Ухвала суду № 99958188, 28.09.2021, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/12298/21

Провадження № 1-кс/592/5808/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2021 року м.Суми

Слідчий суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Бичков І. Г. , за участю секретаря судового засідання: Алфімової І. В. , прокурора Окружної прокуратури м. Суми Іваненка С. О. , слідчого СВ Сумського РУП ГУНП в Сумській області старшого лейтенанта поліції Безуглого П. В. , підозрюваної ОСОБА_1 , захисника підозрюваної ОСОБА_1 адвоката Третьякова С. М. , без фіксації процесуальної дії за допомогою технічних засобів, розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Ковпаківського районного суду м. Суми клопотання слідчого СВ Сумського ВП ГУНП в Сумській області старшого лейтенанта поліції Безуглого П. В. , погоджене прокурором Окружної прокуратури м. Суми Іваненком С. О. , про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання щодо:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Суми, яка проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , яка працює на посаді завідувача Сумського дошкільного навчального закладу (ясел-садка) № 40 “Дельфін” м. Суми, Сумської області (код ЄДРПОУ 31651386) , одруженої (заміжньої) , громадянки України, українки, яка має вищу педагогічну освіту (у 2009 року закінчила Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка (код ЄДРПОУ 02125510) за спеціальністю практична психологія та викладач англійської мови) , раніше не судимої, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 12.10.2012 року Ковпаківським РВ у м. Суми УДМС України в Сумській області, РНОКПП НОМЕР_2 ,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

