Вирок № 99959655, 28.09.2021, Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 283/1719/21

Провадження №1-кп/283/208/2021

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

28 вересня 2021 року м. Малин

Малинський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Хомич В.М., секретар судового засідання Ільніцька С.В., за участю прокурора Хоменка Т.П., представників потерпілого Райця В.В. та Крекотень В.М., обвинуваченої ОСОБА_1 , захисника обвинуваченої - адвоката Васильчука В.П., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні угоду про визнання винуватості від 30.06.2021 та обвинувальний акт з додатками від 30.06.2021у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 16.02.2021 №12021060510000006 про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Київ, громадянки України, з вищою освітою, заміжньої, на утриманні має малолітню дитину, не працює, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, проживає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 191 Кримінального кодексу України (далі - КК),

ВСТАНОВИВ:

1.Стислий опис провадження

01.07.2021 до суду з Малинського відділу Коростенської окружної прокуратури надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 16.02.2021 №12021060510000006 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 191 КК України.

Ухвалою від 05.07.2021 призначено підготовче судове засідання на 29.07.2021, яке відкладено на 28.09.2021.

У підготовчому судовому засіданні 28.09.2021 надійшла угода про визнання винуватості від 30.06.2021, укладена прокурором Малинського відділу Коростенської окружної прокуратури Хоменком Т.П. та ОСОБА_1 за участі захисника - адвоката Васильчука В.П.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд, зокрема, має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди.

2. Формулювання обвинувачення та статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа.

Відповідно до обвинувального акта та угоди про визнання винуватості, ОСОБА_1 обвинувачується у привласненні чужого майна шляхом зловживання службовим становищем у великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 191 КК України, за наступних обставин.

ОСОБА_1 згідно з наказом головного лікаря Комунального некомерційного підприємства «Чоповицький селищний центр первинної медико-санітарної допомоги» (далі - КНП «ЧСЦПМСД») №1-к від 01 жовтня 2018 року призначена на посаду головного бухгалтера вказаного підприємства.

Відповідно до ч. 7 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», головний бухгалтер або особа, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства, забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності; організовує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій; бере участь в оформленні матеріалів, пов`язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства; забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.

Згідно з п. 2.1 посадової інструкції головного бухгалтера, затвердженої головним лікарем КНП «Чоповицький СЦПМСД» ОСОБА_2 11.10.2018, ОСОБА_1 зобов`язана здійснювати організацію бухгалтерського обліку господарсько-фінансової діяльності та контроль за ощадливим використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, схоронністю власності підприємства; згідно з п. 2.3 інструкції зобов`язана очолювати роботу з підготовки та прийняття робочого плану рахунків, форм первинних облікових документів, які застосовуються для оформлення господарських операцій, за якими не передбачені межові форми, розробки форм документів внутрішньої бухгалтерської звітності, а також забезпечення порядку проведення інвентаризації, контролю за проведенням господарських операцій, дотримання технології обробки бухгалтерської інформації і порядку документообігу; згідно з п. 2.7 інструкції зобов`язана здійснювати контроль за дотриманням порядку оформлення первинних бухгалтерських документів, розрахунків і платіжних зобов`язань, витрат фонду заробітної плати, за встановленням посадових окладів працівникам підприємства, проведенням інвентаризацій основних засобів, товарно-матеріальних цінностей і коштів, перевірок організації бухгалтерського обліку і звітності, а також документальних ревізій підприємства.

Таким чином, ОСОБА_1 постійно обіймаючи посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України, будучи службовою особою, незаконно заволоділа чужим майно за наступних обставин.

Так, 11.01.2020 між Національною службою здоров`я України та КНП «ЧСЦПМСД» укладено Договір №0000-НТ15-М-000 про медичне обслуговування за програмою медичних гарантій щодо виплат заробітної плати працівникам КНП «ЧСЦПМСД», сплати податків, ціна договору орієнтовно становить 2 528 448 грн. 00 коп. Відповідно до п. 9 Додатку №1 між цими сторонами договору №0000-НТ15-М-000\10.03.2021 від 10.03.2021, ціна договору на 2020 рік становить 3002950, 00 грн.У подальшому, 10.03.2021 між Національною службою здоров`я України та КНП «ЧСЦПМСД» укладено Договір №0000-НТ15-М-000\10.03.2021 про медичне обслуговування за програмою медичних гарантій щодо виплат заробітної плати працівникам КНП «ЧСЦПМСД», сплати податків, ціна договору становить 3 836 039 грн. 00 коп.

