Ухвала суду № 99947721, 28.09.2021, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/3171/21

Провадження № 2-з/545/97/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.09.2021 року суддя Полтавського районного суду Полтавської області Потетій А.Г. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про забезпечення позову шляхом:

- заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в тому числі приватним та державним нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інше) щодо однокімнатної квартири під номером АДРЕСА_1 , загальною площею 36,0 кв. м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 18853215;

- шляхом накладення арешту на однокімнатну квартиру під номером АДРЕСА_1 , загальною площею 36,0 кв. м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 18853215.

Також ОСОБА_1 подала до суду позов до АТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживача та фінансових послуг, встановлення фактів нечесної підприємницької практики та зобов`язання провести реструктирізацію, за яким ухвалою суду 28.09.2021 року відкрито провадження.

В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову заявник посилається на те, що 16 травня 2007 року між ОСОБА_1 (надалі - Заявник) та ЗАТ «Приватбанк», правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк» (надалі - Заінтересована особа) був укладений Кредитний договір № PLKРG100003830. За умовами цього договору Заявник отримав у кредит 25 505,00 дол. США (двадцять п`ять тисяч п`ятсот п`ять доларів США), зі сплатою 12,00% річних, строком користування до 14 травня 2027 року.

В забезпечення виконань Кредитного договору № PLKРG100003830 від 16.05.2007 року було укладено Договір іпотеки від 16.05.2007 року посвідчений приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Москівцем В.А. та зареєстрованого в реєстрі за № 1616, відповідно до якого в іпотеку передано однокімнатну квартиру на 5-му поверсі п`ятиповерхового цегляного будинку під номером АДРЕСА_1 , загальною площею 36,0 кв. м,, яка належить Заявнику на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу, ВЕК/950871, 16.05.2007, приватний нотаріус Москівець В.А., зареєстровано в реєстрі за № 1618, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 18853215.

13.04.2021 року Верховною Радою України був прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» (1381-ІХ), яким внесено зміни у прикінцеві положення Закону України «Про споживче кредитування» (1734-VІІІ) в частині обов`язкового проведення реструктуризації кредитів, наданих в іноземній валюті.

23 квітня 2021 року набрав чинності Закон України № 1381-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті».

Як зазначено у Перехідних положення до зазначеного Закону України №1381-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті», Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» втрачає чинність через п`ять місяців з дня набрання чинності цим Законом.

Датою закінчення мораторію є 23 вересня 2021 року.

Звертає увагу, що строком подання заяви на реструктуризацію надано строк до 23 липня та 60 днів на надання відповіді кредитора.

Тобто законодавство не надало додатковий строк захисту майна позичальників у разі порушення кредиторами Закону України № 1381-ІХ та незаконної відмови.

Починаючі з 24 вересня громадяни, які намагаються реструктуризувати борги визначеним законом засобом, можуть втратити своє майно, оскільки законом передбачено ще інші засоби задовольнити вимоги кредитора за рахунок його житла.

Відповідно Закон України «Про споживче кредитування» (1734- VІІІ) доповнено пунктом 7 відповідно до якого зобов`язання позичальників за договорами про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті, що відповідають зазначеним у цьому пункті критеріям (незалежно від дати укладення договору), підлягають обов`язковій реструктуризації на вимогу позичальника (особи, до якої перейшли права та обов`язки позичальника) або його представника (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій) у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом;

1) обов`язковій реструктуризації підлягають зобов`язання, передбачені договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті (далі у цьому пункті - договір), у разі:

- наявності станом на день набрання чинності цим пунктом будь-якого непогашеного грошового зобов`язання (простроченого грошового зобов`язання та/або грошового зобов`язання, строк сплати якого не закінчився) перед кредитором, крім випадку переходу усіх прав кредитора до поручителя (заставодавця) у зв`язку з виконанням ним зобов`язань позичальника;

- відсутності станом на 1 січня 2014 року простроченої заборгованості, яку згідно з договором позичальник зобов`язаний сплатити не пізніше 1 січня 2014 року (крім простроченої заборгованості із сплати неустойки та інших платежів, нарахованих у зв`язку із простроченням позичальником платежів, та/або будь-якої заборгованості, строк сплати якої відповідно до договору спливає після 1 січня 2014 року, але яку кредитор вимагав повернути достроково (у строк до 1 січня 2014 року) у зв`язку з простроченням позичальником платежів), або якщо зазначену прострочену заборгованість погашено до дня проведення реструктуризації.

Виконання зобов`язань за договором забезпечено предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку» у вигляді майна, віднесеного до об`єктів житлового фонду (далі - житлове нерухоме майно), або об`єкта незавершеного житлового будівництва, або майнових прав на нього, або садового будинку, або земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), а загальна площа такого нерухомого майна (об`єкта незавершеного житлового будівництва) не перевищує для квартири 140 квадратних метрів, для житлового будинку - 250 квадратних метрів, для садового будинку - 250 квадратних метрів, для земельної ділянки - площі, визначеної пунктом "г" частини першої статті 121 Земельного кодексу України.

