Ухвала суду № 99962889, 28.09.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

28.09.2021Справа № 910/9267/21за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЙЛ ТРАСТ"

до Антимонопольного комітету України

про визнання недійсним рішення в частині

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники: згідно з протоколом судового засідання

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЙЛ ТРАСТ» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення в частині.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що рішення Антимонопольного комітету України № 178-р від 30.03.2021 є протиправним та не відповідає вимогам чинного законодавства, з огляду на що позивач просить суд визнати недійсним зазначене рішення в частині, що стосується позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2021 позовну заяву залишено без руху.

13.07.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

За змістом ст. 176 ГПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2021 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 03.08.2021.

02.08.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про продовження строку на подачу відзиву.

03.08.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про призначення судової економічної експертизи.

У підготовче засідання 03.08.2021 прибули представники сторін.

Відповідно до ст. 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

У підготовчому засіданні 03.08.2021 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та оголосив перерву в підготовчому засіданні до 14.09.2021.

08.09.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив, клопотання про розгляд справи у закритому судовому засіданні та заперечення на клопотання про призначення судової експертизи.

У підготовче засідання 14.09.2021 прибули представники сторін.

У підготовчому засіданні оголошено перерву до 28.09.2021.

27.09.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли додаткові пояснення до клопотання про розгляд справи у закритому судовому засіданні.

У підготовче засідання 28.09.2021 прибули представники сторін.

Представник відповідача підтримав клопотання про розгляд справи № 910/9267/21 у закритому судовому засіданні, представник позивача залишив питання стосовно клопотання відповідача на розсуд суду.

Розглянувши клопотання відповідача про розгляд справи № 910/9267/21 у закритому судовому засіданні, суд прийшов до висновку про його задоволення, з огляду на наступне.

Так, обґрунтовуючи клопотання відповідач зазначає, що Антимонопольним комітетом України разом з відзивом подавалися копії документів, які містять інформацію з обмеженим доступом, зокрема, листи та додатки до листів ПАТ «Укртатнафта» від 30.03.2018 № 54/1-46 та від 12.02.2018 № 54/1-41, листи та додатки до листів ТОВ «Торговий дім «Авіас» від 23.06.2016 № 182 та від 17.02.2017 № 21. Також, відповідачем подавалися копії документів, які містять банківську таємницю, зокрема, лист ПАТ «КБ «Приватбанк» від 13.06.2017 № 30.0.0.0./4-70608-БТ.

Відповідно до ч. 3 ст. 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" інформація з обмеженим доступом, одержана Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями у процесі здійснення своїх повноважень, використовується ними виключно з метою забезпечення виконання завдань, визначених законодавством про захист економічної конкуренції, і не підлягає розголошенню та оприлюдненню, крім випадків: 1) надання інформації органам слідства та суду відповідно до закону; 2) недотримання вимог, встановлених частиною другою статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації"; 3) інших випадків, встановлених законом.

Статтею 11 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судові рішення, судові засідання та інформація щодо справ, які розглядаються судом, є відкритими, крім випадків, установлених законом. Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа має право на вільний доступ до судового рішення в порядку, встановленому законом.

Інформація про суд, який розглядає справу, сторони спору та предмет позову, дату надходження позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення, стадії розгляду справи, місце, дату і час судового засідання, рух справи з одного суду до іншого є відкритою та підлягає невідкладному оприлюдненню на офіційному веб-сайті судової влади України, крім випадків, установлених законом.

Розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, установлених законом. У відкритому судовому засіданні мають право бути присутніми будь-які особи. У разі вчинення особою дій, що свідчать про неповагу до суду або учасників судового процесу, така особа за вмотивованим рішенням суду може бути видалена із зали судового засідання.

Учасники судового процесу, інші особи, присутні у залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, установлених законом. Трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання та здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав.

Розгляд справи у закритому судовому засіданні допускається за вмотивованим рішенням суду виключно у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. ч. 8, 9 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у закритому судовому засіданні проводиться у випадках, коли відкритий судовий розгляд може мати наслідком розголошення таємної чи іншої інформації, що охороняється законом, необхідності захисту особистого та сімейного життя людини, а також в інших випадках, установлених законом. Про розгляд справи у закритому судовому засіданні постановляється ухвала. Суд ухвалою може оголосити судове засідання закритим повністю або закритою його частину.