На підставі вище вказаних договорів Національною службою здоров`я України з банківського рахунку НОМЕР_1 перераховано на банківський рахунок КНП «ЧСЦПМСД» НОМЕР_2 за період часу з 01.01.2020 по 31.01.2020 - 244 736 грн. 63 коп., за період часу з 01.02.2020 по 29.02.2020 - 244 668 грн. 78 коп., за період часу з 01.03.2020 по 31.03.2020 - 244 483 грн. 84 коп., за період часу з 01.04.2020 по 30.04.2020 - 245 321 грн. 94 коп., за період часу з 01.05.2020 по 30.05.2020 - 244 619 грн. 23 коп., за період часу з 01.06.2020 по 30.06.2020 - 246 580 грн. 17 коп., за період часу з 01.07.2020 по 31.07.2020 - 246 937 грн. 84 коп., за період часу з 01.08.2020 по 31.08.2020 - 248 177 грн. 04 коп., за період часу з 01.09.2020 по 30.09.2020 - 246 826 грн. 73 коп., за період з 01.10.2020 по 31.10.2020 - 249 071 грн. 19 коп., за період часу з 01.11.2020 по 30.11.2020 - 249 693 грн. 60 коп., за період часу з 01.12.2020 по 31.12.2020 - 291 832 грн. 38 коп., тобто за 2020 рік Національна служба здоров`я України перерахувала на банківський рахунок КНП «ЧСЦПМСД» НОМЕР_2 грошові кошти в сумі 3 002 949, 37 грн., а за період часу з 01.01.2021 по 31.01.2021 - 270 782 грн. 91 коп.

Так, у січні 2020 року в денний період доби, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_1 виник умисел на привласнення бюджетних коштів, наданих КНП «ЧСЦПМСД» Національною службою здоров`я України відповідно до укладеного Договору №«0000-НТ15- М-000 про медичне обслуговування за програмою медичних гарантій, щодо виплат заробітної плати працівникам КНП «ЧСЦПМСД», сплати податків.

Так, сума заробітної плати до виплати ОСОБА_1 за січень 2020 року з урахуванням розміру місячного посадового окладу, надбавки за складність та напруженість в роботі і премії за вирахуванням податків, зборів і обов`язкових платежів становить 10062 грн. 50 коп., які останній були перераховані з банківського рахунку КНП «ЧСЦПМСД» «Зарплатний проект» в АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_3 на її банківський рахунок № НОМЕР_4 відкритий в АТ «Ощадбанк».

21 січня та 30 січня 2020 року ОСОБА_1 , знаходячись в робочому кабінеті приміщення КНП «ЧСЦПМСД» в смт. Чоповичі по вул. Вайсера, 46 Коростенського району Житомирської області, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на привласнення вищевказаних грошових коштів, перебуваючи на посаді головного бухгалтера КНП «ЧСЦПМСД», будучи наділеною повноваженнями та безпосередньо виконуючи роботу щодо нарахування, виплати заробітної плати працівникам КНП «ЧСЦПМСД» та сплати податків, діючи всупереч інтересам служби, зловживаючи службовим становищем, умисно порушуючи вимоги посадової інструкції головного бухгалтера підприємства, з метою особистого збагачення, керуючись корисливим мотивом, в силу службового становища маючи доступ до грошових коштів, виділених підприємству відповідно до вищевказаного договору, із застосуванням комп`ютерної техніки та використовуючи програмне забезпечення для ведення бухгалтерського, управлінського, фінансового обліку на підприємстві та управління всіма аспектами його діяльності 1С, маючи доступ до рахунків КНП «ЧСЦПМСД», з банківського рахунку «Зарплатний проект» AT «Ощадбанк» № НОМЕР_3 на власний банківський рахунок, відкритий в AT «Ощадбанк» № НОМЕР_4 , крім нарахованої їй в передбаченому законом порядку заробітної плати до виплати в сумі 10 062 грн. 50 коп., безпідставно незаконно перерахувала грошові кошти в сумі 16 408 грн. 07 коп. з призначенням платежу як заробітна плата та відпускні.

