Вирок № 99959691, 29.09.2021, Пулинський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Червоноармійський районний суд Житомирської області)

ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 276/305/18

Номер провадження 1-кп/292/8/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2021 року смт. Пулини

Червоноармійського районного суду Житомирської області

Головуюча- суддя Гуц О.В.

секретарі судового засідання : Риданова Г.В.

Володіна В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Пулини кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12017060140000606 від 30.12.2017 року по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця

с.Рижани Володарсько-Волинського району Житомирської області, жителя

АДРЕСА_1 ,

громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого,

працюючого машиністом екскаватора ТОВ «Невирівський лабрадорит»,

військовозобов"язаного, пільг, інвалідності не має, раніше не судимого ,

- за ч.2 ст. 286 КК України,

З участю сторін кримінального провадження:

прокурорів : Сіренького С.В., Устянцевої В.С.

Тимощука О.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисників обвинуваченого

- адвокатів : Комлика В.В., Старика В.М.,

Решетила С.В., Грішина Є.О.

потерпілих : ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

представника потерпілих- захисника Єсіна П.С.

В С Т А Н О В И В :

30 грудня 2017 року, близько 07 години 50 хвилин, ОСОБА_1 , не маючи водійського посвідчення, що дає право керувати транспортним засобом, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керуючи технічно справним автомобілем BMW- 325, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_4 , вчинив злочин проти безпеки руху та експлуатації транспорту, за наступних обставин.

Так, рухаючись на вище вказаному автомобілі, у салоні якого на передньому пасажирському сидінні перебував ОСОБА_5 , у напрямку смт. Хорошів, в районі будинку № 26 по вул. Стебницького села Волянщина Хорошівського району Житомирської області, ОСОБА_1 , під час руху в межах населеного пункту, де дозволяється рух зі швидкістю не більше 60 км/год, по прямій горизонтальній асфальтованій ділянці дороги, в задовільних умовах дорожнього руху, в умовах достатньої видимості, в порушення вимог пунктів 2.1 а), 2.3 б), 2.9 а), 12.1, 12.4 та 12.9 б) Правил дорожнього руху України проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху не врахував дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, перевищив максимальну швидкість, яка дозволена у даному населеному пункті, та, не впоравшись з керуванням автомобіля, допустив його занос з послідуючим виїздом за межі проїзної частини у лівий кювет, де здійснив зіткнення з деревом. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження: на обличчі більше справа численні садна плямистої і округлої форми, неправильної чотирикутної форми, поверхня яких червоно-бурого кольору знаходиться нижче рівня навколишньої шкіри; навколо обох очей синці неправильно округлої форми розмірами від 4х5 до 6х7 см; на підборідді близько до горизонтального напрямку забійна рана довжиною до 5 см; кістки склепіння черепа в лобно-скроневих ділянках більше справа сплющені, кістки носа крепітують; на правій гомілці по передньо-бічній поверхні рана неправильно трикутної форми розмірами 2х3 см з відносно рівними краями, дно якої темно червоного забарвлення, просякнуте кров`ю; кістки черепа від нагробної дуги справа до тім`яного бугра справа з включенням верхньої частини шечуйчатих кісток з обох сторін з численними переломами, від яких до кам`янистою частини скроневої кістки справа розповсюджується лінія перелому, де зникає; під м`які мозкові оболонки у межах даних областей масивний крововилив темно-червоного забарвлення; м`які покрови черепа з внутрішньої поверхні з крововиливом неправильно овальної форми розміром 8х10 см темно червоного забарвлення, а також нерівномірне кровонаповнення внутрішніх органів, рідкий стан крові, точкові крововиливи в серозні оболонки, які мають ознаки тяжких по причині загрози для життя, знаходяться в прямому причинному зв`язку зі смертю ОСОБА_5 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 в Хорошівській центральній районній лікарні.

Порушення водієм ОСОБА_1 вимог пунктів 2.1 а), 2.3 б), 2.9 а), 12.1, 12.4 та 12.9 б) Правил дорожнього руху України знаходиться у прямому причинному зв`язку зі створенням аварійної обстановки, виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та з її наслідками.

