Вирок № 99953434, 27.09.2021, Лисичанський міський суд Луганської області

№ 428/6093/21

№ 1-кп/415/1500/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2021 року Лисичанський міський суд Луганської області

у складі головуючого судді Березіна А.Г.

за участю секретаря Литвиненко Л.О.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження № 22021130000000136 від 18.06.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Сєвєродонецька Луганської області, громадянина України, з повною загальною вищою освітою, не працюючого, одруженого, маючого неповнолітню дитину 2020 року народження, не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаю чого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у скоєнні злочину, передбаченого ст.260 ч.2 КК України,

за участю сторін та учасників кримінального провадження

прокурора Трофименко П.В.

захисника Забайрачного В.А.

обвинуваченого ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В :

В травні 2014 року (більш точну дату та час встановити не виявилось можливим) у обвинуваченого ОСОБА_1 , який був обізнаний про незаконність дій збройних підрозділів та політичного керівництва самопроголошеної «ЛНР», виник злочинний умисел, направлений на участь у діяльності в одному з підрозділів збройного формування, не передбаченого законами України, яке діяло на території міста Сєвєродонецьк Луганської області.

При цьому ОСОБА_1 усвідомлював, що вказані формування «ЛНР» діють на території України незаконно та що її учасники застосовують зброю, вчиняють захоплення будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, вбивства людей, вибухи, підпали та інші дії, які створюють небезпеку для життя та здоров`я людей, завдають значної майнової шкоди та призводять до настання інших тяжких наслідків, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади, місцевого самоврядування, а також чинять збройний опір, незаконну протидію та перешкоджають виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів України й військовослужбовцями Збройних Сил України, задіяними у проведенні антитерористичної операції.

Реалізуючи вказаний умисел у травні 2014 року (більш точної дати встановити не виявилось можливим) ОСОБА_1 добровільно увійшов до складу підрозділу НЗФ «ЛНР», а саме т.зв. «отряда спецназначения» під командуванням громадянина України з позивним « ОСОБА_2 » (стосовно якого є окреме кримінальне провадження), що дислокувалися в будівлі «ДІАП» (м. Сєвєродонецьк, вул. Вілєсова, буд. 1).

До функціональних обов`язків ОСОБА_1 входило чергування на постах у будівлі «ДІАП» та на блокпостах представників т.зв. «ополчения» які розташовувались в напрямку сел. Сиротине та сел. Щедрищеве Луганської області, на яких здійснювалась зупинка транспорту, поглиблений огляд, перевірка документів осіб з метою виявлення та затримання українських правоохоронців, залучення громадян України до робіт по облаштуванню фортифікаційних споруд, незаконного заволодіння майном громадян України, отримання розвідувальної інформації щодо дислокації позицій Збройних Сил України, задіяних у проведенні антитерористичної операції на території Луганської області.

У складі вказаного НЗФ «ЛНР» ОСОБА_1 проходив так звану «службу» по кінець липня 2014 року, після чого залишив лави вказаного підрозділу та виїхав на території окупованого АР Крим.

Таким чином, з кінця травня 2014 року по кінець липня 2014 року ОСОБА_1 , перебуваючи в м. Сєвєродонецьк Луганської області, як учасник НЗФ «ЛНР» реалізовував функції, які забезпечували стійкість псевдодержавного утворення «ЛНР», створював безпечні умови для функціонування його «органів влади», а саме забезпечував діяльність та функціонування підрозділу НЗФ «ЛНР» під командуванням т.зв. «Спєца», маючи за мету участь у діяльності не передбаченого законом збройного формування.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 скоїв злочин, передбачений ст. 260 ч.2 КК України, тобто участь в діяльності збройного формування, не передбаченого законами України.

До суду надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.260 ч.2 КК України. 29 червня 2021 року між прокурором та підозрюваним укладено угоду про визнання винуватості, згідно якої останній визнає себе винним у вчиненні злочину, викладеному в обвинувальному акті, і сторони досягли відповідних домовленостей, погоджуючись на призначенні ОСОБА_1 покарання за ст.260 ч.2 КК України у виді позбавлення волі строком на п`ять років без конфіскації майна із звільненням від відбування покарання на підставі ст.75 КК України.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину за ст.260 ч.2 КК України, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю та пояснив, що він цілком розуміє характер пред`явленого обвинувачення, надані йому законом права та їх обмеження, а також, наслідки укладення угоди про визнання винуватості, передбачені ст.473 КПК України, і вид покарання, який до неї буде застосовано у разі затвердження зазначеної угоди судом, наполягавши на останньому.

Суд, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , думку прокурора та захисника, які вважали, що угода про визнання винуватості може бути затверджена судом, проаналізувавши надані матеріали та перевіривши угоду на відповідність вимогам матеріального та процесуального права, дійшов до висновку щодо можливості затвердження угоди, яка розглядається, у зв`язку з наявності наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що укладення угоди про визнання винуватості 29 червня 2021 року між прокурором та підозрюваним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.110 ч.2 КК України, на підставі ст.ст.468-470 КПК України, є добровільним.

Ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.260 ч.2 КК України, відповідає вимогам ст.469, ст.472 КПК України.

Умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам кримінального процесуального законодавства, міра покарання, узгоджена між прокурором та підозрюваним, відповідає вимогам діючого законодавства.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ст.474 ч.7 КПК України, судом не встановлено.

Суд також вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави (отримувач ГУК у Луг.обл/МТГм.Лисичан/24060300 код ЄДРПОУ 37991110 банк Казначейство України (ЕАП) рахунок UA468999980313070115000012491 код класифікації доходів бюджету 24060300) судові витрати за проведення експертизи в сумі 5491 грн. 50 коп.

За таких обставин, з урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.374-376, 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Угоду про визнання винуватості, укладену 29 червня 2021 року між прокурором та підозрюваним ОСОБА_1 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.260 ч.2 КК України, - затвердити.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст.260 ч.2 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням на 1 (один) рік.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язки повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_1 залишити попередній - застава.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави (отримувач ГУК у Луг.обл/МТГм.Лисичан/24060300 код ЄДРПОУ 37991110 банк Казначейство України (ЕАП) рахунок UA468999980313070115000012491 код класифікації доходів бюджету 24060300) судові витрати за проведення експертизи в сумі 5491 (п`ять тисяч чотириста дев`яносто одна) грн. 50 коп.

Арешт, накладений на картонну папку сірого кольору, флеш-накопичувач блакитного кольору, флеш-накопичувач металевого кольору, - скасувати.

Речові докази:

?два предмети зовні схожі на патрони - знищити;

?картонну папку сірого кольору, флеш-накопичувач блакитного кольору, флеш-накопичувач металевого кольору - повернути ОСОБА_1 .

Вирок може бути оскаржений обвинуваченим і прокурором виключно з підстав, передбачених ст.394 ч.4 КПК України, до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: