Рішення № 99953614, 22.09.2021, Вижницький районний суд Чернівецької області

Справа № 713/1351/21

Провадження №2-а/713/19/21

РІШЕННЯ

іменем України

22.09.2021 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області у складі головуючого судді Кириляк А.Ю. за участю секретаря судового засідання Матейчук Л.Ю., позивача ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вижниця адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до старшого ДОП сектору превенції Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області Гонтар Леоніда Томовича про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до старшого ДОП сектору превенції Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області Гонтар Леоніда Томовича про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення.

В позові вказує, що постановою серії ГАА №426628 від 31.03.2021 р. у справі про адміністративне правопорушення його визнано винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170,00 грн.

Посилається в установленому законом порядку оскаржував вищезазначену постанову, однак після розгляду його справи в ГУНП в Чернівецькій області - отримав 14 червня 2021 р. відповідь №Д-112 123/04/48-2021 від 2 червня 2021р.

про відмову в скасуванні адміністративної постанови, з рекомендацією звертатись до відповідного суду.

Постанову про накладення на нього адміністративного стягнення від 31.03.2021 р. вважає незаконною і такою, що підлягає скасуванню, виходячи з недотримання норм ст. ст. 245,252,276,278 КУпАП для повного, всебічно з`ясування всіх обставин,- щоб відповідності до порядку розгляду справи - провести його належним чином.

Просив скасувати постанову серії ГАА№426628 від 31.03.2021 р. по справі про накладення адміністративного правопорушення - штрафу в розмірі 170,00 грн.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав , просив його задовольнити в повному обсязі .

21.09.2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якого відповідача просив відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 , оскільки вимоги позивача є безпідставними та неаргументованими.

Суд, заслухавши доводи позивача , дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 25.03.2021 року старшим лейтенантом поліції ДОП сектору превенції Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області Гонтарем Леонідом Томовичем винесено постанову серії ГГА № 426628 від 31.03.2021,якою визнано винним ОСОБА_1 за вчинення правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 44-3 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 170 грн.

В постанові вказано, що 25.03. 2021 року о 16.00 год. перебував в громадському місці, а саме в приміщенні Вижницької РДА , що розташована по вул.Українській,88 м.Вижниця без засобів індивідуального захисту а саме расіратора чи маски . Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 44-3 КУпАП, за що на нього було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 170,00 грн.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтями 72-79 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази - не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі статтею 293 КУпАП і роз`яснень, викладених в пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 24.06.1988 року «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення» - орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови. Суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом`якшуючі обставини, майновий стан винного, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Разом з тим, виходячи із закріпленого в частині 4 статті 129 Конституції України принципу змагальності і рівності сторін у судочинстві, обов`язок доказування законності застосування адміністративного стягнення при розгляді скарги громадянина в суді покладається на орган (посадову особу), яким винесено оскаржувану постанову.

Суд при розгляді даної категорії адміністративних справ перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови та її повноважність згідно з вимогами пункту 3 частини 1 статті 293 КУпАП.

Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Отже, досліджуючи питання правомірності застосування адміністративної відповідальності до позивача у вказаних спірних правовідносинах, суд перевіряє, чи були у відповідача по справі підстави для прийняття постанови про адміністративне правопорушення відносно позивача про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за частиною 2 статті 44-3 КУпАП.

Нормами статті 280 КУпАП закріплено обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Статтею 222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи, в тому числі, передбачені частиною другою статті 44-3 Кодексу.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

У випадках, передбачених частинами першою та другою статті 258 КУпАП, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За приписами статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що відповідно до частини другої та третьої статті 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Згідно вказаної вище статті КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення складається за встановленою формою і має містити дані, необхідні для вирішення адміністративної справи.

Тобто, предмет судового розгляду обмежений обставинами, які вказані в постанові по справі про адміністративне правопорушення та які визначають її суть.

Частиною 2 статті 44-3 КУпАП («Порушення правил щодо карантину людей») передбачена відповідальність за перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.

Норма статті 44-3 КУпАП носить бланкетний характер, а тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов`язково повинно бути зазначено, яку конкретно заборону відповідного пункту нормативно-правового акту, яким встановлюються правила карантину, порушила особа, щодо якої складено постанову.

Також для того, щоб повністю розкрити суть адміністративного правопорушення у постанові має бути зазначено, які конкретно дії здійснила особа, вчинивши адміністративне правопорушення.

Судом встановлено, що позивачу надано постанову про накладення на нього адміністративного стягнення серії ГГА № 426628 від 31.03.2021року про притягнення його до адміністративної відповідальності, однак текст постанови взагалі не читабельний .

Крім того відповідачем надано на підтвердження вчинення позивачем правопорушення передбаченого ст.44-3 ч.2 КУпАП відео з камер спостереження Вижницької РДА, однак воно датоване 09 березня 2021 року , а правопорушення вчинено, як вказано в протоколі та постанові про накладення адміністративного правопорушення 25 березня 2021 року.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, наявність яких можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він криє в собі: а) об`єкт; б) об`єктивну сторону; в) суб`єкт; г) суб`єктивну сторону. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.

Отже, оскільки у постанові не має жодного посилання на конкретну норму Закону, що є обов`язковою складовою об`єктивної сторони правопорушення, передбаченої ч. 2 ст. 44-3 КУпАП, яка є бланкетною і вимагає аналізу конкретної порушеної норми закону, тому у діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення передбачений ч. 2 ст.44-3 КУпАП.

На підставі викладеного суд вважає, що є підстави для скасування постанови серії ГГА № 426628 від 31.03.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 44-3 КУпАП і закриття провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП (відсутність складу адміністративного правопорушення).

Крім того суд вважає, що позивачем з поважних причин пропущена строки звернення з позовом до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду, зокрема, позовної заяви.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 вказала на те, що судовий збір за подання позовної заяви у справах щодо накладення адміністративного стягнення складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривень.

Згідно з вимогами ч.1ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що за подання позову до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 454,00 грн.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 6, 9,14,72, 74,76, 77, 90, 241-246, 255, 286, 295 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до старшого ДОП сектору превенції Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області Гонтар Леоніда Томовича про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, - задовольнити.

Скасувати постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ГГА № 426628 від 31.03.2021, винесену старшим лейтенантом поліції ДОП сектору превенції Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області Гонтарем Леонідом Томовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 44-3 КУпАП, а провадження справі закрити за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, юридична адреса: м. Чернівці, вул. Головна, 24, код ЄДРПОУ: 40109079 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 454,00 (чотириста п`ятдесят чотири гривні 00 коп.).

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Вижницький районний суд Чернівецької області разом із одночасним надісланням копії апеляційної скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Роз`яснити, що відповідно до п.3 Розділу VШ Прикінцеві положення КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 .

Відповідач: Старший лейтенант поліції ДОП сектору превенції Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області Гонтар Леонід Томович , 59200, м.Вижниця, вул.Шухевича, 4, Чернівецька область.

Суддя Антоніна КИРИЛЯК