Скоєне ОСОБА_1 кримінальне правопорушення суд кваліфікує за ст. 286 ч.2 КК України, як необережні дії ,що виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_5 .

Дані обставини були встановлені судом, шляхом допиту обвинуваченого, потерпілих, свідків та дослідженням письмових доказів у кримінальному провадженні.

Під час розгляду кримінального провадження по суті, судом забезпечено дотримання вимог ст.ст. 22, 23, 26 КПК України, щодо змагальності сторін, диспозитивності, оскільки судом досліджено усі докази, надані учасниками кримінального провадження.

Так, допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненому визнав частково та дав суду показання про те, що дійсно, у вказаний в обвинувальному акті день та час вони з друзями: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , подружжям ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_4 , який приєдався до них пізніше, зібралися у кафе "Юлія" с.Рижани Хорошівського району. Після чого на автомобілі ОСОБА_4 всі поїхали до смт. Нова Борова, де відпочивали у кафе "Фіміда". Близько 4-ї години ночі на автомобілях прибули у с. Рижани, де усі, окрім нього, вживали спиртні напої домашнього виготовлення. Після чого, він, ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , на запрошення подружжя ОСОБА_12 поїхали до останніх додому. Так як він відчував втому після робочого дня, то взагалі на протязі усього часу перебування в компанії друзів, не вживав алкоголю. Близько 6-ї години ранку, на прохання ОСОБА_10 , він вирішив відвезти додому ОСОБА_5 . Разом з ОСОБА_10 вони попросили ключі у ОСОБА_4 від його автомобіля. Він сів за кермо БМВ, ОСОБА_5 на переднє пасажирське сидіння, а ОСОБА_10 , який мав намір їхати з ними, відмовився від поїздки. Перед тим як відвезти ОСОБА_5 додому, він вирішив перевірити автомобіль та поїхати до Володарська-Волинського. По дорозі, у селі Волянщина, в районі зупинки громадського транспорту, на проїздній частині дороги, де була ямковість, автомобіль підкинуло та розвернуло на зустрічну смугу руху, після чого відкинуло за межі проїздної частини дороги та автомобіль правою передньою частиною зіштовхнувся з деревом. Ствердив, що керував автомобілем, немаючи посвідчення водія, тому що хотів перевірити свої водійські здібності. Мав навички водіння автомобіля та займався на курсах з водіння, але не завершив курс навчання. На той час коли сталося ДТП, керований ним автомобіль рухався зі швидкістю 90-100 км/год., незважаючи на встановлені дорожні знаки обмеження швидкості. Елементи дороги були видимі, дорога пряма, покриття дороги - асфальтне. Визнав свою вину у порушенні Правил дорожнього руху, що йому вмінено в обвинувачення, за винятком того, що він керував даним автомобілем у стані алкогольного сп"яніння .

Окрім часткового визнання своєї вини обвинуваченим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, його винуватість повністю підтверджується дослідженими у судовому засіданні наступними доказами.

Показаннями потерпілого ОСОБА_2 , який у судовому засіданні зазначив про те, що 29 грудня 2017 року, вечірньої пори, їх син ОСОБА_5 пішов на зустріч з друзями. Вранці наступного дня близько 07-ї години 30 хвилин його дружина зателефонувала сину та той повідомив, що їде додому. О 07-й годині 50 хвилин їм по телефону повідомили, що у с.Волянщина, неподалік від зупинки громадського транспорту сталася ДТП, у якій постраждав їх син. По телефону вони сповістили про це батьків ОСОБА_1 та разом з ними на автомобілі прибули на місце пригоди. Про те там уже нікого не було. У лікарні, куди вони поїхали, дізналися, що їх син перебуває у важкому стані, а через добу він помер. Потерпілий наполягав на суворості призначення покарання обвинуваченому, оскільки останній керував автомобілем у стані алкогольного сп"яніння та не бажає визнати це, не мав посвідчення водія, з часу вчинення ДТП не вибачився перед ним та його дружиною, будь-якої допомоги не надавав.

