Рішення № 99962850, 23.09.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.09.2021Справа № 910/13557/21

За позовом Акціонерного товариства "Київметробуд"

до Комунального підприємства "Київський метрополітен"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про внесення змін до договору

Суддя Удалова О.Г.

Секретар судового засідання Бортнюк М.В.

За участю представників учасників справи:

від позивача Липовенко Г.В. (адвокат за ордером АІ № 1143148 від 13.08.2021)

від відповідача Мирошніченко Т.О. (адвокат за довіреністю № 4 від 22.12.2020)

Кравченко Т.В. (адвокат за довіреністю № 10 від 22.12.2020)

від третьої особи Івашова Г.Л. (у порядку самопредставництва)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У серпні 2021 року Акціонерне товариство "Київметробуд" (далі - АТ "Київметробуд", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Київський метрополітен" (далі - КП "Київський метрополітен", відповідач) про внесення змін до договору.

В обґрунтування поданого ним позову позивач послався на те, що після укладення сторонами Договору № 744-ДБМ-18 від 20.11.2018 щодо будівництва дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції "Сирець" на житловий масив Виноградар з електродепо у Подільському районі" (дільниця від станції "Сирець" до станції "Проспект Правди" з двома станціями ("Мостицька" та "Проспект Правди") та дільницею вилочного відгалуження в бік станції "Виноградар" (І черга будівництва)), (код 45221000-2 "Будівництво мостів і тунелів, шахт і метрополітенів" за ДК021-2015), виникла істотна зміна обставин, якими сторони керувалися при укладенні вказаного Договору, і така істотна зміна обставин полягала в накладенні арештів в межах кримінальних проваджень на банківські та казначейські рахунки позивача, у зв`язку з чим позивач був позбавлений можливості розпоряджатись грошовими коштами, сплаченими відповідачем як аванс на виконання укладеного сторонами Договору, що, у свою чергу, позбавило його можливості здійснювати будівництво за Договором. Крім того, позивач посилався на вжиті в країні заходи карантинних обмежень як форс-мажорні обставини.

Не дійшовши згоди з відповідачем щодо продовження передбаченого вищевказаним Договором № 744-ДБМ-18 від 20.11.2018 строку виконання робіт та строку дії Договору, позивач звернувся до суду з даним позовом та просив суд внести змін до пункту 2.1 та підпункту 19.1.1 пункту 19 вказаного Договору шляхом викладення їх в наступній редакції:

- пункт 2.1 "Підрядник розпочинає виконання будівельних робіт після підписання Договору з наступного дня після отримання письмового повідомлення від Замовника про початок виконання робіт і завершує та передає готовий об`єкт Замовнику - 12.05.2023 року, за умови доведення відповідних цільових бюджетних призначень";

- підпункт 19.1.1 пункту 19 "Строк дії Договору є час, протягом якого Сторони будуть здійснювати свої права і виконувати свої обов`язки відповідно до цього Договору, та закінчується 16.06.2023 року, але у будь-якому разі не раніше дати повного виконання своїх зобов`язань Сторонами, в тому числі гарантійних зобов`язань Підрядника".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.2021 відкрито провадження у справі № 910/13557/21 та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10.09.2021.

28.08.2021 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказав, що вважає недоведеною належним чином наявність підстав для внесення до укладеного сторонами Договору змін, про які просить позивач, оскільки ані Законом України «Про публічні закупівлі», ані іншим законодавством України не передбачено обов`язку сторін вносити зміни до договорів у випадку настання вказаних позивачем обставин, а факт настання обставин непереборної сили не тягне за собою обов`язкового для сторін, відповідно до актів цивільного законодавства, внесення змін до істотних умов договору. Відповідач вказав, що позивачем було порушено вимогу п. 20.3 Договору щодо негайного, протягом семи днів, повідомлення відповідача про настання обставин непереборної сили. Також відповідач зазначив, що додані позивачем до позовної заяви копії сертифікатів Торгово-Промислової палати України підтверджують термін дії обставин непереборної сили вцілому лише протягом 4 місяців та 3 днів, у той час, як позивач просить продовжити строки за договором на 1 рік 5 місяців та 16 днів.