28.09.2021 року до слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми надійшло клопотання слідчого СВ Сумського ВП ГУНП в Сумській області старшого лейтенанта поліції Безуглого П. В. , погоджене прокурором Окружної прокуратури м. Суми Іваненком С. О. , про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, із змісту якого вбачається, що досудовим розслідуванням було встановлено, що 18.05.2020 року року в обідній ча ОСОБА_2 перебувала у дворовій території багатоповерхового жилого будинку АДРЕСА_2 , де керувала власним автомобілем “Toyota RAV4” , реєстраційний номер НОМЕР_3 . В подальшому, цього дня близько 15 години 20 хвилин, ОСОБА_2 знехтувала мірами безпеки дорожнього руху, не врахувала дорожню обстановку, а саме: перед початком руху та рухом заднім ходом не переконалася в тому, що це буде безпечним і не створить перешкод іншим учасникам руху та, як наслідок, допустила наїзд на пішохода ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка в цей час, в порушення вимог п. п. 1.5. , 4.7. , п/п “ґ” п. 4.14. Правил дорожнього руху, рухалася по проїзній частині вищевказаної дворової території. Внаслідок дорожньо-транспортної події потерпілій ОСОБА_3 були заподіяні тілесні ушкодження у виді: - закритої травми грудної клітки; - переломів 3, 4, 5, 6, 7, 8 ребер справа; - пневмогемотораксу справа; внутрішньо-суглобового перелому нижньої третини плечової кістки справа; - саден та синців м`яких тканин обличчя; - саден обох кистей; - синців правої нижньої кінцівки, які, згідно висновку судово-медичної експертизи, проведеної обласним комунальним ОКЗ “Сумське обласне бюро судово-медичної експертизи” (код ЄДРПОУ 05481062) № 572 від 06.08.2020 року, кваліфікуються, як тяжкі тілесні ушкодження, оскільки були небезпечними для життя потерпілої в момент їх заподіяння. Згідно висновку судової автотехнічної експертизи № 4500/16860 від 25.06.2021 року водій ОСОБА_2 під час керування автомобілем “Toyota RAV4” , реєстраційний номер НОМЕР_3 , повинна була діяти відповідно до вимог п. п. 10.1. , 10.9. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, яка набрала чинності з 01.01.2002 року) . При цьому, як би водій ОСОБА_2 перед початком руху впевнилася в тому, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху та скористалася допомогою сторонніх осіб, то наїзду не відбулося би. Тому порушення пунктів 10.1. , 10.9. Правил дорожнього руху, допущені водієм ОСОБА_2 , знаходяться в прямому причинному зв`язку із виникненням дорожньо-транспортної події та наслідками, що настали. Дії водія ОСОБА_2 , які виразилися в порушенні Правил дорожнього руху, умисні, а форма вини щодо наслідків, які наступили, є необережна (злочинна самовпевненість) . Суб`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, визначається ставленням винної особи до наслідків і в цілому характеризується необережною виною. При умисному ставленні до наслідків вчинене кваліфікується за статтями Особливої частини КК України, що передбачають відповідні умисні кримінальні правопорушення. Таким чином, ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, тобто в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло тяжке тілесне ушкодження, яке виразилося в порушенні вимог п. п. 10.1. , 10.9. Правил дорожнього руху під час керування 18.05.2020 року автомобілем “Toyota RAV4” , реєстраційний НОМЕР_4 , і русі заднім ходом по дворовій території багатоповерхового жилого будинку № 6-А по вул. Реміснича в м. Суми та призвело до наїзду на потерпілу ОСОБА_3 , яка в цей час, в порушення вимог п. п. 1.5. , 4.7. , п/п “ґ” 4.14. Правил дорожнього руху рухалася по проїзній частині, внаслідок чого останній було заподіяно тяжке тілесне ушкодження. Відомості про вказане кримінальне правопорушення № 12020200440001612, відповідно до вимог ч. ч. 1, 4 ст. 214 КПК України, 19.05.2021 року СВ Сумського РУП ГУНП в Сумській області було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. 27.09.2021 року ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Допитана як підозрювана ОСОБА_2 з приводу інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, пояснила про те, що 18.05.2020 року близько 15 години 20 хвилин вона керувала власним автомобілем “Toyota RAV4” , реєстраційний номер НОМЕР_3 . Вона від`їжджала від місця проживання, а саме: від буд. АДРЕСА_2 . В салоні автомобіля вона знаходилася одна. Автомобіль під її керування рухався заднім ходом від під`їзду будинку в напрямку виїзду на головну дорогу на вул. Реміснича зі швидкістю приблизно до 5 км/год. Коли вона повернула від паркування, розташованої біля під`їзду на пряму дорогу, то побачила, що на відстані близько 30-40 м йшли два пішоходи, а сам: жінка та чоловік похилого віку спиною до неї. Вони йшли повільно звичайним темпом. Вони вдвох йшли по дорозі, потім чоловік піднявся на тротуар, а жінка рухалась далі біля краю проїзної частини на відстані близько півметра. Вона зупинилась на відстані близько 10 м від них для того, щоб жінка піднялась на тротуар. Коли жінка піднялась на тротуар, то ОСОБА_2 почала рух далі. Проїхавши близько 10 м, вона відчула стук у задній частині автомобіля і відразу зупинилась. В цей момент почула крик жінки з лівої сторони автомобіля. Вона хотіла відкрити водійські дверцята, але жінка, раніше їй невідома, голосно сказала їй щоб вона не відкривала дверей, оскільки там лежала жінка. ОСОБА_4 , дочекавшись поки вони її піднімуть, відкрила двері та вийшла з салону автомобіля. Коли вона вийшла, то побачила, що жінка, яка йшла з чоловіком позаду неї, стояла і в неї з носу йшла кров. У вчиненні вказаного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Суми, українка, яка працює на посаді завідувача Сумського дошкільного навчального закладу (ясел-садка) № 40 “Дельфін” м. Суми, Сумської області, громадянка України, яка має вищу педагогічну освіту, яка зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судима. Підозра ОСОБА_2 повністю обґрунтовується зібраними у ході кримінального провадження доказами, а саме: - протоколами допиту свідків; - протоколом огляду місця дорожньо-транспортної події; - протоколами слідчих експериментів; - висновками судово-медичних та судових автотехнічних експертиз; - висновками комплексних та комісійних судових експертиз. За таких обставин у ході досудового розслідування було здобуто достатні дані, якими обґрунтовується підозра у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги той факт, що підозрювана ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, однак, у той же час наявні достатні підстави вважати, що існують щонайменше два з п`яти ризиків визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема: 1. Може переховуватися від органів досудового розслідування та суду і може уникати відповідальності за його вчинення, що дає підстави в будь-який момент виїхати до іншої країни, покинувши територію України, крім того м. Суми знаходиться в безпосередній близькості до державного кордону України із Російською Федерацією, а також виїхати на непідконтрольні Україні територій Донецької та Луганської областей. 2. Оскільки розслідування дорожньо-транспортних подій є специфічною лінією досудового слідства, відтак є підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_2 може незаконно вплинути на потерпілу та свідків в даному кримінальному провадженні шляхом здійснення тиску на них з метою зміни ними показів на свою користь, які можуть істотно вплинути на хід досудового розслідування та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. З урахуванням вищевикладеного, а також беручи до уваги особу підозрюваної ОСОБА_2 , він вважає, що для забезпечення належної процесуальної поведінки останньої під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження, для забезпечення виконання покладених на неї процесуальних обов`язків, а також для запобігання спробам перешкоджати нею кримінальному провадженню вищезазначеним чином, буде достатнім запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 40, 131, 132, 176-179, 184, 194 КПК України, він просив: 1. Застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. 2. Покласти на підозрювану ОСОБА_2 такі обов`язки: 1) прибувати до слідчого СВ Сумського РУП ГУНП в Сумській області за кожною вимогою; 2) не відлучатися із м. Суми та Сумської області без дозволу слідчого, прокурора, або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 5) утримуватися від спілкування із учасниками дорожньо-транспортної події, а саме: з потерпілою ОСОБА_3 , зі свідком ОСОБА_5 (вхідний № 35854/21 від 28.09.2021 року) (а. п. 1, 2) .

