Ухвала суду № 99962906, 28.09.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

28.09.2021Справа № 910/8785/21

За позовом Арбітражного керуючого Патерилова Віталія Вікторовича

до Міністерства юстиції України

про стягнення 927 033,00 грн.,

Суддя Ломака В.С.

Секретар судового засідання Вегера А.В.

За участю:

позивача: Патерилов В.В.;

представника відповідача: Щекун О.А. (згідно з витягом з ЄДРПОУ).

ВСТАНОВИВ:

Арбітражний керуючий Патерилов Віталій Вікторович (далі - позивач) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач) про стягнення 927 033,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що протиправним рішенням відповідача "Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого Патерилову Віталію Вікторовичу", оформленим наказом від 10.04.2018 року № 1097/5, позивачу було завдано збитків, оскільки останній протягом 10.04.2018 року - 16.03.2021 року був позбавлений права на зайняття діяльністю арбітражного керуючого та отримання відповідної матеріальної винагороди.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.06.2021 року відкрито провадження у справі № 910/8785/21, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 07.07.2021 року.

02.07.2021 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшов відзив Міністерства юстиції України від 29.06.2021 року на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти позову, посилаючись на те, що наказ від 10.04.2018 року № 1097/5 був скасований постановою Верховного Суду від 16.03.2021 року в справі № 826/6548/18 внаслідок порушення процедури його прийняття, тоді як факту порушення позивачем вимог законодавства під час виконання ним повноважень ліквідатора у справі № Б8/078-12 означеним судовим рішенням не спростовано. Також відповідач зазначив про ненадання позивачем доказів протиправної поведінки Міністерства юстиції України, заподіяння позивачу шкоди вищенаведеним наказом відповідача та наявності відповідного причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та шкодою. Крім того, Міністерство юстиції України вказало про необґрунтованість розрахунку заявленої позивачем до стягнення суми грошових коштів.

До початку призначеного підготовчого провадження 07.07.2021 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача від 07.07.2021 року про відкладення розгляду справи та продовження строку проведення підготовчого провадження у справі на 30 днів.

Разом із тим, підготовче засідання у вказаній справі, призначене на 07.07.2021 року, не відбулося, у зв`язку із тимчасовою втратою працездатності суддею Ломакою В.С.

20.07.2021 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла відповідь позивача від 16.07.2021 року на відзив на позовну заяву, в якій останній вказав про ненадання відповідачем жодних доказів його невинуватості у завданні Арбітражному керуючому Патерилову Віталію Вікторовичу спірних збитків, а також навів додаткові аргументи на підтвердження обґрунтованості заявленої до стягнення з Міністерства юстиції України суми грошових коштів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.07.2021 року підготовче засідання у справі № 910/8785/21 призначено на 04.08.2021 року.

У підготовчому засіданні 04.08.2021 року судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження у даній справі на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 08.09.2021 року, а також встановлено відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив до 13.08.2021 року.

17.08.2021 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшли заперечення Міністерства юстиції України від 13.08.2021 року (відправлені на адресу суду засобами потового зв`язку 13.08.2021 року), в яких відповідач навів додаткові аргументи на спростування обґрунтованості позовних вимог Арбітражного керуючого Патерилова Віталія Вікторовича.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.09.2021 року підготовче провадження у справі № 910/8785/21 закрито та призначено її до судового розгляду по суті на 28.09.2021 року.

15.09.2021 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшли додаткові пояснення позивача від 15.09.2021 року.

У судовому засіданні 28.09.2021 року суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі № 910/8785/21 з огляду на наступне.

Частиною 3 статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

Відповідно до частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з частинами 1, 3 статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Відповідно до частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

2) справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду;

3) справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів;

4) справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах;

5) справи у спорах щодо цінних паперів, в тому числі пов`язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов`язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах;

6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

7) справи у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов`язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності;

8) справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України;

9) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство;

10) справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем;

11) справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті;

12) справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах;

13) вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами;

14) справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою;

15) інші справи у спорах між суб`єктами господарювання;

16) справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець.

17) справи, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів, укладених у рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійних договорів, крім спорів, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства;

18) справи у спорах щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів власників облігацій, що виникають між адміністратором за випуском облігацій та емітентом облігацій та/або особами, які надають забезпечення за такими облігаціями;

19) справи у спорах щодо оскарження рішення зборів власників облігацій.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 року в справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140гс19).

В обґрунтування пред`явленого у даній справі позову про стягнення з Міністерства юстиції України збитків у розмірі 927 033,00 грн., позивач посилався на те, що постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.03.2021 року в справі № 826/6548/18 визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України "Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого Патерилову В.В." від 10.04.2018 року № 1097/5, зобов`язано Міністерство юстиції України вилучити із Державного реєстру арбітражних керуючих запис про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) арбітражного керуючого Патерилова Віталія Вікторовича.

Позивач зазначав, що у зв`язку з виданням відповідачем 10.04.2018 року протиправного наказу № 1097/5, позивач у період з 10.04.2018 року по 16.03.2021 року фактично був позбавлений права на працю та підприємницьку діяльність у всіх справах, де він був призначений арбітражним керуючим, а відтак і отримання відповідної грошової винагороди.