Крім наведеного, відповідач вказав, що відповідно до п. 15.4 Договору, в редакції додаткової угоди № 11 від 21.12.2020, граничний термін виконання Підрядником зобов`язань за Договором у розмірі одержаної від Замовника попередньої оплати - не більше 34 місяці (визначається в межах строку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764) з моменту перерахування попередньої оплати та становить 20.10.2021. Таким чином, позивач укладав додаткову угоду № 11 від 21.12.2020 до Договору в період дії форс-мажорних обставин, адже знав про існування станом на цей день карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, як форс-мажорної обставини, тому вказані позивачем форс-мажорні обставини не можуть бути підставою для продовження терміну виконання зобов`язання щодо використання Позивачем попередньої оплати, визначеного пунктами 15.4 та 15.5 Договору.

Також відповідач вказав, що за змістом п. 18.11 Договору та ст. 652 Цивільного кодексу України внесення змін до Договору можливе у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження. Згідно з вимогами законодавства та Договору позивач повинен використовувати грошові кошти, отримані в якості попередньої оплати за Договором, виключно зі свого небюджетного рахунку, відкритого в Головному управлінні Державної казначейської служби у м. Києві. Як вбачається зі змісту ухвал Печерського районного суду м. Києва від 16.01.2020 у справі № 757/1732/20-к та від 05.11.2020 у справі № 757/47183/20-к, даними ухвалами арешт на казначейські рахунки позивача не накладався. Отже, накладення вказаними ухвалами суду арешту на банківські рахунки позивача жодним чином не могло вплинути на виконання ним договірних зобов`язань у частині використання попередньої оплати в порядку, передбаченому бюджетним законодавством та Договором. Викладене, на переконання відповідача, свідчить про те, що позивачем у позовній заяві документально не підтверджено настання істотної зміни обставин, яка може бути підставою для внесення змін до істотних умов Договору та на яку позивач посилається, як на правову підставу для задоволення позовних вимог. Відповідач вказав, що, як вбачається з позовної заяви, позивач не надав суду копію висновку про істотну зміну обставин (hardship), а тому документально не підтвердив об`єктивних обставин, які, на переконання позивача, є правовим обгрунтуванням задоволення його позовних вимог.

З урахуванням викладеного, відповідач вважав, що позивач не довів належним чином ані законодавчо встановленого обов`язку відповідача внести вказані у позовній заяві зміни до Договору, ані правових підстав для задоволення позовних вимог, тому просив у задоволенні позову відмовити.

01.09.2021 позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій вказав, що Постанова Кабінету Міністрів України № 117 від 23.04.2014, на яку посилається відповідач, припинила свою дію з 01.01.2020, тобто до періоду перебування під арештом коштів позивача на належних йому рахунках, тому положення цієї Постанови не застосовуються. Таким чином, положення законодавства та Договору протягом періоду невиконання обов`язків за Договором, на який посилається позивач у позовній заяві, не містило вимог щодо використання коштів авансу (попередньої оплати) виключно з казначейського рахунку. Відповідно до встановлених вимог позивач повинен був забезпечити цільове використання бюджетних коштів, але при цьому для виконання Договору мав право використовувати всі належні йому рахунки.

Крім того, позивач вказав, що за відсутності згоди відповідача на досудове врегулювання спору шляхом внесення змін до Договору, позивач правомірно скористався визначеним законом правом на звернення до суду, при цьому наявність висновку Регіональної торгово-промислової палати про істотну зміну обставин (hardship) для розгляду подібних спорів не є обов`язковим. Якщо істотно змінились обставини, якими сторони керувались при укладенні Договору, для внесення змін до Договору за рішенням суду обов`язковою є наявність умов, передбачених ст. 652 ЦК України, однак відповідач не довів їх відсутність шляхом належного спростування доводів позивача.

Позивач також вказав, що відповідач у відзиві на позовну заяву посилається на те, що підстави для задоволення позову відсутні, оскільки позивач надав докази щодо існування форс-мажорних обставин лише за період 4 місяці і 3 дні. Однак, відповідач невірно визначив матеріально-правову природу поданого позову, оскільки позивач звернувся з даним позовом з метою реалізації права, наданого ст. 652 ЦК України, про що прямо зазначено в позовній заяві. Тобто позивач зазначив, що зміст позовної вимоги складає внесення змін до Договору у зв`язку з істотною зміною обставин, а не звільнення від наслідків невиконання зобов`язань за Договором у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин.

