Рішення № 9995042, 02.06.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.05.10р.Справа № 21/100-10 За позовом Приватного підприємства "Спектран" м, Запоріжжя

до Відкритого акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД" м. Дніпропетровськ

про стягнення 40 891,23 грн. за договором поставки

Суддя Назаренко Н.Г.

Представники:

від позивача - Остапенко В.С., дов. б/н від 13.05.10р.;

від відповідача - Володько О.О., дов. № 24-5-03 від 31.12 09р..

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом до господарського суду про стягнення з відповідача з врахуванням уточнень до позовної заяви, заборгованості у розмірі 26247,01грн. основного боргу, 396,94грн. –пені, 4920,62грн. –інфляційних витрат та 1141,19грн.- 3% річних, за неналежне виконання умов договору поставки.

В судовому засіданні на підставі ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва.

В судовому засіданні 13.05.10р. Відповідач надав відзив на позов № 4-300 від 13.05.10р., в якому просить припинити провадження у справі на підставі того, що в позовній заяві Відповідачем не вказано номер договору на підставі якого виникла заборгованість.

Суд зауважує, що у відповідності до ст. 38 ГПК України, якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій документи та матеріали, необхідні для розгляду справи по суті спору.

Оскільки в позовній заяві вказана дата укладення договору –12.09.08р., до позовної заяви додано сам договір № 511082350 від 12.09.08р., документи, що підтверджують взаємовідносини між сторонами саме по цьому договору, доказів укладення будь-яких інших договорів з Відповідачем від цієї ж дати Позивачем не надано, суд відхиляє клопотання позивача про припинення справи.

Після оголошеної перерви, в судовому засіданні 27.05.10р. Відповідач надав відзив на позов №24-342 від 27.05.10р., в якому не заперечує проти наявності заборгованості по спірному договору, і просить відмовити в позові в частині стягнення пені у зв’язку з пропуском Позивачем строку позовної давності на стягнення пені.

Також Відповідач в судове засідання 27.05.10р. надав заяву № 24-343 від 27.05.10р. в якій, посилаючись на важке фінансове становище підприємства, наявність боржників, які не можуть розрахуватися за поставлену на їх адресу продукцію, просить розстрочити виконання рішення на три місяці з оплатою боргу рівними частинами до 30 числа кожного місяця.

Позивач в судовому засіданні проти задоволення клопотання не заперечив.

За згодою представників сторін в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

12.09.08р. між Приватним підприємством "Спектран" (далі –Постачальник, Позивач) та Відкритим акціонерним товариством "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД" (далі –Покупець, Відповідач) було укладено договір № 511082350 (далі –Договір). Строк дії договору - з дати підписання і діє до 31.12.2008р. (п. 10.1 Договору).

Згідно умов п.1.1. о Договору Постачальник зобов'язаний поставити, а Покупець, прийняти та оплатити товар.

Ціна на товар вказана в гривнях України і вказана в Специфікації № 1 до Договору. Сума Договору складає 32808,76грн. (п.п. 2.1., 2.3 Договору).

Поставка товару та її строки здійснюється згідно з і Специфікацією № 1 (п.п.3.1, 3.2 Договору.

Позивач, на виконання умов договору здійснив поставку товару Відповідачу на загальну суму 32808,76грн., що підтверджується накладною № 53-10-08 від 09.10.08р. на суму 32800,76грн. та дорученням на отримання товару ЯПЗ № 237886 від 09.10.08р.

Відповідач здійснив часткову оплату товару в сумі 6561,75грн.

Оскільки Відповідач своєчасно не здійснив повного розрахунку за поставлений товар, у нього виникла заборгованість в сумі 26247,01грн., що і є причиною спору.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п.1 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України). Якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 4.1. Договору, розрахунки по Договору проводяться Покупцем по рахунку Постачальника протягом 10 днів після поставки товару при наявності податкової накладної.

