Рішення № 9995800, 08.06.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.05.10р.Справа № 17/121-10 За позовом Селянського (фермерського) господарства "Швидко", с. Івано-Михайлівка Новомосковського району Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми "Олімпекс-Агро", с. Голубівка Новомосковського району Дніпропетровської області

про стягнення 89 795 грн. 65 коп.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Кузьміна О.П., довір. № 26/01/1 від 26.01.10р.;

від відповідача: не з'явився.

Суть спору:

Селянське (фермерське) господарство "Швидко" (надалі –позивач) звернулось до господарського суду з позовною заявою і просить, з урахуванням уточнень до позовної заяви від 28.04.10р., стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми "Олімпекс-Агро" (надалі –відповідач) суму 81 676 грн. 31 коп. основного боргу, 7 958 грн. 54 коп. пені, 6 228 грн. 38 коп. індексу інфляції, 1 168 грн. 08 коп. 3% річних, а всього 97 031 грн. 31 коп. заборгованості за порушення виконання зобов’язань по договору поставки № 115 від 24.03.09р.

Представник позивача наполягав на розгляді справи в межах уточнених позовних вимог, які просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився. Відзив на позов та документи витребувані ухвалами господарського суду від 02.04.10р. та 29.04.10р. не надав. Клопотання про відкладення розгляду спору призначеного на 18.05.10р., а також письмових пояснень про причини такої неявки на адресу суду не надходило.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином, при цьому відповідачем на адресу суду надсилалось клопотання про відкладення розгляду справи призначеного на 29.04.10р., в зв’язку із неможливістю бути присутнім повноважного представника, а в матеріалах справи наявні подані сторонами документи необхідні для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого і правомірного рішення.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем для огляду в судовому засіданні.

В порядку ст. 85 ГПК України, за згодою представника позивача, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

01.01.2008 року між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) було укладено договір поставки № 115 (далі –Договір), у відповідності з умовами якого постачальник зобов'язався поставити і передати у власність покупця насіння соняшника товарного в кількості 54 тони (+/–10%), а останній, в свою чергу, прийняти спірний товар та своєчасно здійснити оплату його вартості на умовах цієї угоди.

На виконання умов Договору позивачем за накладною № 03/04 від 03.04.09р. передано відповідачу насіння соняшника у кількості 54,343 тони на загальну суму 96 676 грн. 30 коп., який був прийнятий без зауважень повноважним представником покупця (Гармаш А.Є.), згідно виданої працівнику довіреності № 000537 від 02.04.09р.

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного договору, є господарським зобов’язанням, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності із ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму..

За умовами п. 6.2 Договору граничний (кінцевий) строк оплати отриманого по Договору товару до 30.08.09р., проте відповідач в порушення взятих на себе зобов’язань здійснив лише часткову оплату спірної продукції в сумі 15 000,00 грн. від 25.05.09р.

Внаслідок наведених неправомірних дій відповідача, у останнього утворилась основна заборгованість в розмірі 81 676 грн. 30 коп.

Положення ч. 1 ст. 530 ЦК України визначають, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, відповідачем до теперішнього часу не надано суду доказів своєчасної сплати прийнятої кількості спірного товару в повному обсязі, чим порушено приписи ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України щодо виконання зобов’язання належним чином відповідно до умов договору, вимог закону, з огляду на що господарський суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову в частині стягнення основного боргу за Договором у сумі 81 676 грн. 30 коп., так як обґрунтовані, відповідають дійсним обставинам справи та підтвердженні належними доказами.

Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов’язання є його неналежне виконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (тобто неналежне виконання). А в разі порушення зобов’язання, відповідно до приписів статті 611 цього ж Кодексу настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В силу наведених положень Цивільного кодексу України, за наслідками відсутності сплати вартості прийнятого спірного товару, в силу вимог п. 8.3 Договору позивач нарахував підприємству покупця на суму поставленого товару розмір пені з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за весь час такого прострочення, яка згідно обґрунтованого уточненого розрахунку позивача становить суму 7 958 грн. 54 коп.

Окрім того, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов’язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов’язаний відшкодувати збитки завдані невиконанням зобов’язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами (ст. 229 Господарського кодексу України).

На підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, позивач нарахував відповідачу суму 6 228 грн. 38 коп. індексу інфляції за спірний період, а також суму 1 168 грн. 08 коп. 3% річних, розмір яких підтверджується обґрунтованим розрахунком позивача.

Аналіз матеріалів на час розгляду справи не вбачає наявність доказів погашення відповідачем загальної суми спірної уточненої заборгованості, а також відповідачем не спростовані обставини на які позивач посилається, як на підставу своїх позовних вимог.

Згідно до приписів ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, цивільні (господарські) зобов’язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до положень ст.ст. 216-217, 230-231 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно статті 193 цього ж Кодексу суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Наведене є підставою для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми "Олімпекс-Агро" (51230, с. Голубівка Новомосковського району Дніпропетровської області, вул. Леніна, 10; ЄДРПОУ 30195842) на користь Селянського (фермерського) господарства "Швидко" (51234, с. Івано-Михайлівка Новомосковського району Дніпропетровської області; ЄДРПОУ 31426214) суму 81 676 грн. 31 коп. (вісімдесят одна тисяча шістсот сімдесят шість грн. 31 коп.) основного боргу, 7 958 грн. 54 коп. (сім тисяч дев’ятсот п'ятдесят вісім грн. 54 коп.) пені, 6 228 грн. 38 коп. (шість тисяч двісті двадцять вісім грн. 38 коп.) індексу інфляції, 1 168 грн. 08 коп. (одна тисяча сто шістдесят вісім грн. 08 коп.) 3% річних, 970 грн. 31 коп. (дев’ятсот сімдесят грн. 31 коп.) державного мита, 236 грн. 00 коп. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано –25.05.10р.