У поданій ним відповіді на відзив позивач також заперечив проти правомірності тверджень відповідача про те, що внесення змін до Договору суперечить положенням Закону України «Про публічні закупівлі», адже вказаний Закон крім обставин непереборної сили також визначає як підставу для продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг, інші документально підтверджені об`єктивні обставини, що спричинили таке продовження. Отже, такі обставини як «незаконні дії органів досудового розслідування у вигляді накладення арештів на рахунки» не суперечать змісту положень Закону України «Про публічні закупівлі», що визначають перелік підстав для продовження строків за Договором.

08.09.2021 позивач подав до суду додаткові пояснення, в яких, у тому числі, навів додаткове обґрунтування та розрахунок кількості днів, на яку просить продовжити строки за Договором. Так, позивач зазначив, що не мав можливості розпоряджатись коштами авансу в загальному розмірі 4 001 930 216,80 грн, сплаченого відповідачем на виконання Договору, протягом 196 календарних днів з 16.01.2020 по 29.07.2020 та коштами авансу в сумі 1 413 935 216,80 грн протягом 336 календарних днів з 15.09.2020 по 16.08.2021.

10.09.2021 позивач подав до суду клопотання, в якому, зважаючи на те, що будівництво метрополітену має стратегічне значення для розвитку міста Києва і становить значний суспільний інтерес для мільйонів жителів столиці, а також те, що будівництво метрополітену є тривалим і складним високотехнологічним процесом, а швидке вирішення даної справи дозволить відновити календарний графік виконання робіт в повному обсязі та значно прискорить завершення будівництва й передачу готового об`єкта (двох станцій метрополітену «Мостицька» та «Проспект Правди») відповідачу, просив суд вирішити справу за наявними матеріалами в найкоротший розумний строк.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2021 відкладено підготовче засідання на 16.09.2021, залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (далі - Департамент, третя особа).

16.09.2021 третя особа подала до суду пояснення по справі, в яких підтримала позицію відповідача, раніше викладену ним у відзиві на позов. У задоволенні позовних вимог третя особа просила суд відмовити.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2021 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 23.09.2021.

21.09.2021 відповідач подав до суду докази направлення третій особі відзиву на позовну заяву.

22.09.2021 позивач подав до суду пояснення у справі, в яких підтримав раніше викладену ним правову позицію та вказав, що загалом позивач був позбавлений можливості вести господарську діяльність та забезпечувати виконання будівельних робіт за Договором через арешт грошових коштів протягом 532 днів (196 + 336), при цьому казначейські рахунки були арештовані протягом 392 днів (192 + 200).

У судовому засіданні 23.09.2021 позивач заявлені ним позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач та третя особа проти задоволення позовних вимог заперечували, вважали їх необґрунтованими та безпідставними, просили суд у задоволенні позову відмовити.

Зважаючи на відсутність підстав для відкладення розгляду справи та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору, суд вважав за можливе розглянути справу по суті.

У судовому засіданні 23.09.2021 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

20.11.2018 між КП "Київський метрополітен" (як Замовником) та АТ "Київметробуд" (як Підрядником) був укладений Договір № 744-ДБМ-18 (далі - Договір).

Згідно з п. 1.1 Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Підрядник зобов`язується відповідно до проектної документації на свій ризик виконати будівельні роботи: «Будівництво дільниці Сиреиько-Печерської лінії метрополітену від станції «Сирець» на житловий масив Виноградар з електродепо у Подільському районі» (дільниця від станції «Сирець» до станції «Проспект Правди» з двома станціями («Мостицька» та «Проспект Правди») та дільницею вилочного відгалуження в бік станції «Виноградар» (І черга будівництва)), (код 45221000-2 «Будівництво мостів і тунелів, шахт і метрополітенів» за ДК 021-2015), (далі - роботи), у встановлений Договором строк, а Замовник зобов`язується надати Підряднику фронт робіт, передати дозвільну та затверджену в установленому порядку проектну документацію, прийняти виконані належним чином роботи та оплатити, а по завершенні усіх робіт прийняти від Підрядника об`єкт будівництва.