З огляду на вищенаведене, оскільки, відповідачем разом з відзивом було подано копії документів, що містять інформацію з обмеженим доступом та банківську таємницю, суд вважає за необхідне здійснювати розгляд даної справи у закритому судовому засіданні, а тому клопотання відповідача підлягає задоволенню.

Розглянувши клопотання позивача про призначення судової експертизи, суд прийшов до висновку про наявність підстав для його задоволення, з огляну на наступне.

Позивач в обґрунтування поданого клопотання зазначає, що Комітет встановлюючи узгодженість дій позивача з іншими суб`єктами господарювання у рішенні, встановлює, зокрема, наступне: була створена та підтримувалася система договірних відносин, які забезпечувала реалізацію світлих нафтопродуктів, переважно виробництва ПАТ «Укртатнафта», у регіонах України за картковою системою «АВІАС»; був узгоджений спільний підхід у ціноутворенні та спільні умови реалізації товару; оператори АЗС були обізнані про діяльність один одного; оператори АЗС одночасно підвищували, знижали та утримували ціни на пальне; існували однакові тенденції ціноутворення в мережах операторів АЗС; схожість цінової поведінки відповідачів доводять, зокрема, показники кореляції; існувало значне перевищення цін на пальне ПАТ «Укртатнафта» в порівнянні з цінами імпортованого пального; була відсутня конкуренція між операторами АЗС, які беруть участь в паливному проекті «АВІАС».

Позивач вказує, що не погоджується з висновками Комітету, викладеними в оскаржуваному рішенні, вважає їх необґрунтованими, тобто, такими що не відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджуються належними доказами, однак, для того аби спростувати або підтвердити наведені вище доводи потрібні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

З огляду на викладене, позивач просить суд призначити у справі № 910/9267/21 судову експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:

- чи є методологічно коректним порівняння цін ПАТ "Укртатнафта" та імпортних цін, що кореспондують різним умовам поставки в контексті визначення обґрунтованості ціноутворення ПАТ "Укртатнафта"?;

- чи підтверджується перевищення цін продажу бензину марки А-92, А-95 та дизельного пального виробництва ПАТ "Укртатнафта" над цінами продажу згідно з котируваннями Platts та імпорту аналогічних товарів у 2015-2017 роках? Якщо такі перевищення хоча б частково мали місце - із якими факторами це пов`язано?;

- якою є кореляція цін продажу бензину марки А-92, А-95 та дизельного пального виробництва ПАТ "Укртатнафта" із відповідними цінами на пальне у всіх мережах АЗС на території України, середньозваженими по обсягам продажів кожної мережі АЗС, і на що вказує така кореляція?;

- якою є кореляція цін продажу бензину марки А-92, А-95 та дизельного пального виробництва ПАТ "Укртатнафта" та відповідних цін у мережах Parallel, Shell, WOG, OKKO, SOCAR і з чим це пов`язано?;

- чи підтверджуються показники кореляції, які вказані у рішенні Антимонопольного комітету України №178-р від 30.03.2021 щодо середньозважених цін на АЗС у мережі "АВІАС" тим, що обумовленість зміни ціни була необхідна у зв`язку із зміною іншими учасниками ринку своїх цін на бензин марки А-92, А-95 та дизельне пальне?;

- чи підтверджують показники кореляції, які вказані у рішенні Антимонопольного комітету України №178-р від 30.03.2021 одночасність зміни операторами АЗС мережі "АВІАС" та іншими учасниками ринку фактичних цін бензину марки А-92, А-95 та дизельного пального виробництва ПАТ "Укртатнафта"?;

- чи є участь у картковому проекті з умовами, аналогічними проекту "АВІАС", взаємно економічно вигідною для виробника, операторів АЗС та споживачів на конкурентному ринку?;

- чи укладання та виконання договорів між ПАТ «Укртатнафта» та ТОВ «Ойл Траст» впливало чи могло вплинути на рівень цін на роздрібному ринку світлих нафтопродуктів?;

- чи є економічно обґрунтованим обраний Антимонопольним комітетом України підхід щодо визначення показників обсягів реалізації світлих нафтопродуктів виробництва ПАТ «Укртатнафта» проектом АВІАС, визначення частки проекту АВІАС на ринку виключно на підставі даних Державної служби статистики України?;

- чи є обґрунтованим застосування Антимонопольним комітетом України коефіцієнта кореляції (лінійної залежності) при визначення схожості в діях суб`єктів господарювання (відповідачів у справі №143-26.13/153-16) при встановленні ними цін на нафтопродукти (бензини А-92, А-95, дизельне паливо) у періоди 2015-2016 роки та протягом січня-серпня 2017 року, та чи коректним був розрахунок такого коефіцієнта?;

- чи є обґрунтованим визначення меж ринку Антимонопольним комітетом України у рішенні №178-р від 30.03.2021 в розділі 4 "Опис ринків та конкурентних відносин"?