Показаннями потерпілої ОСОБА_3 , яка у судовому засіданні вказала про те, що близько 20-ї години 29 грудня 2017 року їх син ОСОБА_5 пішов на зустріч з друзями. Близько 07-ї години наступного ранку вона зателефонувала синові і той повідомив, що він знаходиться у ОСОБА_19 та збирався їхати додому. Близько 8-ї години її знайома по телефону повідомила, що у с.Волянщина сталася дорожньо-транспортна пригода, у якій постраждав ОСОБА_5 . Разом з батьками ОСОБА_1 , на їх автомобілі, вони прибули на місце пригоди, однак там нікого вже не було. У лікарні зустріли ОСОБА_1 , з яким вона особисто не розмовляла. Через добу вони втратили свого сина, який помер від отриманих під час ДТП травм. З часу трагедії, обвинувачений не приніс їм свого вибачення, будь- якої матеріальної шкоди не відшкодував. Потерпіла наполягала на суворості призначення покарання обвинуваченому .

Свідок ОСОБА_21 у судовому засіданні дав показання про те, що в останніх числах грудня місяця 2017 року, вечірньої пори, він з дружиною та друзями: ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 іншими зустрілися у кафе "Юлія" с.Рижани Хорошівського району, де всі разом відпочивали. Після чого поїхали на дискотеку у смт. Нова Борова, де у кафе "Феміда" відпочивали до 2-ї години ночі та так як і у кафе ОСОБА_40 усією компанією вживали спиртні напої. У центрі села Рижани, куди вони згодом усі прибули, продовжували вживати спиртне. Про те, чи вживав спиртні напої того вечора ОСОБА_1 , він з вірогідністю сказати не може, так як він цього особисто не бачив. Надалі він запросив друзів до себе у гості. Під ранок ОСОБА_5 попросив ОСОБА_1 відвезти його додому та він бачив як ОСОБА_1 сів за кермо автомобіля БМВ, що належить ОСОБА_4 , а поруч з ним на пасажирське сидіння сів ОСОБА_5 і вони поїхали. Оскільки ОСОБА_1 довго не повертався та не відповідав на телефонні дзвінки, вони поїхали його шукати і в цей час хтось по телефону повідомив, що автомобіль, яким керував ОСОБА_1 потрапив у ДПТ.

Свідок ОСОБА_27 у судовому засіданні дав показання про те, що у грудні місяці 2017 року, на передодні Нового Року, вранці, близько 8- ї години, він заступив на службу у МЧС. В цей же час було отримано повідомлення про виклик у село Волянщина, де сталося ДТП. Коли бригада МЧС прибула на місце події там вже були працівники швидкої медичної допомоги та лікар надав медичну допомогу пасажиру автомобіля, що потрапив у ДТП. Оскільки права сторона автомобіля була розбита та затиснута у дерево, то дістати з автомобіля постраждалого змогли лише працівники служби МЧС. ОСОБА_1 в цей час був на місці події та весь час кричав -"рятуйте мого брата". Так як він досить тривалий час знайомий з ОСОБА_1 , то на його думку, поведінка ОСОБА_1 свідчила про те, що він був напідпитку.