Відповідно до п. 1.2 Договору об`єкт будівництва: дільниця Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції «Сирець» на житловий масив Виноградар з електродепо у Подільському районі (дільниця від станції «Сирець» до станції «Проспект Правди» з двома станціями («Мостицька» та «Проспект Правди») та дільницею вилочного відгалуження в бік станції «Виноградар» (І черга будівництва)).

Адреса розташування об`єкта: м. Київ, Подільський район (п. 1.2.1 Договору).

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що Підрядник розпочинає виконання будівельних робіт після підписання Договору з наступного дня після отримання письмового повідомлення від Замовника про початок виконання робіт і завершує та передає готовий об`єкт Замовнику - 26.11.2021, за умови доведення відповідних цільових бюджетних призначень.

Згідно з п. 2.5 Договору строки виконання робіт (будівництва об`єкта) можуть змінюватися із внесенням відповідних змін у Договір у разі:

- невиконання або неналежного виконання Замовником своїх зобов`язань (несвоєчасне надання будівельного майданчика (фронту робіт), проектної документації, тощо);

- порушення строків фінансування робіт, що вказані у Календарному плані виконання та фінансування робіт (Додаток 2 до Договору);

- виникнення обставин непереборної сили;

- внесення змін до проектної документації; зменшення/збільшення обсягів фінансування;

- дій третіх осіб, що унеможливлюють належне виконання робіт, за винятком випадків, коли ці дії зумовлені залежними від Підрядника обставинами;

- виникнення інших обставин, що можуть вплинути на строки виконання робіт (будівництва об`єкта).

Відповідно до п. 2.7 Договору усі узгоджені Сторонами зміни до Договору оформляються шляхом підписання відповідних додаткових угод.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що договірна ціна (сума цього Договору) є динамічною і становить 5 981 268 736,07 грн, в тому числі ПДВ 20% 996 878 122,68 грн.

Положеннями п. 15.3 Договору (в редакції додаткової угоди № 5 від 20.12.2018) визначено, що Замовник здійснює попередню оплату в розмірі до 95% вартості робіт з будівництва (суми Договору), (розмір попередньої оплати визначається в межах розміру встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 № 117, зі змінами), шляхом перерахування бюджетних коштів на небюджетний рахунок Підрядника, відкритий в органах казначейства, з подальшим використанням на цілі, визначені цим договором, на підставі наданого Підрядником рахунку-фактури, за умови наявності коштів відповідного цільового призначення на рахунку Замовника та належним чином оформленого рішення головного розпорядника бюджетних коштів.

Шляхом укладення додаткової угоди № 8 від 24.12.2019 сторони дійшли згоди доповнити п. 15.3 укладеного ними Договору абзацом наступного змісту: «Для отримання попередньої оплати Підрядник, у встановленому законодавством порядку, відкриває небюджетний рахунок за балансовим рахунком 3712 «Рахунки інших клієнтів Казначейства України» на своє ім`я в Головному управлінні Державної казначейської служби у м. Києві (далі - орган Казначейства), де обслуговується Замовник».

За умовами п. 19.1 Договору цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками.

Строком дії Договору є час, протягом якого Сторони будуть здійснювати свої права і виконувати свої обов`язки відповідно до цього Договору, та закінчується 31.12.2021 року, але у будь-якому разі не раніше дати повного виконання своїх зобов`язань Сторонами, в тому числі гарантійних зобов`язань Підрядника (п. 19.1.1 Договору).

Згідно з п. 19.1.2 Договору Сторони можуть продовжити термін дії даного Договору у випадках, передбачених чинним законодавством.

Як стверджує позивач та не заперечує відповідач, на виконання умов укладеного сторонами Договору позивач отримав попередню оплату 20.12.2018 у розмірі 2 587 995 000,00 грн та 27.12.2019 у розмірі 1 413 935 216,80 грн.

За приписами ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Судом встановлено, що у межах кримінальних проваджень на грошові кошти, розміщені на банківських та казначейських рахунках позивача, були накладені арешти.