З огляду на положення п.4.2. Договору, строк оплати поставленого товару є таким, що настав.

Доказів оплати поставленого товару в сумі 26247,01грн. відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 26247,01грн.

Згідно ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов’язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов’язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов’язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст.548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.7.1. Договору у випадку порушення покупцем строків оплати, визначених п.4.1. Договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діє в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочки.

За несвоєчасну оплату поставленого товару позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 396,94грн. за період з 23.03.09р. по 24.04.10р.

Відповідно до ч.2 ст. 258 ЦК України, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік.

Ч.1. п.5 ст. 261 ЦК України передбачено, що за зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

При розрахунку пені Позивачем допущено помилку щодо дати, з якої виникла заборгованість по накладній № 53-10-08 від 09.10.08р., а саме: п.4.1 договору передбачено оплату протягом 10 банківських днів, тобто оплата проводиться до 23.10.2008 року включно, отже строк позовної давності на пред’явлення вимоги про сплату пені сплив 24.10.09р. у зв’язку з чим, у стягненні 396,94грн. пені слід відмовити.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Перевіривши розрахунки Позивача за допомогою нормативно-довідкових таблиць системи "Законодавство", судом встановлено, що інфляційні втрати з урахуванням індексу інфляції з листопада 2008р.по лютий 2010р. включно становлять 5522,97грн.

Розрахунок 3% річних також розраховано невірно, і відповідно до нормативно-довідкових таблиць системи "Законодавство" становить 1142,87грн.

Однак, суд не може вийти за межі позовних вимог, у зв’язку з чим, стягненню підлягають суми, заявлені до стягнення Позивачем: інфляційні втрати – 4920,62грн., 3% річних –1141,19грн.

Таким чином, вимоги позивача обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню частково в сумі 26247,01грн. - основного боргу, 4920,62грн. –інфляційних витрат та 1141,19грн.- 3% річних. В решті позову слід відмовити.

Відповідно до п. 6 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Згідно з п. 2 Роз’яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/333 від 12.09.1996 р. з наступними змінами та доповненнями вирішуючи питання про розстрочку виконання судового рішення, господарський суд повинен врахувати матеріальні інтереси і фінансовий стан обох сторін, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги приймаючи до уваги фінансове становище підприємства Відповідача, та відсутність заперечень з боку Позивача, суд прийшов до висновку про можливість задоволення клопотання Відповідача та надання йому розстрочки виконання рішення у справі на три місяці рівними частинами по 10955,97грн. до 30 числа кожного місяця.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по справі покладаються на відповідача пропорційно стягнутій сумі в такому розмірі: витрати по сплаті державного мита в розмірі 323,09грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 49, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Інтерпайп Новомосковський трубний завод" (49081, м. Дніпропетровськ, вул. Столетова, 21, код ЄДРПОУ 05393116, р/р 2600930000321 в Банк "Кредит-Дніпро", МФО 305749) на користь Приватного підприємства "Спектран" (69006, м. Запоріжжя, вул. Леніна, буд. 234, к. 6, код ЄДРПОУ 30293941, р/р 26003195401 в АТ "МЕТАБАНК", МФО 313582) 26 247 ( двадцять шість тисяч двісті сорок сім) грн. 01 коп. - суму основного боргу, 4 920 (чотири тисячі дев'ятсот двадцять) грн. 62 коп. –інфляційних витрат, 1 141 (одна тисяча сто сорок одна) грн. 19 коп. - 3% річних, 323 (триста двадцять три) грн. 09 коп. - витрати по сплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат, пов’язаних зі сплатою інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, про що видати наказ.

Розстрочити виконання рішення строком на 3 (три) місяці з оплатою боргу рівними частинами по 10 955 грн. 97коп. (десять тисяч дев'ятсот п'ятдесят п'ять грн. 97 коп.) до 30 (тридцятого) числа кожного місяця.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяН.Г. Назаренко Рішення підписано - 01.06.2010р.