Рішення № 9995621, 07.06.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.05.10р.Справа № 17/141-10 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-конструкторське підприємство "Електропроммонтаж", м. Харків

до Відкритого акціонерного товариства "Інтерпайп Новомосковський трубний завод", м. Новомосковськ Дніпропетровської області

про стягнення 7 425 грн. 82 коп.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Бондарчук С.В., паспорт ММ 128398 виданий 22.02.99р.;

Бондарчук Л.В., довір. б/н від 11.05.10р.;

від відповідача: не з'явився.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-конструкторське підприємство "Електропроммонтаж" (надалі –позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Інтерпайп Новомосковський трубний завод" (надалі –відповідач) суму 6 094 грн. 19 коп. основного боргу, 1 331 грн. 63 коп. пені, а всього 7 763 грн. 82 коп. заборгованості за порушення виконання зобов’язань по договору № 974/08 від 10.09.08р.

Позивач наполягав на задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Про причини неявки суд не повідомив. Клопотання про відкладення розгляду спору та пояснення причин повторної неявки на адресу суду не надходило. Відзив на позов, документів на вимогу суду та доказів оплати загальної суми заборгованості не надав.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки останній повідомлений про час та місце розгляду спору належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення кореспонденції.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні за згодою представників позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, вислухавши представників позивача, господарський суд, -

встановив:

10.09.2008 року між позивачем (продавцем) та відповідачем (покупцем) було укладено договір 974/08 (далі – Договір), у відповідності з умовами якого продавець зобов’язався виконати поставку низьковольтної апаратури імпортного виробництва (товар), а останній, в свою чергу, прийняти та своєчасно оплатити товар за ціною, яка вказана в специфікації (п. 1.1 Договору).

В подальшому між сторонами у справі 31.10.08р. було укладено додаткову угоду до Договору, якою внесено зміни в частині оплати за поставлений товар, де граничний строк оплати встановлений 31.03.2009 року.

На виконання умов вказаного договору позивач належним чином в строк поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 17 411 грн. 98 коп., що підтверджується двосторонньою специфікацією з відбитком печатки обох підприємств (а.с. 11), видатковою накладною № 8210 від 23.09.08р. (а.с. 14) та довіреністю ЯОХ № 583826 від 23.09.08р. (а.с. 15).

Проте, відповідач в порушення взятих на себе зобов’язань вартість поставленого позивачем товару оплатив частково у сумі 11 317 грн. 79 коп., у зв’язку із чим станом на 17.02.10р. заборгованість покупця становить розмір 6 094 грн. 19 коп., що підтверджується документами доданими до матеріалів справи.

В порядку досудового врегулювання спору, згідно положень ст.ст. 6, 7 ГПК України, позивач 08.09.09р. надіслав на адресу відповідача претензію № 178 з вимогою сплатити спірну суму заборгованості, яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

Відповідач на час розгляду справи не надав суду доказів оплати спірної суми заборгованості, тверджень викладених позивачем в обґрунтування позовних вимог не спростував.

На підставі п. 9.3 Договору за порушення строків оплати винна сторона сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, яка згідно розрахунку позивача становить розмір 1 331 грн. 63 коп.

Аналіз матеріалів на час розгляду справи не вбачає наявність доказів погашення відповідачем спірної суми заборгованості.

Суд вважає за необхідне повністю задовольнити позовні вимоги з таких підстав.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі Договору поставки товару, є господарськими зобов’язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до приписів ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, цивільні (господарські) зобов’язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов’язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст.ст. 216-217, 230-231 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Перевіривши розрахунок позивача в частині нарахованого розміру пені, господарський суд визнає його обґрунтованими за період з 01.04.09р. по 30.09.09р. у сумі 684 грн. 71 коп., а в решті відмовляє за безпідставністю.

Згідно статті 193 цього ж Кодексу суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Наведене є підставою для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Інтерпайп Новомосковський трубний завод" (51200, м. Новомосковськ Дніпропетровської області, вул. Сучкова, 115; ЄДРПОУ 05393139) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-конструкторське підприємство "Електропроммонтаж" (61135, м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців, 63/136; ЄДРПОУ 33120223) суму 6 094 грн. 19 коп. (шість тисяч дев’яносто чотири грн. 19 коп.) основного боргу, 684 грн. 71 коп. (шістсот вісімдесят чотири грн. 71 коп.) пені, 93 грн. 11 коп. (дев’яносто три грн. 11 коп.) державного мита, 215 грн. 44 коп. (двісті п’ятнадцять грн. 44 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог –відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано –20.05.10р.