Так, арешти були накладені ухвалами Печерського районного суду міста Києва:

- від 16.01.2020 у справі 757/1732/20-к (на банківські рахунки позивача);

- від 20.01.2020 у справі 757/2364/20-к (на банківські та казначейські рахунки позивача);

- від 06.02.2020 у справі 757/5359/20-к (на банківські та казначейські рахунки позивача).

Заборони розпоряджатись грошовими коштами, розміщеними на банківських та казначейських рахунках позивача, в загальному розмірі 2 587 995 000,00 грн, накладені вищевказаними ухвалами суду від 16.01.2020 у справі 757/1732/20-к, від 20.01.2020 у справі 757/2364/20-к та від 06.02.2020 у справі 757/5359/20-к були скасовані ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 29.07.2020 у справі № 757/25543/20-к.

Крім того, арешти були накладені ухвалами Печерського районного суду міста Києва:

- від 15.09.2020 у справі № 757/39567/20-к (на банківські та казначейські рахунки позивача);

- від 05.11.2020 у справі 757/47183/20-к (на банківські рахунки позивача);

Заборона розпоряджатись грошовими коштами, розміщеними на казначейському рахунку позивача, в загальному розмірі 1 413 935 216,80 грн, накладена вищевказаною ухвалою суду від 15.09.2020 у справі № 757/39567/20-к була скасована ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 02.04.2021 у справі № 757/16186/21-к.

Заборона розпоряджатись грошовими коштами, розміщеними на банківському рахунку позивача у ПАТ «АБ «Укргазбанк», в загальному розмірі 5 871 920,49 грн, а також на банківському рахунку позивача у ПАТ «Банк «Восток», в загальному розмірі 291 313,42 грн, накладена вищевказаною ухвалою суду від 05.11.2020 у справі 757/47183/20-к була скасована ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 06.04.2021 у справі № 757/16815/21-к.

Зокрема, у зв`язку з викладеними обставинами, вказуючи на те, що протягом 2020-2021 років на рахунки позивача систематично накладались арешти в межах кримінальних проваджень, що перешкоджало позивачу здійснювати закупівлю матеріалів та обладнання, необхідного для виконання зобов`язань за укладеним сторонами Договором, а також перешкоджало позивачу оплачувати виконані субпідрядниками роботи та продовжувати будівництво згідно з графіком та строками, встановленими таким Договором, позивач звернувся до відповідача з листом № 813 від 22.07.2021, в якому запропонував відповідачу продовжити строк завершення та передачі готового об`єкта відповідачу - до 26.11.2023 шляхом підписання додаткової угоди та внесення змін до п. 2.1 Договору, а також продовжити термін, протягом якого сторони будуть здійснювати свої права і виконувати свої обов`язки відповідно до цього Договору, - до 31.12.2023 шляхом підписання додаткової угоди та внесення змін до п. 19.1.1 Договору. Як зазначено у додатках до вказаного листа, позивач долучив до нього проект додаткової угоди у двох примірниках. Відповідач згідно зі штампом реєстрації вхідної кореспонденції на вказаному листі отримав його 02.08.2021 та зареєстрував за вх. № 519.

Відповідач, у свою чергу, листом № 24/08-526 від 03.08.2021 відмовив позивачу у погодженні продовження строку завершення і передачі готового об`єкта відповідачу та строку дії договору, у зв`язку з цим повернув надані позивачем два примірники додаткової угоди. Позивач згідно зі штампом реєстрації вхідної кореспонденції на вказаному листі отримав його 03.08.2021 та зареєстрував за вх. № 1304.

У серпні 2021 позивач повторно звернувся до відповідача з листом № 917 від 16.08.2021, в якому висловив пропозицію внести зміни до п. 2.1 та п. 19.1.1 укладеного сторонами договору та пропонував подовжити строк завершення та передачі готового об`єкта відповідачу до 12.05.2023, а строк дії договору - до 16.06.2023. Відповідач згідно зі штампом реєстрації вхідної кореспонденції на вказаному листі отримав його 17.08.2021 та зареєстрував за вх. № 552.