28.09.2021 року захисник підозрюваної ОСОБА_2 адвокат Третьяков Сергій Миколайович надав до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми заперечення на подання про обрання запобіжного заходу, із змісту якого вбачається, що на розгляд Ковпаківського районного суду м. Суми (далі – Суд) було направлено клопотання про застосування до його підзахисної ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання у кримінальному провадженні № 12020200440001612, відомості за яким 19.05.2020 року були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 2 ст. 286 КК України. Ч. 1 ст. 177 КПК України визначено мету застосування запобіжних заходів. Ч. 2 ст. 177 КПК України встановлено, що слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом. КПК України підставами для застосування будь-якого запобіжного заходу визнає виключно фактичні дії. Відповідно до ст. 177 КПК України запобіжний захід застосовується до особи з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також для запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. КПК України встановив, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування або продовження запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом. Він вважає, що застосування будь-якого із запобіжних заходів щодо ОСОБА_2 є безпідставним і необґрунтованим. Органами досудового розслідування не наведено достатніх і законних підстав в обґрунтування необхідності застосування щодо ОСОБА_2 – керівника дитячого навчально-виховного закладу (ясел-садка № 40 “Дельфін” ) запобіжного заходу як такого з огляду на значний проміжок часу, протягом якого тривало досудове розслідування, під час якого з боку ОСОБА_2 не було вчинено жодних жодних дій, які б давали підстави стверджувати або припускати про недобросовісність її поведінки або про негативний вплив на хід досудового розслідування. Зокрема, відомості про кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 286 КК України було внесено 18.05.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розслідувалася більше як 16 місяців (1 рік і 4 місяці) . За весь цей час ОСОБА_2 в повному об`ємі та добровільно виконувала покладені на неї обов`язки, жодного разу до неї не застосовувалися передбачені законом заходи забезпечення кримінального провадження, жодного разу слідчий не робив зауваження ОСОБА_2 щодо невиконання нею процесуальних обов`язків або виявлення фактів перешкоджання проведення досудового розслідування. ОСОБА_2 весь цей час не переховувалась від органів досудового розслідування та/або суду; не знищувала, не ховала, не спотворювала будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; не впливала незаконно на інших учасників кримінального провадження; не перешкоджала кримінальному провадженню іншим чином; не вчиняла інших кримінальних та/або адміністративних правопорушень. Ввесь цей час вона сумлінно виконувала свої посадові обов`язки з організації роботи з виховного та навчального процесу в яслах-садку “Дельфін” , доглядала за своєю малолітнім сином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Крім того, при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання необхідно враховувати положення ст. 178 КПК України, якою встановлено перелік обставин, що мають бути оцінені при обранні запобіжного заходу. Аналіз поведінки ОСОБА_2 , в аспекті вказаних обставин, свідчить про відсутність потреби в застосуванні до неї запобіжного заходу. Зокрема, це підтверджується наступним. 1. ОСОБА_2 має сім`ю та малолітню дитину (копія свідоцтва надається) . 2. ОСОБА_2 має постійне місце роботи з достатнім розміром доходу. Всі ці обставини свідчать про міцність соціальних зв`язків. 3. ОСОБА_2 раніше не судима, до кримінальної та до адміністративної відповідальності не притягувалась. 4. Здійснила добровільне відшкодування майнової шкоди потерпілій. Проаналізувавши вищевказані обставини, можна припустити те, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання до ОСОБА_2 є необґрунтованим, оскільки відсутні будь-які умови та обставини, передбачені ст. ст. 177, 178 КПК України, як підстави для застосування запобіжного заходу. У відповідності до ст. 2 КПК України, одним із завдань кримінального провадження є забезпечення того, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу. З огляду на викладене він просив слідчого суддю відмовити в застосуванні запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання стосовно ОСОБА_2 через відсутність підстав для цього (вхідний № 35892 від 28.09.2021 року) (а. п. 20) .