За змістом ст. 99 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Судом встановлено, що рішенням Комітету №178-р у справі № 143-26.13/153-16, зокрема, визнано дії групи суб`єктів господарювання, в тому числі дії позивача, щодо створення та підтримання системи договірних відносин, які забезпечують реалізацію світлих нафтопродуктів, переважно виробництва ПАТ «Укртатнафта», у всіх регіонах України за картковою системою «АВІАС», які призвели до дотримання спільного підходу в ціноутворенні та спільних умов реалізації товару, порушенням, передбаченим пунктом 1 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються встановлення цін на світлі нафтопродукти.

Звертаючись до суду з позовом у справі № 910/9267/21 позивач зазначає, що викладені у оскаржуваному рішенні висновки Комітету щодо відсутності у суб`єктів господарювання об`єктивних причин для вчинення схожих дій не ґрунтується на результатах дослідження усієї сукупності факторів, що об`єктивно (незалежно від суб`єктів господарювання) впливають на їх поведінку у спірних відносинах.

Так, зокрема, Комітетом було розраховано коефіцієнти кореляції (лінійної залежності) середньозважених цін на АЗС мережі «АВІАС» у Вінницькій, Дніпропетровській, Київській областях та місті Києві протягом 2014-2016 років та встановлено значення коефіцієнтів кореляції від 0,99 до 1, що на думку відповідача свідчить про повну взаємозалежність цінових траєкторій вказаних суб`єктів господарювання.

Поряд з цим, на переконання позивача, у даному випадку має бути досліджено питання щодо відповідності динаміки зміни роздрібних цін бензину та дизельного пального протягом досліджуваного періоду коливанням об`єктивних ринкових факторів (зокрема, динаміка собівартості нафтопродуктів), тобто, необхідним є питання дослідження середньозважених цін на нафтопродукти в тому числі у мережах конкурентів операторів АЗС.

Позивач зазначає, що Комітетом під час розгляду справи № 143-26.13/153-16 було здійснено порівняння цін продажу бензину А-92, А-95 та дизельного пального виробництва ПАТ «Укртатнафта» операторам АЗС та цін імпортованих нафтопродуктів в Україні за 2016 рік, з огляду на що зроблено висновки, що ПАТ «Укртатнафта» реалізує нафтопродукти власного виробництва за ціною вищою, ніж ціна імпортованого нафтопродукту.

При цьому, на думку Комітету, завищена ціна реалізації нафтопродуктів зумовлена тим, що ПАТ «Укртатнафта» усвідомлює, що нафтопродукти її виробництва будуть безперешкодно реалізуватися операторами АЗС мережі «АВІАС», оскільки, ця мережа працює виключно з нафтопродуктами вітчизняного виробництва та позиціонує себе як одна з найбільших мереж автозаправних станцій по всій території України.

Однак, позивач стверджує, що Комітетом взято неправильні показники для порівняння ціни реалізації нафтопродуктів, оскільки, такі показники не були приведені до єдиної бази порівняння. Зокрема, ціна продажу нафтопродуктів ПАТ «Укртатнафта» включає в себе акцизний податок, ПДВ, вартість транспортування, тоді-як ціна імпортованих нафтопродуктів таких показників не включає.

З огляду на викладене, існує необхідність порівняння цін продажу ПАТ «Укртатнафта» бензину А-92, А-95 та дизельного пального з цінами продажу згідно з котируваннями Platts та імпорту аналогічних товарів у 2015-2017 роках.

Також, в оскаржуваному рішенні Комітет зазначає, що виходячи з умов договору комісії, укладеного між ПАТ «Укрнафта» та ПАТ «Укртатнафта», останнє впливає на ціноутворення роздрібної реалізації нафтопродуктів у мережі АЗС ПАТ «Укрнафта», яке є учасником паливного проекту «АВІАС».