За таких же обставин ОСОБА_1 в період з лютого 2020 року по січень 2021 року, знаходячись на своєму робочому місці за вищевказаною адресою, використовуючи комп`ютерну техніку та програмне забезпечення для ведення бухгалтерського, управлінського, фінансового обліку на підприємстві та управління всіма аспектами його діяльності 1С, з банківського рахунку «Зарплатний проект» AT «Ощадбанк» № НОМЕР_3 на власний банківський рахунок в AT «Ощадбанк» № НОМЕР_4 , понад суми, нараховані їй до виплати заробітної плати, незаконно надлишково перерахувала кошти :

-14 лютого та 3 березня 2020 року як заробітну плату за лютий цього року в сумі 1017 грн. 81 коп.;

-13, 20 та 27 березня 2020 року як заробітну плату та відпускні за березень цього року в сумі 16 654 грн. 77 коп.;

- 13, 15 та 30 квітня 2020 року як заробітну плату за квітень та відпускні за березень цього року в сумі 51 231 грн. 06 коп.;

-14 та 29 травня 2020 року як заробітну плату за травень цього року в сумі 39 767 грн. 48 коп.;

-15 та 30 червня 2020 року як заробітну плату за червень цього року в сумі 49 939 грн. 97 коп.;

-13 та 29 липня 2020 року як заробітну плату за липень цього року в сумі 41836 грн. 82 коп.;

-13 та 28 серпня 2020 року як заробітну плату та відпускні за серпень цього року в сумі 39 233 грн. 11 коп.;

-14 та 29 вересня 2020 року як заробітну плату за відпускні за вересень цього року в сумі 45 263 грн. 81 коп.;

- 13 та 29 жовтня 2020 року як заробітну плату за жовтень цього року в сумі 48 123 грн. 80 коп.;

-18 та 27 листопада 2020 року як заробітну плату за листопад цього року в сумі 43 259 грн. 96 коп.;

- 14 та 28 грудня 2020 року як заробітну плату за грудень цього року в сумі 38 212 грн. 71 коп.;

-26 січня 2021 року як заробітну плату за січень цього року в сумі 20 521 грн. 19 коп.

Таким чином, за період з січня 2020 року по січень 2021 року ОСОБА_1 привласнила таким способом ввірені їй кошти КНП «ЧСЦПМСД» на загальну суму 451479,56 грн, що становить великий розмір.

3. Відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та узгоджена міра покарання.

Угода про визнання винуватості укладена 30.06.2021 у місті Малині Житомирської області в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР16.02.2021 за №12021060510000006, між прокурором Малинського відділу Коростенської окружної прокуратури Хоменком Т.П. та обвинуваченою ОСОБА_1 за участі захисника - адвоката Васильчука В.П.

В угоді про визнання винуватості визначено істотні обставини, які враховані прокурором при вирішенні питання про її укладення, а саме:

1) ступінь та характер сприяння ОСОБА_1 у проведенні кримінального провадження щодо неї,

2) беззаперечне визнання нею своєї винуватості в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні;

3) тяжкість злочину, інкримінованого ОСОБА_1 , зокрема, належність кримінального правопорушення (злочину), відповідно до частини 5 статті 12 КК до тяжкого;

4) часткове відшкодування обвинуваченою матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок вчинення інкримінованого кримінального правопорушення;

5) наявність суспільного інтересу у швидкому судовому провадженні.

Згідно з угодою, обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 за частиною 1 статті 66 КК є щире каяття, добровільне часткове відшкодування матеріальної шкоди, а також наявність на утриманні обвинуваченої малолітньої дитини, стан здоров`я обвинуваченої (хворіє на онкологічне захворювання). Обставин, які б обтяжували покарання ОСОБА_1 , досудовим розслідуванням не встановлено.