Листом № 24/08-572 від 18.08.2021 відповідач відхилив вищевказану пропозицію позивача про продовження строків за укладеним сторонами Договором. Позивач згідно зі штампом реєстрації вхідної кореспонденції на вказаному листі отримав його 18.08.2021 та зареєстрував за вх. № 1408.

Не дійшовши згоди з відповідачем у продовженні строків, передбачених укладеним сторонами Договором, позивач звернувся до суду з даним позовом та просив суд подовжити строк завершення та передачі готового об`єкта відповідачу до 12.05.2023 (п. 2.1 Договору), а строк дії договору - до 16.06.2023 (п. 19.1.1 Договору).

Звертаючись до суду, позивач послався, серед іншого, на ст. 652 Цивільного кодексу України та істотну зміну обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, що виразилась у накладенні арештів на рахунки позивача та призвела до відсутності у нього можливості розпоряджатись грошовими коштами і забезпечити своєчасне виконання будівельних робіт за Договором (здійснювати закупівлю матеріалів та обладнання, необхідного для виконання зобов`язань за укладеним сторонами Договором, а також перешкоджало позивачу оплачувати виконані субпідрядниками роботи). Позивач вказував, що відсутність у нього можливості розпоряджатись своїми коштами тривала загалом 532 дні, а щодо частини грошових коштів арешт та заборона розпоряджатись ними тривають й досі.

У свою чергу, відповідач заперечуючи проти правомірності заявлених позовних вимог, вказував на те, що:

- позивачем не доведена належним чином наявність підстав для внесення до укладеного сторонами Договору змін, про які просить позивач;

- додані позивачем до позовної заяви копії сертифікатів Торгово-Промислової палати України підтверджують термін дії обставин непереборної сили вцілому лише протягом 4 місяців та 3 днів, у той час, як позивач просить продовжити строки за договором на 1 рік 5 місяців та 16 днів;

- накладення арештів на банківські рахунки позивача в межах кримінальних проваджень ухвалами Печерського районного суду м. Києва жодним чином не могло вплинути на виконання позивачем договірних зобов`язань у частині використання попередньої оплати у порядку, передбаченому бюджетним законодавством та Договором;

- позивач не надав суду копію висновку про істотну зміну обставин (hardship), а тому документально не підтвердив об`єктивних обставин, які, на переконання позивача, є правовим обгрунтуванням задоволення його позовних вимог.

Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, оцінюючи правомірність вимог позивача та обґрунтованість заперечень відповідача, суд керувався таким.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 317 Господарського кодексу України встановлено, що будівництво об`єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб`єктами господарювання для інших суб`єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду.

Відповідно до ч. 2 ст. 317 Господарського кодексу України для здійснення робіт, зазначених у частині першій цієї статті, можуть укладатися договори підряду: на капітальне будівництво (в тому числі субпідряду); на виконання проектних і досліджувальних робіт; на виконання геологічних, геодезичних та інших робіт, необхідних для капітального будівництва; інші договори. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Частиною 2 ст. 875 Цивільного кодексу України встановлено, що договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

За договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов`язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об`єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов`язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об`єкти і оплатити їх (ч. 1 ст. 318 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 3 ст. 875 Цивільного кодексу України до договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

За загальним правилом, закріпленим у ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Однак, згідно з ч. 1 ст. 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Частиною 2 ст. 652 Цивільного кодексу України встановлено, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Таким чином, закон пов`язує можливість зміни договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених частиною 2 статті 652 Цивільного кодексу України, при істотній зміні обставин (Постанова КГС ВС від 18.09.2020 у справі № 916/4693/15).

Суд погоджується з твердженнями позивача про те, що в момент укладення Договору у 2018 році жодна з його сторін не могла передбачити накладення у 2020 році Печерським районним судом міста Києва арешту на банківські та казначейські рахунки позивача в межах кримінальних проваджень. Відповідно, укладаючи вказаний Договір, його сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане.

Суд вважає обґрунтованим твердження позивача про те, що при всій турботливості та обачності, які від нього вимагалися, позивач не міг усунути причини, які зумовили зміну обставин. Так, матеріали справи свідчать про те, що позивач неодноразово звертався до Печерського районного суду міста Києва з клопотаннями про скасування накладених арештів, однак, зокрема, ухвалами суду від 14.04.2020 у справі № 757/13741/20-к та від 21.04.2020 у справі № 757/15007/20-к у задоволенні таких клопотань було відмовлено.