В судовому засіданні слідчий Сумського ВП ГУНП в Сумській області капітан поліції Безуглий П. В. , прокурор Окружної прокуратури м. Суми Іваненко С. О. підтримали клопотання з вищезазначених підстав, просили його задовольнити.

В судовому засіданні підозрювана ОСОБА_2 категорично заперечувала проти задоволення клопотання слідчого, погодженого прокурором, про застосування щодо неї запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання з підстав, зазначених в запереченні її захисника адвоката Третьякова С. М. .

В судовому засіданні захисник підозрюваної ОСОБА_2 адвокат Третьяков С. М. категорично заперечував проти задоволення клопотання слідчого, погодженого прокурором, про застосування щодо його підзахисної запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання з підстав, зазначених в його запереченні.

Вислухавши клопотання слідчого, його пояснення та думку, дослідивши копії документів, доданих до клопотання, вислухавши пояснення та думку прокурора, пояснення та думку підозрюваної, пояснення та думку захисника підозрюваної, копії документів, наданих захисником доданих до клопотання, вислухавши пояснення та думку прокурора, пояснення та думку підозрюваної, прихожу до наступного висновку.

Підозрювана ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні необережного тяжкого кримінального правопорушення.

Відповідно до п. 48 рішення Європейського суду з прав людини в справі “Чеботарь проти Молдови” (“Cebotari v. Moldova” ) від 13.11.2007 року, заява № 35615/06, яке набуло статусу остаточного 13.02.2008 року, слова “обґрунтована підозра” означають наявність фактів чи інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин.

У § § 114-116 справи “Влох проти Польщі” (“Wіoch v. Poland” ) , від 19.10.2000 року, заява № 27785/95, Європейський суд з прав людини зазначив про те, що “обґрунтованої підозри” , безперечно, не може бути, якщо дії або факти, які ставлять за провину особі, не містили складу злочину.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Слідчий суддя, суд має право зобов`язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.

Таким чином, оскільки під час розгляду клопотання слідчий, прокурор не довели наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, відтак прихожу до висновку про те, що у задоволенні клопотання слідчого СВ Сумського ВП ГУНП в Сумській області старшого лейтенанта поліції Безуглого П. В. , погодженого прокурором Окружної прокуратури м. Суми Іваненком С. О. , про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , слід відмовити.

Втім, прихожу до висновку про те, що слід зобов`язати підозрювану ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати за кожною вимогою до слідчого СВ Сумського ВП ГУНП в Сумській області старшого лейтенанта поліції Безуглого П. В. або до іншого слідчого з групи слідчих, до прокурора Окружної прокуратури м. Суми Іваненка С. О. або до іншого прокурора з групи прокурорів, до Ковпаківського районного суду м. Суми, оскільки слідчий, прокурор довели обставини, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України, але не довели обставини, передбачені п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 194 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 131, 132, 176-179, 184, 194 КПК України, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання слідчого СВ Сумського ВП ГУНП в Сумській області старшого лейтенанта поліції Безуглого П. В. , погодженого прокурором Окружної прокуратури м. Суми Іваненком С. О. , про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовити.

Зобов`язати підозрювану ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати за кожною вимогою до слідчого СВ Сумського ВП ГУНП в Сумській області старшого лейтенанта поліції Безуглого П. В. або до іншого слідчого з групи слідчих, до прокурора Окружної прокуратури м. Суми Іваненка С. О. або до іншого прокурора з групи прокурорів, до Ковпаківського районного суду м. Суми.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали слідчого судді.

Ухвала слідчого судді про відмову у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання не може бути оскаржена.

Ухвала слідчого судді, яка не може бути оскаржена, набирає законної сили з моменту її оголошення.

Слідчий суддя: І.Г. Бичков