Позивач, у свою чергу стверджує, що встановлення мінімальної ціни реалізації нафтопродуктів не має жодного впливу на формування рівня роздрібних цін на нафтопродукти при продажу кінцевому споживачеві, з огляду на що, існує необхідність у дослідженні наявності чи відсутності економічного взаємозв`язку та впливу мінімальної ціни реалізації нафтопродуктів на формування рівня роздрібних цін на нафтопродукти при продажу кінцевому споживачеві.

Також, позивач зазначає, що при дослідженні Комітетом окремих регіональних ринків роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами (на території Вінницької, Дніпропетровської, Київської областей та міста Києва), відповідних суб`єктів господарювання визнано винними у порушенні законодавства про захист економічної конкуренції за дії, які начебто вчинялися ними у всіх регіонах України. Такий підхід до проведення дослідження, який полягає в дослідженні окремих поодиноких прикладів, на переконання позивача, не відображає об`єктивної ситуації на відповідному ринку, а, відтак, доцільним є з`ясування питання щодо обґрунтованості визначення меж ринку Антимонопольним комітетом України у рішенні №178-р від 30.03.2021 в розділі 4 "Опис ринків та конкурентних відносин".

Суд зазначає, що відповідно до приписів статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та диспозитивність.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Проаналізувавши доводи позивача, наведені у клопотанні про призначення експертизи, суд прийшов до висновку, що для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, з метою забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, необхідним є призначення судової експертизи.

При цьому, розглядаючи заявлене клопотання, суд також враховував, що Верховний Суд конкретизував правові висновки, викладені у постановах від 19.08.2019 у справі № 910/12487/18 та від 30.01.2020 у справі № 910/14949/18, зазначивши таке. За приписами пунктів 23 та 32 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правила розгляду справ), затверджених розпорядженням АМК від 19.04.94 № 5 (в редакції розпорядження АМК від 29.06.98 № 169-р), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06.05.94 за № 90/299 (далі - Правила), службовцями Комітету, відділення, яким доручено збирання та аналіз доказів, проводяться дії, направлені на всебічне, повне і об`єктивне з`ясування дійсних обставин справи, прав і обов`язків сторін; у рішенні наводяться мотиви рішення, зазначаються встановлені органом Комітету обставини справи з посиланням на відповідні докази, а також положення законодавства, якими орган Комітету керувався, приймаючи рішення.

Правовий аналіз зазначених норм свідчить про те, що Рішення АМК має містити усі докази, якими обґрунтовуються його висновки.

Водночас положення статті 40 Закону № 2210 та пункту 16 названих Правил стосовно прав осіб, які беруть (брали) участь у справі (зокрема, щодо наведення доказів) не обмежують цих осіб у наданні до суду доказів, які раніше не були подані ними в процесі розгляду АМК справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Також, задовольняючи клопотання позивача про призначення судової експертизи, суд врахував, що необхідність призначення судової експертизи під час розгляду справи про визнання недійсним оскаржуваного рішення Комітету в суді, зумовлена неможливістю позивача самостійно подати висновок експерта в передбачені процесуальним законодавством строки через об`єктивну неможливістю самостійного отримання доказів, необхідних для проведення дослідження.

Відповідно до ст. 99 ГПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

З огляду на наведене, суд вважає за необхідне призначити судову економічну експертизу, яку доручає провести атестованим судовим експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса».

Відповідно до ст. 100 ГПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

При цьому, за приписами п.2 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи.

Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу, - на час проведення експертизи (ст. 229 ГПК України).

З огляду на те, що підпунктом 1.13 пункту 1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень передбачено, що строк проведення експертизи встановлюється керівником експертної установи (або заступником керівника чи керівником структурного підрозділу) і не повинен перевищувати 90 календарних днів, та у разі значного завантаження експерта (за наявності у нього на виконанні одночасно понад десять експертиз, у тому числі комісійних та комплексних) більший розумний строк установлюється за письмовою домовленістю з органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), з урахуванням передбаченого Господарським процесуальним кодексом України строку розгляду справи судом, суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі № 910/9267/21 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України на час проведення експертизи.

На підставі викладеного та керуючись ст. 8, 99, 100, 228, 229, ч. 2 ст. 232, ст. 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Антимонопольного комітету України про розгляд справи № 910/9267/21 у закритому судовому засіданні задовольнити.