Суд також погоджується з твердженнями позивача про те, що невнесення змін до договору спричинить істотні порушення прав та інтересів сторін Договору, оскільки позивач не отримає прибуток, на який він розраховував укладаючи договір, а відповідач, у свою чергу, не отримає результату від виконання спірного договору, на який він розраховував при його укладенні (дві станції метро), крім того, будуть порушені інтереси значного кола третіх осіб, громадян України - користувачів метрополітену.

При цьому з суті договору та звичаїв ділового обороту не випливає, що такий ризик зміни обставин несе в даному випадку саме позивач.

Відсутність у позивача можливості забезпечити виконання будівельних робіт за Договором внаслідок накладення арештів на банківські та казначейські рахунки позивача підтверджується також листами контрагентів позивача, зокрема:

- листом ТОВ «Глобал Логістик Сістем» № 27/05 від 27.05.2020, яким Товариство повідомило про те, що внаслідок відсутності фінансування з боку позивача Товариство позбавлене можливості проводити закупівлю палива і запасних частин для техніки, талонів для утилізації ґрунту на полігоні, своєчасно виплачувати заробітну плату співробітникам, що може призвести до збоїв роботи автотранспорту з 01.06.2020 та затримок у планах з будівництва метрополітену. Товариство вказаним листом повідомило про наявність заборгованості в розмірі 6 000 000,00 грн та зазначило, що без проведення розрахунків буде вимушене призупинити виконання робіт з 01.06.2020;

- листом ТОВ «Будівельно-енергетична компанія-16», яким товариство просило позивача сплатити аванс в сумі 62 008 848,16 грн на закупівлю будівельних матеріалів, необхідних для виконання робіт з перекладання тепломережі.

За приписами ч. 4 ст. 652 Цивільного кодексу України Зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Оцінивши встановлені ним фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про те, що даний спір має важливий соціальний аспект, оскільки будівництво метрополітену має стратегічне значення для розвитку міста Києва і становить значний суспільний інтерес для мільйонів жителів столиці, у першу чергу, але не виключно, для жителів житлового масиву Виноградар, у зв`язку з чим суд вважає, що даний випадок є винятковим.

Поряд з наведеним суд вказує, що за умовами п. 15.3 укладеного сторонами Договору позивач для отримання попередньої оплати повинен був відкрити на своє ім`я небюджетний рахунок в Головному управлінні Державної казначейської служби у м. Києві, де обслуговується відповідач.

Таким чином, за умовами укладеного сторонами Договору, грошові кошти (попередня оплата) на його виконання повинні були перераховуватись відповідачем позивачу на його рахунки, відкриті у казначейській службі.

При цьому матеріали справи не містять доказів того, що грошові кошти, сплачені відповідачем на користь позивача як попередня оплата на виконання укладеного сторонами Договору, були у подальшому спрямовані позивачем з його казначейських рахунків на інші власні банківські (неказначейські) рахунки.

З урахуванням викладеного, суд відхиляє, як необґрунтовані, посилання позивача на те, що він був позбавлений можливості забезпечити належне та своєчасне виконання будівельних робіт за Договором не лише протягом строку дії арешту казначейських рахунків, але також протягом строку дії арешту банківських (неказначейські) рахунків позивача.

Отже, на переконання суду, об`єктивними обставинами, які перешкоджали позивачу забезпечити виконання будівельних робіт за укладеним сторонами Договором, були арешти саме казначейських рахунків позивача, на які відповідач спрямував попередню оплату на виконання вказаного Договору.

Судом встановлено, що у межах кримінальних проваджень були накладені арешти на банківські та казначейські рахунки позивача ухвалами Печерського районного суду міста Києва від 20.01.2020 у справі 757/2364/20-к та від 06.02.2020 у справі 757/5359/20-к.

При цьому заборона розпоряджатись грошовими коштами, розміщеними на банківських та казначейських рахунках позивача, в загальному розмірі 2 587 995 000,00 грн (що становить суму авансового платежу, здійсненого відповідачем 20.12.2018), накладена вищевказаними ухвалами, була скасована ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 29.07.2020 у справі № 757/25543/20-к.

