Рішення № 99951634, 27.09.2021, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 755/341/18

2/357/3204/21

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Кошель Б. І. ,

при секретарі - Нізова А. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 м. Біла Церква за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 було укладено договір № б/н від 22.02.2008 року, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 1 300 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Однак, позичальник умови договору не виконав, загальна сума заборгованості відповідача перед банком з нарахуванням процентів, пені станом на 30.11.2017 року становить 39 864 грн. 50 коп. Оскільки боржник ОСОБА_1 не виконав свої зобов`язання за договором, не дивлячись на неодноразові нагадування банку, то позивач просив суд стягнути з відповідача вказану вище суму заборгованості за кредитним договором та судові витрати по справі.

Заочним рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28.03.2018 року позовні вимоги ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись із значеним рішенням, відповідач ОСОБА_1 подав заяву про перегляд заочного рішення, мотивуючи тим, що кредитний договір №б/н від 22.02.2008 року він не укладав, платіжної картки та коштів не отримував. У лютому 2008 року він загубив паспорт НОМЕР_1 , виданий Білоцерківським МВ №1 ГУ МВС України в Київській області 18.04.2003 року, а новий паспорт отримав 11.10.2008 року, що підтверджується довідкою Білоцерківського МВМ-1 від 08.07.2011 року.

Ухвалою суду від 10 травня 2018 року заочне рішення від 28.03.2018 року скасовано, справу призначено до розгляду в загальному порядку.

21 травня 2018 року відповідачем ОСОБА_1 подано до суду відзив в якому просить у задоволені позовних вимог, щодо стягнення з нього заборгованості у розмірі 39 864,50 грн. відмовити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 24 травня 2018 року було задоволено клопотання представника відповідача про витребування у позивача доказів для подальшого призначення почеркознавчої експертизи, яка позивачем була виконана.

21.06.2018 року представником ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» надано до суду відповідь на відзив на позовну заяву в якій просить задовольнити позовні вимоги ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», оскільки відповідачем не доведено, що грошовими коштами протиправно заволоділа інша особа. Крім того, зазначає, що 22.02.2008 року відповідачем було частково погашено заборгованість по договору в розмірі 1300 грн.

Ухвалою суду від 23 липня 2018 року по вказаній справі призначено судово-почеркознавчу експертизу та зупинено провадження на час проведення експертизи.

Ухвалою суду від 04 червня 2021 року провадження у справі поновлено та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 04 серпня 2021 року закрито підготовче провадження по вказаній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання представник позивача не з`явився, до подав клопотання, в якому вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд розглядати справу без його участі. Зазначив, що проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та надавши їм належну правову оцінку, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно із ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що відповідно до кредитного договору №б/н від 22.02.2008 року, який був укладений між позивачем та відповідачем, на підставі Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, останній отримав кредит у розмірі 1 300 грн. 00 коп., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» є правонаступником прав та обов`язків ЗАТ КБ «ПРИВАТБАНК», у зв`язку з тим, що рішенням загальних зборів акціонерів від 30.04.2009 року змінено назву позивача з ЗАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», про що зазначено у п. 1.1. Статуту ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».

21.05.2018 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» змінило назву на Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк». Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про Акціонерні товариства», зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням. Зміна назви юридичної особи не тягне за собою правонаступництва, а лише правовий наслідок проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, повязаних зі зміною назви.

Відповідно до п.п.3.2,3.3 Умов та правил, клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити) кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Банку разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», які викладені на банківському сайті, складає між сторонами кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві.

Згідно наданого позивачем розрахунку станом на 30.11.2017 року відповідач має заборгованість за вказаним кредитним договором в сумі 39 864 грн. 50 коп., яка складається з наступного: заборгованість за кредитом - 4 993 грн. 49 коп.; заборгованість по процентам за користування кредитом - 32 734 грн. 61 коп, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) - 250 грн. 00 коп.; штраф (процентна складова) - 1 886 грн. 40 коп.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України, ч. 1 ст. 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтями 638, 639 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно зі ст 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернута кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідач у своєму відзиві зазначив, що кредитний договір з позивачем не укладав та не підписував його, оскільки на договорі містяться не його підписи. Для підтвердження своїх заперечень заявив клопотання про призначення по справі судової почеркознавчої експертизи.

Згідно висновку експертів за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи у цивільній справі № 755/341/18 №19477?19479/20-32, складеного 26 травня 2021 року, підпис від імені ОСОБА_1 у графі «Підпис» на заяві від 22.02.2008 про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Позивач не надав належних та допустимих доказів для спростування висновку експерта та не заявив клопотання про призначення повторної судової почеркознавчої експертизи, у разі незгоди з висновками проведеної експертизи.

Суд приймає в якості належного та допустимого доказу висновку експертів №19477?19479/20-32 судово-почеркознавчої експертизи за матеріалами цивільної справи № 755/341/18 складеного 26 травня 2021 року за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи, який, в свою чергу, підтверджує доводи відповідача щодо підписання кредитного договору не ним, а іншою особою, що узгоджується з іншими наявними у справі доказами.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 3ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування

Згідно з ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як роз`яснено в п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» від 25 травня 1998 року № 15, при перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з`ясувати: чи було додержано вимоги законодавства при призначенні та проведенні експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; компетентність експерта і чи не вийшов він за межі своїх повноважень; достатність поданих експертові об`єктів дослідження; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 1-5 ст. 203 ЦК України).

У відповідності до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Аналіз наведених норм права та з урахуванням встановлених у справі обставин дає підстави стверджувати, що кредитний договір №б/н від 22.02.2008 року, відповідач не підписував, тому є обґрунтовані підстави вважати, що вказаний правочин у формі кредитного договору не вчинявся та є недійсним (нікчемним).

Отже, вказаний у позові правочин, який відповідач не підписував, не може бути спрямований на реальне настання правових наслідків, зазначених у ньому, у зв`язку з чим, суд вважає недоведеним посилання позивача на те, що відповідач фактично отримав кредитні кошти, але не повернув їх банку, відповідно до умов договору.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що кредитний договір між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та відповідачем 22 лютого 2008 року не був укладений і відповідно, не може бути спрямований на реальне настання правових наслідків з підстав, передбачених ч.3 ст.203, ч.2 ст.207 ЦК України, оскільки ОСОБА_1 вказаний кредитний договір не підписував, а тому підстав для задоволення позовних вимог позивача суд не вбачає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог, суд також відмовляє позивачу у відшкодуванні понесених ним судових витрат у вигляді судового збору, відповідно до положень п.2 ч.1 ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст.11,16,203,207,208,626,627,634,638,1054 ЦК України, ст. ст.12,76-81,89,95,223,229,258,259,263-265,273,274,279,354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяБ. І. Кошель