Рішення № 99948045, 28.09.2021, Рокитнівський районний суд Рівненської області

Справа № 571/350/21

Провадження № 2-др/571/1/21

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2021 року смт. Рокитне

Рокитнівський районний суд Рівненської області

в складі: головуючої судді – Качмар М.Я.,

з участю: секретаря судового засідання – Качановської О.Ф.,

позивача – ОСОБА_1

представника відповідача – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадженняв залі суду заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до Рокитнівського ліцею №1 Рокитнівської селищної ради про визнання незаконним дисциплінарного стягнення,-

В С Т А Н О В И В:

21.09.2021 на адресу суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі за її позовом до Рокитнівського ліцею №1 Рокитнівської селищної ради про визнання незаконним дисциплінарного стягнення, в якій просить стягнути з відповідача на її користь 15000 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу. Заяву мотивує тим, що рішенням Рокитнівського районного суду Рівненської області від 16.09.2021 задоволено позов ОСОБА_1 до Рокитнівського ліцею №1 Рокитнівської селищної ради про визнання незаконним дисциплінарного стягнення. При ухваленні рішення питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу судом не вирішувалось, оскільки представником позивача під час судових дебатів заявлено, що заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу буде подана впродовж 5 днів після ухвалення рішення суду. 01 березня 2021 року між ОСОБА_1 та АБ «Сулковський Богдан та партнери» було укладено Договір про надання правової допомоги.

В судовому засідання позивач заяву підтримала з підстав, викладених у ній та просила ухвалити додаткове рішення суду, яким стягнути на користь позивача судові витрати.

Представник відповідача – Бунько В.В. в судовому засіданні заперечив з приводу ухвалення додаткового рішення. Зазначив, що витрати на правничу допомогу перевищують реальні затрати, які міг понести позивач. Просив відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

Суд, вивчивши заяву про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу та дослідивши матеріали справи, приходить до переконливого висновку, що заява підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частини першої статті 58 Цивільного процесуального кодексу України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно ч.1 ст.60 Цивільного процесуального кодексу України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно ч.1 ст.20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку.

Повноваження адвоката як представника підтверджується довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». (ч. 4 ст. 62 Цивільного процесуального кодексу України).

Згідно із ч.1 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката (ч.2 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно ч.3 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Частиною 4 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

Відповідно до п. 4, 5, 14, 15 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41, ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням. В Україні встановлюється єдина, обов`язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України.

Ордер встановленої цим Положенням форми є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.

Ордер містить наступні реквізити: серію, порядковий номер ордера; прізвище, ім`я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога; посилання на договір про надання правової допомоги / доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності, відповідно до статті 19 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; прізвище, ім`я, по батькові адвоката, який надає правову допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01.01.2013 року радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане; ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (повне найменування адвокатського бюро /адвокатського об`єднання та його місцезнаходження); адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро /адвокатського об`єднання, яке видає ордер; дату видачі ордера; підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»); підпис адвоката, який правову допомогу, якщо ордер виданий адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (у графі «Адвокат»); підпис керівника адвокатського бюро адвокатського об`єднання, відтиск печатки адвокатського бюро /адвокатського об`єднання у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/ адвокатським об`єднанням.

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що, по-перше, повноваження представника позивача, яким є адвокат, повинні бути підтверджені оригіналом ордеру виданого на ведення справи в суді або довіреністю; по-друге, ордер на відміну від довіреності не вказує обсяг повноважень, наданих адвокату.

Згідно положень частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.

Верховний Суд у своїй постанові від 03 травня 2018 року в справі №372/1010/16-ц дійшов висновку, що якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме, надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат, стороні на користь якої ухвалено судове рішення.

В справі №755/9215/15-ц від 19.02.2020, Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Велика Палата вказала, що із запровадженням з 15 грудня 2019 року змін до ЦПК законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

Колегія суддів зазначила, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування таких витрат одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Велика Палата роз`яснила, що адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту.

Оглядом матеріалів справи встановлено, що 01 березня 2021 року між ОСОБА_1 , та АБ «Сулковський Богдан та партнери» було укладено Договір про надання правової допомоги.

Згідно з п. 1.1. вказаного Договору Клієнт доручає, а Адвокатське Бюро зобов`язується надати всі види правничої допомоги.

Згідно Додатку №1 до Договору про надання правничої допомоги від 01 березня 2021 року визначено вартість роботи за договором 15000,00 гривень.

Відповідно до Акту виконаних робіт (наданих послуг) від 16.09.2021, Додатку №1 до Договору про надання правничої допомоги від 01.03.2021, АБ «Сулковський Богдан та партнери» надало позивачу наступну правову допомогу (юридичні послуги): попереднє ознайомлення та опрацювання матеріалів, підготовка процесуальних документів по справі (позовна заява, відповідь на відзив, клопотання, тощо), витрати, пов`язані з розглядом справи (прибуття адвоката з м. Рівне до Рокитнівського району суду – 4 год. 40 хв. в обидві сторони, участь у судових засіданнях 5 год.) на загальну суму 15000,00 грн.

Вказану суму позивач ОСОБА_1 сплатила АБ «Сулковський Богдан та партнери» в повному обсязі, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №21 від 16.09.2021.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Наведена правова позиція викладена в Додатковій Постанові Верховного суду від 24.01.2019 у справі №910/15944/17. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що долучені до матеріалів заяви документи підтверджують надання адвокатом правової допомоги позивачу при розгляді справи № 571/350/21.

Суд не бере до увагу доводи представника відповідача про те, що у позовній заяві не було попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, оскільки у позовній заяві позивач вказав, що попередня сума судових витрат, які очікує понести становить 15000 грн. витрат на оплату правничої допомоги.

Склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу здійснений адвокатом на загальну суму 15000,00 грн. суд вважає співмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на надання послуг з правової допомоги та їх обсягом, ціною позову та значенням справи для сторони. Розмір витрат на професійну правову (правничу) допомогу відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

З огляду на вище викладене та враховуючи, що позовні вимоги було задоволено повністю, доказів не співмірності витрат на правову допомогу до суду не надано, з урахуванням принципу розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача Рокитнівського ліцею №1 Рокитнівської селищної ради на користь позивача ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 258-265, 270 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до Рокитнівського ліцею №1 Рокитнівської селищної ради про визнання незаконним дисциплінарного стягнення задоволити.

Стягнути з Рокитнівського ліцею №1 Рокитнівської селищної ради на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн. (п`ятнадцять тисяч ) гривень.

Додаткове рішення може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду через Рокитнівський районний суд Рівненської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне додаткове рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП – НОМЕР_1 ; дані паспорта – серія НОМЕР_2 , виданий Рокитнівським РВ УМВС України у Рівненській області 20.02.2002.

Відповідач – Рокитнівський ліцей №1 Рокитнівської селищної ради; місце знаходження: вул. Незалежності, 32, смт. Рокитне, Сарненський район, Рівненська область, код ЄДРПОУ – 25322733.

Суддя Качмар М.Я.