Відповідно до укладеної угоди, ОСОБА_1 беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі повідомленої їй підозри, та зобов`язується беззастережно визнати свою винуватість в обсязі висунутого обвинувачення у судовому провадженні.

Також сторони угоди погодили, що до грудня 2021 року обвинувачена ОСОБА_1 зобов`язується в повному обсязі відшкодувати матеріальну шкоду, спричинену кримінальним правопорушенням.

Інкримінованим кримінальним правопорушенням матеріальна шкода становить 451479,32 грн, яку обвинувачена станом на день розгляду угоди судом добровільно відшкодувала у повному обсязі.

На підставі наведеного вище, сторони угоди погодились запропонувати суду призначити ОСОБА_1 узгоджене основне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років та додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посаду головного бухгалтера на строк до 2 років.

Сторони угоди, з урахуванням вимог частини 2 статті 75 КК України, узгодили звільнення ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням та покладанням на ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

В угоді зазначено, що сторонам угоди відомо та зрозуміло, що у відповідності до вимог статті 473 КПК наслідком укладення та затвердження даної угоди про визнання винуватості для прокурора і підозрюваного є обмеження їх права на оскарження вироку згідно з положеннями частини 4 статті 394 та частини 3 статті 424 КПК, а для обвинуваченої - також її відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1 і 4 пункту 1 частини 4 статті 474 КПК України.

В угоді сторонами обумовлено також і наслідки її невиконання, передбачені статтею 476 КПК України.

4. Позиції учасників судового провадження щодо угоди.

Під час підготовчого судового засідання прокурор Хоменко Т.П. угоду підтримав, вказавши про її відповідність вимогам чинного законодавства, добровільність її укладення, належність даного кримінального правопорушення до числа тих, щодо яких законом передбачена можливість укладення угод про визнання винуватості, а також, що існують достатні фактичні дані для визнання обвинуваченою своєї винуватості у інкримінованому їй кримінальному правопорушенні. Також прокурор зазначив, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, а також повідомив про наявність письмової згоди від представника потерпілого та відшкодування обвинуваченою матеріальної шкоди, завданої інкримінованим їй кримінальним правопорушенням.

ОСОБА_1 в судовому засіданні повідомила, що в повному обсязі розуміє характер обвинувачення та погоджується з його формулюванням, зазначеним в угоді, беззастережно визнає свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні, просить суд затвердити угоду. При цьому судом роз`яснено обвинуваченій ОСОБА_1 та вона зазначила, що цілком розуміє, що має право на повний судовий розгляд, у якому прокурор має довести усі обставини кримінального правопорушення, допитати під час такого розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на її користь, проте все одно просить затвердити укладену угоду. Вона також вказала, що повністю усвідомлює вид покарання, призначення якого обумовлене угодою, а також інші заходи і обмеження, що будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом. Крім того, обвинувачена підтвердила, що укладення угоди про визнання винуватості її сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин ніж ті, що передбачені в угоді.

Захисник - адвокат Васильчук В.П. в судовому засіданні також просив затвердити укладену угоду, повідомивши, що її умови відповідають вимогам законодавства, а її укладення є добровільним.

Представник потерпілого у судовому засіданні підтвердив, що ним надано згоду на укладення угоди про визнання винуватості.

5. Мотиви суду при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам КПК України та закону про кримінальну відповідальність.

Згідно з частиною 4 статті 191 КК України «Привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, якщо вони вчинені у великих розмірах- караються позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Пунктом 3 примітки до ст. 185 КК України визначено, що у статтях 185-191, 194 цього Кодексу у великих розмірах визнається кримінальне правопорушення, що вчинене однією особою чи групою осіб на суму, яка в двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення.

За частиною 5 статті 12 КК, тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.

За приміткою до статті 45 КК, корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368, 368-3-369, 369-2, 369-3 цього кодексу.

