Рішення № 9995626, 07.06.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.05.10р.Справа № 17/122-10 За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Вільногірськ Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільногірське скло", м. Вільногірськ Дніпропетровської області

про стягнення 28 886 грн. 26 коп.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_2 від 13.10.06р.;

від відповідача: не з'явився.

Суть спору:

Фізична особа підприємець ОСОБА_1 (надалі позивач) звернувся до господарського суду з позовною заявою і просить, з урахуванням уточнень до позовної заяви від 28.04.10р., стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільногірське скло" (надалі відповідач) суму 28 340 грн. 00 коп. основного боргу за порушення умов договору купівлі-продажу № 2 від 10.04.08р., 3 550 грн. 30 коп. пені за прострочення оплати, 250 грн. 00 коп. витрат на правову допомогу адвоката, а всього 32 140 грн. 30 коп. заборгованості.

Представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився. Відзив на позов та документи витребувані ухвалами господарського суду від 02.04.10р. та 29.04.10р. не надав. Клопотання про відкладення розгляду спору призначеного на 14.05.10р., а також письмових пояснень про причин такої неявки на адресу суду не надходило.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином, при цьому відповідачем на адресу суду надсилалась телеграма про відкладення розгляду справи призначеного на 29.04.10р., а в матеріалах справи наявні документи необхідні для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем для огляду в судовому засіданні.

В порядку ст. 85 ГПК України, за згодою представника позивача, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

10.04.2008 року між позивачем (продавцем) та відповідачем (покупцем) було укладено договір купівлі-продажу № 2 (далі - Договір), у відповідності з умовами якого продавець зобовязався продати покупцю піддони (1200х800) у кількості 3000 шт. вартістю 38,00 грн. за одиницю, рійок дерев'яних у кількості 20000 шт. вартістю 0,70 грн. за одиницю, щитів притискаючих 2000 шт. вартістю 10,00 грн. за одиницю (далі - товар), а останній, в свою чергу, приймає та своєчасно оплачує товар.

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного договору, є господарським зобовязанням, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності із ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Встановлено за результатами проведеного судом аналізу матеріалів справи, що позивачем на виконання умов Договору за видатковими накладними № 70 від 23.11.09р. та № 71 від 25.11.09р. (а.с. 16-17) поставлено, а позивачем прийнято без зауважень, піддони та щити притискаючі на загальну суму 28 340 грн. 00 коп. (18 070,00 грн. + 10 270,00 грн. відповідно).

За умовами п. 3.2 вказаного договору оплата прийнятого товару виконується відповідачем з відстрочкою платежу в 30 (тридцять) днів.

Положення ч. 1 ст. 530 ЦК України визначають, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, відповідачем до теперішнього часу не надано суду доказів своєчасної сплати прийнятої кількості спірного товару в повному обсязі, чим порушено приписи ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України щодо виконання зобовязання належним чином відповідно до умов договору, вимог закону, з огляду на що господарський суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову в частині стягнення основного боргу за Договором у сумі 28 340 грн. 00 коп., так як обґрунтовані, відповідають дійсним обставинам справи та підтвердженні належними доказами.

Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобовязання є його неналежне виконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (тобто неналежне виконання). А в разі порушення зобовязання, відповідно до приписів статті 611 цього ж Кодексу настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобовязання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобовязаний відшкодувати збитки завдані невиконанням зобовязання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами (ст. 229 Господарського кодексу України).

В силу наведених положень Цивільного кодексу та Господарського кодексу України, за наслідками відсутності сплати вартості прийнятого спірного товару, в силу вимог п. 5.3 Договору позивач нарахував підприємству покупця на суму кожної партії поставленого товару окремо розмір пені з розрахунку 0,1% від суми несплаченого товару за кожен день такого прострочення, яка згідно уточнених розрахунків позивача складає загальну суму 3 550 грн. 30 коп. (по накладній № 70 за період з 24.12.09р. по 28.04.10р. суму 2 276,82 грн., а по накладній № 71 за період з 26.12.09р. по 28.04.10р. суму 1 273,48 грн.).

Однак, перевіривши названі розрахунки пені на їх відповідність встановленим вимогам чинного законодавства, методики нарахування та періоду нарахування враховуючи граничний строк оплати з відстроченням платежу, господарський суд задовольняє його частково, тому що в результаті здійсненого перерахунку розміру пені в межах періоду нарахування визначеного позивачем в уточненні до позовної заяви загальний розмір пені становить суму 1 994 грн. 01 коп. (по накладній № 70 1 278 грн. 76 коп., по накладній № 71 715 грн. 25 коп.), а в решті заявленого розміру нарахованої пені суд відмовляє за безпідставністю.

Згідно до приписів ст. 525 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

За змістом ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; а одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі та застосування штрафних санкцій.

За викладеного вище, суд частково задовольняє уточнені позовні вимоги ФОП ОСОБА_1. в частині примусового стягнення з відповідача суми 28 340 грн. 00 коп. основного боргу, 1 994 грн. 01 коп. пені, а всього 30 334 грн. 01 коп. заборгованості, оскільки в цій частині вимоги є обґрунтованими, а позивачем, в силу положень ст. 33 ГПК України, документально доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Вимоги ж позивача щодо примусового стягнення з ТОВ "Вільногірське скло" на свою користь додатково понесених витрат по оплаті правової допомоги адвоката (ОСОБА_2.) в розмірі 250 грн. 00 коп. задоволенню не підлягають як безпідставні, тому що не можуть бути віднесені до складу збитків, у розумінні положень ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України, оскільки не є обєктивно необхідними витратами, понесеними позивачем у заявленому розмірі та не знаходяться у прямому причинно-наслідковому звязку із порушенням відповідачем своїх господарських зобовязань перед позивачем за Договором, тобто не є наслідком дій відповідача, які обовязково мали настати для позивача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільногірське скло" (51700, м. Вільногірськ Дніпропетровської області, вул. Промислова, 31; ЄДРПОУ 30809384) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (51700, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) суму 28 340 грн. 00 коп. (двадцять вісім тисяч триста сорок грн. 00 коп.) основного боргу, 1 994 грн. 01 коп. (одна тисяча девятсот девяносто чотири грн. 01 коп.) пені, 303 грн. 34 коп. (триста три грн. 34 коп.) державного мита, 222 грн. 74 коп. (двісті двадцять дві грн. 74 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано 21.05.10р.