Свідок ОСОБА_28 дав суду показання про те, що у грудні 2017 року, точної дати не пам"ятає, вранішньої пори, він знаходився на зупинці транспортних засобів у с.Волянщина Хорошівського району та цей час він почув гул автомобіля, який доносився зі сторони села Немирів, а потім побачив, як у його напрямку, на великій швидкості рухався автомобіль БМВ. Коли автомобіль зрівнявся із зупинкою, його почало зносити з проїзджої частини та автомобіль з"їхав з дороги і наїхав на дерево. Він підбіг до вказаного автомобіля, відчинив дверцята з боку водія та допоміг вийти з автомобіля водію. Спільно з водієм авто, що зупинився біля місця події, вони намалися звільнити з переднього сидіння салону автомобіля БМВ його пасажира, однак не змогли, так як права передня частина автомобіля мала значні механічні пошкодження та була затиснута деревом. На виклик прибули працівники служби МЧС, за допомогою яких пасажира було вивільнено з пошкодженого автомобіля. ДТП сталося у світлу пору доби, дорожнє покриття було сухим. Автомобіль БМВ на момент ДТП рухався зі швидкістю не менше 150 кілометрів на годину. З водієм автомобіля він безпосередньо не спілкувався, бачив його вперше, чи перебував він у стані алкогольного сп"яніння, сказати не може, однак його поведінка була неадекватною. Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні показав про те, що близько 23-24 години , грудня місяця, точної дати не пам"ятає, він зустрівся з ОСОБА_1 , ОСОБА_29 , ОСОБА_19 та ОСОБА_31 у кафе села Рижани та на їх прохання на власному автомобілі відвіз їх у кафе смт.Нова Борова на дискотеку. Оскільки у кафе с.Рижани, він вживав спиртне, то ОСОБА_1 , який на той час не вживав алкоголь, сів за кермо його автомобіля. Усією компанією і у кафе смт. Нова Борова і в центрі села Рижани, куди вони всі згодом поїхали, продовжували вживати алкогольні напої. Згодом на запрошення ОСОБА_19, вони поїхали до будинку останнього. Близько 06 години ранку він ліг спати. Через деякий час на прохання ОСОБА_1 , який пояснив, що має відвезти додому ОСОБА_5 , він дав ОСОБА_1 ключі від власного автомобіля. На той час, йому не було відомо, що ОСОБА_1 не мав посвідчення водія, припускав, що воно у нього було, бо ОСОБА_1 вправно водив свій автомобіль.

Свідок ОСОБА_33 у судовому засіданні показав про те, що близько 22-ї години 29.12.2017 року, він зі своїми друзями: ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_35 , ОСОБА_19 та ОСОБА_31 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_4 зібралися у кафе с.Рижани Хорошівського району, де всі відпочивали та вживали спиртні напої, крім ОСОБА_1 , який на той час спиртні напої не вживав. Після чого всією компанією вони поїхали до кафе в смт.Нова Борова, де продовжили відпочивати та вживали спиртне, в тому числі і ОСОБА_1 , з яким він особисто чаркувався. Близько 3-ї години ночі вони всі поїхали до села Рижани, де у центрі села продовжили розважатися. При цьому також вживали алкогольні напої, в тому числі і ОСОБА_1 . Близько до 5-ї години ранку він пішов додому, тому що відбувалося далі, йому не відомо. Про вказане ДТП дізнався того ж дня від знайомих .

Свідок ОСОБА_10 дав суду показання про те, що 29.12.2017 року, він разом з друзями: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_29 , ОСОБА_8 та дівчатами зібралися у кафе с.Рижани. ОСОБА_1 у даному кафе спиртного не вживав, оскільки ОСОБА_4 попросив його кермувати його автомобілем. Після чого вони всі поїхали відпочивати до кафе "Феміда" у смт. Нова Борова. Як зазначив свідок він з впевненістю засвідчує, що у кафе смт.Нова Борова та у центрі села Рижани, куди вони згодом усі поїхали, ОСОБА_1 разом з іншими присутніми вживав спиртні напої, у кількості не менше трьох чарок горілки у кожному з двох цих випадків та таку ж кількість горілки ОСОБА_1 вжив у будинку ОСОБА_19. Десь о 7-й годині ранку ОСОБА_5 зібрався йти додому та ОСОБА_1 запропонував його відвезти. ОСОБА_4 дав ОСОБА_1 ключі від свого автомобіля та останній сів за кермо БМВ. Через 15 хвилин потому зателефонувала мати одного з їх друзів та повідомила, що за участю автомобіля, яким керував ОСОБА_1 , сталася ДТП.

Для підтвердження обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні передбачених ст.91 КПК України, органом досудового розслідування під час досудового розслідування та прокурором в ході судового провадження були зібрані та надані суду наступні докази, що досліджувались судом безпосередньо під час судового розгляду.

Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 30.12.2017 року з фотоілюстраціями до нього, згідно якого, на ділянці автодороги поблизу будинку №26 по вул.Чапаєва,(надалі вул. Стебницького) в с.Волянщина Хорошівського району Житомирської області виявлено автомобіль марки "BMW-325", д.н.з. НОМЕР_1 з механічними пошкодженнями та сліди гальмування автомобіля. Дані показники відтворено на схемі до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та відображено на фототаблиці після проведення фотозйомки.

Протоколом проведення слідчого експерименту від 19.03.2018 року, у якому відображено свідчення ОСОБА_28 , як свідка, який на місцевості розповів про обставини дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 30.12.2017 року в с.Волянщина Хорошівського району Житомирської області.

Лікарським свідоцтвом про смерть за №3318 від 31.12.2017 року засвідчується, що причиною смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є відкрита черепно-мозкова травма .

За висновком експерта №1238 від 31.12.2017 року, при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_5 виявлено тілесні ушкодження: на обличчі більше справа численні садна плямистої і округлої форми, неправильної чотирикутної форми, поверхня яких червоно-бурого кольору знаходиться нижче рівня навколишньої шкіри; навколо обох очей синці неправильно округлої форми розмірами від 4х5 до 6х7 см; на підборідді близько до горизонтального напрямку забійна рана довжиною до 5 см; кістки склепіння черепа в лобно-скроневих ділянках більше справа сплющені, кістки носа крепітують; на правій гомілці по передньо-бічній поверхні рана неправильно трикутної форми розмірами 2х3 см з відносно рівними краями, дно якої темно червоного забарвлення, просякнуте кров`ю; кістки черепа від нагробної дуги справа до тім`яного бугра справа з включенням верхньої частини шечуйчатих кісток з обох сторін з численними переломами, від яких до кам`янистою частини скроневої кістки справа розповсюджується лінія перелому, де зникає; під м`які мозкові оболонки у межах даних областей масивний крововилив темно-червоного забарвлення; м`які покрови черепа з внутрішньої поверхні з крововиливом неправильно овальної форми розміром 8х10 см темно-червоного забарвлення, а також нерівномірне кровонаповнення внутрішніх органів, рідкий стан крові, точкові крововиливи в серозні оболонки, які мають ознаки тяжких по причині загрози для життя, знаходяться в прямому причинному зв"язку зі смертю. Виявлені на трупі тілесні ушкодження виникли від дій масивних тупих предметів, що мали ребра і грані, які діяли з достатньо сильною силою прикладання, чим могли бути частини внутрішньої обліцовки автомобіля, можливо на пасажирському місці.

Відповідно до висновку експерта №3/254 від 19.03.2018 року в процесі дослідження гальмівної системи, ходової частини та рульового керування наданого на дослідження автомобіля BMW-325, д.н.з. НОМЕР_1 не встановлено яких-небудь характерних ознак їх раптової відмови або технічних несправностей, які б впливали на безпеку дорожнього руху та знаходились в причинному зв"язку з виникненням аварійної обстановки і даної дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно висновку експерта №3/287 від 19.03.2018 року в умовах даної дорожньо-транспортної пригоди величина швидкості руху автомобіля BMW-325, р/н НОМЕР_1 перед початком утворення слідів юзу коліс автомобіля складає близько 61.0...86.2 км/год. В умовах місця пригоди, при заданих вихідних даних, дії водія автомобіля BMW-325, р/н НОМЕР_1 ОСОБА_1 не відповідали технічним вимогам п.п.12.4; 12.9 б Правил дорожнього руху України.

За результатами комплексної судово-медичної та транспортно-трасологічної експертизи, (висновок експерта №38/3-255 від 23.03.2018 року), на автомобілі BMW-325, н/з НОМЕР_1 визначена наявність 3-х незалежних груп слідів і пошкоджень ударно-динамічного характеру, які утворилися внаслідок прикладення зусиль, що значно перевищують експлуатаційні навантаження автомобіля та носять суто аварійний характер, тобто визначені сліди і пошкодження могли бути утворені в процесі виїзду автомобіля за межі проїзної частини та його подальшого контактування із елементами рослинного походження (деревами). Враховуючи характер пошкоджень на автомобілі BMW-325, н/з НОМЕР_1 , напрямок інерційних сил при контактуванні автомобіля з деревом та характер, локалізацію тілесних ушкоджень ОСОБА_5 та ОСОБА_1 комісія експертів вважає, що в момент дорожньо-транспортної пригоди розташування їх в салоні автомобіля було наступне: в якості пасажира переднього сидіння знаходився ОСОБА_5 , в якості водія - ОСОБА_1 ..