Реструктуризація зобов`язань, передбачених договором, здійснюється за заявою, що подається кредитору позичальником (особою, до якої перейшли права та обов`язки позичальника) або його представником (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій) особисто або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим пунктом, крім таких випадків:

Заявником було направлено на адресу Відповідача Заяву про реструктуризацію зобов`язань за Кредитним договором № PLKРG100003830 від 16.05.2007 року в рамках прикінцевих положень Закону України «Про споживче кредитування» від 19.07.2021 року, в якій просила прийняти Заяву про реструктуризацію зобов`язань ОСОБА_1 за Кредитним договором № PLKРG100003830 від 16.05.2007 року, зробити перерахунок заборгованості та провести реструктуризацію згідно вимог чинного законодавства.

Відповідач отримав Заяву про реструктуризацію 20.07.2021 року, але протягом 60 днів реструктуризацію не провів.

Абзацом 2-м підпункту 6 пункту 7 прикінцевих положень Закону України «Про Споживче кредитування» Позичальника зобов`язано сплачувати суму заборгованості із сплати кредиту, що вважається не погашеною за результатами проведення реструктуризації, рівними частинами щомісяця (починаючи з 30 дня після дня проведення реструктуризації і надалі через кожний місяць) протягом 10 років з дня проведення реструктуризації.

В свою чергу до цього часу жодної відповіді від АТ КБ «Приватбанк» на адресу ОСОБА_1 , не надходило, а реструктуризацію відповідно АТ КБ «Приватбанк» не проведено.

В свою чергу дія мораторію на іпотечне житло закінчується 23.09.2021 року, що надасть можливість АТ КБ «Приватбанку» не виконавши вимог Закону України «Про споживче кредитування», вчиняти як юридичні так і фактичні дії, спрямовані на переоформлення, перепродаж майна, які призведуть до виникнення нових судових спорів щодо витребування майна з незаконного володіння наступних набувачів, а також позбавлять можливості Позивача належним чином відновити свої права, подавши позов до суду про захист прав споживача фінансових послуг, встановлення фактів нечесної підприємницької практики та зобов`язання провести реструктуризацію в порядку ст. ст. 19, 21 Закону України «Про захист прав споживачів».

Невжиття заходів забезпечення позову, надасть можливість АТ КБ «Приватбанку» переоформити на себе або відчужити на користь третіх осіб однокімнатну квартиру на 5-му поверсі п`ятиповерхового цегляного будинку під номером АДРЕСА_1 , загальною площею 36,0 кв. м.

Вивчивши заяву про забезпечення позову та додані до заяви докази суд приходить до висновку, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до норм п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб та забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 ЦПК України, суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правила підсудності, встановленими цим Кодексом.

Аналізуючи доводи заяви про забезпечення позову суд приходить до висновку, що між сторонами дійсно вбачається спір з приводу реструктуризації Кредитного договору № PLKРG100003830 від 16.05.2007 року, у забезпечення виконань умов якого було укладено Договір іпотеки від 16.05.2007 року посвідчений приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Москівцем В.А. та зареєстрованого в реєстрі за № 1616, відповідно до якого в іпотеку передано однокімнатну квартиру на 5-му поверсі п`ятиповерхового цегляного будинку під номером АДРЕСА_1 , загальною площею 36,0 кв. м,, яка належить Заявнику на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу, ВЕК/950871, 16.05.2007, приватний нотаріус Москівець В.А., зареєстровано в реєстрі за № 1618, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 18853215.

Відповідно до висновку Верховного Суду у постанові від 02 жовтня 2019 року в справі № 243/10605/18 (провадження № 61-4925св19) метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, надасть можливість АТ КБ «Приватбанку» переоформити на себе або відчужити на користь третіх осіб однокімнатну квартиру на 5-му поверсі п`ятиповерхового цегляного будинку під номером АДРЕСА_1 , загальною площею 36,0 кв. м., а тому суд вважає за необхідне забезпечити позов шляхом накладенням арешту на нерухоме майно - на однокімнатну квартиру під номером АДРЕСА_1 , загальною площею 36,0 кв. м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 18853215.

Одночасно суд вважає таким, що не підлягає забезпеченню позов в частині заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в тому числі приватним та державним нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інше) щодо однокімнатної квартири під номером АДРЕСА_1 , загальною площею 36,0 кв. м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 18853215, оскільки вказаний вид забезпечення по суті тотожний другому виду забезпечення позову зазначеному у заяві ОСОБА_1 від 27.09.2021 року.

Вирішуючи питання про необхідність застосування зустрічного забезпечення суд виходить з того, що, на час вирішення клопотання про забезпечення позову, у суду відсутні відомості про існування визначених ч. 3 ст. 154 ЦПК України обставин, за наявності яких, суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення.

Зазначене не перешкоджає учасникам справи, за наявності підстав, в порядку ст. 156 ЦПК України звернутися до суду з заявою про заміну виду забезпечення позову або в порядку ст. 158 ЦПК України про скасування заходів забезпечення позову.

З огляду на встановлені обставини суд вважає, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову підлягає до часткового задоволення.

На підставі викладеного та керуючись статтями 149-153, 260 ЦПК України, суд –

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову – задовольнити частково.

До розгляду по суті цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживача та фінансових послуг, встановлення фактів нечесної підприємницької практики та зобов`язання провести реструктирізацію- накласти арешт на однокімнатну квартиру під номером АДРЕСА_1 , загальною площею 36,0 кв. м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 18853215.

В іншій частині в задоволенні заяви про забезпечення позову – відмовити.

Ухвалу направити до Полтавського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (вул. Стешенка, 6, м. Полтава, 36000) – для виконання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її проголошення, а особами, які не були присутні при проголошенні ухвали в той же строк з моменту отримання її копії.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя: А.Г. Потетій