/5461/21

Провадження № 1-в/635/553/2021

У Х В А Л А

24 вересня 2021 року смт Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Савченка Д.М.,

секретар судового засідання – Савченко В.В,

за участю прокурора – Лісняка О.О.,

захисника – адвоката Толстової О.О.,

засудженого ОСОБА_1 ,

представника ТВК (№100) – Панова О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Покотилівка Харківського району Харківської області клопотання засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з середньою освітою, громадянина України, не одруженого, уродженця с.Пристін Куп`янського району Харківської області, до засудження мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, засудженого вироком Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 02.10.2018 за ч.2 ст.186 КК України до покарання у вигляді 4 років 1 місяця позбавлення волі,

про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання,-

В С Т А Н О В И В:

Засуджений ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням, в якому просить про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання за вироком Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 02.10.2018.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення подання, посилаючись на відсутність підстав для його задоволення.

Засуджений у судовому засіданні клопотання підтримав, зазначив, що порушень режиму тримання не допускав, стягнень не мав, має чотири заохочення. Під час відбування покарання одержав професію та освіту, постійно працює. Його мати померла 4 роки тому, залишилась бабуся, якій 69 років, яка потребує його допомоги.

Захисник Нечипуренка А.В. в судовому засіданні підтримав клопотання засудженого, просила клопотання задовольнити, вважала, що засуджений став на шлях виправлення.

Представник установи виконання покарань в судовому засіданні зазначив, що заперечує проти клопотання засудженого, оскільки останній характеризується посередньо, хоча і не має стягнень, комісією установи в ініціюванні умовно-дострокового звільнення відмовлено як особі, що не довела своє виправлення.

Суд, вислухавши думку прокурора, засудженого та його захисника, дослідивши матеріали справи, вважає клопотання таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З характеристики, що надана адміністрацією установи виконання покарань, убачається, що засуджений ОСОБА_1 в місцях позбавлення волі знаходиться з 02.10.2018 року. Під час тримання в слідчому ізоляторі м.Харкова характеризувався посередньо, стягнень та заохочень не мав, до праці не залучався.

З 21.05.2019 року відбуває строк покарання в державній установі «Темнівська виправна колонія (№100)». За час відбування покарання характеризується посередньо, стягнень не має, з метою стимулювання право слухняної поведінки адміністрацією установи заохочувався чотири рази.

Працевлаштований до житлової зони установи нарядником, до праці ставиться посередньо.

Підтримує рівні взаємовідносини з іншими засудженими, адекватно реагує на критику у свою адресу.

Намагається дотримуватися правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом.

Намагається утримувати у чистоті і порядку спальне місце та при ліжкову тумбочку, має охайний зовнішній вигляд.

Намагається приділяти увагу необхідності дбайливого ставлення до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснення за ними належного догляду, використання їх тільки за призначенням.

До виконання передбачених законом вимог персоналу установи ставиться не завжди сумлінно через особисту не організованість.

Виконує роботи із самообслуговування, має достатній рівень необхідних навичок.

До виконання робіт із благоустрою установи ставиться посередньо, ініціативи не проявляє.

Участі у суспільному житті відділення не приймає.

Не допускає порушення вимог пожежної безпеки і безпеки праці.

Відповідно до статті 123 КВК України, приймає участь у програмі диференційованого виховного впливу «Професія», до реалізації програми ставиться без зацікавленості.

Відповідно до ст. 110, 112, 113 КВК України підтримує соціально- корисні зв`язки з матір`ю , шляхом листування, телефонних розмов, стосунки досить слабкі позитивного впливу на виправлення засудженого не мають.

За вироком суду мав судові витрати за проведення товарознавчої експертизи у розмірі 715 грн., які добровільно відшкодував достроково в повному обсязі.

Засуджений ОСОБА_1 за час відбування покарання на профілактичних обліках не перебував.

Адміністрація установи виконання покарань дійшла до висновку, що засуджений ОСОБА_1 за час відбування не довів своє виправлення, застосування до нього статті 81 КК України не доцільно.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 81 КК України, до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання за змістом ст.81 КК України є правом, а не обов`язком суду.

Згідно роз`яснень, які містяться в п. 1 постанови Пленуму Верховного суду України №2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким», умовно-дострокове звільнення осіб від відбування покарання має надзвичайно важливе значення для виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої ст. 50 Кримінального кодексу України.

При цьому, однією із найважливіших підстав для застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання на підставі ст. 81 КК України, є виправлення засудженого, яке він довів своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці.

Вирішальне значення має саме активна діяльність засудженого, який своєю поведінкою, системою вчинків доводить, що виправився і заслуговує на умовно-дострокове звільнення. Висновок суду про виправлення особи повинен базуватися на всебічному врахуванні даних про її поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передував вирішенню питання про звільнення, ставленні засудженого до вчиненого злочину.

Доцільність і необхідність умовно-дострокового звільнення викликана тим, що до моменту звільнення мета покарання в основному досягнута, а саме: особа виправилася і немає необхідності в подальшому відбуванні покарання.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 відбуває покарання за вироком Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 02.10.2018 за ч.2 ст.186 КК України до покарання у вигляді 4 років 1 місяця позбавлення волі.

Згідно п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким»№ 2 від 26 квітня 2002 року визначено, що умовно-дострокове звільнення від покарання можливе лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого і переконання в тому, що він сумлінною поведінкою, ставленням до праці та навчання довів своє виправлення. Матеріали про умовно дострокове звільнення, які подають органи, що відають виконанням покарання мають відображати процес виправлення засудженого на протязі всього періоду відбування ним покарання, у зв`язку з чим орган має надати дані про попередні судимості, відшкодування матеріальних збитків та витяг із рішення спостережної ради.

Тобто, умовно-достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення і для цього дані беруться в їх сукупності.

У відповідності до положень п. 17 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України суду слід ретельно з`ясувати: ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях, а також його наміри щодо прилучення до праці. Висновок суду про виправлення засудженого повинен бути зроблений за весь час відбування покарання і з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, а також даних, що характеризують його особу. При цьому, прийняття рішення про умовно-дострокове звільнення, не є обов`язковим, а залежить від переконаності суду в тому, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком.

ОСОБА_1 в місцях позбавлення волі знаходиться з 02 жовтня 2018 року.

За весь час відбування покарання засуджений працював загалом систематично, що підтверджується довідкою про працевлаштування засудженого, але у лютому-квітні 2021 року, квітні-травні 2020 року, листопаді 2019, травні 2019 р., ОСОБА_1 , не працював. Водночас, до праці ставиться посередньо.До виконання робіт із благоустрою установи ставиться посередньо, ініціативи не проявляє.Участі у суспільному житті відділення не приймає.

На думку суду, матеріали особової справи не відображають процес виправлення засудженого протягом усього періоду відбування ним покарання, зміст вищезазначених матеріалів не свідчить, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це визначено у вироку Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 02.10.2018.

Судом взято до уваги, що засуджений тричі притягався до кримінальної відповідальності, у тому числі за вчинення корисливих злочинів, зокрема тяжких, один з яких вчинено у період іспитового строку, негативний висновок адміністрації установи виконання покарань, значну частину строку невідбутої частини покарання засудженого, а тому, враховуючи викладене, суд приходить до висновку про неможливість застосування до засудженого ОСОБА_1 умовно-дострокового звільнення та вважає клопотання засудженого передчасним і таким, що задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, ст. 81 КК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Харківський районний суд Харківської області.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Повний текст ухвали оголошено 29.09.2021.

Суддя Д.М. Савченко