Із висновку експерта №132 від 22.01.2018 року вбачається, що 30.12.2017 року о 10 год. 10 хв. ОСОБА_1 був госпіталізований до 78-го відділення комунальної установи Хорошівської районної ради "Центральна районна лікарня", де у нього було виявлено тілесне ушкодження у вигляді рани волосяної частини голови, яка могла утворитися при обставинах та в термін, вказаних в постанові про призначення судово-медичної експертизи, відноситься до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров"я.

Отже, зазначені висновки експертів суд визнає належними і допустими доказами, оскільки такі отримані в порядку, передбаченому КПК України, відповідають вимогам вказаного процесуального закону, містять в собі докладний опис проведеного дослідження та зроблені за їх результами висновки, обгрунтовані відповіді на поставлені запитання, які грунтуються на відомостях, що сприймалися безпосередньо та які стали відомі під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення дослідження і в силу ст.85 КПК України, прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, тобто у повній мірі відповідають вимогам чинного процесуального законодавства.

Таким чином, суд дійшов висновку, що фактичні дані, що містяться у досліджених судом доказах узгоджуються між собою, з показаннями свідків, протоколами проведення слідчих дій, експертиз та іншими доказами, зібраними в ході досудового слідства та під час судового розгляду.

В пункті 19 частини другої Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01 листопада 1996 року "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя ", зазначається, що згідно ст.62 Конституції України, обвинувачення не може грунтуватися на припущеннях, а також на доказах, одержаних незаконним шляхом. Докази повинні визнаватись такими, що одержані незаконним шляхом, наприклад тоді, коли їх збирання й закріплення здійснено або з порушенням гарантованих Конституцією України прав людини і громадянина, встановленого кримінально-процесуальним законодавством порядку, або не уповноваженою на це особою чи органом, або за допомогою дій, не передбачених процесуальними нормами.

Так, у судовому засіданні не здобуто жодних даних, що докази сторони обвинувачення отримано незаконним шляхом чи з порушенням гарантованих Конституцією України прав людини, чи неуповноваженою на це особою, чи органом та чи з іншими порушеннями, перебаченими процесуальним законом.

Оцінивши досліджені безпосередньо у судовому засіданні докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору їх достатності та взаємозв"язку, суд дійшов висновку про винувавтість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України - порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_5 ..

Згідно досудової доповіді щодо ОСОБА_1 , складеної Пулинським районним сектором філії державної установи "Центр пробації" у Житомирській області від 14.09.2018 року вбачається, що беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.

Призначаючи вид та міру покарання, суд відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2004 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Згідно з п.3 вищезазначеної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

Тому, виходячи з принципу індивідуалізації покарання суд враховує обставини вчинення та тяжкість кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до категорій тяжких злочинів .

За змістом п.п. 20, 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, але й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб, а також обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, та особу винного. У кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст.286 і ст.287 КК необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати посади, пов`язані з відповідальністю за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, відповідно.

Крім того, позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосувати як додаткове покарання незалежно від того, що особу вже було позбавлено такого права в адміністративному порядку. Однак призначення цього покарання особі, яка взагалі не мала права керувати транспортними засобами, є неможливим.

Як зазначається у Постанові Верховного Суду від 21.08.2019 року ,справа № 682/956/17, провадження № 13-31кс19, згідно зі статтями 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, що є необхідним і достатнім для її виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації, це покарання за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, що його пом`якшують і обтяжують.