2. Розгляд справи № 910/9267/21 здійснювати у закритому судовому засіданні.

3. Призначити у справі № 910/9267/21 судову економічну експертизу, проведення якої доручити атестованим судовим експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» (61177, м. Харків, вул. Золочівська, 8-А).

4. На вирішення судової експертизи поставити наступні питання:

4.1. Чи є методологічно коректним порівняння цін ПАТ "Укртатнафта" та імпортних цін, що кореспондують різним умовам поставки в контексті визначення обґрунтованості ціноутворення ПАТ "Укртатнафта"?

4.2. Чи підтверджується перевищення цін продажу бензину марки А-92, А-95 та дизельного пального виробництва ПАТ "Укртатнафта" над цінами продажу згідно з котируваннями Platts та імпорту аналогічних товарів у 2015-2017 роках? Якщо такі перевищення хоча б частково мали місце - із якими факторами це пов`язано?

4.3. Якою є кореляція цін продажу бензину марки А-92, А-95 та дизельного пального виробництва ПАТ "Укртатнафта" із відповідними цінами на пальне у всіх мережах АЗС на території України, середньозваженими по обсягам продажів кожної мережі АЗС, і на що вказує така кореляція?

4.4. Якою є кореляція цін продажу бензину марки А-92, А-95 та дизельного пального виробництва ПАТ "Укртатнафта" та відповідних цін у мережах Parallel, Shell, WOG, OKKO, SOCAR і з чим це пов`язано?

4.5. Чи підтверджуються показники кореляції, які вказані у рішенні Антимонопольного комітету України №178-р від 30.03.2021 щодо середньозважених цін на АЗС у мережі "АВІАС" тим, що обумовленість зміни ціни була необхідна у зв`язку із зміною іншими учасниками ринку своїх цін на бензин марки А-92, А-95 та дизельне пальне?

4.6. Чи підтверджують показники кореляції, які вказані у рішенні Антимонопольного комітету України №178-р від 30.03.2021 одночасність зміни операторами АЗС мережі "АВІАС" та іншими учасниками ринку фактичних цін бензину марки А-92, А-95 та дизельного пального виробництва ПАТ "Укртатнафта"?

4.7. Чи є участь у картковому проекті з умовами, аналогічними проекту "АВІАС", взаємно економічно вигідною для виробника, операторів АЗС та споживачів на конкурентному ринку?

4.8. Чи впливало (могло вплинути) укладання та виконання договорів між ПАТ «Укртатнафта» та ТОВ «Ойл Траст» на рівень цін на роздрібному ринку нафтопродуктів?

4.9. Чи є економічно обґрунтованим обраний Антимонопольним комітетом України підхід щодо визначення показників обсягів реалізації світлих нафтопродуктів виробництва ПАТ «Укртатнафта» проектом АВІАС, визначення частки проекту АВІАС на ринку виключно на підставі даних Державної служби статистики України?

4.10. Чи є обґрунтованим застосування Антимонопольним комітетом України коефіцієнта кореляції (лінійної залежності) при визначення схожості в діях суб`єктів господарювання (відповідачів у справі №143-26.13/153-16) при встановленні ними цін на нафтопродукти (бензини А-92, А-95, дизельне паливо) у періоди 2015-2016 роки та протягом січня-серпня 2017 року, та чи коректним був розрахунок такого коефіцієнта?

4.11. Чи є обґрунтованим визначення меж ринку Антимонопольним комітетом України у рішенні №178-р від 30.03.2021 в розділі 4 "Опис ринків та конкурентних відносин"?

5. Попередити судового експерта, що за надання завідомо неправдивого висновку, за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків експерт несе кримінальну відповідальність, відповідно до статей 384 та 385 Кримінального кодексу України.

6. Витрати на проведення експертизи покласти на позивача. Зобов`язати позивача провести попередню оплату вартості експертизи.

7. Матеріали справи № 910/9267/21 направити до Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса».

8. Зобов`язати експерта провести експертизу у строки, передбачені підпунктом 1.13 пункту 1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень. У разі необхідності дозволено проведення експертизи у більш довгий строк відповідно до чинного законодавства.

9. Зупинити провадження у справі № 910/9267/21 на час проведення експертизи.

10.Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена у порядку, встановленому ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Ю.В. Картавцева