Відповідно до наведеного вище та обставин обвинувачення, кримінальне правопорушення, передбачене частиною 4 статті 191 КК України, належить до тяжких корупційних злочинів.

За пунктом 1 частини 4 статті 469 КПК, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів без будь-яких умов.

Згідно з абзацом 2 п. 3 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Судом встановлено, що укладення сторонами угоди про визнання винуватості від 30.06.2021 є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин ніж ті, що передбачені в угоді.

Представником потерпілого надана письмова згода на укладення угоди про визнання винуватості та добровільність надання такої згоди підтверджено у судовому засіданні.

Не встановлено обставин, які б могли свідчити, що умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб. Крім того, укладена угода не має преюдиціального значення для кримінальних проваджень щодо будь-яких інших осіб.

Також умови угоди відповідають інтересам суспільства, які полягають у своєчасному розкритті кримінального правопорушення та відшкодування шкоди, завданої злочином, а відтак затвердження угоди у даному провадженні забезпечить справедливе та в розумні строки вирішення кримінального провадження при мінімальних витратах державних ресурсів, а також зменшить навантаження на органи прокуратури і суд.

Встановлено, що сторонам угоди відомо та зрозуміло, що у відповідності до вимог статті 473 КПК наслідком укладення та затвердження даної угоди про визнання винуватості для прокурора і обвинуваченої є обмеження їх права на оскарження вироку згідно з положеннями частини 4 статті 394 та частини 3 статті 424 КПК, а для обвинуваченої - також її відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1 і 4 пункту 1 частини 4 статті 474 КПК України. В угоді сторонами обумовлено також і наслідки її невиконання, передбачені статтею 476 КПК України.

В укладенні даної угоди згідно з пунктом 9 частини 2 статті 52 КПК України брав участь захисник.

Суд вважає, що укладена угода відповідає нормам КК України та інтересам суспільства і в частині узгодженого покарання, яке відповідає загальним засадам призначення покарання, є пропорційним та достатнім, сторони узгодили покарання у межах, встановлених санкцією статті Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин.

Згідно з частиною 5 статті 65 КК, у випадку затвердження вироком угоди про примирення або про визнання вини суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

Суд бере до уваги особу обвинуваченої, а також наявність обставин, що пом`якшують покарання відповідно до частини 1 статті 66 КК України та відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої відповідно до ст. 67 КК України.

Частина 1 статі 75 КК визначає, що якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Одночасно частина 2 статті 75 КК України визначає, що суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п`яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.

За частиною 6 статті 368 КПК України, обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постанові Верховного Суду від 05.08.2020 в справі № 734/631/19 міститься висновок щодо законодавчої заборони звільнення від відбування покарання у разі засудження особи за корупційне кримінальне правопорушення в загальному порядку на підставі частини 1 статті 75 КК України.

В постановах Верховного Суду від 27.02.2018 в справі №203/378/17 та 29.11.2018 в справі №761/6774/16-к міститься посилання на постанову Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.12.2015 року №13 «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод», в пункті 12 якої зокрема зазначено, що чинні КК і КПК регулюють два різновиди звільнення від відбування покарання з випробуванням: 1) загальний - коли вимагається встановлення можливості виправлення засудженого без відбування покарання; 2) спеціальний - у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання винуватості, для укладення якої з`ясування питань, визначених у ч. 1 ст. 75 КК України, не є обов`язковим. У зв`язку з чим, якщо ж сторони узгодили покарання та досягли домовленості щодо звільнення підозрюваного/обвинуваченого від його відбування з випробуванням, відповідно до частин 2, 3 ст. 75 КК України суд зобов`язаний прийняти рішення про таке звільнення у випадку затвердження угоди про примирення або визнання винуватості за наявності сукупності таких умов: 1) сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п`яти років; 2) узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням; 3) угода відповідає чинному законодавству та підстави для відмови в її затверджені визначені КПК (пункти 1-6 ч. 7 ст. 474 КПК України) відсутні.

Отже, на підставі частини 2 статті 75 КК України (яка є спеціальним випадком щодо загального, передбаченого частиною 1 статті 75 КК України) суд вважає можливим у випадку затвердження угоди про визнання винуватості, звільнення особи від відбування покарання із встановленням іспитового строку, в тому числі у разі її засудження за корупційне кримінальне правопорушення.