Норми зазначеного Кодексу наділяють суд правом вибору у визначених законом межах заходу примусу певного виду і розміру. Названа функція суду за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки передбачає вибір однієї з альтернативних форм реалізації кримінальної відповідальності і потребує взяття до уваги й оцінки відповідно до визначених законом орієнтирів усіх конкретних обставин справи, без урахування яких обрана міра покарання не може вважатися справедливою. Справедливість покарання має визначатися з урахуванням інтересів усіх суб`єктів кримінально-правових відносин, а також інших осіб з погляду підвищення рівня їх безпеки шляхом запобігання вчиненню нових злочинів і надання підстав правомірно очікувати відповідну протиправному діянню реакцію держави, що є важливим чинником юридичної захищеності людини.

В силу приписів п.3 ч.1 ст. 65 КК України, суд при призначенні ОСОБА_1 покарання враховує обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 12 КК України, обвинувачений вчинив злочин, який відноситься до тяжких злочинів.

Обставин, що пом"якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Згідно вимог ст.67 КК України, обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, є вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння.

Заперечення ОСОБА_1 про те, що під час вчинення ДТП він не перебував у стані алкогольного сп"яніння спростовується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів.

Так, за даними обласного наркологічного диспансеру Житомирської обласної ради щодо результатів токсикологічного дослідження методом ГХ крові на вміст алкоголю №238 від 30.12.2017 року, у зразку крові, відібраному у ОСОБА_1 станом на 10 год. 20 хв. 30.12.2017 року, тобто через 2 години 30 хвилин після ДТП, виявлено етиловий алкоголь в концентрації 0,17 проміле .

Крім того, згідно записів у карті виїзду швидкої медичної допомоги №4115 від 30.12.2017 року, ОСОБА_1 поставлено попередній діагноз: "Забійна рана волосяної частини голови. Підозра на алкогольне сп"яніння" та додатково зазначено- "ізо рта запах алкоголя, походка шаткая, речь спутанная" .

Факт наявності запаху алкоголю з ротової порожнини ОСОБА_1 на момент коли сталася вказана ДТП підтвердив у судовому засіданні допитаний у якості свідка працівник МЧС - ОСОБА_27 .

Про те, що ОСОБА_1 вживав алкогольні напої незадовго до того, як сів за кермо автомобіля, за участю якого сталася дана дорожньо-транспортна пригода, підтвердили допитані у судовому засіданні свідки: ОСОБА_33 та ОСОБА_10 ..

Отже перебування ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом та вчинення дорожньо-транспортної пригоди у стані алкогольного сп`яніння, поза розумним сумнівом підтверджується вище наведеними письмовими доказами та свідченнями безпосередньо допитаних у судовому засіданні свідків.

Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує характер та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, фактичні обставини справи, тяжкість заподіяних кримінальним правопорушенням наслідків, виходячи з конкретних обставин його вчинення, незворотності тих наслідків, які були спричинені цим діянням, а також характер самого порушення Правил дорожнього руху, обсяг та кількість допущених обвинуваченим грубих порушень Правил дорожнього руху, а саме, що ОСОБА_1 керував автомобілем без права на керування транспортним засобом та значно перевищив максимальну швидкість, яка дозволена у даному населеному пункті, і цим самим грубо порушив правила безпеки дорожнього руху, створивши серйозну загрозу життю і здоров`ю для його учасників. Протиправні дії обвинуваченого призвели до тяжких непоправних наслідків у вигляді смерті людини, тоді як відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя, здоров`я та безпека належать до найвищих соціальних цінностей. Крім цього суд враховує відсутність пом"якшуючих обставин, наявність обставини, що обтяжує покарання- вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння, яка підвищує ступінь суспільної небезпечності винного вчиненого ним кримінального правопорушення і у зв`язку з цим є підставою для призначення більш суворого покарання, оскільки певний психофізичний (фізіологічний) стан, у якому перебував на той час ОСОБА_1 , сприяв порушенню ним інших норм правил безпеки дорожнього руху, а також характеризуючі дані особи обвинуваченого, який має молодий вік, раніше не судимий, за місцем проживання, навчання та роботи характеризується позитивно, не перебуває на обліку у лікаря нарколога, психіатра, має постійне місце проживання, роботи та його посткримінальну поведінку, а саме- відсутність розкаяння, яке передбачає, крім визнання обвинуваченим факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, готовність нести покарання, його ставлення до скоєного, яке не передбачає належної критичної оцінки обвинуваченим своєї протиправної поведінки, її осуду та бажання залагодити провину, відсутність факту щирого каяття у вчиненні злочину та відсутність будь-яких спроб вибачитися перед потерпілими та відшкодувати матеріальну шкоду.