З огляду на наведене, суд звертає увагу позивача на те що відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 1 Кодексу України з процедур банкрутств арбітражним керуючим є фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України;

Проте, статус фізичної особи - підприємця - це юридичний статус, який засвідчує право особи на заняття підприємницькою діяльністю, а саме: самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів. Визначальною ознакою підприємницької діяльності є мета - одержання прибутку.

У той же час позовні вимоги у даній справі щодо відшкодування відповідачем шкоди обґрунтовані обставинами (підставами) того, що Міністерство юстиції України своїми неправомірними діями завдало шкоду позивачу саме як арбітражному керуючому (тобто як суб`єкту незалежної професійної діяльності), а не як фізичній особі - підприємцю, яка здійснювала господарську, підприємницьку діяльність.

Також, необхідно зазначити, що відповідно до частини 1 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутств арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду, грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.

Таким чином, арбітражний керуючий - це фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, яка отримує за виконання своїх повноважень грошову винагороду, а не фізична особа-підприємець, яка здійснює підприємницьку діяльність з метою отримання прибутку.

Вирішуючи питання про те, чи можна вважати правовідносини та відповідний спір господарськими, слід керуватися ознаками, наведеними у статті 3 ГК України. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 року в справі № 910/8729/18 (провадження № 12-294гс18) визначено ознаки спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду: наявність між сторонами господарських відносин, урегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, та спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

З огляду на вищенаведені обставини, зважаючи на те, що позивачем у даній справі є арбітражний керуючий (фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, яка отримує за виконання своїх повноважень грошову винагороду), тоді як між сторонами відсутні господарські відносини, беручи до уваги відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору господарським судом, а також враховуючи підстави та обґрунтування позовних вимог Арбітражного керуючого Патерилова Віталія Вікторовича, які зводяться до захисту прав позивача як фізичної особи щодо відшкодування йому шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, суд дійшов висновку про те, що означений спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

У той же час посилання позивача - Арбітражного керуючого Патерилова Віталія Вікторовича на наявність у нього статусу фізичної особи-підприємця саме по собі не впливає на підвідомчість даного спору за встановлених судом обставин.

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.08.2019 року в справі № 646/6644/17 (провадження № 14-352цс19) зроблено висновок про те, що при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду подібних справ визначальним є характер правовідносин, з яких виник спір. Суб`єктний склад спірних правовідносин є формальним критерієм, який має бути оцінений належним судом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Слід зазначити, що стаття 231 Господарського процесуального кодексу України не містить будь-яких обмежень щодо можливості закриття провадження у справі залежно від стадії її розгляду.

За змістом частини 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, у порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін, як правило, є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є захист цивільних прав та/або охоронюваних законом інтересів, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.

Враховуючи викладене, суд на виконання частини 2 статті 231 Господарського процесуального кодексу України роз`яснює позивачу, що розгляд цього спору віднесено до юрисдикції судів загальної юрисдикції за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

Судом також враховано, що ухвалою господарського суду міста Києва від 28.05.2021 року в справі № 910/7887/21 (суддя Турчин С.О.) Арбітражному керуючому, фізичній особі-підприємцю Патерилову Віталію Вікторовичу було відмовлено у відкритті провадження у справі за його позовом до Міністерства юстиції України про відшкодування завданої моральної та матеріальної шкоди на загальну суму 7 489 231,00 грн., обґрунтованим аналогічними підставами, а також роз`яснено, що вирішення цього спору має здійснюватися за нормами Цивільного процесуального кодексу України.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі № 910/7887/21 суд зазначив, що позивач обґрунтовує позовні вимоги щодо відшкодування шкоди відповідачем тим, що відповідач своїми неправомірними діями завдав шкоду позивачу саме як арбітражному керуючому як суб`єкту незалежної професійної діяльності, а не як фізичній особі - підприємцю, яка здійснювала господарську, підприємницьку діяльність.

Відповідно до частин 2, 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання. Крім того, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи наведені положення, а також з метою забезпечення Арбітражному керуючому Патерилову Віталію Вікторовичу можливості скористатися усім спектром прав, передбачених, зокрема, статтею 46 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою господарського суду міста Києва від 07.06.2021 року відкрито провадження у справі № 910/8785/21 та призначено її до розгляду в підготовчому засіданні.

Разом із тим, до моменту постановлення судом ухвали від 08.09.2021 року про закриття підготовчого провадження у справі № 910/8785/21 та призначення її до судового розгляду по суті від позивача заяв про зміну підстав позову, їх уточнення тощо, не надходило, що свідчить про те, що підстави позову є незмінними з моменту його пред`явлення та фактично тотожні підставам позову в справі № 910/7887/21 (в якій Арбітражному керуючому Патерилову Віталію Вікторовичу відмовлено у відкритті провадження).

Суд звертає увагу, що ухвала господарського суду міста Києва від 28.05.2021 року в справі № 910/7887/21 набрала законної сили 28.05.2021 року та Арбітражним керуючим Патериловим Віталієм Вікторовичем до суду апеляційної інстанції оскаржена не була.

Керуючись статтями 1, 4, 20, 231, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Закрити провадження у справі № 910/8785/21 на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

2. Роз`яснити Арбітражному керуючому Патерилову Віталію Вікторовичу, що розгляд цього спору віднесено до юрисдикції судів загальної юрисдикції за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

3. Відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її постановлення.

Повний текст ухвали складено та підписано 29.09.2021 року.

Суддя В.С. Ломака