6. Висновок суду щодо можливості затвердження угоди про визнання винуватості.

Судом не встановлено підстав для відмови в затвердженні даної угоди, передбачених частиною 7 статті 474 КПК, а тому, дослідивши зміст угоди про визнання винуватості, заслухавши думки прокурора, обвинуваченої та її захисника, представників потерпілого, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для її затвердження, шляхом ухвалення вироку та призначення обвинуваченій узгодженого покарання та звільнення від відбування покарання з випробуванням, встановленням іспитового строку та покладенням певних обов`язків.

7. Інші рішення щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

У відповідності до положень частини 2 статті 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Відтак з ОСОБА_1 належить стягнути на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів в загальній сумі 19220, 32 грн. (сто тисяч вісімсот вісімдесят одна грн. 34 копійки).

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 65, 66, 75, 76 КК України, а також ст. 124, 314, 374-376, 469-475, 480, 483 КПК, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 16.02.2021 за №12021060510000006, укладену 30 червня 2021 року у місті Малині між прокурором Малинського відділу Коростенської окружної прокуратури Хоменком Тарасом Павловичем та обвинуваченою ОСОБА_1 за участі захисника - адвоката Васильчука Володимира Петровича, за згодою представника потерпілого Райця В.В., про визнання винуватості за ч. 4 ст. 191 КК України.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 191 КК України, та призначити їй узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років з позбавленням права обіймати посаду головного бухгалтера на строк 2 (два) роки.

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі частини 2 статті 75 КК України від відбування узгодженого сторонами основного покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з випробовуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Покласти на ОСОБА_1 обов`язки, передбачені пунктами 1 і 2 частини 1 та пунктом 2 частини 3 статті 76 КК України, а саме:

- періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у загальній сумі 19220 (дев`ятнадцять тисяч двісті двадцять) гривень 32 копійки.

Речові докази: колективний договір між адміністрацією та трудовим колективом КНП «ЧСЦПМСД» на 2019-2022 роки; структуру та штатні розписи КНП «ЧСЦПМСД», накази про преміювання за період з 01.01.2020 по 31.12.2020: № 29-к від 24.12.2020, № 28-к від 27.11.2020, № 24-к від 29.10.2020, № 23-к від 29.09.2020, № 22-к від 28.08.2020, № 17-к від 29.07.2020, № 15-к від 30.06.2020, №12-к від 29.05.2020, № 11-к від 29.04.2020, №5-к від 27.03.2020, № 4-к від 27.02.2020, №3-к від 27.01.2020; наказ про встановлення доплати за збільшення обсягу робіт № 10-к від 15.04.2020; наказ про встановлення надбавки за складність та напруженість головному бухгалтеру № 1-к від 02.01.2020; головну книгу КНП «ЧСЦПМСД» за 2020 рік; розрахунково-платіжні відомості із заробітної плати за 2020 рік; зведену відомість сум для зарахування на картрахунки по КНП «ЧСЦПМСД» за 2020 рік; форми фінансової та статистичної звітності КНП«ЧСЦПМСД» за 2020 рік; розпорядження Чоповицького селищного голови № 35 від 02.02.2021; особову справу головного бухгалтера КНП «ЧСЦПМСД» ОСОБА_1 ; наказ про встановлення надбавки за складність та напруженість головному бухгалтеру № 1-к від 04.01.2021; розрахункову платіжну відомість із зарплати за січень 2021 року; зведені відомості для зарахування на картрахунки за січень 2021 - повернути КНП «ЧСЦПМСД»; інші речові докази залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду, з підстав, передбачених статтею 394 КПК та з урахуванням обмежень, визначених частиною 2 статті 473 КПК.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Роз`яснити учасникам провадження, що згідно зі статті 476 КПК, у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення.

Роз`яснити, що умисне невиконання угоди засудженим є підставою для притягнення особи до відповідальності за статтею 389-1 КК України.

Суддя В. М. Хомич