Врахувавши всі зазначені обставини в їх сукупності, позиції потерпілих про необхідність призначення обвинуваченому суворого покарання в умовах ізоляції його від суспільства, з урахуванням принципу індивідуалізації покарання, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 не можливе без ізоляції від суспільства, з обранням йому міри покарання в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України та призначенням покарання у виді позбавлення волі.

Як убачається із матеріалів кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_1 , не отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами відповідної категорії, згідно зі ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» та п. 2 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року №340 та зворотнє письмовими доказами не підтверджено.

Отже, згідно з правозастосовчою практикою, позбавлення права керувати транспортними засобами суд не вправі призначити як додаткове покарання особі, яка не має права керування транспортними засобами.

Підстав для застосування положень ст.ст.69, 75 КК України при призначенні ОСОБА_1 покарання, не вбачається.

Враховуючи вище наведене, суд вважає, що визначене саме такого виду покарання не суперечить загальним засадам призначення покарання, принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину і особі обвинуваченого та буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 і попередження нових злочинів.

Відповідно до ст.124 КПК України з ОСОБА_1 на користь держави підлягають стягненню процесуальні витрати, які складаються з витрат на проведення експертизи технічного стану транспортного засобу відповідно до висновку експерта №3/254 від 19.03.2018 року в сумі 790,96 грн. та на проведення експертизи обставин і механізму дорожньо-транспортної пригоди відповідно до висновку експерта №3/287 від 19.03.2018 року в сумі 1144 грн., а всього 1934 (одна тисяча дев"ятсот тридцять чотири) грн. 96 коп. (отримувач: УК у м.Житомир/Житомирська міська отг24060300, банк отримувача: Казначейство України; код ЗКПО: 38035726; рахунок: UA448999980313010115000006797; Код класифікації доходів: 24060300).

Долю речових доказів, суд вирішує у відповідності до ст.100 КПК України. Накладений арешт ухвалою Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 09.01.2018 року на автомобіль марки "BMW-325", д.н.з. НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 та довідки за результатами диспетчера ЗМК та Пасажирського пункту пропуску належить ОСОБА_4 , підлягає скасуванню та поверненню останньому.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.370, 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України і призначити йому покарання за цим Законом у вигляді позбавлення волі на строк- 5 (п"ять) років 6 (шість) місяців без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 , до набрання вироком законної сили, не обирати.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з дня звернення вироку до виконання.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи технічного стану транспортного засобу відповідно до висновку експерта №3/254 від 19.03.2018 року в сумі 790 (сімсот дев"яносто) грн. 96 коп. та за проведення експертизи обставин і механізму дорожньо-транспортної пригоди відповідно до висновку експерта №3/287 від 19.03.2018 року в сумі 1144 (одна тисяча сто сорок чотири) грн., а всього 1934 (одна тисяча дев"ятсот тридцять чотири) грн. 96 коп. (отримувач: УК у м.Житомир/Житомирська міська отг24060300, банк отримувача: Казначейство України; код ЗКПО: 38035726; рахунок: UA448999980313010115000006797; Код класифікації доходів: 24060300).

Арешт, накладений згідно ухвали Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 09.01.2018 року на автомобіль марки "BMW-325", д.н.з. НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 належить ОСОБА_4 , скасувати.

Після набрання вироком законної сили, визнаний у кримінальному провадженні речовим доказом автомобіль марки "BMW-325", д.н.з. НОМЕР_1 ", що зберігається на території Хорошівського ВП Коростишівського ВП ГУ НП в Житомирській області, повернути власнику ОСОБА_4 ..

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга через Червоноармійський районний суд Житомирської області до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Суддя О.В.Гуц