Рішення № 99960604, 28.09.2021, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа №428/5619/21

Провадження №2/428/1263/2021

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2021 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Кордюкової Ж.І.,

за участю секретаря Голуб Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» до ОСОБА_1 про стягнення зайво виплачених грошових коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» звернулося до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення зайво виплачених грошових коштів.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що ОСОБА_1 з 30.01.2015 року працював у Приватному акціонерному товаристві «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» та був звільнений наказом від 27.03.2017 року №0106-КП (ув).

На день звільнення відповідача сума заборгованості по його заробітній платі складала 31547,52 грн., яку було стягнуто судовим наказом Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 29.05.2017 року по справі №428/5324/17.

В червні 2017 року підприємство виплатило відповідачу вказану заборгованість із заробітної плати.

Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у червні 2017 року в порядку примусового виконання судового наказу у виконавчому провадженні №54215294 також було стягнуто на користь відповідача вказану заборгованість.

Таким чином, відповідач отримав зайві кошти з погашення боргу по заробітній платі у сумі 31547,52 грн., проте не повернув їх. Постанова про завершення вказаного виконавчого провадження не була направлена Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на адресу підприємства. Відповідач набув вказані грошові кошти внаслідок недобросовісності та без достатньої правової підстави.

Просив суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь зайво виплачену заробітну плату у сумі 31547,52 грн.

Представник позивача Селіхова Г.А. в судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі, в якій не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день, час і місце судового засідання справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надходило. Своїм правом на подачу відзиву не скористався.

22.07.2021 року судом постановлено ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі.

28.09.2021 року судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 з 30.01.2015 року по 28.03.2017 року працював у Приватному акціонерному товаристві «Сєвєродонецьке об`єднання Азот», що підтверджується витягом з наказу Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» №0106-КП(ув) від 27.03.2017 року.

Заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 станом на дату звільнення становила 31547,52 грн.

29.05.2017 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області по справі №428/5324/17 був виданий судовий наказ про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі у сумі 31547,52 грн.

Згідно з копією листа Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби від 16.01.2019 року №51291600/7-20.1 в тому числі було завершено виконавче провадження щодо стягнення на користь ОСОБА_1 заборгованості у сумі 31547,52 грн., стягнутої на підставі судового наказу по справі №428/5324/17.

На адресу ОСОБА_1 позивачем надсилалася претензія від 23.07.2019 року №559 на суму дебіторської заборгованості у сумі 31547,52 грн., яка утворилась внаслідок подвійної виплати йому боргу по заробітній платі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.9 ЦК України положення цього кодексу застосовуються до врегулювання трудових та сімейних правовідносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

Відповідно до положень ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Відповідно до ст. 127 КЗпП України відрахування із заробітної плати можуть провадитись тільки у випадках, передбачених законодавством України.

Відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу:

1) для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок; для погашення невитраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості; на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування. У цих випадках власник або уповноважений ним орган вправі видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості або з дня виплати неправильно обчисленої суми;

2) при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже одержав відпустку, за невідроблені дні відпустки. Відрахування за ці дні не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи з підстав, зазначених в пунктах 3, 5, 6 статті 36 і пунктах 1, 2 і 5 статті 40 цього Кодексу, а також при направленні на навчання та в зв`язку з переходом на пенсію;

3) при відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника підприємству, установі, організації (стаття 136).

Відповідно до роз`яснень, які містяться в п. 24 Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» при вирішенні спорів, пов`язаних із застосуванням ст. 127 КЗпП, суди мають враховувати, що: 1) вимоги про повернення працівником авансу, виданого в рахунок заробітної плати, і сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок, а також погашення невитраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження, переведення до іншої місцевості чи на господарські потреби, розглядаються судами в тому разі, коли роботодавець не має можливості провести відрахування із заробітної плати у зв`язку з тим, що працівник оспорює підстави і розмір останнього, або минув місячний строк для видання відповідного наказу (розпорядження), або з інших причин. До лічильних помилок належать неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період тощо. Не можуть вважатися ними не пов`язані з обчисленнями помилки в застосуванні закону та інших нормативно-правових актів, у тому числі колективного договору.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 року по справі №753/15556/15-ц зазначила правовий висновок, що у статті 1215 ЦК України передбачені загальні випадки, за яких набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності набувача такої виплати. При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачу двічі була виплачена заборгованість по заробітній платі у сумі 31547,52 грн., при чому позивач виплатив заборгованість по заробітній платі внаслідок власної помилки.

Отже відповідач безпідставно набув грошові кошти у вигляді зайво виплаченої заборгованості по заробітній платі, які в добровільному порядку позивачу не повернув. Доказів на підтвердження протилежного суду надано не було.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, у зв`язку з тим, що у позивача на підставі положень ст. 127 КЗпП України відсутні підстави для утримання із заробітної вказаної суми з відповідача, який отримав спірну суму після свого звільнення.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені судові витрати по оплаті судового збору у сумі 2270 грн., у зв`язку з документальним підтвердженням їх понесення.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 280 - 284, 287 - 289, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» зайво виплачену заробітну плату в сумі 31547 (тридцять одна тисяча п`ятсот сорок сім) грн. 52 коп. та судові витрати в сумі 2270 (дві тисячі двісті сімедсят) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Сєвєродонецьке об`єднання Азот», місцезнаходження: АДРЕСА_2; код ЄДРПОУ 33270581.

Представник позивача: Селіхова Галина Анатоліївна, місцезнаходження: АДРЕСА_2.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Ж. І. Кордюкова