Таким чином, арешт, у тому числі, казначейських рахунків тривав з 20.01.2020 по 29.07.2020, що становить 192 дні.

У межах кримінального провадження був накладений арешти на банківські та казначейські рахунки позивача ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 15.09.2020 у справі № 757/39567/20-к.

При цьому заборона розпоряджатись грошовими коштами, розміщеними на банківських та казначейських рахунках позивача, в загальному розмірі 1 413 935 216,80 грн (що становить суму авансового платежу, здійсненого відповідачем 27.12.2019), накладена вищевказаною ухвалою, була скасована ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 02.04.2021 у справі № 757/16186/21-к.

Таким чином, арешт, у тому числі, казначейських рахунків тривав з 15.09.2020 по 02.04.2021, що становить 200 днів.

Отже, всього арешт, у тому числі, казначейських рахунків позивача тривав 392 дні (192+200).

За умовами п. 2.1 укладеного сторонами Договору Підрядник завершує та передає готовий об`єкт Замовнику - 26.11.2021.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що обґрунтованим та правомірним буде продовження строку завершення та передачі готового об`єкта відповідачу (п. 2.1 Договору) на 392 дні, тобто до 23.12.2022 (26.11.2021 + 392 дні), а строку дії договору - до 24.01.2023 (п. 19.1.1 Договору).

Поряд з наведеним, суд вказує, що не бере до уваги посилання позивача на наявність форс-мажорних обставин, оскільки наявність таких обставин може свідчити про наявність підстав для звільнення сторони договору від відповідальності, передбаченої таким договором, але не про наявність обставин для зміни умов договору в судовому порядку.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню частково, оскільки суд визнав обґрунтованим термін продовження строків за Договором у меншому обсязі, ніж просив позивач.

Судові витрати з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд бере до уваги роз`яснення, наведені у постанові Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 № 7, згідно з якими якщо пропорції задоволення позовних вимог точно визначити неможливо (зокрема, при частковому задоволенні позову немайнового характеру), то судові витрати розподіляються між сторонами порівну.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Внести зміни до п. 2.1 та підпункту 19.1.1 пункту 19 Договору № 744-ДБМ-18 щодо будівництва дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції «Сирець» на житловий масив Виноградар з електродепо у Подільському районі» (дільниця від станції «Сирець» до станції «Проспект Правди» з двома станціями («Мостицька» та «Проспект Правди») та дільницею вилочного відгалуження в бік станції «Виноградар» (І черга будівництва)), (код 45221000-2 «Будівництво мостів і тунелів, шахт і метрополітенів» за ДК 021-2015), що був укладений 20.11.2018 року між Акціонерним товариством «Київметробуд» (03065, м. Київ, вул. Світлогірська, 2/25; код 01387432) та Комунальним підприємством «Київський Метрополітен» (03056, м. Київ, проспект Перемоги, будинок 35; код 03328913) в частині строку передачі готового об`єкту та строку виконання зобов`язань шляхом викладення їх в наступній редакції:

пункт 2.1. «Підрядник розпочинає виконання будівельних робіт після підписання Договору з наступного дня після отримання письмового повідомлення від Замовника про початок виконання робіт і завершує та передає готовий об`єкт Замовнику - 23.12.2022, за умови доведення відповідних цільових бюджетних призначень».

підпункт 19.1.1. пункту 19 «Строком дії Договору є час, протягом якого Сторони будуть здійснювати свої права і виконувати свої обов`язки відповідно до цього Договору, та закінчується 24.01.2023 року, але у будь-якому разі не раніше дати повного виконання своїх зобов`язань Сторонами, в тому числі гарантійних зобов`язань Підрядника».

3. Стягнути з Комунального підприємства «Київський Метрополітен» (03056, м. Київ, проспект Перемоги, будинок 35; код 03328913) на користь Акціонерного товариства «Київметробуд» (03065, м. Київ, вул. Світлогірська, 2/25; код 01387432) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 135,00 грн (одна тисяча сто тридцять п`ять грн 00 коп.).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 29.09.2021.

Суддя О.Г. Удалова